20 березня 2026 року
м. Київ
справа № 990/282/25
провадження № 11-93заі26
Суддя Великої Палати Верховного Суду Кривенда О. В., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12 лютого 2026 року у справі № 990/282/25 за його позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
У червні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до ВККС, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення ВККС від 26 травня 2025 року № 879/дс-25 про відмову в допуску його о участі у доборі на посаду судді;
- зобов'язати ВККС прийняти рішення про його допуск до участі в доборі на посаду судді місцевого суду, оголошеному рішенням Комісії від 11 грудня 2024 року № 366/зп-24.
Рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12 лютого 2026 року у задоволенні позову відмовлено.
ОСОБА_1 не погодився із ухваленим судом рішенням та 13 березня 2026 року направив через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата) апеляційну скаргу, за змістом якої просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове - про задоволення позову.
Відповідно до частини третьої статті 292 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) Велика Палата переглядає в апеляційному порядку судові рішення Верховного Суду, ухвалені ним як судом першої інстанції.
Статтею 296 КАС України установлені вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Відповідно до вимог пункту 1 частини п'ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору (частина шоста статті 296 КАС України).
Проте апелянт не додав до скарги документа про сплату судового збору та не зазначив про наявність встановленої законом пільги щодо його сплати.
Водночас в апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить відстрочити йому сплату судового збору до ухвалення рішення Великою Палатою за результатами апеляційного розгляду, обґрунтовуючи це клопотання тим, що у зв'язку з проходженням військової служби та фактичним виконанням обов'язків із забезпечення оборони України його майновий стан є обмеженим, що, у свою чергу, ускладнює можливість сплати ним судового збору на час звернення із апеляційною скаргою у цій справі.
Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення ОСОБА_1 сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі, слід зазначити таке.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно із частиною другою статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі ? Закон № 3674-VI).
Частиною першою статті 8 Закон № 3674-VI передбачено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Відповідно до частини третьої статті 8 Закону № 3674-VI при визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Отже, законодавством передбачено право, а не обов'язок суду відстрочити стороні сплату судового збору. Крім того, законодавець надає право суду на вирішення зазначеного питання в залежності від майнового стану сторони.
Аналіз цих норм дає підстави вважати, що сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище та подати суду відповідні докази.
Доказами, на підставі яких суд може вирішити питання щодо звільнення (відстрочення або розстрочення) від сплати судового збору, є: довідка про доходи за попередній календарний рік разом із відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела / суми виплачених доходів та утриманих податків, про склад сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, а також інші документи, що підтверджують майновий стан сторони.
На підтвердження зазначених у клопотанні обставин ОСОБА_1 долучив до матеріалів апеляційної скарги, зокрема, рекомендаційний лист від 12 березня 2026 року № 1464/3606, виданий військовою частиною НОМЕР_1 , з якого видно, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем та його посадовий оклад становить 2820,00 грн.
Водночас долучені скаржником до матеріалів апеляційної скарги документи не є достатніми для підтвердження, що його майновий стан дозволяє суду відповідно до частини першої статті 8 Закону № 3674-VI відстрочити йому сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення рішення у цій справі.
Відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з вимогами підпункту 1 указаної норми за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, ? у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина третя статті 4 Закону № 3674-VI).
Зі змісту оскаржуваного рішення убачається, що позивач звернувся до суду у 2025 році із однією позовною вимогою немайнового характеру.
Законом України від 19 листопада 2024 року № 4059-ІХ «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2025 року складає 3028,00 грн.
Отже, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення із цією апеляційною скаргою, становить 1162,75 грн (3028 * 0,4 * 0,8 = 968,96 * 150% = 1453,44 * 0,8).
Судовий збір сплачується за такими реквізитами: «отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерськ. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102; найменування податку, збору, платежу - судовий збір (Верховний Суд, 055); у графі «Призначення платежу» необхідно вказати: 101__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір за позовом _______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача) на рішення від ______ (дата оскаржуваного рішення) у справі _________ (номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду)».
Згідно із частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, установлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Положеннями статті 169 КАС України регламентовано, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, встановлюється спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали.
За таких обставин, відповідно до норм статей 169, 298 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом: подання документа про сплату судового збору в розмірі 1162,75 грн за вказаними у цій ухвалі реквізитами; або подання доказів, що підтверджують передбачені частиною першою статті 8 Закону № 3674-VI умови для відстрочення сплати судового збору (зокрема, довідки про доходи за попередній календарний рік разом із відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела / суми виплачених доходів та утриманих податків тощо).
Керуючись статтею 296, частиною другою статті 298 КАС України, суддя Великої Палати Верховного Суду
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12 лютого 2026 року у справі № 990/282/25 залишити без руху.
Встановити скаржнику десятиденний строк з дня вручення йому копії цієї ухвали для усунення зазначених недоліків апеляційної скарги.
Роз'яснити скаржнику, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк апеляційна скарга буде йому повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Великої Палати
Верховного Суду О. В. Кривенда