печерський районний суд міста києва
Справа № 757/10849/26-к
21 лютого 2026 року м. Київ
Печерський районний суд міста Києва в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора -ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
перекладача - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, та захисту інвестицій Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного
ОСОБА_5 ( ОСОБА_7 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Республіки Молдова, уродженця м. Комрада Республіка Молдова, який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не одруженого, не працюючого, з середньою освітою, депутатом та адвокатом не являється, раніше не судимого,
у кримінальному провадженні № 12026000000000110 від 20.01.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14, п. 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України,
Вступ
До слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло вказане клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів, без визначення розміру застави.
Обґрунтування клопотання
Зі змісту клопотання вбачається, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026000000000110 від 20.01.2026 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14, п. п. 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України.
Клопотання обґрунтовується тим, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 10.01.2026, громадянин Республіки Молдова ОСОБА_8 (? ОСОБА_9 ), перебуваючи на території Республіки Молдова, вступив у злочинну змову із невстановленими досудовим розслідуванням особами для вчинення умисних вбивств, на замовлення, за грошову винагороду, відомих українських діячів, військових та інших осіб, які знаходяться на території України, зокрема, серед інших, журналіста ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заступника генерального директора - генерального конструктора АТ «Антонов» ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , представника з питань стратегічної комунікації Головного управління розвідки Міністерства оборони України ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , блогера і музиканта ОСОБА_13 та колишнього десантника армії США ОСОБА_14 (позивний « ОСОБА_15 »), який на теперішній час проходить службу у Збройних силах України.
ОСОБА_8 розуміючи, що самостійно організувати такі дії він не зможе, враховуючи наявність дружніх відносин із невстановленою особою на прізвисько « ОСОБА_16 », у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, разом із останнім, залучив для підготовки до вчинення умисних вбивств громадянина Республіки Молдова ОСОБА_17 ( ОСОБА_18 ), який вже перебував на території України, оскільки був неофіційно працевлаштований у м. Києві, на що останній надав свою згоду і таким чином вступив із вказаними вище особами у попередню змову.
ОСОБА_8 , як організатор вчинення умисних вбивств, розробив план вчинення умисних вбивств осіб, що проживають в Україні, відповідно до якого, він та ОСОБА_17 повинні були підібрати осіб, переважно з числа громадян Республіки Молдова, для підготовки до вчинення злочинів.
Так, у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, у січні 2026 року, ОСОБА_17 , перебуваючи у м. Києві, знаходячись на постійному зв'язку з ОСОБА_8 , який перебував у Молдові, залучив до підготовки та подальшого готування вчинення вбивств на замовлення громадян Молдови, одним з яких є ОСОБА_5 ( ОСОБА_7 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , та інших, не встановлених на теперішній час осіб, які також перебували у м. Києві.
У свою чергу, на залучених осіб ОСОБА_8 та ОСОБА_17 поклали обов'язки щодо проведення розвідувальних заходів із метою встановлення місця проживання потерпілих, місця їх роботи, способу життя, маршрутів пересування для подальшого визначення часу, місця та способу вчинення їх умисних вбивств. Указані функції, відповідно до розробленого плану, мав виконувати і сам ОСОБА_17 .
Для досягнення вказаної мети ОСОБА_17 , перебуваючи у м. Києві, в точно не встановлені дату та час, але у січні 2026 року, орендував транспортний засіб марки Ford Fusion білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 .
Крім того, з метою оперативного вирішення завдань, передбачених планом злочинних дій, ОСОБА_17 орендував квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , в якій оселились вказані особи, серед яких був і ОСОБА_5 .
Крім того, ОСОБА_8 та ОСОБА_17 , маючи невстановлений на теперішній час канал постачання зброї та бойових припасів, відповідно до розробленого плану повинні були підшуковувати та передавати безпосередньому виконавцю умисних вбивств зброю, бойові припаси та вибухівку, попередньо робивши схрони для їх зберігання на території різних районів м. Києва. Указані функції по вказівці ОСОБА_8 та ОСОБА_17 мав виконувати, серед інших, також і ОСОБА_5 .
