19 березня 2026 року
м. Київ
справа № 456/1652/24
провадження № 51-1023 ск 26
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на вирок Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 04 вересня 2025 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 09 грудня 2025 року,
установив:
Стрийський міськрайонний суд Львівської області вироком від 04 вересня 2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудив за ч. 2 ст. 187 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців із конфіскацією майна.
Львівський апеляційний суд ухвалою від 09 грудня 2025 року апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 залишив без задоволення, а вирок Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 04 вересня 2025 року - без змін.
16 березня 2026 року до Касаційного кримінального суду Верховного Суду надійшла касаційна скарга захисника засудженого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 , у якій він порушує питання про скасування вироку Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 04 вересня 2025 року та ухвали Львівського апеляційного суду від 09 грудня 2025 року і призначення нового розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції.
Суд, перевіривши касаційну скаргу, дійшов висновку про те, що скаргу захисника засудженого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 слід повернути з таких підстав.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 426 КПК, касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Правило дотримання тримісячного строку має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб кримінальні провадження розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності.
Це правило надає особі, яка має право на касаційне оскарження, достатній строк для роздумів стосовно того, чи подавати касаційну скаргу, для чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції, і визначає період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.
Відповідно до положень ч.1 ст. 116 КПК, процесуальні дії мають виконуватися у встановлені КПК строки, строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на поштове відділення.
Як вбачається із наявних в Суді матеріалів провадження за скаргою, захисником засудженого ОСОБА_4 - адвокатом ОСОБА_5 оскаржуються вирок Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 04 вересня 2025 року та ухвала Львівського апеляційного суду від 09 грудня 2025 року.
З огляду на зазначене, тримісячний строк на касаційне оскарження закінчився 09 березня 2026 року.
Проте касаційну скаргу на судові рішення захисник ОСОБА_5 , (згідно з відбитком штемпелем на конверті), подав до Верховного Суду лише 12 березня 2026 року.
При цьому в тексті поданої касаційної скарги захисник зазначив про те, що 09 грудня 2025 року було оголошено резолютивну частину ухвали Львівського апеляційного суду, повний текст вказаного судового рішення апеляційного суду було проголошено 12 грудня 2025 року, копію якого він отримав 09 березня 2026 року в Стрийському міськрайонному суді Львівської області, що підтверджується матеріалами справи.
Посилання захисника на те, що строк на касаційне оскарження розпочинається з моменту проголошення повного тексту ухвали суду апеляційної інстанції, або ж з моменту отримання захисником вказаного судового рішення, Суд вважає необґрунтованими, оскільки початок відліку строку на касаційне оскарження, згідно з ч. 2 ст. 426 КПК, процесуальний закон пов'язує із днем проголошення судового рішення.
Разом з цим Суд звертає увагу на те, що з огляду на положення, передбачені ч. 2 ст. 426 КПК трьохмісячний строк з дня вручення копії судового рішення обраховується лише для осіб, які тримаються під вартою.
Враховуючи положення ч.2 ст. 426, ч. 4 ст. 115, ч.1 ст.116 КПК, при поданні касаційної скарги від 12 березня 2026 року захисником ОСОБА_5 було пропущено встановлений законом строк на касаційне оскарження, і в той же час ним не порушується питання про його поновлення.
Згідно з положеннями п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК касаційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку касаційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку.
Враховуючи зазначене, касаційна скарга захисника ОСОБА_5 підлягає поверненню.
Керуючись п. 3 ч. 3 ст. 429 Кримінального процесуального кодексу України, Суд
постановив:
Касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на вирок Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 04 вересня 2025 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 09 грудня 2025 року повернути.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3