13 березня 2026 року
м. Київ
справа № 751/5078/25
провадження № 61-12647св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду (далі - Верховний Суд): головуючого - Крата В. І., суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. (суддя-доповідач),
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Хоменко Маріанна Арутюнівна,
на ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 16 червня 2025 року у складі судді Яременко І. В. та постанову Чернігівського апеляційного суду від 09 вересня 2025 року у складі колегії суддів: Онищенко О. І., Висоцької Н. В., Шитченко Н. В.,
у цивільній справі
за заявою ОСОБА_1 (далі - заявниця)
заінтересовані особи Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (далі - заінтересовані особи)
про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу,
ухвалив постанову про таке:
I. Вступ
1. У червні 2025 року заявниця звернулася до суду із заявою про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу.
2. Суд першої інстанції відмовив у відкритті окремого провадження, і його позицію підтримала апеляційна інстанція.
3. Заявниця оскаржила судові рішення у касаційному порядку. Підставою касаційного оскарження вказала те, що суди застосували норми права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, наведеній у касаційній скарзі.
4. Оскаржувані судові рішення переглядаються в межах, передбачених статтею 400 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК), у зв'язку із чим Верховний Суд вирішує питання права, а не факту.
ІІ. Короткий зміст вимог заяви
5. Заява обґрунтована, тим що:
- у листопаді 2018 року заявниця познайомилася з ОСОБА_4 , а з 01 грудня 2018 року вони почали спільно проживати однією сім'єю як чоловік та дружина у м. Маріуполі в квартирі, яка належала батькам ОСОБА_4 ;
- після повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України та активних бойових дій у місці, де вони проживали, у березні 2022 року заявниця з ОСОБА_4 вимушені були переїхати до м. Кривого Рогу;
- у серпні 2023 року вони разом переїхали до м. Чернігова, де стали на облік як внутрішньо переміщені особи;
- шлюб заявниця з ОСОБА_4 не зареєстрували, хоча намагались це зробити через портал державних послуг «Дія»;
- 22 квітня 2024 року ОСОБА_4 був призваний на військову службу по мобілізації;
- 05 липня 2024 року заявниця отримала сповіщення про те, що її чоловік ОСОБА_4 , виконуючи військовий обов'язок в бою за Україну в районі населеного пункту Глибоке Харківського району Харківської області, 30 червня 2024 року зник безвісти;
- заявниці було відмовлено у виплаті частки грошового забезпечення та додаткової винагороди зниклого безвісти військовослужбовця ОСОБА_4 , оскільки вона не відноситься до членів його родини;
- потреба у встановленні факту спільного проживання як чоловіка і дружини обумовлена необхідністю реалізації заявницею прав, передбачених Законом України від 12 липня 2018 року № VІІІ «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» (далі - Закон України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин»), в тому числі прав на отримання достовірних відомостей про місцеперебування зниклого безвісти чоловіка, обставини його загибелі (смерті), місце поховання (якщо воно відоме), про хід та результати проведення його розшуку, а також права на соціальний захист та отримання частки грошового забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця.
6. З урахуванням викладеного, заявниця просила суд встановити факт її проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 у період з 01 грудня 2018 року по 30 червня 2024 року.
ІII. Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
7. УхвалоюНовозаводського районного суду м. Чернігова від 16 червня 2025 року, залишеною без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 09 вересня 2025 року, відмовлено у відкритті окремого провадження та роз'яснено заявниці, що вона має право подати позов на загальних підставах.
8. Відмовляючи у відкритті окремого провадження, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що з поданої заяви вбачається спір про право, оскільки заявниця у порядку окремого провадження заявила вимогу про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу з метою реалізації прав, передбачених статтею 6 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин», у тому числі для отримання частки грошового забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця.
ІV. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
9. У касаційній скарзі представник заявниці - адвокат Хоменко М. А. просить оскаржувані судові рішення скасувати, ухвалити нове судове рішення про задоволення вимог заяви.
