печерський районний суд міста києва
Справа № 757/65052/25-к
пр. 1-кс-14460/26
12 січня 2026 року м. Київ
Печерський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність Генерального прокурора та його заступника, керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка полягає у не внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
ОСОБА_3 , у порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва зі скаргою на бездіяльність Генерального прокурора та його заступника, керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, про зобов'язання, відповідно до вимог ст. 214 КПК України, внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі по тексту - ЄРДР) його заяви: № 313 від 22.09.2025, № 399 від 11.11.2025, № 397 від 11.11.2025, № 302 від 07.10.2025, №427 від 01.12.2025 та від 05.12.2025, про вчинення кримінального правопорушення.
Скаржник, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду скарги, у судове засідання не прибув, з матеріалів скарги вбачається, що останній перебуває в умовах ДУ «Петрівська виправна колонія (№49)». Враховуючи дану обставину, ухвалою слідчого судді від 30.12.2025 постановлено здійснювати дистанційне судове засідання у розгляді скарги, шляхом участі скаржника у режимі поза межами приміщення суду, доручено ДУ «Петрівська виправна колонія (№49)» забезпечити участь ОСОБА_3 в судовому засіданні, проте у призначену дату та час судового засідання скаржник не під'єднався для участі в такому.
Враховуючи, що розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу чи її захисника, представника (ч. 3 ст. 306 КПК України), але неможливість заявника користуватися цими правами жодним чином не позбавляє слідчого суддю обов'язку розглянути скаргу по суті. Отже, слідчий суддя з урахуванням також засади диспозитивності вважає за необхідне та можливе розглянути скарги у відсутність ОСОБА_3 .
Уповноважені прокурори у судове засідання не прибули. Про місце, день та час розгляду скарги повідомлені належним чином, Заяв, заперечень чи клопотань до суду не надходило.
Частиною 3 статті 306 КПК України передбачено, що відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Відповідно до положень ст. 26 КПК Україн сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутність не з'явившихся осіб, на підставі наданих доказів.
Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду скарги слідчим суддею не здійснювалась.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Згідно з ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії (ч. 1 ст. 304 КПК України).
Скарга подана слідчому судді засобами поштового зв'язку 17.12.2025.
Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Статтею 214 КПК України передбачено, що слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Вимогами ч. 5 ст. 214 КПК України передбачено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться, зокрема відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Згідно з п. 2 Розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Офісу Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини 5 статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України підставою для притягнення до кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Статтею 11 КК України встановлено, що кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення. Не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.
Отже, аналіз положень ст. 214 КПК України, ст. 2, 11 КК України дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.
Тому, підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність у таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення /час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення/. Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
Отже, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
Такий висновок відповідає Рішенню Конституційного Суду України від 17 червня 2020 року, у п. 5 мотивувальної частини якого зазначено, що «встановлений законодавцем обсяг судового захисту стосовно оцінки бездіяльності уповноважених державних органів має забезпечити ефективність судового контролю, який має бути забезпечено під час розгляду відповідних питань хоча б у двох судових інстанціях: законодавець має запровадити такий обсяг судового контролю за бездіяльністю слідчого чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, що дозволяв би здійснити ефективний судовий контроль щодо відповідних питань та за наявності підстав надати особі можливість ініціювати початок кримінального провадження, а отже, надати їй реальний доступ до судового захисту».
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі № 818/1526/18 (п. 33-36) дійшла висновку, що в межах процедури оскарження бездіяльності слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2019 у справі № 818/15/18.
Як зазначено у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 16.05.2019 по справі №761/20985/18 (провадження № 51-8007км18) положеннями ст. 3 КПК визначено, що кримінальне провадження це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується, серед іншого, закриттям кримінального провадження. Якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.
Отже, ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.
За правилами ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Однак до матеріалів скарги ОСОБА_3 не долучено копії заяв № 313 від 22.09.2025, № 399 від 11.11.2025, № 397 від 11.11.2025, № 302 від 07.10.2025, №427 від 01.12.2025 та від 05.12.2025 про вчинення кримінального правопорушення, відмову у внесенні яких до ЄРДР Генеральним прокурором та його заступником - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури оскаржує скаржник, а тому слідчий суддя не має змоги попередньо оцінити (проаналізувати) зміст заяв, повідомлень про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в них інформації саме про кримінальне правопорушення, у зв'язку з чим перевірити обставини викладені в скарзі щодо дій чи бездіяльності Генерального прокурора та його заступника - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури також не вбачається за можливе.
Окрім того, слідчий суддя звертає увагу, що зі змісту скарги вбачається, що ОСОБА_3 оскаржує бездіяльність Генерального прокурора та керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, проте жодних доказів того, що ОСОБА_3 звертався з будь-якими заявами про вчинення кримінального правопорушення слідчому судді не надано.
При цьому, зі змісту скарги слідує, що ОСОБА_3 вказує, що в діях окремих суддів Верховного Суду, Миколаївського апеляційного суду, Одеського апеляційного суду та Заводського районного суду м. Миколаєва, прокурорів та окремих службових осіб виконавчої влади, ТУ ДБР у м. Миколаєві та інших правоохоронних органів України вбачається подія і склад кримінальних правопорушень, які мають бути внесені до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань.
Дослідивши зміст скарги слідчий суддя дійшов висновку, що вона не містить конкретних обставин, які б могли свідчити, що було вчинено суспільно-небезпечне діяння, що у свою чергу було б підставою для внесення органом досудового розслідування відповідних відомостей до ЄРДР та потребувало б перевірки органом досудового розслідування лише за допомогою засобів кримінального процесу.
Доводи скаржника зводяться до його незгоди з висунутим йому обвинуваченням та розглядом кримінальної справи № 487/1428/21.
З огляду на наведене, слідчий суддя вважає доводи ОСОБА_3 необґрунтованими, а тому підстав для задоволення скарги не вбачає.
Керуючись ст. 303, 309 КПК України, слідчий суддя,
Скаргу - залишити без задоволення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1