Ухвала
Іменем України
17 березня 2026 року
м. Київ
справа № 405/3135/21
провадження № 61-2515ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Коротенко Є. В., Коротуна В. М.,
розглянувши касаційні скарги ОСОБА_1 на ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 03 лютого 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк», приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Мехеда Олега Валерійовича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Білоусов Вячеслав Анатолійович, Управління з питань захисту прав дітей Міської ради міста Кропивницького, ОСОБА_2 в своїх інтересах та інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 про визнання недійсними та скасування акта про передачу майна та свідоцтва про залишення майна з прилюдних торгів,
У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила визнати недійсними та скасувати: 1) акт приватного виконавця Мехеда О.В. від 10.03.2021 року про передачу майна - квартири за адресою: АДРЕСА_1 , в рахунок погашення боргу у виконавчому провадженні № 56804380; 2) свідоцтво приватного нотаріуса Білоусова В.А. про придбання майна - квартири за адресою: АДРЕСА_1 , з прилюдних торгів, зареєстроване в реєстрі за № 58.
Рішенням Ленінського районного суду міста Кіровограда від 27 листопада 2024 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, 20 січня 2026 року
ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 03 лютого 2026 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда
від 27 листопада 2024 року в цій справі.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня ухвалення оскаржуваного рішення, а наведенні позивачкою підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 27 листопада 2024 року не свідчать про пропуск такого строку внаслідок виникнення обставин непереборної сили. При цьому, доводи позивачки про те, що ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 25 грудня 2025 року її апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції було повернуто не заслуговують на увагу та не є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у даній справі, оскільки процесуальна поведінка позивачки не демонструє добросовісність використання нею своїх процесуальних прав і готовність брати участь у справі на всіх етапах її розгляду.
24 лютого 2026 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 03 лютого 2026 рокута передати справу до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття провадження.
У касаційній скарзі заявниця посилається на те, що матеріали справи не містять належного підтвердження вручення їй ухвали про залишення її попередньої апеляційної скарги без руху. Невручення ухвали виключає можливість вважати, що вона була належним чином повідомлена про необхідність сплати судового збору.
02 березня 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Грицина В. І. засобами поштового зв'язку подала касаційну скаргу, в якійпросить скасувати ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 03 лютого 2026 рокута передати справу до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття провадження.
Вказує, що в силу похилого віку і вкрай тяжкого стану здоров'я позивач не приймала участі в судових засіданнях в суді першої інстанції, її інтереси представляла адвокат Грицина В.І. 27 листопада 2024 року судом першої інстанції було проголошено скорочене рішення суду. Повне судове рішення було складено 14 квітня 2025 року, цього ж дня доставлено до електронного кабінету представника позивачки адвоката Грицини В. І. В зв'язку з тривалим перебуванням адвоката Грицини В. І. за кордоном, позивач була вимушена звернутися за правничою допомогою до іншого адвоката. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції була подана її адвокатом 26 травня 2025 року, разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження. Жодного документу з суду позивач не отримувала і їй не було відомо про те, що апеляційний суд залишав апеляційну скаргу без руху.
Враховуючи те, що повне судове рішення було складено 14 квітня 2025 року, то однорічний строк для подачі апеляційної скарги обчислювався з вказаної дати і закінчувався 13 квітня 2026 року. Вважає, що апеляційна скарга ним була подана в межах річного строку, встановленого частиною другою статті 358 ЦПК України.
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про відмову
у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що повний текст рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 27 листопада 2024 року складено 09 грудня 2024 року.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подана ОСОБА_1 20 січня 2026 року, тобто з пропуском річного (присічного) строку апеляційного оскарження.
ОСОБА_1 є позивачем у цій справі, а отже є особою, залученою до участі в ній.
У відповідності до статті 128 ЦПК України ОСОБА_1 повідомлялась про розгляд справи в суді першої інстанції належним чином та не заперечує це.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Згідно з частиною першою статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Відповідно до частини першої статті 124 ЦПК України строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку.
Відповідно до частин першої та другої статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно з частиною третьою статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною другою статті 358 ЦПК України передбачено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Тлумачення вказаної правової норми дає підстави для висновку, що сплив річного строку з дня складення повного тексту судового рішення є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження незалежно від причин пропуску строку на апеляційне оскарження, тобто законодавством імперативно встановлено процесуальні обмеження для оскарження судового рішення зі спливом річного строку.
У цьому аспекті дослідженню підлягають дві умови, передбачені частиною другою статті 358 ЦПК України, а саме: а) чи подано апеляційну скаргу особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі
в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; б) чи пропущено строк на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Подібний висновок зроблено у постанові Верховного Суду від 06 грудня
2023 року у справі № 200/13452/18 (провадження № 61-8954св23).
У наведеній ситуації з метою вирішення процесуального питання допуску до апеляційного оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції мав врахувати, оцінити та перевити наведені позивачем виняткові обставини, які зумовили тривалий пропуск строку звернення з апеляційною скаргою, тобто ті обставини, які визначені у частині другій статті 358 ЦПК України.
Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком апеляційного суду, що наявність винятку, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 358 ЦПК України, ОСОБА_1 не доведено.
При цьому, застосовуючи вказану норму суд не зобов'язаний залишати апеляційну скаргу без руху, оскільки такі вимоги стосуються лише строків які зазначені в статті 354 ЦПК України.
З Єдиного Державного реєстру судових рішень встановлено, що 26 травня 2025 року до Кропивницького апеляційного суду вперше надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду
м. Кіровограда.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 17 червня 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме запропоновано заявнику надати: 1) документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; 2) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції (за наявності).
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 25 грудня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 27 листопада 2024 року визнано неподаною та повернуто скаржнику.
Повернення вперше поданої ОСОБА_1 апеляційної скарги, яка не відповідала вимогам процесуального закону, не перериває строк на апеляційне оскарження судового рішення та не є винятковою обставиною, за якої річний строк не застосовується.
Отже, доводи касаційних скарг не можуть бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції після спливу одного року з дня ухвалення оскаржуваного рішення та не свідчать про пропуск такого строку внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
Враховуючи імперативний характер положень частини другої статті 358 ЦПК України та те, що річний строк, визначений вказаною процесуальною нормою, є присічним і поновленню не підлягає, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Аргументи касаційних скарг не спростовують висновку суду та не дають підстав для висновку про незаконність судового рішення, правильне застосування апеляційним судоми норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З огляду на викладене, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою, а оскаржувана ухвала апеляційної інстанцій є законною, постановленою з додержанням норм права, підстави для її скасування відсутні.
Керуючись статтею 390, частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційними скаргами ОСОБА_1 на ухвалу Кропивницького апеляційного суду
від 03 лютого 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк», приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Мехеда Олега Валерійовича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Білоусов Вячеслав Анатолійович, Управління з питань захисту прав дітей Міської ради міста Кропивницького, ОСОБА_2 в своїх інтересах та інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 про визнання недійсними та скасування акта про передачу майна та свідоцтва про залишення майна з прилюдних торгів.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді:М. Є. Червинська
Є. В. Коротенка В. М. Коротун