Справа № 420/5863/26
20 березня 2026 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Бабенко Д.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_3 , Військової частини НОМЕР_4 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
03 березня 2026 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_3 , Військової частини НОМЕР_4 , в якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 11.03.2022 року по 23.11.2022 року, а також грошової допомоги на оздоровлення, грошової допомоги для вирішення соціально - побутових питань за вказані періоди, без врахування розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення з 11.03.2022 року по 23.11.2022 року, а також грошової допомоги на оздоровлення, грошової допомоги для вирішення соціально - побутових питань за вказані періоди, інших виплат, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що установлений законом станом на 01 січня календарного року, а саме: встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 року - 2481 гривня 00 копійок, на відповідний тарифний коефіцієнт відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017 року та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44;
визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 24.11.2022 року по 10.12.2022 року, а також грошової допомоги на оздоровлення, грошової допомоги для вирішення соціально - побутових питань за вказані періоди, без врахування розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити ОСОБА_1 , перерахунок грошового забезпечення 24.11.2022 року по 10.12.2022 року, а також грошової допомоги на оздоровлення, грошової допомоги для вирішення соціально - побутових питань за вказані періоди, інших виплат, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установлений законом станом на 01 січня календарного року, а саме: встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 року - 2481 гривня 00 копійок, на відповідний тарифний коефіцієнт відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017 року та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44;
визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_3 ( НОМЕР_5 ) (щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 11.12.2022 року по 26.04.2023 року, а також грошової допомоги на оздоровлення, грошової допомоги для вирішення соціально - побутових питань за вказані періоди, без врахування розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2022 року, на 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_3 ( НОМЕР_5 ) здійснити ОСОБА_1 , перерахунок грошового забезпечення 11.12.2022 року по 26.04.2023 року, а також грошової допомоги на оздоровлення, грошової допомоги для вирішення соціально - побутових питань за вказані періоди, інших виплат, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установлений законом станом на 01 січня календарного року, а саме: встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 року - 2481 гривня 00 копійок, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 року - 2684 гривні 00 копійок, на відповідний тарифний коефіцієнт відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017 року та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44;
визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_4 (щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 27.04.2023 року по 13.03.2025 року, а також грошової допомоги на оздоровлення, грошової допомоги для вирішення соціально - побутових питань за вказані періоди, виплаченої компенсації при звільненні, компенсації невикористаних днів відпустки, вихідної допомоги при звільненні без врахування розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2023 року, на 01.01.2024 року, на 01.01.2025 року на відповідний тарифний коефіцієнт;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_4 здійснити ОСОБА_1 , перерахунок грошового забезпечення 27.04.2023 року по 13.03.2025 року, а також грошової допомоги на оздоровлення, грошової допомоги для вирішення соціально - побутових питань, виплаченої компенсації при звільненні, компенсації невикористаних днів відпустки, вихідної допомоги при звільненні за вказані періоди, інших виплат, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установлений законом станом на 01 січня календарного року, а саме: встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 року - 2684 гривні 00 копійок, Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01.01.2024 року - 3028 гривень 00 копійок, Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 01.01.2025 року - 3028 гривень 00 копійок на відповідний тарифний коефіцієнт відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017 року та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.
Ухвалою суду від 06.03.2026 року позовну заяву залишено без руху, позивачу встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням обґрунтованих підстав для поновлення строку.
17 березня 2026 року до суду від позивача надійшла заява про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в якій позивач зазначає, що тільки згідно з відповіддю Військової частини НОМЕР_6 від 25.12.2025 №1553/19686 та відповіддю Військової частини НОМЕР_4 від 18.12.2025 №1122, позивачу стало відомо, що при розрахунку грошового забезпечення, а також грошової допомоги на оздоровлення та інших видів грошового забезпечення, застосовувався розмір прожиткового мінімуму визначений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, а саме 1762 грн, з використанням якого при розрахунку грошового забезпечення позивач не погоджується.
Саме з моменту отримання зазначених відповідей позивачу стало відомо про порушення його прав, свобод та інтересів.
З огляду на вказане, позивач просить поновити пропущений строк звернення до суду.
Вирішуючи заяву позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду, суддя вказує про таке.
