ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
12.01.2026Справа № 910/8511/25
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Літвінової М.Є.
за участю секретаря судового засідання: Лобок К.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ОМЕГА-КИЇВ"
до Фізичної особи-підприємця Афанасьєвої Оксани Олександрівни
про стягнення 952 626, 33 грн.
Представники учасників справи:
Від позивача: Григор'єва К.Є.;
Від відповідача: Огейчук Т.В.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ОМЕГА-КИЇВ" (далі-позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Афанасьєвої Оксани Олександрівни (далі-відповідач) про стягнення 917 238,39 грн, з яких 617 575,00 грн - основна сума боргу, 32 496,72 грн - 3 % річних, 82 173,00 грн - 7 % штрафу, 114 007, 90 грн - інфляційні витрати, 70 985,77 грн - пеня.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає, що відповідачем порушено умови Договору № 09/4 - КДЛ про надання послуг від 03.03.2020 в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем у вказаному вище розмірі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2025 відкрито провадження у справі № 910/8511/25, вирішено здійснювати розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
14.08.2025 через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить суд збільшити позовні вимоги та стягнути з відповідача 952 626, 33 грн, з яких: 641 910, 00 грн основна сума боргу, 35 871, 61 грн - 3 % річних, 82 173, 00 грн - 7 % штрафу, 121 685, 94 грн - інфляційні витрати, 70 985,77 грн - пеня.
14.08.2025 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
14.08.2025 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшло клопотання про продовження процесуального строку для подання відзиву.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2025 задоволено клопотання представника Фізичної особи-підприємця Афанасьєвої Оксани Олександрівни про продовження процесуального строку для подання відзиву; продовжено відповідачу процесуальний строк для надання відзиву до 29.08.2025; зобов'язано відповідача направити учасникам справи відзив з додатками, докази направлення подати до суду у строк: протягом 5 (п'яти) днів з дня вручення цієї ухвали; відмовлено у задоволенні клопотання представника Фізичної особи-підприємця Афанасьєвої Оксани Олександрівни про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
03.09.2025 засобами поштового зв'язку до відділу діловодства суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених позовних вимог.
03.09.2025 засобами поштового зв'язку до відділу діловодства суду від представника надійшло клопотання про призначення почеркознавчої експертизи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2025 вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 13.10.2025.
23.09.2025 через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.
06.10.2025 через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2025 задоволено заяву представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
09.10.2025 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву.
Представник позивача у підготовчому засіданні 13.10.2025 підтримав заяву про збільшення розміру позовних вимог.
Представник відповідача у підготовчому засіданні 13.10.2025 заявив усне клопотання про відкладення підготовчого засідання.
Судом у підготовчому засіданні 13.10.2025 постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання про задоволення усного клопотання представника відповідача про відкладення підготовчого засідання. Зобов'язано позивача надати для огляду у судовому засіданні оригінали актів наданих послуг до Договору № 09/4-КДЛ про надання послуг від 03.03.2020, копії яких долучено позивачем до позовної заяви.
Крім того, судом відкладено розгляд клопотання представника відповідача про призначення експертизи до встановлення фактичних обставин справи та відкладено підготовче засідання на 03.11.2025.
31.10.2025 через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшли додаткові пояснення.
Представник позивача у підготовчому засіданні 03.11.2025 підтримав заяву про збільшення розміру позовних вимог.
Представник відповідача у підготовчому засіданні 03.11.2025 не заперечував проти задоволення заяви представника позивача про збільшення розміру позовних вимог.
Судом у підготовчому засіданні 03.11.2025 постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання про задоволення заяви представника позивача про збільшення розміру позовних вимог, спір вирішується з її урахуванням.
Представник позивача у підготовчому засіданні 03.11.2025 заперечив проти задоволення клопотання представника відповідача про призначення експертизи.
Представник відповідача у підготовчому засіданні 03.11.2025 підтримав клопотання про призначення експертизи.
