Справа № 296/3249/26
1-кс/296/1360/26
Іменем України
про арешт майна
20 березня 2026 року м.Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 , за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 власника майна ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Корольовського районного суду м. Житомира клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_5 , погоджене прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_6 , про арешт майна в кримінальному провадженні №12025060000001472 від 26.09.2025, за ч. 5 ст. 361 КК України,-
19.03.2026 до слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира надійшло клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_5 , погоджене прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_6 , про арешт майна в кримінальному провадженні №12025060000001472 від 26.09.2025, за ч. 5 ст. 361 КК України, а саме:
-договвору купівлі-продажу ТЗ від 01.03.2026 з додатками №6750/26/000487; Договір купівлі-продажу ТЗ від 03.03.2026 з додатками №6750/26/000499; Договір купівлі-продажу ТЗ від 07.03.2026 з додатками №6750/26/000534; Договір купівлі-продажу ТЗ від 07.03.2026 з додатками №6750/26/000538; Договір купівлі-продажу ТЗ від 09.03.2026 з додатками №6750/26/000563; Договір купівлі-продажу ТЗ від 15.03.2026 з додатками №6750/26/000614, що упаковано до спеціального пакету №NPU5340008;
-ноутбуку HP (пароль «8649») серійний номер №00192-480-916-712 без зарядного пристрою, що упаковано до спеціального пакету №NPU5579394;
-флеш накопичувача з ключем, отриманим в Сервісному центрі МВС, що упаковано до спеціального пакету №NPU5340007;
-мобільного телефону (пароль «170684») iPhone 10, IMEI: НОМЕР_1 , з SIM-картою № НОМЕР_2 , що упаковано до спеціального пакету №NPU534005;
-чорнових друкованих документів із написом «Анульований», що датовані 2023-2024 роками, що упаковано до спеціального пакету №NPU5340006.
Клопотання обґрунтовано тим, що СУ ГУНП в Житомирській області здійснює досудове розслідування кримінального провадження №12025060000001472 від 26.09.2025, за ч. 5 ст. 361 КК України за фактом, що службові особи ТОВ «Автоплюс К» спільно з іншими особами, за попередньою змовою, здійснювали несанкціонований доступ до ЄДРТЗ МВС України та вносили недостовірні відомості під час оформлення договорів купівлі-продажу транспортних засобів із заниженою вартістю. Зокрема, ОСОБА_7 , не будучи працівником товариства, використовуючи облікові дані працівників філій, оформив низку договорів із підробленням підписів та внесенням інформації до реєстру без належних повноважень, а отримані документи та кошти передавав керівництву. Крім того, у 2025 році встановлено порушення законодавства Бердичівською філією, у зв'язку з чим її доступ до ЄДРТЗ МВС України було призупинено.
16.03.2026 на підставі ухвали слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 10.03.2026 (справа №296/2797/26) за місцем проживання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 було проведено обшук в ході я якого вилучено майно.
16.03.2026 постановою слідчого майно, яке належить ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12025060000001472 від 26.09.2025, за ч. 5 ст. 361 КК України.
17.03.2026 слідчий за допомогою засобів поштового зв'язку подав до суду клопотання про накладення арешту на вищевказане майно на підставі п.1 ч.2 ст.170 КПК України з метою забезпечення збереження речового доказу.
Слідчий в судове засідання не з'явився надав заяву в якій просив проводити розгляд клопотання за його відсутності. Клопотання просив задовольнити з підстав зазначених у ньому.
Власник майна в судове засідання не з'явився причини не повідомив. Про місце час та дату содового засідання був повідомлений належним чином шляхом надсилання телефонограми, що відповідає ст. 135 КПК України.
Неявка належно повідомлених осіб не перешкоджає розгляду клопотання.
Фіксування судового засідання не здійснювалась у відповідності до ст. 107 КПК України.
