ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
19.03.2026Справа № 910/8511/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Літвінової М.Є., розглянувши
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ОМЕГА - КИЇВ»
про ухвалення додаткового рішення у справі
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ОМЕГА-КИЇВ"
до Фізичної особи-підприємця Афанасьєвої Оксани Олександрівни
про стягнення 952 626, 33 грн.
Без повідомлення (виклику) представників учасників справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ОМЕГА-КИЇВ" (далі-позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Афанасьєвої Оксани Олександрівни (далі-відповідач) про стягнення 917 238,39 грн, з яких 617 575,00 грн - основна сума боргу, 32 496,72 грн - 3 % річних, 82 173,00 грн - 7 % штрафу, 114 007, 90 грн - інфляційні витрати, 70 985,77 грн - пеня.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає, що відповідачем порушено умови Договору № 09/4 - КДЛ про надання послуг від 03.03.2020 в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем у вказаному вище розмірі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2025 відкрито провадження у справі № 910/8511/25, вирішено здійснювати розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.01.2026 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ОМЕГА - КИЇВ" до Фізичної особи-підприємця Афанасьєвої Оксани Олександрівни про стягнення 952 626, 33 грн. задоволено. Стягнуто з Фізичної особи - підприємця Афанасьєвої Оксани Олександрівни (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ОМЕГА-КИЇВ" (адреса: 01033, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 81-А; код ЄДРПОУ 31305675) основний борг у розмірі 641 910 (шістсот сорок одну тисячу дев'ятсот десять) грн 00 коп, 3 % річних у розмірі 35 871 (тридцять п'ять тисяч вісімсот сімдесят одну) грн 61 коп, 7 % штрафу у розмірі 82 173 (вісімдесят дві тисячі сто сімдесят три) грн 00 коп, інфляційні втрати у розмірі 121 685 (сто двадцять одну тисячу шістсот вісімдесят п'ять) грн 94 коп, пеню у розмірі 70 985 (сімдесят тисяч дев'ятсот вісімдесят п'ять) грн 77 коп та витрати по сплаті судового збору у розмірі 11 431 (одинадцять тисяч чотириста тридцять одну) грн 51 коп.
14.01.2026 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ОМЕГА-КИЇВ" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якому представник позивача просить суд стягнути з відповідача суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000, 00 грн.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ОМЕГА-КИЇВ" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/8511/25, суд дійшов висновку про її часткове задоволення, з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (частина перша статті 124 ГПК України).
Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи (частина третя статті 124 ГПК України).
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення належить до основних засад господарського судочинства (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
У позовній заяві позивач заявив, що очікує понести витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у суді першої інстанції в орієнтовному розмірі - 20 000, 00 грн.
На підтвердження судових витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, адвокат Григор'єва К.Є. надала до суду докази понесених витрат на професійну правничу допомогу, а саме:
- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2189 від 19.06.2018;
- Ордер на надання правничої допомоги № 1316471 від 08.07.2025;
- копію Договору про надання правової допомоги № 10022023 від 10.02.2023;
- копія Додатку № 4 від 02.06.2025 до Договору від 02.06.2025;
- рахунок № 261225-2 від 26.12.2025 на суму 10 000, 00 грн;
- виписку по рахунку про сплату 10 000, 00 грн за 27.06.2025;
- виписку по рахунку про сплату 10 000, 00 грн за 26.12.2025;
- Акт № 4 приймання - передачі послуг від 12.01.2026 року;
Як вбачається з матеріалів справи № 910/8511/25, представником Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ОМЕГА-КИЇВ" у справі була адвокат Григор'єва К.Є., яка діяла на підставі ордеру серії ВІ № 1316471 від 08.07.2025 та Договору про надання правової допомоги № 10022023 від 10.02.2023 (далі - Договір), укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ОМЕГА-КИЇВ" (Клієнт) та Григор'євою К.Є. (Адвокат).
Відповідно до п. 1.1 Договору адвокат бере на себе зобов'язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а Клієнт зобов'язаний сплатити винагороду (гонорар) та витрати, необхідні для виконання його доручень, у порядку та строки обумовлені Сторонами у Договорі.
Згідно з п. 1.2. Договору адвокат відповідно до узгоджених Сторонами доручень: надає Клієнту консультаційні та юридичні послуги щодо захисту інтересів останнього перед фізичними особами, в органах державної влади, органах прокуратури, МВС та СБУ, Національної поліції, державної виконавчої служби, державної фіскальної/податкової служби, державними та приватними виконавцями, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також загальних, адміністративних та господарських судах України усіх інстанцій, зокрема у цивільних, господарських та адміністративних справах, у справах про адміністративні правопорушення, у справах окремого та наказного провадження, в кримінальному провадженні, в тому числі при оскарженні дій та бездіяльності службових та посадових осіб;
-представляє інтереси Клієнта з усіма правами, які надано законом позивачу (цивільному позивачу та відповідачу), відповідачу, потерпілому, третій особі, свідку, заявнику, скаржнику, у тому числі з правом пред'явлення позову, зміни підстав або предмету позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, пред'явлення зустрічного позову, подання заяв та скарг, укладання мирової угоди на будь-якій стадії процесу, вимагати виконання судового рішення, оскарження рішення, постанов і ухвали суду, одержання, рішень, ухвал, виконавчого листа, наказу та пред'явлення його до виконання; з правом підписувати та подавати документи, зокрема заяви, клопотання, відводи, заперечення, скарги, уточнення, пояснення, запити, звернення, повідомлення, докази та інше; вести попередні переговори та узгоджувати процесуальні питання; отримувати документи, в тому числі відповіді, довідки, свідоцтва, витяги, виписки, рішення, ухвали, постанови, заочне рішення тощо, а також їх копії; сплачувати від імені Клієнта державне мито, судовий збір та інші необхідні платежі; вчиняти інші дії в інтересах Клієнта;
Пунктом 4.1 Договору встановлено, що Гонорар є формою винагороди Адвоката за надання правової допомоги Клієнту.
