Справа № 385/426/26
2-а/385/3/26
20.03.2026 року суддя Гайворонського районного суду Кіровоградської області Гришак А.М., перевіривши матеріали адміністративної позовної заяви ОСОБА_1 до відділення поліції №1 (м. Гайворон) Голованівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про скасування постанови серії ЕНА №06812250 про адміністративне правопорушення від 11.03.2026 року,-
До Гайворонського суду Кіровоградської області звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до ВП №1 (м. Гайворон) Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області про скасування постанови серії ЕНА №06812250 про адміністративне правопорушення від 11.03.2026 року.
Вивченням позовної заяви та додатків до неї встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 25, 160, 161 КАС України виходячи з наступного.
Частина 1 статті 2 КАС України визначає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктом 2 частини 5 статті 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
У відповідності ч. 1 ст. 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Позивач у позовній заяві зазначає, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , однак ним не надано суду відповідних доказів, які б підтверджували його зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування, знаходження) за даною адресою, що надає право на звернення до Гайворонського районного суду Кіровоградської області з даною позовною заявою.
Крім того, згідно вимог п. 5, 8 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: 1) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 2) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви. До позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті (ч. 1 ст. 161 КАС України).
Позивач просить суд скасувати постанову серії ЕНА №06812250 про адміністративне правопорушення від 11.03.2026 року, однак саму оскаржувану постанову або належним чином завірену копію даної постанови до матеріалів позовної заяви не долучено, що не дає суду встановити всі обставини справи.
Також суд зауважує, що згідно вимог ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною першою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VІ).
За статтями 1, 2 Закону № 3674-VІ судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Частина друга статті 3 Закону № 3674-VІ містить перелік об'єктів, за які не справляється судовий збір, а стаття 5 цього Закону - перелік суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання до суду позовів, заяв, скарг тощо, а також підстави звільнення від сплати судового збору осіб, які звертаються із заявами про захист не власних прав, а охоронюваних законом прав та інтересів інших осіб.
Відповідно до статті 4 цього ж Закону за подання, зокрема, до адміністративного суду позовних заяв розміри ставок судового збору диференційовано за характером спору (майновий/немайновий), а також за правовим статусом платника судового збору (фізична особа/фізична особа - підприємець/юридична особа/суб'єкт владних повноважень).
Так, 18 березня 2020 року Велика Палата Верховного Суду у справі №543/775/17 відступила від попереднього висновку Верховного Суду України від 13 грудня 2016 року (провадження № 21-1410а16) відповідно до якого позивачі не сплачували судовий збір у вказаній категорії справ, вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення. У справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. З огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення, за подання позовної заяви підлягає сплаті судовий збір, який складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Аналогічна правова позиція міститься і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2020 року у справі № 626/1675/17, а відповідно до положень частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України правові позиції Верховного Суду є обов'язковими для врахування судами.
Однак, позивачем, в порушення вимог ч. 3 ст. 161 КАС України, до матеріалів позовної заяви не додано документ про сплату судового збору у розмірі 665 грн. 60 коп. чи документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону.
Стосовно твердження позивача, що він звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», як учасник бойових дій, на підтвердження чого було надано копію посвідчення учасника бойових дій, то суд з таким твердженням не погоджується з наступних підстав.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Статус, права, пільги учасників бойових дій встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначений у ст. 12 цього Закону. Частина 2 ст. 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачає, що ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Аналіз п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону «Про судовий збір» у сукупності зі ст. 12, ч. 2 ст. 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.
Таким чином, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій, для правильного застосування норм п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти, чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст.ст. 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
При цьому, судом враховано висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19).
Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує особі звільнення від сплати судового збору з усіх спорів.
Предметом позову у даній справі є вимога позивача до відповідача про скасування постанови серії ЕНА №06812250 про адміністративне правопорушення від 11.03.2026 року. Отже, спір стосується правомірності складення відповідачем індивідуального акту стосовно позивача. Водночас, спір у даній справі жодним чином не стосується порядку та обсягу соціальних гарантій позивача як учасника бойових дій, а отже, у цій справі він не звільнений від сплати судового збору.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, позивачу необхідно у визначений суддею строк усунути вищевказані недоліки, а саме: 1) надати суду відомості про його зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування, знаходження); 2) надати оскаржувану постанову серії ЕНА №06812250 про адміністративне правопорушення від 11.03.2026 року або належним чином завірену копію даної постанови; 3) сплатити судовий збір в сумі 665 грн. 60 коп. та надати до суду документ, що підтверджує його сплату.
Керуючись ст.ст. 2, 122, 160, 161, 169, 286 КАС України, суддя, -
Позовну заяву за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відділення поліції №1 (м. Гайворон) Голованівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про скасування постанови серії ЕНА №06812250 про адміністративне правопорушення від 11.03.2026 року - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви п'ять днів з дня отримання ним копії ухвали судді про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали направити позивачу.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява підлягає поверненню позивачу.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху окремо від рішення суду не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.
Суддя: А. М. ГРИШАК