10. Касаційна скарга обґрунтована наступним:
- суди застосували норми права без урахування висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21, відповідно до якого між заявником та Міністерством оборони України не може бути спору про право на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки останнє не є суб'єктом отримання такої соціальної допомоги;
- наявність у цій справі спору про право на отримання одноразової грошової допомоги між заявницею та Міністерством оборони України не доведено;
- інші заінтересовані особи у цій справі заперечення не подавали, що свідчить про відсутність між ними та заявницею будь-яких спірних правовідносин чи суперечностей щодо заявлених вимог;
- більше того, жодна з інших заінтересованих осіб не висловила позиції про те, що встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу може порушити їхні права чи законні інтереси, або що такий факт оспорюється. Це підтверджує відсутність спору про право у цій справі;
- сам по собі намір заявниці використати встановлений судом факт у подальшому для реалізації певних прав чи отримання соціальних виплат не перетворює справу на спір про право. Факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу має самостійне юридичне значення, а його встановлення не вирішує питання щодо наявності чи відсутності у заявниці права на будь-які виплати або соціальні гарантії, а лише створює умови для подальшої реалізації таких прав;
- суди першої та апеляційної інстанцій безпідставно дійшли висновку про наявність спору про право та відмову у відкритті окремого провадження;
- оскільки заявниця з ОСОБА_4 не зареєструвала шлюб, вона не може у повному обсязі реалізувати свої права. Встановлення факту проживання однією сім'єю дозволить заявниці належним чином комунікувати із органами військового управління, подавати заяви до компетентних органів щодо розшуку ОСОБА_4 , а також ініціювати питання щодо виплати грошових коштів;
- заявниця не має іншої можливості встановити та довести факт, що має для неї юридичне значення, адже чоловік, з яким вона проживала однією сім'єю без шлюбу, зник безвісти, і довести такий факт у позасудовому порядку неможливо.
V. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
11. 02 січня 2026 року Міністерство оборони України подало відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити цю скаргу без задоволення, посилаючись на те, що висновки судів є правильними, підстав для скасування судових рішень немає.
VI. Рух справи у суді касаційної інстанції
12. 09 жовтня 2025 року представник заявниці подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду.
13. Ухвалою Верховного Суду від 28 жовтня 2025 року касаційну скаргу залишено без руху.
14. Ухвалою Верховного Суду від 01 грудня 2025 року відкрито касаційне провадження.
15. Матеріали справи надійшли до Верховного Суду 30 грудня2025 року.
16. Ухвалою Верховного Суду від 10 березня 2026 року відмовлено Міністерству оборони України у задоволенні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом учасників справи, справу призначено до судового розгляду.
17. Інші учасники справи не скористалися своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
VII. Позиція Верховного Суду
18. Переглянувши оскаржувані судові рішення в межах розгляду справи судом касаційної інстанції (див. пункт 4), Верховний Суд зазначає таке.
19. У цій справі заявниця звернулася до суду в порядку окремого провадження із заявою про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу (див. пункт 6).
20. Суди виснували про наявність спору про право в цих правовідносинах, у зв'язку з чим відмовили у відкритті окремого провадження (див. пункти 7-8).
21. Верховний Суд звертає увагу, що порядок розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в порядку окремого провадження, визначений главами 1 і 6 розділу ІV ЦПК.
22. Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК).
23. Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
24. Частиною сьомою статті 19 ЦПК передбачено, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
25. Юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов'язується настання правових наслідків, зокрема, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав та інтересів заявника (див. постанову Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17).
26. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом, тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
27. Найбільш важливі з точки зору суспільного буття особи юридичні факти, які підлягають визнанню в судовому порядку, визначені у частині першій статті 315 ЦПК.
28. Так, суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу (пункт 5 частини першої статті 315 ЦПК).
29. Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів (див., зокрема, постанову Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18).
30. Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи - залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах (частина четверта статті 315 ЦПК, частина шоста статті 294 ЦПК).
31. Таким чином, окреме провадження характеризується безспірністю. Це самостійний вид цивільного судочинства, у якому суд при розгляді безспірних справ встановлює юридичні факти або обставини з метою захисту охоронюваних законом інтересів громадян і організацій.
32. Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір - це суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін; спір поділяється на матеріальний і процесуальний.
Спір має бути справжнім і серйозним, а не гіпотетичним; він може стосуватися не лише фактичного існування права, але і його обсягу та способу здійснення; результат провадження повинен мати безпосереднє вирішальне значення для права, про яке йдеться, а лише слабкий зв'язок або віддалені наслідки не є достатніми для застосування пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 11 лютого 2026 року у справі № 308/17634/23).
33. Згідно з принципом процесуальної економії штучне «подвоєння» судового процесу є неприпустимим з огляду на те, що вирішення справи у суді має усунути необхідність у новому зверненні до суду для вжиття додаткових засобів захисту (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2022 року у справі № 462/5368/16).
34. Метою встановлення будь-якого факту, що має юридичне значення, є можливість скористатися правом, яке надане заявнику відповідно до чинного законодавства України.