За правову допомогу, передбачену в п. 1.2. Договору Клієнт сплачує Адвокату винагороду (гонорар). Розмір винагороди Адвоката при наданні правової допомоги, а також умови та порядок розрахунків, визначаються Сторонами в додатках до цього Договору.
Фактичні витрати щодо виконання Адвокатом зобов'язань за Договором, не включаються в розмір гонорару та оплачуються Клієнтом окремо (п. 4.2 Договору).
Згідно з Додатком № 4 до Договору про надання правової допомоги № 10022023 від 10.02.2023 Адвокатом надано, а Клієнтом прийнято послуги (боржник - ФОП Афанасьєва О.О., справа № 910/8511/25), а саме:
Ознайомлення із укладеним договором, виявлення неузгодженостей, ризикових умов для Клієнта, перевірка наявності первинних бухгалтерських документів, їх змісту та аудит належності та повноти оформлення пакету первинних документів за результатами господарських операцій у межах укладеного Договору - 6 000, 00 грн;
Узгодження правової позиції щодо підстав та обґрунтованості стягнення заборгованості за Договором, надання детальних роз'яснень Клієнту щодо порядку звернення до суду, процедури подання позову та його розгляду, сплати судового збору - 4 600,00 грн;
Підготовка тексту позовної заяви, розрахунок штрафних санкцій, формування доказової бази, додатків до позовної заяви та подання позовної заяви до суду, відслідковування призначення до розгляду - 8 000, 00 грн;
Виправлення недоліків позовної заяви (у разі необхідності), надання відповіді на відзив Відповідача - 1 400, 00 грн;
Участь у судових засіданнях оплачується за наявності таких за ціною 2 000, 00 грн/засідання
Гонорар адвоката визначається Сторонами у фіксованому розмірі та становить 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп.
Сторони дійшли згоди в тому, що Адвокат може брати участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції.
Гонорар Адвоката може бути збільшено за взаємною згодою Сторін відповідно до обсягу фактично наданих послуг, що знадобляться для вирішення питань в суді (приміром, представництво у судових засіданнях/оскарження проміжних ухвал суду, інше). 5. Спосіб оплати: безготівковий перерахунок коштів (п.п. 2, 3, 4 Додатку № 4)
Згідно з п. 6 Додатку № 4 від 02.06.2025 порядок оплати:
передплата 50 (п'ятдесят) відсотків до 30.06.2025 року;
остаточний розрахунок - протягом 5 (п'яти) календарних днів із дня винесення рішення першої інстанції. Клієнт має право на передоплату повної вартості послуг.
Відповідно до п. 7 Додатку № 4 від 02.06.2025 строк надання послуг 1-3; до 30.06.2025 року. Цей Додаток № 4 є невід'ємною складовою частиною Договору про надання правової допомоги №10022023 від 10.02.2023 року, підписаний у двох примірниках по одному для кожної із сторін.
Згідно Акту № 4 приймання - передачі послуг від 12.01.2026 за договором про надання правової допомоги № 10022023 від 10.02.2023, адвокатом надано, а Клієнтом прийнято послуги по справі № 910/8511/25 на загальну суму 20 000, 00 грн.
Сплата позивачем коштів на користь Адвоката Григор'євої К.Є. підтверджується виписками від 27.06.2025 та 26.12.2025, які долучені до заяви.
Згідно з пунктом четвертим статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору
Відповідно до пункту дев'ятого частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
За змістом наведеної норми адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).
Водночас чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 126 ГПК України).
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Вказана правова позиція викладена у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частиною четвертою статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічну правову позицію викладено у додаткових постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18, від 21.01.2020 у справі № 916/2982/16, від 07.07.2020 у справі № 914/1002/19).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Суд бере до уваги, що у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Суд враховує, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та від 16.22.2022 у справі № 922/1964/21).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).
Таким чином, у вирішенні заяви сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суд керуючись принципами пропорційності та справедливості, закріпленими у статтях 2 та 15 ГПК України має обов'язок дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Подані стороною докази на підтвердження її витрат підлягають оцінці як з точки зору відповідності цих дій вимогам законодавства (вимогам статей 123, 124, 126, 129 ГПК України), так і їх спрямованості на забезпечення права сторони (на користь якої ухвалене судове рішення) на відшкодування судових витрат.
Такі висновки викладені у додатковій постанові Верховного Суду від 22.02.2024 у справі № 910/9714/22.
Відповідно до вимог статті 86 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
Отже, за наявності угод, які передбачають «гонорар успіху», ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v., заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов'язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).
У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Вказану правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 17.09.2019 у справі №910/4515/18.
Відповідно до ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Приймаючи до уваги, що спір у даній справі не є складним, не регулюється великою кількістю нормативних актів, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених і поданих до суду відповідачем документів, їх значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) і розумності їхнього розміру, суд дійшов висновку частково задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ОМЕГА - КИЇВ» про ухвалення додаткового рішення у справі та стягнути з Фізичної особи - підприємця Афанасьєвої Оксани Олександрівни адвокатські витрати у сумі 10 000, 00 грн
Керуючись ст. 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України,
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ОМЕГА - КИЇВ» про ухвалення додаткового рішення у справі задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Афанасьєвої Оксани Олександрівни (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ОМЕГА-КИЇВ" (адреса: 01033, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 81-А; код ЄДРПОУ 31305675) витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп.
3. В іншій частині заяви відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя М.Є. Літвінова