Виконавши всі необхідні дії, зазначені особи приступили до виконання злочинного плану.
Так, у січні 2026 року, в Республіці Молдова ОСОБА_8 підшукав особу, яка зможе вчинити умисне вбивство ОСОБА_10 та інших осіб, які проживають у м. Києві, а саме громадянина Республіки Молдова ОСОБА_19 , якому запропонував вчинити умисне вбивство ОСОБА_10 за грошову винагороду в сумі 400 000 доларів США та інших осіб, на що ОСОБА_19 погодився, і таким чином вступив із ОСОБА_8 у попередню змову.
Так, з метою вчинення умисного вбивства ОСОБА_10 , ОСОБА_17 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_5 та інші, не встановлені на теперішній час особи, діючи за попередньою змовою, відповідно до узгодженого усіма учасниками плану вчинення злочину, у січні-лютому 2026 року, здійснили спостереження за місцем роботи ОСОБА_10 , а саме за офісним приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідно до плану вчинення умисного вбивства ОСОБА_10 та вказівок ОСОБА_8 , 11.02.2026, у м. Києві ОСОБА_19 зустрівся із ОСОБА_17 , від якого отримав відомості про проведену розвідку та про спосіб життя ОСОБА_10 .
Крім цього, ОСОБА_8 , реалізуючи злочинний задум, розуміючи, що в Україні вже є особи, залучені ним та ОСОБА_17 до вчинення злочинів та обізнані про свою роль у плані, відповідно до розробленого плану злочину надав вказівки у січні та лютому 2026 року ОСОБА_17 спільно з іншими особами, серед яких є ОСОБА_5 , здійснити підготовку до вчинення, а саме провести заходи та встановити місце проживання ОСОБА_11 , спосіб його життя, маршрути пересування.
Виконавши вказані підготовчі дії та отримавши від ОСОБА_17 необхідні відомості, 12.02.2026 ОСОБА_8 запропонував ОСОБА_19 вчинити умисне вбивство ОСОБА_11 за грошову винагороду в сумі 35 000 доларів США, на що останній погодився.
Відповідно до розробленого плану вчинення злочину та вказівок ОСОБА_8 , ОСОБА_17 передав ОСОБА_19 відомості про ОСОБА_11 , дані про його місце проживання, спосіб його життя, маршрути пересування, а також відеозаписи, на яких зафіксовано ОСОБА_11 біля місця свого проживання.
Також, ОСОБА_8 , реалізуючи злочинний задум, розуміючи, що в Україні вже є особи, залучені ним та ОСОБА_17 до вчинення злочинів та обізнані про свою роль у плані, відповідно до розробленого плану злочину надав вказівки у січні та лютому 2026 року ОСОБА_17 спільно з іншими особами, серед яких є ОСОБА_5 , здійснити підготовку до вчинення, а саме провести заходи та встановити місце проживання представника з питань стратегічної комунікації Головного управління розвідки Міністерства оборони України ОСОБА_12 , спосіб його життя, маршрути пересування.
13.02.2026 ОСОБА_8 запропонував ОСОБА_24 вчинити умисне вбивство ОСОБА_12 за грошову винагороду в сумі 100 000 доларів США, на що останній погодився. Відповідно до розробленого плану вчинення злочину та вказівок ОСОБА_8 , ОСОБА_17 передав ОСОБА_24 відомості про ОСОБА_12 , дані про його місце проживання, спосіб його життя, маршрути пересування, а також фотозображення, на яких зафіксовано ОСОБА_12 .
Крім того, в цей же період часу, ОСОБА_8 запропонував ОСОБА_25 вчинити умисне вбивство ОСОБА_12 за грошову винагороду в сумі 100 000 доларів США, на що останній погодився. Відповідно до розробленого плану вчинення злочину ОСОБА_25 отримав відомості про ОСОБА_12 , дані про його місце проживання, спосіб його життя, маршрути пересування, а також фотозображення, на яких зафіксовано ОСОБА_12 .
