Справа №577/335/23 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Семенюк І. М.
Номер провадження 33/816/8/26 Суддя-доповідач Філонова Ю. О.
Категорія 130 КУпАП
17 березня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,за участі секретаря судового засідання Кислої Ю. М., захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Білого Я. В., розглянувши у залі суду в місті Суми в режимі відеоконференції справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Білого Я.В. на постанову Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 06 лютого 2023 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 громадянина України, працюючого водієм у ВЧ НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 01 рік.
Постановлено стягнути зі ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 536 грн 80 коп.
Постановою судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 06 лютого 2023 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 01 рік, за те, що 12 січня 2023 року о 23 год. 24 хв. в м. Конотоп по пр. Миру керував автомобілем Volksvagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу «Drager», за результатами якого вбачається, що на час огляду 12 січня 2023 року о 23 год 51 хв водій ОСОБА_2 перебуває в стані алкогольного сп'яніння 0,78 %. Вказаними діями ОСОБА_2 порушив вимоги п.2.9А ПДР України.
Не погодившись зі вказаним судовим рішенням, захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Білий Я. В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 06 лютого 2023 року, провадження у справі закрити, обмежившись усним зауваженням.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що суд першої інстанції розглянув справу поверхнево без врахування принципу індивідуалізації адміністративної відповідальності щодо ОСОБА_1 , оскільки останній є військовослужбовцем, старший водій, безпосередньо забезпечує підвезення боєприпасів на передові позиції ЗСУ, у зв'язку з цим наявність в нього посвідчення водія є критично необхідним для виконання бойових завдань.
Також захисник зазначає про те, що огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився з використанням спеціального технічного засобу «Драгер» який не пройшов вчасної перевірки, яка має проводитись кожні 6 місяців, востаннє проходив перевірку калібровки 22 квітня 2022 року, тобто з порушенням встановленого в інструкції шестимісячного строку.
Окрім цього, відеозапис не відповідає критеріям належності та допустимості доказів , оскільки є переривистим.
Також у судовому засідання захисник Білий Я. В. заявив клопотання про закриття провадження у зв'язку з закінченням строків давності.
Заслухавши захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Білого Я. В., який апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та дослідивши доводи скарги, апеляційний суд зазначає наступне.
Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, як він почав рухатись.
Дослідивши матеріали справи апеляційний суд вважає, що висновок судді першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи, оскільки підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 316851 від 12 січня 2023 року зміст якого відповідає встановленим фактичним обставинам справи;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого у результаті огляду, проведеного поліцейським, у ОСОБА_1 виявлено наступні ознаки алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота;
- роздруківкою зі спеціального технічного засобу газоаналізатора «Драгер» відповідно до якої у ОСОБА_1 встановлено стан алкогольного сп'яніння - 0,78 %, з результатами якого ОСОБА_1 погодився про що свідчить його підпис;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів відповідно до якого у ОСОБА_1 встановлено стан алкогольного сп'яніння - 0,78 % з результатами якого ОСОБА_1 був згодний, про що також свідчить його підпис
- письмовими поясненням свідка ОСОБА_3 ;
- письмовими поясненням свідка ОСОБА_4 ;
- долученим до протоколу відеозаписом.
Даючи оцінку вищевказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст. 130 КУпАП. Вищезазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Стосовно доводів апелянта про те, що суд першої інстанції розглянув справу без врахування принципу індивідуалізації, оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем а тому наявність посвідчення водія є критично необхідним для виконання бойових завдань, то апеляційний суд дані доводи вважає безпідставними, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Тобто санкція цієї статті є безальтернативною. За таких обставин, суд апеляційної інстанції позбавлений процесуальної можливості звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення ним адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, а також не позбавляти його посвідчення водія, що надає право на керування транспортними засобами.