Судом у підготовчому засіданні 03.11.2025 постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача про призначення експертизи, оскільки суд не вбачає доцільності призначення експертизи у даній справі. Підготовче засідання відкладено на 26.11.2025.
24.11.2025 через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшли додаткові пояснення.
24.11.2025 через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшли письмові пояснення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2025 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи № 910/8511/25 по суті на 15.12.2025.
Представник позивача у судовому засіданні 15.12.2025 підтримав заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача у судовому засіданні 15.12.2025 заперечив проти заявлених позовних вимог.
Судом у судовому засіданні 15.12.2025 постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання про оголошення перерви по розгляду справи по суті на 12.01.2026.
Представник позивача у судовому засіданні 12.01.2026 підтримав заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача у судовому засіданні 12.01.2026 заперечив проти задоволення заявлених позовних вимог.
Судом, враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
Після судових дебатів суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення, оголошення перерви у судовому засіданні та час проголошення рішення в судовому засіданні 12.01.2026.
У судовому засіданні 12.01.2026 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення суду буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
03.03.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ОМЕГА - КИЇВ» (далі -Виконавець) та Фізичною особою - підприємцем Афанасьєвою Оксаною Олександрівною (далі - Замовник) укладено Договір № 09/4-КЛД про надання послуг (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого Виконавець зобов'язується надавати Замовнику медичні послуги по клінічній лабораторній діагностиці (надалі за текстом - «послуги») в межах переліку за ціною та в строки, визначені у «Прейскуранті послуг КДЛ «ОМЕГА-КИЇВ» Медичного центру ТОВ «ТД «ОМЕГА-КИЇВ», що є невід'ємною частиною цього Договору (Додаток №1 до цього Договору), а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити вартість наданих Виконавцем послуг на умовах, у строки і в порядку, визначених цим Договором.
Відповідно до п. 1.2 Договору послуги надаються Виконавцем за завданнями Замовника, оформленими у вигляді направлень, що містять інформацію про необхідні послуги з переліку послуг, зазначених у «Прейскуранті послуг КДЛ «ОМЕГА-КИЇВ» Медичного центру ТОВ «ТД «ОМЕГА-КИЇВ» (надалі - «Прейскурант послуг») (Зразок направлення на аналіз - Додаток №4 до цього Договору).
Пунктом 2.1 Договору передбачено, що Виконавець приймає до виконання завдання Замовника на надання послуг з моменту набрання чинності цим Договором.
Строки виконання Виконавцем лабораторних досліджень за окремими видами послуг зазначені в Прейскуранті послуг (Додаток №1) (п. 2.2 Договору).
Відповідно до п. 3.1. Договору перелік послуг, що надаються Виконавцем на умовах цього Договору, та їх ціна вказані в Прейскуранті послуг.
Як встановлено п. 3.2 Договору Виконавець має право в будь-який момент в односторонньому порядку вносити зміни і доповнення до Прейскуранту послуг, про що Виконавець повідомляє Замовника в письмовій формі за 15 (п'ятнадцять) календарних днів до дати набуття чинності нової редакції Прейскуранту послуг. З цією метою Виконавець готує нову редакцію Прейскуранту послуг і за необхідності проект відповідної Додаткової угоди до цього Договору та направляє належним чином підписані зі сторони Виконавця Прейскурант послуг і Додаткову угоду Замовнику.
Протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту отримання від Виконавця вказаних документів Замовник зобов'язаний підписати, скріпити печаткою Прейскурант послуг, Додаткову угоду та в цей же строк по одному їх примірнику повернути Виконавцю, а у разі незгоди Замовника зі зміненими умовами відмовитися в односторонньому порядку від цього Договору шляхом направлення Виконавцю в цей же строк відповідного письмового повідомлення.
