20 березня 2026 р. Справа № 520/32542/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Русанової В.Б.,
Суддів: П'янової Я.В. , Бегунца А.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2025 (головуючий суддя І інстанції: Рубан В.В.) по справі № 520/32542/25
за позовом Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба
до ОСОБА_1
про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням під час навчання у вищому військовому навчальному закладі,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- стягнути з ОСОБА_1 , на користь Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба заборгованість у розмірі 858 771, 22 грн. на відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням під час навчання.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2025 за заявою ОСОБА_1 зупинено провадження по справі - до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.
Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу суду, а справу направити для продовження розгляду до Харківського окружного адміністративного суду.
В обґрунтування зазначає, зупинення провадження в адміністративній справі до закінчення воєнного стану не відповідає як завданню адміністративного судочинства, так і змісту та меті п. 5 ч.1 ст. 236 КАС України, а також суперечить ч.2 ст. 64 Конституції України, відповідно до якої право на судовий захист не може бути обмежене навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану.
Зазначає , що сторони мають надати докази залучення особи до бойових дій, здійснення заходів з національної безпеки та оборони, переведення конкретної військової частини на військовий стан тощо, оскільки безпідставна перерва в судовому розгляді буде порушувати право на справедливий суд.
Відповідач правом подання відзиву не скористався.
Відповідно до ч. 2 ст. 312 КАС України апеляційна скарга розглянута судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки ОСОБА_1 зарахований до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 та знаходиться в розпорядженні командира Військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою №9/7532 від 31 жовтня 2025 року, враховуючи його перебування на військовій службі, є підстави зупинення провадження у даній справі до закінчення виконання позивачем обов'язків у складі Збройних Сил України в умовах воєнного стану.
Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Зупинення провадження у справі - це врегульована законом й оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають здійснювати її розгляд, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Підстави та порядок зупинення провадження в адміністративній справі визначені ст. 236 КАС України, якою передбачені як підстави обов'язкового зупинення провадження у справі, так і випадки, коли суд має право зупинити провадження у справі, а також строки зупинення провадження у справі. Передбачений ст. 236 КАС України перелік підстав для зупинення провадження у справі є вичерпним.
Обов'язкове зупинення провадження у справі передбачене тоді, коли в силу прямої вказівки закону суд зобов'язаний зупинити провадження незалежно від свого розсуду і від розсуду осіб, які беруть участь у справі. Обов'язковими є підстави, визначені нормами ч. 1 ст. 236 КАС України.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Указана норма є імперативною й суть її зводиться до того, що в разі перебування на час розгляду справи в суді сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
У постановах від 27 лютого 2023 року в справі № 380/7845/21, від 20 квітня 2023 року у справі № 640/21562/21, від 25 квітня 2024 року у справі № 852/2а-1/24 (зокрема, на які посилається сам скаржник), від 24 травня 2024 року у справі № 320/11462/21 та інших Верховний Суд констатував, що конструкція пункту 5 частини першої статті 236 КАС України дає підстави для висновку, що визначена ним підстава зупинення провадження пов'язана не із самою обставиною введення воєнного стану, а із фактом перебування сторони у справі у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан. Указана вище норма має тимчасовий характер, тобто обмежується строком перебування сторони у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан. За такої умови, підстава для зупинення провадження у справі вичерпується тоді, коли участь сторони у складі Збройних Сил України припиняється. Учасник справи може припинити участь у складі Збройних Сил України ще до припинення воєнного стану, якщо така можливість передбачена законодавством. При цьому, зупинення провадження в адміністративній справі до закінчення воєнного стану не відповідає як завданню адміністративного судочинства, так і змісту та меті пункту 5 частини першої статті 236 КАС України, а також суперечить частині другій статті 64 Конституції України, відповідно до якої право на судовий захист не може бути обмежене навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану. Тобто, норма пункту 5 частини першої статті 236 КАС України може бути застосована судами при вирішенні питання про зупинення провадження у справі лише у разі перебування фізичної особи, яка є стороною чи третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, до припинення перебування такої фізичної особи у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Колегія суддів зазначає, що матеріали справи №520/32542/25 містять докази на підтвердження того, що відповідач відноситься до кола осіб, які мають право на зупинення провадження у справі на підставі пункту 5 частини першої статті 236 КАС України.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини, які є підставою для обов'язкового зупинення провадження у справі, та, керуючись імперативною нормою адміністративного процесуального законодавства, дійшов законного і обґрунтованого висновку про зупинення провадження у справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 236 КАС України.
Доводи апелянта щодо неправомірного зупинення провадження у справі до закінчення воєнного стану та затягування строків її розгляду, колегія суддів зазначає, що провадження у цій справі зупинене не до закінчення воєнного стану, як зазначає скаржник, а до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан, що узгоджується з приписами п. 5 ч.1 ст. 236 КАС України.
