19 березня 2026 року
м. Київ
справа №760/23379/24
провадження № 51-828 ск 26
Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
перевіривши клопотання/ заяви представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 23 жовтня 2024 року та Київського апеляційного суду від 3 грудня 2025 року,
установила:
У зверненнях (одне з яких надійшло до Верховного Суду через підсистему «Електронний кабінет», а інше - електронною поштою) порушується питання про перегляд згаданих судових рішень у касаційному порядку.
Перевіривши подані клопотання/заяви на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), колегія суддів дійшла такого висновку.
У розумінні положень гл. 32 КПК формою звернення до суду касаційної інстанції (далі - Суд) є касаційна скарга, котра має відповідати вимогам ст. 427 цього Кодексу. Такий підхід унормовано в статтях 428, 430 вказаного Кодексу, згідно з якими касаційне провадження відкривається виключно за касаційною скаргою, її копія надсилається іншим учасникам судового провадження, надалі саме за касаційною скаргою здійснюється процедура перегляду і приймається остаточне рішення.
У юридичному аспекті касаційна скарга - це документ, який перевіряється і розглядається судом касаційної інстанції з урахуванням викладеної особою позиції та її правового обґрунтування, що впливає на остаточне рішення за результатами касаційного провадження. А тому законодавець установив до форми та змісту скарги конкретні вимоги, наслідком недодержання яких є залишення її без руху, а надалі - повернення.
Згідно з положеннями закону в касаційній скарзі має бути зазначено правове обґрунтування заявлених скаржником вимог, котрі повинні узгоджуватися зі ст. 436 КПК.
Окресленого не було враховано.
Так, ОСОБА_5 замість касаційної скарги подав клопотання/ заяви в яких, заперечуючи законність ухвал слідчого судді й суду апеляційної інстанції, просить скасувати судове рішення і направити справу на новий розгляд. Однак заявлена вимога не узгоджується з положеннями статей 424, 436 КПК, якими визначено предмет ревізії суду касаційної інстанції та повноваження за наслідками розгляду скарги. Порушуючи питання про скасування ухвали слідчого судді, автор скарги залишив поза увагою те, що таке рішення не підлягає перевірці за касаційною процедурою.
Водночас, не погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанції, скаржник не відобразив, у чому саме полягає недодержання цим судом норм права, істотність порушень у розумінні статей 370, 412 КПК. Замість викладення аргументів у розрізі ст. 117 цього Кодексу на підтвердження поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження, наявності обставин, що були об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення особи й унеможливлювали своєчасне звернення в апеляційному порядку та котрих не врахував апеляційний суд, скаржник указує, що доповість про причини поважності в судовому засіданні.
Таким чином в аспекті приписів статей 113, 115-117, 399 КПК, котрими визначено поняття процесуальних строків, правила їх обчислення, причини для поновлення та підстави повернення апеляційної скарги, автор скарги не обґрунтував незаконності ухвали від 3 грудня 2025 року і необхідності її скасування на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 цього Кодексу.
Усупереч ч. 5 ст. 427 КПК до звернень не додано копії оспорюваної ухвали, оформленої належним чином, як це передбачено Інструкцією з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженою наказом Державної судової адміністрації України від 20 серпня 2019 року № 814, або п. 5.26 ДСТУ 4163:2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів».
Недодержання приписів ст. 427 КПК перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 цього Кодексу залишити клопотання/заяви без руху й установити строк для усунення допущених недоліків, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів із дня отримання ухвали особою, яка подала звернення.
Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, колегія суддів
постановила:
Клопотання/ заяви представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 23 жовтня 2024 року та Київського апеляційного суду від 3 грудня 2025 року залишити без руху і встановити строк для усунення недоліків упродовж п'ятнадцяти днів із дня отримання ухвали.
У разі невиконання вимог касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3