У разі, якщо Виконавець в строки, встановлені цим пунктом, не отримує від Замовника оформлені належним чином
Прейскурант послуг та Додаткову угоду або повідомлення про відмову від Договору:
1) вважається, що Замовник належним чином повідомлений про нову редакцію Прейскуранта послуг та погоджується
із новою ціною медичних послуг по клінічній лабораторній діагностиці;
2) розрахунки за медичні послуги по клінічній лабораторній діагностиці, надані Виконавцем в рамках Договору після
дати набрання чинності новою редакцією Прейскуранта послуг, у будь-якому разі здійснюються виходячи із нової редакції Прейскуранта послуг.
Пунктом 3.3 Договору Сторони досягли згоди, що вартість послуг, наданих Виконавцем Замовнику в рамках цього Договору протягом звітного періоду (місяця), сплачуються Замовником в безготівковому порядку на підставі відповідного рахунку-фактури, наданого Виконавцем, шляхом перерахування грошових коштів Замовником на поточний рахунок Виконавця у наступному порядку:
1) По закінченні звітного періоду (місяця) Виконавець готує Акт наданих протягом звітного періоду (місяця) послуг, відповідний рахунок-фактуру та направляє належним чином оформлені зі сторони Виконавця документи Замовнику.
2) Протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту отримання від Виконавця вказаних документів Замовник зобов'язаний:
- підписати, скріпити печаткою Акт наданих протягом звітного періоду (місяця) послуг та в цей же строк один його примірник повернути Виконавцю, а у разі наявності у Замовника заперечень щодо переліку та вартості наданих Виконавцем у звітному періоді (місяці) послуг - в цей же строк вжити вичерпних заходів щодо врегулювання із Виконавцем наявних заперечень;
- оплатити вартість наданих Виконавцем протягом звітного періоду (місяця) послуг.
Згідно з п. 5.1.1. Виконавець зобов'язаний за завданням Замовника забезпечити здійснення на сертифікованому обладнанні з високою чутливістю та специфічністю якісного дослідження біологічного матеріалу згідно переліку послуг, вказаного у Прейскуранті послуг (Додаток №1 до цього Договору), який є чинним на момент передачі Виконавцю біологічного матеріалу, а також надати Замовнику результати досліджень за формою, встановленою Виконавцем.
Відповідно до п. 5.1.2 Договору Виконавець зобов'язаний забезпечити проведення лабораторних досліджень у строки, що вказані у Прейскуранті послуг (Додаток №1 до цього Договору), який є чинним на момент передачі Виконавцю біологічного матеріалу. Перебіг строків проведення лабораторних досліджень починається з дати та часу прийому Виконавцем біологічного матеріалу, які фіксуються у лабораторно-інформаційній системі Виконавця.
Згідно п. 7.1 Договору у випадку порушення своїх зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним законодавством України. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Як встановлено п. 7.4 Договору у разі несвоєчасної та/або не в повному розмірі оплати Замовником Виконавцю вартості наданих протягом звітного періоду (місяця) послуг згідно з умовами, визначеними цим Договором: 1) Виконавець має право призупинити надання Замовнику медичних послуг по клінічній лабораторній діагностиці та призупинити прийом зразків, до моменту повного погашення Замовником перед Виконавцем існуючої заборгованості; 2) Замовник зобов'язаний на вимогу Виконавця сплатити на користь Виконавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення; 3) У разі, якщо прострочення Замовника з оплати вартості наданих послуг на умовах цього Договору триває більше 30 (тридцяти) календарних днів, Замовник зобов'язаний на вимогу Виконавця сплатити на користь Виконавця понад пеню, що передбачена підпунктом 2 п. 7.4. Договору, штраф у розмірі 7% (сім відсотків) від суми заборгованості.
Сплата штрафних санкцій (неустойки) не звільняє Сторони від виконання своїх зобов'язань за цим Договором. Усі спори, що пов'язані із цим Договором, його укладанням або такі, що виникають в процесі виконання умов цього Договору, вирішуються шляхом переговорів між Сторонами. Якщо спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку за встановленою підвідомчістю та підсудністю такого спору у порядку, визначеному чинним в Україні законодавством (п.п.7.5-7.6 Договору).
