19 березня 2026 року
м. Київ
справа № 750/179/26
провадження № 51-1033 впа 26
Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянула подання Чернігівського апеляційного суду про направлення справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_4 з її апеляційною скаргою на постанову судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 лютого 2026 року, з одного суду апеляційної інстанції до іншого, і
встановила:
До Касаційного кримінального суду Верховного Суду надійшло подання Чернігівського апеляційного суду про направлення згаданої справи з цього суду до іншого.
Суть доводів у поданні зводиться до того, що в справі притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) особу, яка тривалий час працювала на посаді помічника судді вказаного апеляційного суду, є авторкою апеляційної скарги, у зв'язку з чим було задоволено самовідводи суддів палати з розгляду кримінальних справ, тож у цьому суді неможливо утворити склад суду для апеляційного розгляду відповідно до закону.
Учасникам судового провадження було належним чином повідомлено про час та місце розгляду подання. Клопотань про відкладення розгляду не надходило.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи, наведені в поданні та додані до нього матеріали, колегія суддів дійшла такого висновку.
Згідно зі ст. 129 Конституції України забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства.
Відповідно до ч. 2 ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права.
Частиною 2 ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) передбачено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
За правилами ст. 276 вказаного Кодексу справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Цією ж статтею регламентовано окремі випадки, у яких місце розгляду визначається в інший спосіб.
Вирішення питання про направлення справи про адміністративне правопорушення з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також з одного суду апеляційної інстанції до іншого не врегульовано нормами КУпАП.
Проте, виходячи з системного аналізу законодавства та практики Касаційного кримінального суду Верховного Суду (далі - Суд), існують підстави, за наявності яких передача такої справи на розгляд іншого суду є необхідною і виникають у випадках:
1) справа стосується особи, яка працює або працювала на посаді судді у тому суді, до підсудності якого належить здійснення провадження (ухвали Суду від 18 червня 2019 року № 51-3010впа19 та від 31 травня 2019 року № 51-662впа19);
2) особа, яка притягається до адміністративної відповідальності є працівником суду (ухвали Суду від 10 вересня 2019 року № 51-4452впа19, від 09 листопада 2018 року № 51-9689впа18, а також від 16 травня 2018 року № 51-6146впа18);
3) після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити склад суду для судового розгляду (ухвала Суду від 31 травня 2019 року № 51- 662впа19).
Як убачається з наявних у Верховного Суду матеріалів, до Чернігівського апеляційного суду для розгляду в апеляційному порядку надійшла справа (№ 750/179/26, провадження №33/4823/304/26) стосовно притягнутої до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_4 з її апеляційною скаргою на постанову судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 лютого 2026 року.
Протокол щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями Чернігівського апеляційного суду від 13 березня 2026 року свідчить про те, що призначення не відбулося через відсутність потрібної кількості суддів.
У звіті про неможливість розподілу справи між суддями від 13 березня 2026 року відображено, що в Чернігівському апеляційному суді в складі судової палати з розгляду кримінальних справ здійснюють правосуддя четверо суддів ( ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ), котрих виключено з автоматизованого розподілу для апеляційного розгляду справи № 750/179/26 у зв'язку із задоволенням заяв про самовідвід. За інформацією апеляційного суду та надісланими копіями постанов від 3, 5, 10 та 12 березня 2026 року, прийняття цих рішень зумовлено тим, що авторка скарги працювала помічником судді вказаного суду.
Отже, у Чернігівському апеляційному суді неможливо утворити склад суду для здійснення апеляційного провадження за скаргою ОСОБА_4 в справі про адміністративне правопорушення.
Ураховуючи викладене, подання Чернігівського апеляційного суду належить задовольнити і направити справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_4 з її апеляційною скаргою на постанову судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 лютого 2026 року до Київського апеляційного суду як найбільш територіально наближеного.
Керуючись ст. 129 Конституції України, ч. 2 ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Суд
постановив:
Подання Чернігівського апеляційного суду задовольнити.
Справу (№ 750/179/26) про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_4 з її апеляційною скаргою на постанову судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 лютого 2026 року направити до Київського апеляційного суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3