Справа № 420/40804/25
20 березня 2026 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника відповідача про заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 ) до Міністерства внутрішніх справ України (01601, м. Київ, вул. Богомольця, 10, код ЄДРПОУ 00032684) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду 08.12.2025 позовна заява ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, в якій позивач просить суд:
1. Визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 належного йому грошового забезпечення за період з 16.09.2007 року по 06.12.2007 року на день його увільнення з посади начальника відділу з оперативного обслуговування вищих навчальних закладів 4-го міжрегіонального управління внутрішньої безпеки Департаменту внутрішньої безпеки Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України - 06.12.2007 року;
2. Визнати протиправною дією відмову Міністерства внутрішніх справ України у розрахунку та виплаті ОСОБА_1 розміру середнього заробітку за весь час затримки розрахунку і сплати грошового забезпечення за період 10.06.2007 року по 23.10.2025 року дату фактичної часткової сплати боргу, про що зазначено у листі МВС України №20401/01/12-2025 від 06.06.2025 року;
3. Стягнути з МВС України розмір середнього заробітку за весь час затримки розрахунку і сплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період 10.06.2007 року по 23.10.2025 року дату фактичної часткової сплати боргу;
4. Визнати протиправною дією відмову Міністерства внутрішніх справ України у розрахунку та виплаті розміру грошової компенсації втрати доходу, у зв'язку з не виплатою ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 10.06.2007 року по 23.10.2025 року день фактичної часткової сплати боргу, про що зазначено у листі МВС України №20401/01/12-2025 від 06.06.2025 року;
5. Стягнути з МВС України розмір грошової компенсації втрати доходу, у зв'язку з не виплатою ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 10.06.2007 року по 23.10.2025 року день фактичної часткової сплати боргу;
6. Стягнути з МВС України три проценти річних від простроченої суми основного боргу не сплаченої суми грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 10.06.2007 року по 06.12.2007 року день звільнення з ОВС МВС України за кожен день прострочення виконання грошового зобов'язання;
8. Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України виготовити оновлене подання для перерахунку пенсії підполковнику міліції ОСОБА_1 з 06.12.2007 року, дня звільнення з ОВС МВС України з посади начальника відділу з оперативного обслуговування вищих навчальних закладів 4-го міжрегіонального управління внутрішньої безпеки Департаменту внутрішньої безпеки Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України, з урахуванням сплати боргу грошового забезпечення за період з 10.06.2007 року по 06.12.2007 року та розміру вислуги років, станом на 05.12.2007 року: у календарному обчисленні - 21 рік 4 місяці 28 днів; у пільговому обчисленні - 29 років 8 місяців 23 дні, визначеної у наказі МВС України №287 о/с від 21.03.2024 року яке, в подальшому, направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області для перерахунку з 06.12.2007 року пенсії ОСОБА_1 .
Ухвалою судді від 12.12.2025 постановлено залишити позовну заяву без руху, встановивши 10-денний строк для усунення недоліків, шляхом надання до суду позовної заяви з вимогами викладеними у відповідності до ч. 1 ст. 5 КАС України.
12.12.2025 від позивача надійшла заява (вх. №131537/25) про приєднання до матеріалів справи позовної заяви в новій редакції.
Суд зазначає, що в ухвалі суду від 12.12.2025 судом зазначено, що «позивач просить визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України; визнати протиправною відмови Міністерства внутрішніх справ України, однак в порушення вимог ч. 1 ст. 5 КАС України позивачем не визначено способу захисту шляхом визначення зобов'язальної частини».
Дослідивши позовну заяву в новій редакції суд констатує, що позивачем не вчинено належних дій для усунення недоліків позовної заяви, які зазначені в ухвалі від 12.12.2025.
Ухвалою судді від 16.12.2025 постановлено продовжити на 5 днів строк для усунення недоліків.
