Справа№751/2699/26
Провадження №1-кс/751/891/26
17 березня 2026 року місто Чернігів
Слідчий суддя Новозаводського районного суду міста Чернігова ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
за участю: прокурора ОСОБА_3 , слідчої ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Чернігові клопотання старшої слідчої в ОВС СУ ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Чернігівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Христинівка Черкаської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.407, ч.2 ст.307, ч.2 ст.311, ч.3 ст.307 КК України,-
Слідча ОСОБА_4 звернулася до суду з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення розміру застави.
В обґрунтування клопотання зазначила, що слідчим управлінням ГУНП в Чернігівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62025100150001455 від 18.04.2025. ОСОБА_6 15.03.2026 затриманий і йому вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 263, ч.2 ст.309, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 311, ч. 5 ст. 407 КК України. Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 злочинів, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами. Беручи до уваги те, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється, у тому числі у вчиненні особливо тяжких злочинів, санкція яких, не є альтернативною та передбачає лише покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених пп. 1, 2, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, зазначивши, що пред'явлена ОСОБА_6 підозра обґрунтована та існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а тому є доцільним обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні слідчий клопотання підтримав, просив задовольнити, з підстав, викладених у ньому.
Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні проти задоволення клопотання не заперечували.
Вислухавши учасників судового провадження, вивчивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.
Обставини, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу, передбачені ст.178 КПК України.
Відповідно до положень зазначеної норми, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Так, в судовому засіданні встановлено, що СУ ГУНП в Чернігівській області розслідується кримінальне провадження № 62025100150001455 від 18.04.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263, ч2 ст.309 ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 311, ч. 5 ст. 407 КК України.
15.03.2026 о 18 год 02 хв ОСОБА_6 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.
15.03.2026 о 21.10 год ОСОБА_6 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 263, ч.2 ст.309, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 311, ч. 5 ст. 407 КК України.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 обґрунтовано (для даної стадії досудового розслідування) підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263, ч.2 ст.309 ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 311, ч. 5 ст. 407 КК України, та підозра підтверджується зібраними по справі доказами: протоколами про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - негласне отримання зразків; висновками експертів; протоколами огляду місця події; протоколом допиту підозрюваного; протоколом обшуку; матеріалами службового розслідування щодо самовільного залишення ОСОБА_6 місця несення служби; зібраними характеризуючими даними на підозрюваного.
Оцінюючи обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.
У ході судового розгляду клопотання стороною обвинувачення доведено наявність ризиків визначених п. 1, 2, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, санкція яких, не є альтернативною та передбачає лише покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна, тому з метою уникнення покарання може залишити своє місце проживання і переховуватись від органу досудового розслідування та суду; матиме реальну можливість знищити, сховати або спотворити предмети та документи, які були предметами злочинів та місце знаходження яких на даний час не встановлено; зможе перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Так, ризик переховування від органів досудового розслідування та суду слідчий суддя оцінює в світлі обставин цього кримінального провадження та характеристики особи підозрюваного, що обумовлено загрозою можливого призначення покарання, а відтак свідчить про обґрунтованість цього ризику. Наслідки ризику втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути визнаними як менш небезпечними ніж покарання і його процедура виконання покарання.
При встановленні наявності ризику знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення слідчий суддя враховує, ОСОБА_6 здійснював дистанційний, безконтактний збут наркотичних засобів та психотропних речовин, шляхом «прихованих закладок», які на даний час не відшукані, тому останній, перебуваючи на волі може вжити заходів щодо їх знищення.
Ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, може бути виражений у створенні підозрюваним штучних доказів та підбурення осіб, які не були свідками кримінального правопорушення, до дачі завідомо неправдивих показань на підтвердження висунутих ним у подальшому захисних версій.
При встановленні наявності ризику вчинення інших кримінальних правопорушень слідчий суддя враховує, що ОСОБА_6 офіційно не працевлаштований та не має постійного джерела прибутку, раніше не судимий. Вказані обставини свідчать на небажання підозрюваного ставати на шлях виправлення та у подальшому останній може вчинити інші кримінальні правопорушення.
Крім того, слідчим суддею враховуються обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вік та стан здоров'я підозрюваного, останній неодружений, на утриманні неповнолітніх дітей немає, офіційно не працює.
Стороною захисту також не надано даних про наявність обставин для обрання більш м'якого запобіжного заходу, для запобігання зазначеним ризикам та досягнення дієвості цього кримінального провадження.
Ураховуючи зазначені обставини, а також тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим у інкримінованому діянні, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для застосування у відношенні підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки вказані обставини є наявними і достатніми для цього.
Відповідно абз.8 ч.4 ст.183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 КК України.
Зважаючи на те, що ОСОБА_6 підозрюється зокрема у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України, що відповідно до положень ч.4 ст.183 КПК України надає слідчому судді, за конкретних обставин, які підтверджують імовірність ризиків, не визначати заставу, яка надасть підозрюваному можливість вчинити ті дії, які негативно впливатимуть на хід досудового розслідування, зокрема, вільно пересуватись по території України, змінити місце свого проживання та переховуватись від органів досудового розслідування та суду, що матиме наслідком затягування строків визначених для проведення слідчих дій.
Враховуючи викладене слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Керуючись статтями ст.ст. 176-178, 184, 193, 194, 196, 197, 376 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчої - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Христинівка Черкаської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, в межах строку досудового розслідування, з часу фактичного затримання 15 березня 2026 року до 13 травня 2026 року, без визначення розміру застави, з утриманням в Державній установі «Чернігівський слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду.
Повний текст ухвали проголошено 19.03.2026 о 13.50 год.
Слідчий cуддя ОСОБА_1