Пунктом 8.1 Договору передбачено, що він набуває чинності з моменту підписання і скріплення печатками Сторін та діє до 31 грудня 2020 року. Якщо жодна із Сторін за тридцять календарних днів до дати спливу строку дії цього Договору письмово не повідомить іншу Сторону про своє небажання продовжувати дію Договору, Договір вважається автоматично продовженим на кожний наступний календарний рік на тих самих умовах.
На виконання умов Договору № 09/4 - КДЛ від 03.03.2020 позивачем надано, а відповідачем прийнято послуг на загальну суму 641 910, 00 грн, що підтверджується підписаними Актами надання послуг, а саме:
- № 47 від 31.01.2023 на суму 50 510, 00 грн;
- № 149 від 28.02.2023 на суму 46 200, 00 грн;
- № 254 від 31.03.2023 на суму 51 870, 00 грн;
- № 355 від 30.04.2023 на суму 32 155, 00 грн;
- № 457 від 31.05.2023 на суму 43 240 грн;
- № 563 від 30.06.2023 на суму 30 525, 00 грн;
- № 671 від 31.07.2023 на суму 40 270, 00 грн;
- № 781 від 31.08.2023 на суму 49 920, 00 грн;
- № 883 від 30.09.2023 на суму 43 125, 00 грн;
- № 997 від 31.10.2023 на суму 47 975, 00 грн;
- № 1111 від 30.11.2023 на суму 43 040, 00 грн;
- № 1225 від 30.12.2023 на суму 40 230, 00 грн;
- № 45 від 31.01.2024 на суму 46 235, 00 грн;
- № 155 від 29.02.2024 на суму 48 745, 00 грн;
- № 279 від 31.03.2024 на суму 34 885, 00 грн;
- № 389 від 30.04.2024 на суму 52 015, 00 грн;
- № 580 від 31.05.2024 на суму 42 435, 00 грн;
- № 630 від 30.06.2024 на суму 36 120, 00 грн;
- № 823 від 31.07.2024 на суму 33 255, 00 грн;
- № 869 від 31.08.2024 на суму 36 810, 00 грн;
- № 985 від 30.09.2024 на суму 41 165, 00 грн;
- № 1112 від 31.10.2024 на суму 38 460, 00 грн;
- № 1232 від 30.11.2024 на суму 27 840, 00 грн;
- № 1348 від 31.12.2024 на суму 28 815, 00 грн;
- № 56 від 31.01.2025 на суму 34 370, 00 грн;
- № 162 від 28.02.2025 на суму 38 690, 00 грн;
- № 291 від 3103.2025 на суму 34 210, 00 грн;
- № 468 від 30.04.2025 на суму 36 040, 00 грн;
- № 530 від 31.05.2025 на суму 44 840, 00 грн;
- № 647 від 30.06.2025 на суму 28 215, 00 грн.
Як зазначає позивач, у зв'язку із простроченням виконання зобов'язань з оплати наданих послуг зі сторони відповідача, сторони підписали графік погашення заборгованості, зафіксували поточну суму заборгованості та встановили додаткові заходи фінансового впливу у разі недотримання умов погашення заборгованості.
Так, відповідно до графіку погашення заборгованості від 01.12.2021 року, станом на дату підписання графіку загальна сума заборгованості складала 680 505,00 грн., в тому числі 21 230,00 грн. за лютий 2021 року, 110 770,00 грн. за березень 2021 року, 104 075,00 за квітень 2021 року, 77 550,00 грн. за травень 2021 року, 70 215,00 за червень 2021 року, 83 840,00 за липень 2021 року, 72 430,00 грн. за серпень 2021 року, 69 130,00 за вересень 2021 року та 70 265,00 грн. за жовтень 2021 року. Сторони узгодили реструктурувати заборгованість та розстрочити її на чотири місяці, а саме: 200 000,00 грн. до 31.12.2021 року, 80 505,00 грн. до 31.01.2022 року, 200 000,00 грн. до 28.02.2022 року та 200 000,00 грн. до 31.03.2022 року.