23.12.2025 від позивача надійшла заява (вх. №ЕС/135305/25) про приєднання позовної заяви в новій редакції, в якій позовні вимоги викладені наступним чином:
1. Визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України у сплаті підполковнику міліції ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 10.06.2007 року по 05.12.2007 року не в день звільнення з ОВС МВС України з посади начальника відділу з оперативного обслуговування вищих навчальних закладів 4-го міжрегіонального управління внутрішньої безпеки Департаменту внутрішньої безпеки Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України 06.12.2007 року, як того вимагає Закон, а тільки 01.05.2024 року у сумі 1 990 гривень 51 копійка, згідно з платіжною інструкцією №815 від 01.05.2024 року;
Визнати протиправною дією Міністерства внутрішніх справ України утримання податків та зборів, всупереч вимогам постанови Кабінету Міністрів України № 1170 від 22 грудня 2010 року зі сплаченої 01.05.2024 року суми грошового забезпечення на день звільнення 06.12.2007 року з ОВС МВС України ОСОБА_1 за період з 10.06.2007 року по 05.12.2007 року у сумі 1 990 гривень 51 копійка та зі сплаченої 23.10.2025 року суми грошового забезпечення на день звільнення 06.12.2007 року за період з 10.06.2007 року по 16.09.2007 року у сумі 2261.95 грн., адже, відповідно до Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170, зокрема, не є базою нарахування єдиного внеску відшкодування, які нараховані працівникам за час затримки розрахунку під час звільнення;
2. Зобов'язати МВС України розрахувати та сплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 10.06.2007 року по 06.12.2007 року на день його увільнення з посади начальника відділу з оперативного обслуговування вищих навчальних закладів 4-го міжрегіонального управління внутрішньої безпеки Департаменту внутрішньої безпеки Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України 06.12.2007 року, згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170, з урахуванням раніше сплачених сум;
3. Визнати протиправною дією відмову Міністерства внутрішніх справ України у розрахунку та виплаті ОСОБА_1 розміру середнього заробітку за весь час затримки розрахунку і сплати грошового забезпечення за період 10.06.2007 року по 23.10.2025 року дату фактичної часткової сплати боргу, про яку зазначено у листі МВС України №20401/01/12-2025 від 06.06.2025 року;
4. Зобов'язати МВС України розрахувати та сплатити розмір середнього заробітку за весь час затримки розрахунку і сплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період 10.06.2007 року по 18 липня 2022 року - без обмеження строку шістьма місяцями, оскільки, попередня редакція наведеної норми не містила відповідних обмежень; з 19 липня 2022 року по 19 січня 2023 року - 6 місяців, відлік яких, починається з дня набрання чинності Законом №2352-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»;
5. Визнати протиправною дією відмову Міністерства внутрішніх справ України у розрахунку та виплаті розміру грошової компенсації втрати доходу, у зв'язку з не виплатою ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 10.06.2007 року по 23.10.2025 року день фактичної часткової сплати боргу, про яку зазначено у листі МВС України №20401/01/12-2025 від 06.06.2025 року;
6. Зобов'язати МВС України розрахувати та сплатити розмір грошової компенсації втрати доходу, у зв'язку з не виплатою ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 10.06.2007 року по 23.10.2025 року день фактичної часткової сплати боргу;
7. Зобов'язати МВС України розрахувати та сплатити три проценти річних від простроченої суми основного боргу не сплаченої суми грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 10.06.2007 року по 06.12.2007 року день звільнення з ОВС МВС України за кожен день прострочення виконання грошового зобов'язання;
8. Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України виготовити оновлене подання для перерахунку пенсії підполковнику міліції ОСОБА_1 з 06.12.2007 року, до дня звільнення з ОВС МВС України з посади начальника відділу з оперативного обслуговування вищих навчальних закладів 4-го міжрегіонального управління внутрішньої безпеки Департаменту внутрішньої безпеки Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України, з урахуванням сплати боргу грошового забезпечення за період з 10.06.2007 року по 06.12.2007 року та розміру вислуги років, станом на 05.12.2007 року: у календарному обчисленні 21 рік 4 місяці 28 днів; у пільговому обчисленні 29 років 8 місяців 23 дні, визначеної у наказі МВС України №287 о/с від 21.03.2024 року яке, в подальшому, направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області для перерахунку з 06.12.2007 року пенсії ОСОБА_1 .
В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що МВС України, в порушення вимог ст. 116 КЗпП України, сплатило грошове забезпечення за період з 10.06.2007 року по 05.12.2007 року не в день звільнення ОСОБА_1 з ОВС МВС України з посади начальника відділу з оперативного обслуговування вищих навчальних закладів 4-го міжрегіонального управління внутрішньої безпеки Департаменту внутрішньої безпеки Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України - 06.12.2007 року, як того вимагає Закон, а тільки 01.05.2024 року у сумі 1990 гривень 51 копійка, згідно з платіжною інструкцією №815 від 01.05.2024 року, з якої, всупереч вимогам постанови Кабінету Міністрів України № 1170 від 22 грудня 2010 року, утримало податки та збори.
Вважаючи такі, дії відповідача протиправними позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Ухвалою судді від 25.12.2025 постановлено позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачеві без розгляду.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2026 постановлено апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити; ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2025 року скасувати; справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Матеріали адміністративної справи №420/40804/25 надійшли до Одеського окружного адміністративного суду 02.03.2026 за вх. №21964/26.