Зупинення провадження у справі на підставі п. 5 ч.1 ст. 236 КАС України має тимчасовий характер, тобто обмежується строком перебування фізичної особи, яка є стороною або третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Таким чином, у разі наявності доказів на підтвердження припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, учасники справи мають ініціювати питання про поновлення провадження у цій справі шляхом подання до суду апеляційної інстанції відповідних клопотань.
Як убачається зі змісту оскаржуваної ухвали суд першої інстанції виконав обов'язок щодо зобов'язання сторін невідкладно повідомити суд про відсутність обставин, які слугували підставою для такого зупинення.
Щодо посилання апелянта на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 20 квітня 2023 року у справі № 640/21562/21 та від 25 квітня 2024 року у справі № 852/2а-1/24, колегія суддів зазначає, що Верховний Суд у цій постанові уже посилався на правову позицію, викладену ним, у тому числі, у зазначених постановах. Водночас необхідно звернути увагу на таке.
Так, у справі № 640/21562/21 спірним було правомірність зупинення апеляційного провадження у справі до закінчення воєнного стану на території України у зв'язку з тим, що відповідач - Головнокомандувач Збройних Сил України - є найвищою військовою посадовою особою у Збройних Силах України, і Верховний Суд у постанові від 20 квітня 2023 року зауважив на тому, що зупинення провадження у справі за клопотанням Головнокомандувача Збройних Сил України на підставі пункту 5 частини першої статті 236 КАС України фактично означає зупинення провадження до закінчення воєнного стану.
Однак зупинення провадження в адміністративній справі до закінчення воєнного стану не відповідає як завданню адміністративного судочинства, так і змісту та меті пункту 5 частини першої статті 236 КАС України, а також суперечить частині другій статті 64 Конституції України, відповідно до якої право на судовий захист не може бути обмежене навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану. До того ж, норма пункту 5 частини першої статті 236 КАС України може бути застосована судами при вирішенні питання про зупинення провадження у справі лише у разі перебування фізичної особи, яка є стороною чи третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, до припинення перебування такої фізичної особи у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. При цьому на керівництво Збройними Силами України (як суб'єкти владних повноважень), органи військового управління, з'єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, які входять до організаційної структури Збройних Сил України, норма пункту 5 частини першої статті 236 КАС України не поширюється. У підсумку Верховний Суд погодився із доводами касаційної скарги про безпідставність зупинення судом апеляційної інстанції провадження у справі №640/21562/21 на підставі пункту 5 частини першої статті 236 КАС України за клопотанням представника відповідача - Головнокомандувача Збройних Сил України.
У постанові від 25 квітня 2024 року в справі № 852/2а-1/24 Верховний Суд акцентував увагу на тому, що у цій справі суду апеляційної інстанції у ході вирішення питання щодо зупинення судового провадження, яке стосувалося відповідача, необхідно було з'ясувати, чи перебуває остання у складі Збройних Сил України безпосередньо у військовій частині, яка переведена на воєнний стан, та чи виконує вказана частина бойові завдання у зоні бойових дій, а також чи призвів її призов на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період до об'єктивної неможливості відповідача приймати участь у судовому провадженні. При цьому надані відповідачем докази не містять відомостей про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 виконує бойові завдання у зоні бойових дій і про те, що особисто відповідач не перебуває у зоні постійної дислокації, а знаходиться у зоні бойових дій. Зважаючи на це, Верховний Суд дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми процесуального права в частині необґрунтованого зупинення провадження у справі №852/2а-1/24.
Із наведеного випливає, що обставини справи, яка розглядається, відрізняються від обставин справ № 640/21562/21, № 852/2а-1/24, на які посилається скаржник.
У справі № 520/32542/25, на відміну від указаних справ, судом встановлено, що відповідач відноситься до кола осіб, які мають право на зупинення провадження у справі на підставі пункту 5 частини першої статті 236 КАС України та надав достатні докази на підтвердження вказаного.
Таким чином, колегія суддів вважає, що ухвала суд першої інстанції про зупинення провадження у цій справі на підставі пункту 5 частини першої статті 236 КАС України відповідає критеріям законності та обґрунтованості, а наведені у апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду та не дають підстав уважати, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права.
При вирішенні справи суд враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 25 липня 2024 року у справі № 420/8189/24, від 14 листопада 2025 у справі №420/15934/24 і Суд не вбачає підстав для відступу від неї.
З огляду на викладене, колегія суддів, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку, що судом ухвалено судове рішення з додержанням норм процесуального права, законне і обґрунтоване, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а підстави для його скасування відсутні.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба - залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2025 по справі № 520/32542/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя В.Б. Русанова
Судді Я.В. П'янова А.О. Бегунц