Справа № 461/2042/26
Провадження № 1-кс/461/1739/26
Іменем України
19.03.2026 слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , розглянувши скаргу ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 щодо незаконного затримання особи в порядку ст. 206 КПК України -
ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді зі скаргою, у якій просить: витребувати інформацію про місце перебування ОСОБА_3 ; зобов'язати відповідних службових осіб доставити ОСОБА_3 до суду; перевірити законність підстав затримання та утримання; разі встановлення незаконності - негайно звільнити ОСОБА_3 ; забезпечити право на захист (допуск адвоката); зобов'язати провести невідкладний судово-медичний огляд (експертизу) ОСОБА_3 з метою фіксації можливих тілесних ушкоджень; зобов'язати забезпечити невідкладну медичну допомогу ОСОБА_3 .
Скаргу обгрунтовує тим, що в березні 2026 року у м. Винники Львівської області ОСОБА_3 був фактично затриманий службовими особами (ймовірно поліції та ТЦК). Затримання відбулося: без складання процесуальних документів; без рішення суду; без роз'яснення прав; без допуску адвоката; без повідомлення членів родини та з порушенням прав і понесенням великої шкоди для здоров'я та довготривалого лікування. Після затримання ОСОБА_3 утримувався у ТЦК м. Золочів протягом 6 днів без належного правового оформлення. Зокрема, заявник стверджує, що існують обгрунтовані підстави вважати, що до ОСОБА_3 застосовувалось жорстоке поводження або інші форми незаконного впливу. Після утримання у ТЦК ОСОБА_3 був переміщений на полігон (ймовірно у с. Старичі Яворівського району). Відтак, просить скаргу задоволити.
Вивчивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Стаття 2 КПК України передбачає, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя - це суддя першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод, інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Нормою ч. 3 ст. 26 КПК України визначено, зокрема, що слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
Нормами ст. 206 КПК України встановлено загальні обов'язки судді щодо захисту прав людини, зокрема:
1. Кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
2. Якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи.
Слідчий суддя, згідно статті 3 КПК України, здійснює судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України «Досудове розслідування» - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Слідчий суддя зазначає, що повноваження слідчого судді діють тільки в межах досудового розслідування кримінального провадження.
Основним призначенням слідчого судді є здійснення судового захисту прав і законних інтересів осіб, які беруть участь у кримінальному процесі, та забезпечення законності провадження у справі на досудових стадіях. Це зумовлює специфічний характер виконуваної ним кримінальної функції, яка полягає у забезпеченні законності та обґрунтованості обмеження конституційних прав і свобод людини на досудовому провадженні.
Відповідно до ст. 206 КПК України та Закону України «Про попереднє ув'язнення» слідчий суддя може зобов'язати орган державної влади чи службову особу додержатися прав такої особи, якщо вона тримається під вартою в слідчому ізоляторі Державної кримінально-виконавчої служби України, гауптвахті Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, ізоляторі тимчасового тримання або затримана/утримується без ухвали слідчого судді службовими особами органу досудового розслідування (Національної поліції, органів безпеки України, органів Бюро економічної безпеки України, органів державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України).
Передбачені статтею 206 КПК України загальні обов'язки слідчого судді щодо захисту прав людини поширюються не на усі обставини, які розцінюються особою як порушення її права на свободу та особисту недоторканість, а лише на випадки, коли особа позбавляється свободи у процедурі здійснення кримінального провадження.
Виходячи із наведених законодавчих норм, розгляду в порядку ст. 206 КПК України підлягають клопотання/скарги, які виникають із кримінально-правових відносин, та передбачені обов'язки щодо захисту прав людини лише у слідчого судді в ході досудового розслідування.
Вказаний у ст. 206 КПК України порядок не включає процедуру оскарження рішень, дій чи бездіяльності будь-якого іншого органу, пов'язаного із затриманням особи, поза межами кримінального провадження.
Водночас, зі змісту скарги вбачається, що ОСОБА_3 незаконно утримувався працівниками ТЦК та СП.
Згідно норм кримінального процесуального законодавства службові (посадові) особи об'єднаного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки не є уповноваженими службовими особами, яким надано право на здійснення затримання в рамках кримінальної юрисдикції. Відтак, ОСОБА_3 не є затриманою особою в розумінні кримінально-процесуального законодавства, а тому повноваження слідчого судді на вказані правовідносини не поширюються.
Таким чином, у слідчого судді відсутні повноваження, визначені КПК України для з'ясування підстав позбавлення волі особи у інших випадках, не пов'язаних із досудовим розслідуванням конкретного кримінального провадження та розгляду у порядку ст. 206 КПК України скарги, поданої не в рамках кримінального провадження.
Вказана позиція слідчого судді узгоджується із позицією, викладеною в ухвалі Львівського апеляційного суду від 16 квітня 2025 року у справі №441/654/25.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що вимоги скарги виходять за межі повноважень слідчого судді відповідно до КПК України, відтак наявні підстави для відмови у відкритті провадження.
При цьому, слідчий суддя звертає увагу на те, що у разі порушення прав чи інтересів службовими (посадовими) особами ТЦК та СП чи військової частини при здійсненні ними своїх повноважень, пов'язаних із мобілізацією, для судового захисту будь-яка особа вправі звернутись із адміністративними позовом до компетентного адміністративного суду, а у разі вчинення щодо нього протиправних дій, що містять ознаки кримінальних правопорушень, - до правоохоронного органу із заявою про вчинення кримінального правопорушення.
Керуючись ст. 2, 3, 9, 24, 26, 206, 309, 372 КПК України, слідчий суддя -
відмовити у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 щодо незаконного затримання особи в порядку ст. 206 КПК України.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Слідчий суддя ОСОБА_1