Справа№751/2700/26
Провадження №1-кс/751/892/26
17 березня 2026 року місто Чернігів
Слідчий суддя Новозаводського районного суду міста Чернігова ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
за участю: прокурора ОСОБА_3 , слідчої ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Чернігові клопотання старшої слідчої в ОВС СУ ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Чернігівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернігів, українця, громадянина України, неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей немає, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, -
Старша слідча СУ ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_4 звернулася до суду з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, із визначенням розміру застави у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В обґрунтування клопотання зазначає, що у провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції в Чернігівській області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025100150001455 від 18.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 311, ч. 5 ст. 407 КК України. 15.03.2026 ОСОБА_6 затримано та вручено письмове повідомлення пор підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. Обґрунтованість підозри у вчиненні інкримінованих правопорушень підтверджується зібраними доказами. Ураховуючи, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за які законом передбачено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених пп. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу.
У судовому засіданні слідча та прокурор клопотання підтримали, просили задовольнити, з підстав, викладених у ньому. Зазначили, що пред'явлена ОСОБА_6 підозра обґрунтована та існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а тому є доцільним обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави.
Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні заперечували щодо клопотання, посилаючись на недоведеність ризиків та необґрунтованість підозри. Крім того, у разі обрання запобіжного заходжу просили зменшити розмір застави до мінімального рівня.
Вислухавши учасників судового провадження, вивчивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.
Обставини, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу, передбачені ст.178 КПК України.
Відповідно до положень зазначеної норми, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Так, в судовому засіданні встановлено, що СУ ГУНП в Чернігівській області розслідується кримінальне провадження № 62025100150001455 від 18.04.2025 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 311, ч. 5ст. 407 КК України.
15.03.2026 о 20 год 25 хв ОСОБА_6 затримано у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.
16.03.2026 старшим слідчим відділу СУ ГУПН в Чернігівській області ОСОБА_4 , за погодженням прокурора Чернігівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 , стосовно ОСОБА_6 складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, яку вручено ОСОБА_6 в той же день о 18 год 55 хв.
Отже, у відповідності до приписів ч.1 ст.42 КПК України ОСОБА_8 має статус підозрюваного в кримінальному провадженні.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 обґрунтовано (для даної стадії досудового розслідування) підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, та підозра підтверджується зібраними по справі доказами: протоколом обшуку, протоколом допиту свідка, висновком експерта, протоколом дослідження інформації.
Оцінюючи обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.
При цьому, слідчий суддя звертає увагу, що остаточна оцінка доказів та кваліфікація дій здійснюється судом під час судового розгляду справи. Повідомлення про підозру у сукупності з наданими слідчим матеріалами досудового розслідування вказують на наявність вагомих доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з кримінальним правопорушенням, передбаченим ч.2 ст.307 КК України, і такі докази є достатніми щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
У ході судового розгляду клопотання стороною обвинувачення доведено наявність ризиків, визначених п. 1, 2, 3, 4, ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна, тому з метою уникнення покарання може переховуватись від органу досудового розслідування та суду; перебуваючи на волі може знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, матиме можливість впливу на свідків з метою зміни їх показань та іншим чином впливати на хід кримінального провадження.
Так, ризик переховування від органів досудового розслідування та суду слідчий суддя оцінює в світлі обставин цього кримінального провадження та характеристики особи підозрюваного, що обумовлено, в першу чергу, загрозою можливого призначення покарання, а відтак свідчить про обґрунтованість цього ризику. Наслідки ризику втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути визнаними як менш небезпечними ніж покарання і його процедура виконання покарання.
Ризик знищення або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, обґрунтовується тим, що ОСОБА_6 може знищити, сховати або спотворити предмети та документи, які були предметом злочину та місце знаходження яких на даний час не встановлено, тому існують реальні підстави вважати, що останній, перебуваючи на волі вживатиме заходи щодо переховування речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слідчий суддя враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: отримання показань на стадії досудового розслідування та безпосередній допит свідків вже на стадії судового розгляду.
Відтак, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Щодо наявності ризику іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, слідчий суддя враховує, що під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 отримував психотропну речовину від осіб, які на даний час не встановлені. У зв'язку з цим існує ризик його впливу на таких осіб з метою уникнення кримінальної відповідальності або спотворення обставин кримінального правопорушення.
Крім того, слідчим суддею враховуються обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вік та стан здоров'я підозрюваного, останній неодружений, утриманців немає, за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судимий.
Стороною захисту також не надано даних про наявність обставин для обрання більш м'якого запобіжного заходу, для запобігання зазначеним ризикам та досягнення дієвості цього кримінального провадження.
Отже, клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 є обґрунтованим та підлягає задоволенню..
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваною обов'язків передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваною
Згідно з ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини; щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
З огляду на те, що ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчинені злочину, який кваліфікований за ч. 2 ст. 307 КК України, що відноситься до тяжкого злочину, слідчий суддя вважає за можливе визначити розмір застави.
Згідно з п.2 ч.5 ст. 183 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Виходячи з наведених норм, враховуючи обставини та мотиви кримінального правопорушення, тяжкість злочину, у яких підозрюється ОСОБА_6 , суспільну небезпеку вчиненого злочину, враховуючи дані про особу підозрюваного, його вік, сімейний стан, майновий стан, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240,00 грн, з тією ж вірогідністю, що вказаний розмір застави зможе забезпечити виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків та буде найбільш домірним заходом на теперішній час, який збалансує інтереси суспільства і держави та інтереси підозрюваного.
Слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Згідно ч. 7 ст. 194 КПК України, обов'язки покладаються на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
З огляду на зазначене клопотання підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями ст.ст. 176-178, 184, 193, 194, 196, 197, 376 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчої - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернігів, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, строком на 60 днів, з часу фактичного затримання 15 березня 2026 року до 13 травня 2026 року, з утриманням в Державній установі «Чернігівський слідчий ізолятор».
Визначити підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисячі двісті сорок) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як підозрюваним, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), на депозитний рахунок (одержувач: ТУ ДСАУ у Чернігівській області; код ЄДРПОУ 26295412; банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ; розрахунковий рахунок UA128201720355289002000005960).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного ОСОБА_6 у разі внесення застави, наступні обов'язки:
- прибувати за кожною процесуально вмотивованою вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду у визначений ними час;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому ОСОБА_6 проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- утримуватися від спілкування зі свідком у кримінальному провадженні - ОСОБА_9 , та підозрюваними: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 з приводу обставин даного кримінального провадження;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання, у разі наявності, до Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, а інші документи, які дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначити термін дії зазначених обов'язків до 13 травня 2026 року, у межах строку досудового розслідування.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_6 , що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'являвся за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду.
Повний текст ухвали проголошено 19.03.2026 о 13.50 год.
Слідчий cуддя ОСОБА_1