Після цього ОСОБА_8 , відповідно до розробленого плану вчинення злочину та раніше проведених спостережень та розвідок, запропонував ОСОБА_25 вчинити умисне вбивство ОСОБА_12 біля його будинку шляхом здійснення пострілів із вогнепальної зброї, яку останньому нададуть.
Аналогічним чином відбувалась підготовка до вчинення умисного вбивства блогера і музиканта ОСОБА_13 та колишнього десантника армії США ОСОБА_26 (позивний « ОСОБА_15 »), який на теперішній час проходить службу у Збройних силах України.
Водночас, 13.02.2026, приблизно з 06:00 до 06:25, на виконання злочинного плану, ОСОБА_27 ,. знаходячись у квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_2 , з метою забезпечення вчинення виконавцями умисних вбивств декількох осіб, вийшла на вулицю та в обумовленому місці, біля покинутого транспортного засобу, поруч із вказаною адресою, залишила, шляхом закладки, бойові припаси, а саме дві гранати «РГО» (ручна граната оборонна) та дві гранати «РГН-5» (ручна граната наступальна).
14.02.2026, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2, ОСОБА_28 , діючи за вказівкою ОСОБА_8 , забрав вказані бойові припаси, з метою вчинення умисних вбивств.
Однак, ОСОБА_8 за попередньою змовою із ОСОБА_17 , ОСОБА_29 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_5 , ОСОБА_19 та іншими, невстановленими особами, умисні вбивства ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_26 не вчинили, оскільки в ході готування до вчинення кримінального правопорушення їх діяльність була припинена працівниками правоохоронного органу.
Крім того, громадянин Республіки Молдови ОСОБА_30 ( ОСОБА_7 ), спільно з громадянами Республіки Молдови ОСОБА_22 ( ОСОБА_31 ), ОСОБА_21 ( ОСОБА_32 ) та ОСОБА_33 ( ОСОБА_34 ) невстановлений час та місці, у невстановлених досудовим розслідуванням осіб незаконно умисно придбав 10 гранат РГО, які являються вибуховими пристроями, які в подальшому умисно зберігав та носив без передбаченого законом дозволу.
19.02.2026, під час проведення обшуку в квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , в якій проживають ОСОБА_5 , ОСОБА_22 , ОСОБА_21 , ОСОБА_29 виявлено та вилучено 10 гранат РГО, які являються вибуховими пристроями, які зазначені особи умисно зберігали у вказаній квартирі без передбаченого законом дозволу.
19.02.2026 о 10:15 год. ОСОБА_5 затриманий у порядку ст. 208 КПК України.
20.02.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14, п. п. 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України.
Того ж дня, ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14, п. п. 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України.
На переконання прокурора, наразі у кримінальному провадженні існують передбачені п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризики, які обумовлюють застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме: ризик переховуватись від органів досудового розслідування та суду; ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
З урахуванням наведеного прокурор указав, що встановлені під час досудового розслідування обставини вчинення кримінальних правопорушень, ступінь їх тяжкості, обґрунтування та ступінь вираженості наведених ризиків дають переконливі підстави вважати, що саме тримання під вартою є єдиним і достатнім запобіжним заходом, який зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного на час здійснення досудового розслідування кримінальному провадженні. Жодні інші, більш м'які, запобіжні заходи, окрім тримання під вартою, не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування до ОСОБА_5 .
Позиції сторін кримінального провадження
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання з підстав, викладених у ньому.
Захисник, адвокат ОСОБА_4 , заперечував проти задоволення клопотання з тих підстав, що тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, Підозрюваний був переконаний, що виконує законні вказівки та не мав наміру вчиняти злочини. Також захисник вважає, що органом досудового розслідування не доведено, що вилучені гранати належать саме ОСОБА_5 та просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Підозрюваний ОСОБА_5 також заперечував проти задоволення клопотання. Пояснив, що не мав наміру вчиняти злочин, його ввели в оману інші особи, які казали, що особи, за якими стежили, були винні грошові кошти. Зазначив, що автомобіль Форд він орендував 07.12.2025, постійно проживає в Республіці Молдова в м. Кишинів, не працює офіційно, в Україні до цього він проживав в хостелі в м. Одеса, буде співпрацювати зі слідством та просив застосувати домашній арешт із носінням браслета.