Відповідно до абз.1 ч.2 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч.3 ст.122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач у спірний період проходив військову службу, яка вважається публічною службою згідно п.17 ч.1 ст.4 КАС України.
Частиною 5 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Верховний Суд у постанові від 06 квітня 2023 року у справі №260/3564/22 дійшов висновку, що зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною 5 статті 122 КАС України.
Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 02 серпня 2023 року справа № 380/17776/22, від 19 січня 2023 року у справі №460/17052/21, 03 серпня 2023 року справа № 280/6779/22.
Так, відповідно до ч.2 ст.233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX), у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» №2352-IX від 01.07.2022, який набрав чинності 19.07.2022, назву та частини першу і другу статті 233 та текст статті 234 КЗпП України викладено в такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 11 грудня 2025 року №1-р/2025, визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину першу статті 233 Кодексу законів про працю України в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат.
В означеному рішенні Конституційного Суду України вказано, що Законодавець, установлюючи тримісячний строк для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат, не врахував, що зобов'язання щодо виплати винагороди за працю є триваючим, призводить до фактичного звуження змісту та обсягу конституційних прав працівника, гарантованих статтями 43 і 55 Конституції України. Така законодавча конструкція ставить працівника, який перебуває у трудових відносинах, у менш захищене становище порівняно зі звільненим працівником, що суперечить принципу рівності та гарантії ефективного судового захисту.
Отже, установлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат суперечить Конституції України, оскільки призводить до фактичного звуження змісту та обсягу конституційних прав, гарантованих статтями 43 і 55 Конституції України, порушує гарантії своєчасного одержання винагороди за працю та позбавляє працівника реальної можливості ефективно реалізувати право на судовий захист, що суперечить частині першій статті 8, частині сьомій статті 43, частині першій статті 55 Конституції України.
Водночас, тримісячний строк звернення до суду у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні - ч.2 ст.233 КЗпП України, є діючою нормою, оскільки Рішенням Конституційного Суду від 11.12.2025 року у справі №1-7/2024(337/24) визнана неконституційною нормою саме ч.1 ст.233 КЗпП України, яка стосується працівників, які продовжують роботу (службу).
Відтак, згідно з позицією Конституційного Суду України, викладеною у Рішенні від 11 грудня 2025 року № 1-р/2025 по справі №1-7/2024(337/24), для працівника, який продовжує працювати не застосовується тримісячний строк звернення до суду із заявою про вирішення трудового спору, тоді як у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні застосовується тримісячний строк звернення до суду з моменту звільнення (одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні).
З матеріалів справи вбачається, що Військовою частиною НОМЕР_6 , Військовою частиною НОМЕР_4 , надано позивачу відповіді від 25.12.2025 №1553/19686, від 18.12.2025 №1122, з яких позивачу стало відомо що при розрахунку грошового забезпечення, а також грошової допомоги на оздоровлення та інших видів грошового забезпечення застосовувався розмір прожиткового мінімуму відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, а саме 1762 грн.
Таким чином, позивач дізнався про порушення своїх прав саме з вказаних відповідей від 25.12.2025 №1553/19686, від 18.12.2025 №1122.
При цьому, до суду з вказаним позовом позивач звернувся 03.03.2026.
З огляду на вищевикладене, суд вважає за можливе поновити позивачу строк звернення до суду та прийняти позовну заяву до розгляду.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 171 КАС України.
Зазначений спір підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства та підсудний Одеському окружному адміністративному суду.
Підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви відповідно до ст. 169 КАС України, а також підстави для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлені ст. 170 КАС України, у суду відсутні.
Позивач згідно з п.1, 13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.
З урахуванням положень ч. 2, 6 ст.12 КАС України та оцінюючи справу за критеріями, переліченими у ч. 3 ст. 257 КАС України, які суд враховує при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження, суд вважає, що ця справа є справою незначної складності відповідно до ч.6 ст.12 КАС України та підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до ч.5 ст.262 КАС України.