Слідчий суддя вивчивши клопотання та його додатки, прийшов наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Відповідно до ч. 1-3 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів.
Під час судового розгляду клопотання слідчий суддя встановив, що СУ ГУНП в Житомирській області здійснює досудове розслідування кримінального провадження №12025060000001472 від 26.09.2025 за ч. 5 ст. 361 КК України за фактом, що службові особи ТОВ «Автоплюс К» спільно з іншими особами, за попередньою змовою, здійснювали несанкціонований доступ до ЄДРТЗ МВС України та вносили недостовірні відомості під час оформлення договорів купівлі-продажу транспортних засобів із заниженою вартістю. Зокрема, ОСОБА_7 , не будучи працівником товариства, використовуючи облікові дані працівників філій, оформив низку договорів із підробленням підписів та внесенням інформації до реєстру без належних повноважень, а отримані документи та кошти передавав керівництву. Крім того, у 2025 році встановлено порушення законодавства Бердичівською філією, у зв'язку з чим її доступ до ЄДРТЗ МВС України було призупинено.
16.03.2026 на підставі ухвали слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 10.03.2026 (справа №296/2797/26) за місцем проживання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що за адресою : АДРЕСА_1 було проведено обшук в ході якого було виявлено та вилучено:
-договір купівлі-продажу ТЗ від 01.03.2026 з додатками №6750/26/000487; Договір купівлі-продажу ТЗ від 03.03.2026 з додатками №6750/26/000499; Договір купівлі-продажу ТЗ від 07.03.2026 з додатками №6750/26/000534; Договір купівлі-продажу ТЗ від 07.03.2026 з додатками №6750/26/000538; Договір купівлі-продажу ТЗ від 09.03.2026 з додатками №6750/26/000563; Договір купівлі-продажу ТЗ від 15.03.2026 з додатками №6750/26/000614, що упаковано до спеціального пакету №NPU5340008;
-ноутбук HP (пароль «8649») серійний номер №00192-480-916-712 без зарядного пристрою, що упаковано до спеціального пакету №NPU5579394;
-флеш накопичувач з ключем, отриманим в Сервісному центрі МВС, що упаковано до спеціального пакету №NPU5340007;
-мобільний телефон (пароль «170684») iPhone 10, IMEI: НОМЕР_1 , з SIM-картою № НОМЕР_2 , що упаковано до спеціального пакету №NPU534005;
-чорнові друковані документи із написом «Анульований», що датовані 2023-2024 роками, що упаковано до спеціального пакету №NPU5340006.
16.03.2026 постановою слідчого вищевказане майно, яке належить ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12025060000001472 від 26.09.2025, за ч. 5 ст. 361 КК України.
17.03.2026 слідчий за допомогою засобів поштового зв'язку подав до суду клопотання про накладення арешту на вищевказане майно на підставі п.1 ч.2 ст.170 КПК України з метою забезпечення збереження речового доказу.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
При цьому закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України, - речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Отже, слідчий суддя під час розгляду цього клопотання має встановити лише чи відповідає вилучене майно ознакам речового доказу. При цьому слідчий суддя не уповноважений надавати оцінку чи наявний склад кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 361 КК України.
Щодо арешту електронних засобів- ноутбуку, флеш накопичувачів та мобільного телефону.
Розвиток інформаційно-телекомунікаційних технологій обумовлює утворення великої кількості слідів у різних електронних пристроях, комп'ютерних мережах і елементах їх інфраструктури, які необхідно використовувати для встановлення обставин учиненого кримінального діяння і причетної до нього особи. Такі сліди пов'язані не тільки з кіберзлочинами, а й з іншими видами злочинних діянь.
Електронні сліди - це інформація, зафіксована в цифровому форматі, що міститься в електронно-обчислювальних машинах та інших цифрових пристроях, створених на основі їхніх технологій, у засобах рухомого радіотелефонного зв'язку і на різних носіях цифрової інформації, причинно пов'язана з подією злочину, що дозволяє встановити обставини вчиненого і злочинця.