Що стосується вимог апелянта щодо використання спеціального технічного засобу «Драгер» який не пройшов вчасної повірки, яка має проводитись кожні 6 місяців, то апеляційний суд дані доводи спростовує, оскільки, відповідно до ч. 1 ст.1 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» зазначено визначення наступних термінів: 10) калібрування - сукупність операцій, за допомогою яких за заданих умов на першому етапі встановлюється співвідношення між значеннями величини, що забезпечуються еталонами з притаманними їм невизначеностями вимірювань, та відповідними показами з пов'язаними з ними невизначеностями вимірювань, а на другому етапі ця інформація використовується для встановлення співвідношення для отримання результату вимірювання з показу; 17) періодична повірка засобів вимірювальної техніки - повірка, що проводиться протягом періоду експлуатації засобів вимірювальної техніки через встановлений проміжок часу (міжповірочний інтервал); 18) повірка засобів вимірювальної техніки - сукупність операцій, що включає перевірку та маркування та/або видачу документа про повірку засобу вимірювальної техніки, які встановлюють і підтверджують, що зазначений засіб відповідає встановленим вимогам. Статтею 17 вказаного Закону врегульовано порядок Повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, згідно якої передбачено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту, а статтею 27 врегульовано питання щодо калібрування засобів вимірювальної техніки. Так, калібруванню в добровільному порядку можуть підлягати засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері та/або поза сферою законодавчо регульованої метрології. Калібруванню також підлягають вторинні та робочі еталони. Калібрування засобів вимірювальної техніки проводиться: науковими метрологічними центрами; метрологічними центрами, калібрувальними лабораторіями, акредитованими національним органом України з акредитації; метрологічними центрами, калібрувальними лабораторіями, які мають документально підтверджену простежуваність своїх еталонів до національних еталонів, еталонів інших держав або міжнародних еталонів відповідних одиниць вимірювання. Калібрування вторинних та робочих еталонів проводиться в порядку, встановленому нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері метрології та метрологічної діяльності. Калібрування та оформлення його результатів проводяться відповідно до національних стандартів, гармонізованих з відповідними міжнародними та європейськими стандартами, та документів, прийнятих міжнародними та регіональними організаціями з метрології. Таким чином, повіркою є перевірка відповідності певним стандартам, а калібрування - приведення засобу вимірювальної техніки до певних стандартів. Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихується» встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року №1747 і становить 1 рік. У Державному реєстрі медичної техніки та виробів медичного призначення, дозволених для застосування на території України міститься інформація щодо особи, відповідальної за введення медичних виробів в обіг, а саме ТОВ «АТЗТ Компанія «Сатурн Дейта Інтернешенл», який є офіційним представником виробника, на медичні вироби «Газоаналізатори Drager Alсotest», в тому числі і на газоаналізатор «Drager «Alcotest 6820». На офіційному сайті вказаного товариства, яке надає послуги сервісного центру для гарантійного та післягарантійного обслуговування приладів алко- та наркодіагностики Drager зазначено, що для використання приладів у професійній діяльності у підрозділах Департаменту патрульної служби та Управління національної поліції, Міністерства охорони здоров'я та службах охорони праці та безпеки підприємств, необхідне своєчасне проведення операцій «Сервісне технічне обслуговування», «Градуювання» та «Повірка» принаймні 1 раз на 12 місяців, тобто, міжповірочний інтервал вказаних приладів становить 1 рік, і у пам'яті приладу зберігається інформація про дату останнього градуювання (калібрування). Роздруківкою проведеного тесту підтверджується, що останнє калібрування приладу «Drager «Alcotest 6820», було проведено 22 квітня 2022 року, що вказує на правомірність використання вказаного газоаналізатору при проведенні огляду ОСОБА_1 станом на 01 грудня 2023 року.
Щодо доводів апелянта про те, що відеозапис не відповідає критерію належності та допустимості, оскільки є переривистим, то їх апеляційний суд вважати обґрунтованими не може, оскільки наданими суду відеозаписами зафіксовані реальні події, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити дійсні обставини справи, які чітко вказують на ОСОБА_1 , як на правопорушника, який керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння та на вимогу поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки погодився. Слід зазначити, що надані відеозаписи сумнівів щодо достовірності та допустимості не викликають, оскільки не містять ознак фальсифікації, фабрикації, чи присутності на відео іншої особи, а не ОСОБА_1 та містять відео-файли, які відтворюють обставини вчиненого водієм правопорушення.
Що стосується доводів апелянта щодо застосування строку давності притягнення ОСОБА_1 до відповідальності, оскільки подія відбулася 12 січня 2023 року, то апеляційний суд зазначає, що відповідно до ч.6 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення. Як вбачається з матеріалів справи, правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, вчинене ОСОБА_1 12 січня 2023 року, а адміністративне стягнення накладене постановою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 06 лютого 2023 року, тобто в межах строку притягнення до відповідальності. Підстав для закриття провадження по справі на підставі ч.6 ст.38 КУпАП апеляційний суд не вбачає.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним судом не встановлено.
З огляду на сукупність вищевказаних доказів, апеляційний суд визнає необґрунтованими доводи апеляційної скарги про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Підстави ставити під сумнів вказані докази відсутні, оскільки вони є об'єктивними, відповідають вимогам ст.251 КпАП України, та нічим не спростовані апелянтом.
Керуючись ст. 294, 295 КУпАП,
Постанову судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 06 лютого 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Білого Я. В на цю постанову - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.