Відповідно до ч.3 ст.80 КАС України, про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Згідно з ч.1, 2 ст.94 КАС України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
З метою повного та всебічного з'ясування обставин у справі, суд дійшов висновку про необхідність витребування у Військової частини НОМЕР_3 , Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_4 :
докази проходження військової служби ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ) у Військовій частині НОМЕР_3 , Військовій частині НОМЕР_2 , Військовій частині НОМЕР_1 , Військовій частині НОМЕР_4 (копії наказів про зарахування до списків особового складу, про виключення зі списків особового складу тощо);
інформацію про розмір нарахованого та виплаченого ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ) грошового забезпечення із зазначенням всіх складових видів грошового забезпечення (з урахуванням щомісячних основних видів грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, одноразові додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), а також грошової допомоги для оздоровлення, грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань, виплаченої компенсації при звільнені, компенсації за невикористані дні відпустки, вихідної допомоги при звільненні за 2022, 2023, 2024, 2025 роки, із обов'язковим зазначенням інформації з якого розміру прожиткового мінімуму вони були розраховані;
докази виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ) за спірні періоди;
інформацію про наявність у Військової частини НОМЕР_3 , Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_4 статусу розпорядника бюджетних коштів або перебування на фінансовому забезпеченні в іншій військовій частині.
Керуючись ст. 12, 80, 94, 120, 122, 160, 161, 171, 248, 257-258, 260-262 КАС України, суддя
Заяву позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з вказаним позовом.
Прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 .
Відкрити провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_8 ), Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_9 ), Військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_10 ), Військової частини НОМЕР_4 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_11 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії
Розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до ст.262 КАС України.
Встановити відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі. Відзив подається до суду разом із документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу.
Відповідно до ч.2 ст.175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Згідно з ч. 4 ст. 159 КАС України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Витребувати в порядку ст. 80 КАС України у відповідачів - Військової частини НОМЕР_3 , Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_4 :
докази проходження військової служби ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ) у Військовій частині НОМЕР_3 , Військовій частині НОМЕР_2 , Військовій частині НОМЕР_1 , Військовій частині НОМЕР_4 (копії наказів про зарахування до списків особового складу, про виключення зі списків особового складу тощо);
інформацію про розмір нарахованого та виплаченого ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ) грошового забезпечення із зазначенням всіх складових видів грошового забезпечення (з урахуванням щомісячних основних видів грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, одноразові додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), а також грошової допомоги для оздоровлення, грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань, виплаченої компенсації при звільнені, компенсації за невикористані дні відпустки, вихідної допомоги при звільненні за 2022, 2023, 2024, 2025 роки, із обов'язковим зазначенням інформації з якого розміру прожиткового мінімуму вони були розраховані;
докази виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ) за спірні періоди;
інформацію про наявність у Військової частини НОМЕР_3 , Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_4 статусу розпорядника бюджетних коштів або перебування на фінансовому забезпеченні в іншій військовій частині.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_3 , Військову частину НОМЕР_2 , Військову частину НОМЕР_1 , Військову частину НОМЕР_4 надати до Одеського окружного адміністративного суду витребувані судом докази протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Командир військової частини зобов'язаний забезпечити неухильне дотримання вимог прийнятого Верховною Радою України 29 червня 2023 року Закону України № 3200-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання «Електронних кабінетів» в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами», який набрав чинності 21 липня 2023 року.
Суд зазначає про персональну відповідальність командира військової частини за невиконання судових рішень у відповідності до наказу Міністерства оборони України від 30.12.2016 №744 «Про організацію претензійної та позовної роботи, самопредставництва, представництва інтересів Міністерства оборони України, Збройних Сил України у судах та інших державних органах, виконання судових рішень».
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана відповідачу.
Встановити відповідачам п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечень, копія яких одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана позивачу.
Згідно зі ст.44 КАС України учасники справи зобов'язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Зазначити сторонам, що надання доказів відбувається в порядку ст. 79 КАС України.
Веб-адреса сторінки Одеського окружного адміністративного суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://adm.od.court.gov.ua/sud1570/, додаткові засоби зв'язку: телефон: 048-770-10-29, електрона пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; inbox@adm.od.court.gov.ua.
Опублікувати оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України про відкриття провадження у справі з метою повідомлення відповідача з урахуванням ч.1 ст. 130 КАС України.
Копію ухвали направити сторонам, разом з інформацією про їхні процесуальні права та обов'язки.
Копію ухвали разом з позовом направити до Генерального штабу Збройних Сил України через відсутність електронного кабінету у Військової частини НОМЕР_2 .
Справа розглядатиметься суддею одноособово.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Дмитро БАБЕНКО