Справа №456/1828/25 Головуючий у 1 інстанції:Павлів А.І.
Провадження №22-з/811/47/26 Доповідач в 2-й інстанції:Левик Я. А.
20 березня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
судді-доповідача: Левика Я.А.,
суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у місті Львові заяву Гринів Яни Василівни в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, -
рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 09 червня 2025 року позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) про відшкодування моральної шкоди задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди у сумі 20 000 (двадцять тисяч) грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 193 (сто дев'яносто три) грн 79 коп.
Вказане рішення оскаржила ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 .
Постановою Львівського апеляційного суду від 27 лютого 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 на рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 09 червня 2025 року - задоволено частково.
Рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 09 червня 2025 року в частині вирішення позовних вимог - змінено.
Збільшено розмір стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди - з 20000 грн. до 70000 грн.
В решті рішення суду - залишено без змін.
02 березня 2026 року до суду надійшла заява ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 а про ухвалення додаткового рішення.
В заяві просить ухвалити додаткове рішення у справі №456/1828/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 на рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 09 червня 2025 року, а саме: стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати понесені в ході розгляду справи на правничу допомогу.
В обґрунтування заяви зазначає, що в ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції, ОСОБА_1 були понесені витрати на правничу допомогу, що підтверджується актом виконаних робіт від 27 лютого 2026 року та товарним чеком. В апеляційній скарзі на рішення Жидачівського районного суду Львівської області надавався орієнтовний розрахунок витрат та прохання щодо стягнення коштів на правничу допомогу.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати;
4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.
З матеріалів справи вбачається, що в постанові Львівського апеляційного суду від 27 лютого 2026 року, ухваленій у даній справі, судом не було вирішено питання судових витрат понесених в суді апеляційної інстанції.
Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Згідно ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов'язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно ч.ч. 1, 2, 3 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно ч.1, ч.2 ст. 141 ЦПК України, Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Таким чином, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження), а також документи, що свідчать про фактичне надання таких послуг.
Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Вказане відповідає правовій позиції викладеній в постанові Верховного Суду від 21 липня 2021 року у справі №671/1957/20.
Як вбачається з матеріалів справи, 10.06.2025 року між адвокаткою Гринів Яною Василівною та ОСОБА_1 укладено Договір про надання правничої допомоги.
Відповідно до п.1.1 вказаного Договору, клієнт доручає, а адвокат відповідно до чинного законодавства України приймає на себе зобов'язання в якості правової допомоги, здійснювати представницькі повноваження, захищати права і законні інтереси Клієнта в обсязі та на умовах, встановлених цим Договором та за домовленістю.
Відповідно до п.4.1 вказаного Договору, розмір гонорару за надання правової допомоги, відповідно до цього Договору встановлюється в розмірі, що визначається за домовленістю сторін.
27 лютого 2026 року між адвокаткою Гринів Яною Василівною та ОСОБА_1 укладено Акт приймання-передачі професійних правничих послуг адвоката за період з 10 червня 2025 року до 27 лютого 2026 року згідно із Договором про надання професійних правничих послуг адвоката.
Відповідно до вказаного Акту, адвокатка надала, а клієнтка отримала у суді апеляційної інстанції, професійну правничу допомогу по здійсненню представництва, інших видів правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги від 10 червня 2025, у справі №465/1828/25 за апеляційною скаргою на рішення Жидачівського районного суду Львівської області за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, а саме:
1. Формування адвокаткою правової позиції та підготовка апеляційної скарги - 8000,00 грн.
Відтак, загальна сума витрат на правничу допомогу понесена відповідачкою в суді апеляційної інстанції становить 8000,00 грн.
Однак, зважаючи на обсяг виконаних робіт, здійснених адвокаткою, складність справи, обґрунтованість та пропорційність наданих послуг до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, те, що постановою Львівського апеляційного суду від 27 лютого 2026 апеляційну скаргу ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 на рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 09 червня 2025 року - задоволено частково, рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 09 червня 2025 року в частині вирішення позовних вимог - змінено, збільшено розмір стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди - з 20000 грн. до 70000 грн., в решті рішення суду - залишено без змін, - заяву Гринів Яни Василівни в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення слід задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_2 в користь позивачки ОСОБА_1 3700 грн. витрат на професійну правничу допомогу понесену в суді апеляційної інстанції, вважаючи таку суму достатньою та співмірною складності справи та діям, що вчинені представником сторони при її розгляді.
Керуючись ст.ст. 270, 258-259 ЦПК України, -
заяву Гринів Яни Василівни в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.
Ухвалити додаткове судове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 3700 грн. витрат на професійну правничу допомогу понесених в суді апеляційної інстанції.
В задоволенні решти вимог заяви - відмовити.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення постанови безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст судового рішення складено 20 березня 2026 року.
Судді: Я.А. Левик
Н.П. Крайник
М.М. Шандра