35. У справах окремого провадження суд підтверджує наявність чи відсутність певних юридичних фактів, що є умовою здійснення прав і реалізації інтересів заявника. Тому суд наділений лише повноваженнями з'ясувати можливість досягнення тієї мети, яку перед собою ставить заявник у разі подання заяви про встановлення факту, що має юридичне значення. Суд, встановивши наявність чи відсутність певного юридичного факту, своїм рішенням підтверджує це, не зобов'язуючи особу діяти певним чином.
36. Судове рішення, ухвалене загальним судом у порядку окремого провадження, про наявність чи відсутність юридичного факту набуває самодостатнього значення і не є вирішенням питання про те, чи має заявник певне суб'єктивне право.
37. Суд на підставі поданих доказів лише з'ясовує можливість досягнення тієї мети, яку перед собою ставить заявник, у разі подання заяви про встановлення факту, що має юридичне значення. Питання про те, чи має юридичне значення той чи інший факт, із заявою про встановлення якого особа звернулася до суду, вирішується залежно від мети його встановлення (див. постанову Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25 березня 2024 року у справі № 161/9609/22).
38. У постанові від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16 про встановлення юридичного факту і віднесення заявника до членів сім'ї військовослужбовця Велика Палата Верховного Суду зазначила, що встановлення юридичного факту не пов'язується з вирішенням спору, а є необхідним для подальшого подання заявником з метою призначення і виплати йому одноразової допомоги, що засвідчував би наявність сімейних відносин між заявником і військовослужбовцем станом на день загибелі останнього.
39. Таку позицію Велика Палата Верховного Суду підтримала у постанові від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21, на які посилається заявниця у касаційній скарзі. Велика Палата Верховного Суду виснувала, що з Міністерством оборони України не може бути спору про право на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки останнє не є суб'єктом отримання такої соціальної допомоги.
40. У постанові від 11 лютого 2026 року у справі № 308/17634/23 Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи справу про встановлення юридичного факту, підтвердила позицію про те, що відповідний факт підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства і при встановлені такого факту не може бути спору з Міністерством оборони України про право на отримання одноразової грошової допомоги.
41. У цій справі, стверджуючи про наявність спору про право, суди не встановили, між ким існує такий спір, оскільки його існування повинно бути реальним, а не гіпотетичним.
42. Також суди не взяли до уваги, що у цій справі установлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу передує зверненню заявниці до відповідних органів, зокрема, за отриманням достовірних відомостей про місцеперебування чоловіка, зниклого безвісти за особливих обставин, обставини його загибелі (смерті), місце поховання (якщо воно відоме), а також за соціальним захистом у порядку, визначеному законодавством України.
43. Суди не врахували, що між заявницею та Міністерством оборони України не може бути спору про право, оскільки останнє не є суб'єктом отримання соціальної допомоги.
44. Крім того, висновки суду апеляційної інстанції про те, що належне ОСОБА_4 грошове забезпечення може отримуватися його батьками, які у цій справі є зацікавленими особами, не підтверджують наявності спору про право. Заперечень цих осіб проти встановлення факту, що має юридичне значення, матеріали справи не містять.
45. Суди залишили поза увагою, що факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу має самостійне юридичне значення, а його встановлення не вирішує питання щодо наявності чи відсутності у заявниці права на будь-які виплати або соціальні гарантії, а лише створює умови для подальшої реалізації таких прав.
46. Ураховуючи викладене, суди дійшли передчасного висновку про відмову у відкритті окремого провадження у зв'язку з існуванням спору про право. Такий висновок не відповідає завданню цивільного судочинства, яке полягає у справедливому та неупередженому вирішенні справ із метою ефективного захисту порушених прав.
VІІІ. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
47. Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного суду ухвалені без додержання норм матеріального і процесуального права.
48. Згідно із частиною шостою статті 411 ЦПК за результатами розгляду касаційної скарги Верховний Суд скасовує оскаржувані судові рішення. Справу направляє до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження, оскільки порушення норм матеріального та процесуального права призвели до постановлення незаконних судових рішень, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
49. Враховуючи, що Верховний Суд направляє справу на новий розгляд до суду першої інстанції, відповідно до статті 141 ЦПК розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Із цих підстав,
керуючись статтями 400, 402, 409, 411, 412, 416, 419 ЦПК, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Хоменко Маріанна Арутюнівна, задовольнити частково.
2. Ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 16 червня 2025 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 09 вересня 2025 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття окремого провадження.
3. З моменту ухвалення постанови судом касаційної інстанції ухвала Новозаводського районного суду м. Чернігова від 16 червня 2025 року та постанова Чернігівського апеляційного суду від 09 вересня 2025 року втрачають законну силу.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді: В. І. Крат Д. А. Гудима І. О. Дундар Є. В. Краснощоков П. І. Пархоменко