Мотиви та оцінка слідчого судді
Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.
Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.
Частина третя ст. 176 КПК України встановлює, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч. 1 ст. 178 КПК України.
Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Згідно з положеннями ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать (1) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, (3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З аналізу зазначених вище норм законодавства можна підсумувати, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчому судді необхідно перевірити:
1) чи набула особа статусу підозрюваного?
2) чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні такою особою кримінального правопорушення?
3) чи наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України?
4) чи наявні інші обставини, які враховуються при обранні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України?
5) чи можливо застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту та чи наявні відомості на переконання того, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам кримінального провадження?
6) які обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідно покласти на підозрюваного, у випадку внесення застави?
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення прокурора, слідчий суддя, надаючи відповіді на вказані питання, доходить таких висновків.
Щодо набуття статусу підозрюваного
Запобіжний захід на стадії досудового розслідування може застосовуватися тільки до особи, яка має статус підозрюваного.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру та особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення.
Як встановлено слідчим суддею, 20.02.2026 письмове повідомлення про підозру було вручено ОСОБА_5 та в той же день йому вручено зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру, про що в матеріалах, долучених до клопотання, міститься письмова розписка останнього про його отримання.
Отже, відповідно до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_5 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
Щодо наявності обґрунтованої підозри
Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.
Так, з усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об'єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.
Отже, слідчому судді необхідно з'ясувати, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_35 міг вчинити саме інкриміноване йому кримінальне правопорушення. При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація конкретних діянь здійснюється судом під час розгляду справи по суті.
Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, в межах цього кримінального провадження ОСОБА_5 підозрюється у готуванні вбивства, тобто умисного, протиправного заподіяння смерті людини, вчиненого на замовлення, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14 п. п. 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, а також у носінні, зберіганні і придбанні вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Рівень обґрунтованості підозри впливає на ступінь втручання в права підозрюваної особи при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, зокрема на вибір виду запобіжного заходу.
Так, рівень обґрунтованості, доведеності підозри має корелювати зі ступенем обмеження прав і свобод підозрюваного, що випливають (можуть бути пов'язані) із прийняття відповідного процесуального рішення (вчинення процесуальної дії): чим більшим є втручання в права, свободи і законні інтереси людини, тим більшою має бути «вага» і «якість» доказів, якими обґрунтовується її причетність до скоєння відповідного кримінального правопорушення. При цьому стандарти доказування (переконання) поступово зростають з перебігом ефективного розслідування та потребують більш глибокого обґрунтування, що повного мірою узгоджується із об'єктивним розширенням можливостей сторони обвинувачення в цьому напрямку. Зазначене, зокрема, пов'язане із обов'язком слідчого судді, суду при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК).
У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Ионкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» № 12244/86,12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення
У п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Системний аналіз положень ст. 17, ч. 1 ст. 42, ч. 1 ст. 94 та ч. 1, 2 ст. 368 КПК України свідчить про те, що на даному етапі кримінального провадження слідчий суддя не уповноважений вирішувати питання стосовно доведеності / не доведеності винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, правильності правової кваліфікації її діяння відповідно до закону України про кримінальну відповідальність (КК України), належності доказів, позаяк вони підлягають вирішенню за результатами судового розгляду по суті обвинувального акта.
На цій стадії кримінального провадження слідчий суддя на підставі наданих сторонами матеріалів визначає, чи є вірогідною причетність особи до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення (за стандартом «обґрунтованої підозри»), щоб застосувати до неї запобіжний захід.
На підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14 п. п. 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України, прокурором долучено до клопотання, зокрема:
-протоколи допитів свідків: ОСОБА_36 (т. 2 а.с. 77-85), ОСОБА_37 (т. 2 а.с. 86-90), ОСОБА_38 (т. 2 а. с. 94-98), які повідомили обставини вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14 п. п. 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України; ОСОБА_39 (т. 3 а. с. 113-117) та ОСОБА_40 (т. 3 а.с. 118-122), які повідомили, що були понятими під час обшуку 19.02.2026 за адресою: АДРЕСА_2 , під час якого було виявлено та вилучено предмети, серед яких були пістолети та граната;
-протоколами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, передбачених ст.ст. 260, 263, 264, 267, 268, 269 КПК України (т. 3 а.с. 3-21, 22-31, 127-145, 146-147);
-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками (т.2 а.с. 99-101), відповідно до його свідок ОСОБА_41 впізнає ОСОБА_5 , як особу, яка заходила до палати ОСОБА_14 ;
-протоколами оглядів речей, предметів та документів (т. 2 а.с. 1-5, 6-9, 10-16, 17-76, 102-105, 111-113, 114-131, 132-159, 160, 171, т. 3 а.с. 123-126);
-висновками судових балістичних експертиз (т.2 а.с. 174-183, 186-196, 199-205, 208-214);
-висновками судових вибухотехнічних експертиз (т. 3 а.с. 151-157, 165-177);
-протоколами проведення обшуків за місцями проживання підозрюваних (т. 3 а.с. 32-40. 44-52, 53-60, 61-72, 73-81, 82-90, 91-98, 99-108, 192-197);
-протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 (т. 3 а.м.178-186), з якого вбачається, що за вказаним місцем проживання підозрюваного виявлено та вилучено речі та документи, в тому числі речі схожі на гранати;
-іншими матеріалами в їх сукупності.
Дослідивши відомості, які містяться в перелічених доказах, слідчий суддя вважає їх у сукупності достатніми для того, щоб у межах судового контролю дійти висновку про можливу причетність ОСОБА_5 до інкримінованих йому кримінальних правопорушень за тих обставин, що відображені у повідомленій йому підозрі, та про обґрунтованість останньої.
Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. У межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, вдаватися до оцінки наявності в її діях складу кримінального правопорушення чи конкретних кваліфікуючих ознак, на що вказувала сторона захисту.
Також слідчий суддя враховує, що відомості, які містяться в долучених слідчим матеріалах, загалом узгоджуються між собою та відповідають обставинам, викладеним у підозрі ОСОБА_5 .
Враховуючи зазначене, такий високий рівень обґрунтованості підозри виправдовує більш серйозне втручання в права особи при виборі запобіжного заходу.
Щодо заявлених ризиків для кримінального провадження
У своєму клопотанні прокурор вказав про існування передбачених п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, які обумовлюють необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
(І) ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та / або суду.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна. Всі причетні особи, утому числі замовники вбивства, на даний час не встановлені та здатні використати всі можливі способи та засоби для уникнення від кримінальної відповідальності. Крім того встановлено, що ОСОБА_5 міцних соціальних зв'язків та постійного джерела доходів на території України не має, як і місця реєстрації на території України, є громадянином Республіки Молдова, а тому може безперешкодно перетнути Державний кордон України в напрямку виїзду у випадку незастосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Також, вдіповідно до встановлених в ході досудового розслідування фактів, саме підозрюваний ОСОБА_5 здійснював стеження за потенційними жертвами, комунікував із ОСОБА_17 , приймав участь в узгодженні конкретних дій, які необхідно було вчинити іншим учасникам, з метою досягнення злочинного плану.
Вищевказані обставини є передумовами та можливістю для втечі ОСОБА_5 з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органі досудового розслідування та суду.
(ІІ) ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
ОСОБА_5 є підозрюваним у готуванні вбивства та незаконному поводженні зі зброєю, бойовими припасами, вчиняв відведену йому роль, спрямовану на здійснення розвідки адреси місця проживання потерпілого, його маршруту пересування, поміщення та переміщення зброї з місць схову, спілкування з допомогою телефонів зі спільниками, а тому обрання щодо нього більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, може призвести до спілкування його зі співучасниками злочинів, у тому числі із замовниками, розробляння стратегії дій, спрямованих на приховування слідів злочину, уникнення від кримінальної відповідальності, спотворення речей та документів, які їх викривають, чим перешкоджатиме встановленню істини у кримінальному провадженні.