Ухвалою судді від 04.03.2026 постановлено позовну заяву в частині позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України у сплаті підполковнику міліції ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 10.06.2007 року по 05.12.2007 року не в день звільнення з ОВС МВС України з посади начальника відділу з оперативного обслуговування вищих навчальних закладів 4-го міжрегіонального управління внутрішньої безпеки Департаменту внутрішньої безпеки Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України 06.12.2007 року, як того вимагає Закон, а тільки 01.05.2024 року у сумі 1 990 гривень 51 копійка, згідно з платіжною інструкцією №815 від 01.05.2024 року;
- визнання протиправною дією Міністерства внутрішніх справ України утримання податків та зборів, всупереч вимогам постанови Кабінету Міністрів України № 1170 від 22 грудня 2010 року зі сплаченої 01.05.2024 року суми грошового забезпечення на день звільнення 06.12.2007 року з ОВС МВС України ОСОБА_1 за період з 10.06.2007 року по 05.12.2007 року у сумі 1 990 гривень 51 копійка та зі сплаченої 23.10.2025 року суми грошового забезпечення на день звільнення 06.12.2007 року за період з 10.06.2007 року по 16.09.2007 року у сумі 2261.95 грн., адже, відповідно до Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170, зокрема, не є базою нарахування єдиного внеску відшкодування, які нараховані працівникам за час затримки розрахунку під час звільнення;
- зобов'язання МВС України розрахувати та сплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 10.06.2007 року по 06.12.2007 року на день його увільнення з посади начальника відділу з оперативного обслуговування вищих навчальних закладів 4-го міжрегіонального управління внутрішньої безпеки Департаменту внутрішньої безпеки Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України 06.12.2007 року, згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170, з урахуванням раніше сплачених сум - повернути позивачу.
Прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 з позовними вимогами:
1. Визнати протиправною дією відмову Міністерства внутрішніх справ України у розрахунку та виплаті ОСОБА_1 розміру середнього заробітку за весь час затримки розрахунку і сплати грошового забезпечення за період 10.06.2007 року по 23.10.2025 року дату фактичної часткової сплати боргу, про яку зазначено у листі МВС України №20401/01/12-2025 від 06.06.2025 року;
2. Зобов'язати МВС України розрахувати та сплатити розмір середнього заробітку за весь час затримки розрахунку і сплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період 10.06.2007 року по 18 липня 2022 року - без обмеження строку шістьма місяцями, оскільки, попередня редакція наведеної норми не містила відповідних обмежень; з 19 липня 2022 року по 19 січня 2023 року - 6 місяців, відлік яких, починається з дня набрання чинності Законом №2352-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»;
3. Визнати протиправною дією відмову Міністерства внутрішніх справ України у розрахунку та виплаті розміру грошової компенсації втрати доходу, у зв'язку з не виплатою ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 10.06.2007 року по 23.10.2025 року день фактичної часткової сплати боргу, про яку зазначено у листі МВС України №20401/01/12-2025 від 06.06.2025 року;
4. Зобов'язати МВС України розрахувати та сплатити розмір грошової компенсації втрати доходу, у зв'язку з не виплатою ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 10.06.2007 року по 23.10.2025 року день фактичної часткової сплати боргу;
5. Зобов'язати МВС України розрахувати та сплатити три проценти річних від простроченої суми основного боргу не сплаченої суми грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 10.06.2007 року по 06.12.2007 року день звільнення з ОВС МВС України за кожен день прострочення виконання грошового зобов'язання;
6. Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України виготовити оновлене подання для перерахунку пенсії підполковнику міліції ОСОБА_1 з 06.12.2007 року, до дня звільнення з ОВС МВС України з посади начальника відділу з оперативного обслуговування вищих навчальних закладів 4-го міжрегіонального управління внутрішньої безпеки Департаменту внутрішньої безпеки Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України, з урахуванням сплати боргу грошового забезпечення за період з 10.06.2007 року по 06.12.2007 року та розміру вислуги років, станом на 05.12.2007 року: у календарному обчисленні 21 рік 4 місяці 28 днів; у пільговому обчисленні 29 років 8 місяців 23 дні, визначеної у наказі МВС України №287 о/с від 21.03.2024 року яке, в подальшому, направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області для перерахунку з 06.12.2007 року пенсії ОСОБА_1 .
Розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
10.03.2026 від представника відповідача Міністерства внутрішніх справ України надійшла заява (вх. №ЕС/26045/26) про заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 12.03.2026 постановлено заяву представника відповідача Міністерства внутрішніх справ України (вх. №40804/26 від 10.03.2026) про заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - повернути заявнику без розгляду.
18.03.2026 від представника відповідача Міністерства внутрішніх справ України надійшла заява (вх. №ЕС/29677/26) про заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
У вказаній заяві зазначили, що у зв'язку із заявленими вимогами про стягнення грошових коштів у сумі, що можуть перевищувати п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, необхідністю встановлення кола учасників справи (визначення належного відповідача), наявністю значного обсягу документів у справі, наявністю попередніх позовів Позивача до МВС із подібними позовними вимогами та, відповідно, складністю даної справи, а також враховуючи особливе значення розгляду даної справи для відповідача, вважаємо за необхідне клопотати перед судом про вихід із спрощеного провадження та призначення розгляду справи в порядку загального провадження. З метою забезпечення принципу змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами загального позовного провадження, вважаємо за необхідне клопотати перед судом про проведення розгляду справи в порядку загального позовного провадження з викликом сторін у судове засідання.
Розглянувши вказані заперечення представника відповідача, суд зазначає наступне.
Одним із основних засад (принципів) адміністративного судочинства є офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
Згідно ч.1 ст.12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до ч.5 ст.12 КАС України умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Згідно частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд може відмовити у задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
В обґрунтування заяви відповідач посилається, що заявлені вимоги про стягнення грошових коштів у сумі, що можуть перевищувати п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, необхідністю встановлення кола учасників справи (визначення належного відповідача), наявністю значного обсягу документів у справі, наявністю попередніх позовів, проте вказане не може бути сприйняте судом як належний аргумент для переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Покликання представника відповідача що вказана справа має важливе значення для сторін, також не може бути сприйняте судом як належний аргумент для переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, оскільки будь-який спір, з огляду на дії позивача щодо його ініціювання, є значимим для нього, так само як і для відповідачів, оскільки судове провадження має наслідком ухвалення судового рішення, яким вирішується спір між ними. При цьому, таке судове рішення підлягатиме оскарженню в порядку, визначеному КАС України.
Відповідно до частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Водночас норми ст.262 КАС України не передбачають проведення судового засідання та виклику учасників справи, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Суд також зазначає, що законодавець не пов'язує законність та обґрунтованість судового рішення з викликом сторін у судове засідання.
Суд звертає увагу, що згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в ухвалі від 27.08.2019 у справі №826/7244/18, бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.
Отже, саме по собі клопотання сторони про розгляд справи за її участю, яка, відповідно до процесуального закону може розглядатися в порядку письмового провадження, не є достатньою підставою для призначення її до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Оцінюючи доводи представника відповідача стосовно заявленого клопотання суд зазначає, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд зауважує, що з огляду на категорію та складність даної справи, обсяг доказів, кількість сторін, обраний позивачем спосіб захисту у позовній заяві тощо, характер спірних правовідносин, предмет доказування, є незначної складності та не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Заявник, у поданому клопотанні не навів жодної належної та достатньої підстави у підтвердження необхідності розгляду справи в порядку загального позовного провадження, а так з викликом учасників. Безпосередньо з клопотання представника відповідача не вбачається, які конкретно обставини чи факти, потребують детального встановлення та аналізу саме в судовому засіданні, і не можуть бути встановлені під час розгляду даної справи в порядку письмового провадження, наведені ж доводи є лише припущеннями про можливе існування обставин та фактів, які могли б бути вирішені виключно під час розгляду справи у відкритому судовому засіданні з викликом та за участю сторін.
Отже, представником відповідача у поданому клопотанні не доведено, та судом не встановлено обставин, які б свідчили про наявність підстав для розгляду даної справи в порядку загального позовного провадження, або у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Поряд з викладеним, суд вважає за необхідне звернути увагу представника відповідачів, що в силу приписів КАС України, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема, аргументами іншої сторони, та реагувати на вказані аргументи з урахуванням приписів чинного процесуального законодавства, а саме шляхом подання відзиву, заперечень, додаткових пояснень, письмових доказів, тощо.
З урахуванням зазначених обставин, у сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для розгляду справи у судовому засіданні з викликом сторін.
Керуючись ст.ст. 12, 243, 248, 256, 262 КАС України, суд
У задоволенні заяви представника відповідача Міністерства внутрішніх справ України (вх. №ЕС/29677/26 від 18.03.2026) про заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Олена СКУПІНСЬКА