Пристроями, що містять електронні сліди злочину, які можуть використовуватися для встановлення обставин злочину та розшуку особи, яка його вчинила, зазвичай, є: мобільні телефони без підтримки сучасних додатків і смартфони, які підтримують такі додатки; стаціонарні комп'ютери, ноутбуки, нетбуки, планшети та інші малогабаритні комп'ютери; різні електронні гаджети (як-от, багатофункціональні електронні годинники, пульсоміри, крокоміри тощо); елементи інфраструктури інформаційно-комунікаційних мереж і операторів, що надають послуги зв'язку (сервери тощо); автомобільні відеореєстратори; GPS-навігатори та ін.
Отже електронні засоби можуть містити електронні сліди злочинної діяльності та цілком відповідають критеріям речових доказів у кримінальному провадженні .
Договори та чорнові записи також можуть містити інформацію про злочинну діяльність та можуть бути речовими доказами (письмовими)
Отже, з урахуванням викладеного, слідчий суддя вважає, що на даному етапі досудового розслідування накладення арешту на вилучені електронні пристрої є виправданим, обґрунтованим та таким, що відповідає завданням кримінального провадження. Зазначені пристрої потенційно містять електронні сліди, які можуть мати істотне доказове значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, кола причетних осіб та інших фактичних даних, що підлягають доказуванню. З огляду на ризики втрати, знищення, модифікації або приховування такої інформації, застосування арешту є необхідним заходом для забезпечення збереження доказів і можливості їх подальшого використання у кримінальному провадженні.
Слідчий суддя визнає, що матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують забезпечення кримінального провадження шляхом накладення арешту на майно вказане в клопотанні, оскільки воно відповідає критерію речового доказу у кримінальному провадженні №12025060000001472 від 26.09.2025 за ч. 5 ст. 361 КК України.
Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт речового доказу, з метою його збереження слідчий суддя не вбачає, адже під час судового розгляду докази оцінюються безпосередньо судом.
Таким чином, вважаю за необхідне клопотання слідчого задовольнити в повному обсязі та накласти арешт з забороною відчуження, користування чи розпорядження майном.
При цьому, слідчий суддя роз'яснює, що у відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Керуючись ст. ст. 170-173, 175, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 16.03.2026, в ході обшуку за за місцем проживання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : АДРЕСА_1 , яке визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12025060000001472 від 26.09.2025 за ч. 5 ст. 361 КК України:
-договір купівлі-продажу ТЗ від 01.03.2026 з додатками №6750/26/000487; Договір купівлі-продажу ТЗ від 03.03.2026 з додатками №6750/26/000499; Договір купівлі-продажу ТЗ від 07.03.2026 з додатками №6750/26/000534; Договір купівлі-продажу ТЗ від 07.03.2026 з додатками №6750/26/000538; Договір купівлі-продажу ТЗ від 09.03.2026 з додатками №6750/26/000563; Договір купівлі-продажу ТЗ від 15.03.2026 з додатками №6750/26/000614, що упаковано до спеціального пакету №NPU5340008;
-ноутбук HP (пароль «8649») серійний номер №00192-480-916-712 без зарядного пристрою, що упаковано до спеціального пакету №NPU5579394;
-флеш накопичувач з ключем, отриманим в Сервісному центрі МВС, що упаковано до спеціального пакету №NPU5340007;
-мобільний телефон (пароль « НОМЕР_3 ») iPhone 10, IMEI: НОМЕР_1 , з SIM-картою № НОМЕР_2 , що упаковано до спеціального пакету №NPU534005;
-чорнові друковані документи із написом «Анульований», що датовані 2023-2024 роками, що упаковано до спеціального пакету №NPU5340006.
заборонивши користування, відчуження та розпорядження щодо вказаного майна.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню, проте може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту оголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Слідчий суддя ОСОБА_1