(ІІІ) ризик незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.
ОСОБА_5 з метою уникнення кримінальної відповідальності для себе, своїх спільників, може вчинити дії направлені на примушення до зміни наданих раніше свідчень допитаними особами.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК).
За таких обставин ризик впливу на потерпілого, свідків, експерта, спеціаліста існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом.
Отже, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України ризик учинення підозрюваним незаконного впливу у цьому кримінальному провадженні вочевидь є високим.
(ІV) ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення, що підозрюваний, перебуваючи на волі, зможе контактувати з іншими невстановленими співучасниками вчинення злочинів, повідомити форми та методи проведення досудового розслідування та оперативно-розшукової роботи правоохоронних органів України, що стали йому відомі у зв'язку із набуттям статусу підозрюваного, зловживати своїми процесуальними правами, що з високою ймовірністю можуть сприяти у перешкоджанні проведенню об'єктивного розслідування.
(ІV) ризик вчинити інше кримінальне правопорушення.
Слідчий суддя також погоджується з доводами сторони обвинувачення, що ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований, єдиним заробітком для свого матеріального забезпечення є отримання коштів від замовників за вчинення злочинних дій, пов'язаних із готуванням вбивства, а тому вказане вище є підтвердженням наявності вказаного ризику.
Щодо наявності підстав для застосування запобіжного заходу
З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою досягнення його дієвості та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
За змістом ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 183 КПК України визначено виключний перелік осіб, до яких може бути застосований цей запобіжний захід. ОСОБА_5 належить до цього переліку як особа, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років або довічне позбавлення волі (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України).
Більш м'якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов'язання. Утім, на переконання слідчого судді, жоден із цих запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим ризикам.
Слідчий суддя враховує обставини, які свідчать про високу інтенсивність ризиків переховування підозрюваного від органу досудового розслідування, впливу на потерпілих, свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, доведеність ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, наявність ризиків перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або вчинити інше кримінальне правопорушення, а також обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 .
Окрім обґрунтованості підозри та встановлених ризиків, слідчий суддя враховує також інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні кримінального правопорушення; вік, стан здоров'я підозрюваного, його майновий стан, приналежність до іншого громадянства.
Оцінивши наведені обставини у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є пропорційним запобіганню встановленим ризикам. Водночас, застосування до підозрюваного іншого, більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
Виходячи з наведеного та з огляду на встановлені ризики для кримінального провадження, слідчий суддя вважає неспроможними доводи сторони захисту про необхідність застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою.
Щодо альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, чи спричинив загибель людини.
Відтак, з огляду на обставини, встановлені під час розгляду клопотання, стадію судового провадження, особу підозрюваного, у слідчого судді формується переконання, що у разі визначення ОСОБА_5 застави, ризики, передбачені пунктами 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не будуть нівельовані.
Отже, ураховуючи те, що вирішення питання застосування альтернативного запобіжного заходу у виді застави є правом суду, слідчий суддя вважає можливим при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_5 не визначати розмір застави.
При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.
Враховуючи викладене вище, слідчий суддя доходить висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволення, підозрюваному ОСОБА_5 слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який обраховувати з дня його затримання - 19.02.2026, в межах строку досудового розслідування, тобто до 17.04.2026 включно, який є останнім робочім днем визначеного строку досудового розслідування.
Керуючись ст. 176-178, 183, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного у кримінальному провадженні № 12026000000000110 від 20.01.2026 ОСОБА_5 ( ОСОБА_7 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який обраховувати з дня його затримання - 19.02.2026, в межах строку досудового розслідування, тобто до 17.04.2026 включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Повний тест ухвали роголошено о 08 год. 15 хв. 27.02.2026.
Слідчий суддя ОСОБА_1