Як зазначає позивач, не оплаченими є надані послуги згідно Договору № 09/4 - КДЛ від 03.03.2020 на загальну суму 641 910, 00 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач посилається на не виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати наданих послуг, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 641 910, 00 грн.
Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань позивачем, за період прострочення, нараховано 3 % річних у розмірі 35 871, 61 грн, інфляційні втрати у розмірі 121 685, 94 грн, штраф у розмірі 82 173, 00 грн та пеню у розмірі 70 985, 77 грн.
Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив щодо заявлених позовних вимог та зазначив, що позивачем заявлено вимоги про стягнення заборгованості за договором, за період з січня 2023 по травень 2025, проте, відповідачем вносились платежі за фактично надані послуги.
Крім того, відповідач звернув увагу суду на те, що надані позивачем в якості доказів акти не відповідають об'єму наданих послуг в заявлений період і відповідачем не підписувались, у зв'язку з чим просить суд відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є, договори та інші правочини.
Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами Договору № 09/4-КДЛ про надання послуг від 03.03.2020, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором надання послуг.
Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно із частиною 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
В матеріалах справи наявний гарантійний лист ФОП Афанасьєвої О.О., в якому було підтверджено розмір заборгованості у розмірі 680 505, 00 грн станом на 24.11.2021 та Графік погашення заборгованості від 01.12.2021, який підписаний як зі сторони ТОВ «ТД «Омега Київ» Генеральним директором Миколою Гусєвим так і зі сторони ФОП Афанасьєвої Оксани Олександрівни.
Судом при розгляді справи досліджено виписки за період з 01.01.2020 по 09.09.2025, яка надані позивачем з АТ «Універсал Банк» та з Публічного АТ «Райффайзен Банк» та встановлено, що відповідачем здійснювались хаотичні оплати на різні суми та у різні дати, зокрема, 31.10.2024, 22.11.2024, 29.11.2024 15.12.2024, 20.12.2024, 21.01.2025, 07.02.2025, 21.02.2025 з призначенням платежів «Оплата за медичні послуги зг. Договору № 09/4 -КДЛ від 03.03.2020 року» та «Оплата за медичні послуги зг. рахунка»
Враховуючи, умови Договору, а саме п. 3.3. який передбачає, що протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту отримання від Виконавця Актів наданих послуг Замовник зобов'язаний: підписати, скріпити печаткою Акт наданих протягом звітного періоду (місяця) послуг та в цей же строк один його примірник повернути Виконавцю, а у разі наявності у Замовника заперечень щодо переліку та вартості наданих Виконавцем у звітному періоді (місяці) послуг - в цей же строк вжити вичерпних заходів щодо врегулювання із Виконавцем наявних заперечень; оплатити вартість наданих Виконавцем протягом звітного періоду (місяця) послуг, суд приходить до висновку, що відповідачем не надано заперечень щодо переліку, об'ємів та вартості наданих виконавцем послуг у звітних місяцях, а тому суд приходить до висновку, що послуги прийняті замовником за періоди 2023-2025 роки, що підтверджено Актами наданих послуг доданими до матеріалів справи.
Крім того, суд зазначає, що здійснюючи періодичні платежі за період 2021-2025 роки з призначенням «Оплата за медичні послуги зг. Договору № 09/4 -КДЛ від 03.03.2020 року» відповідач саме фактом вчинення з його сторонами конклюдентних дій, направлених на виконання умов договору, шляхом перерахування позивачу грошових коштів фактично підтвердив свою згоду на прийняття послуг у розмірах, які передбачені Актами надання послуг, що спростовує його заперечення, що Акти не відповідають об'єму наданих послуг, які викладені у відзиві на позовну заяву.
Доводи відповідача про необхідність проведення у цій справі судової почеркознавчої експертизи Актів наданих послуг за січень 2023 - квітень 2025 для встановлення факту їх підписання ФОП Афанасьєвою Оксаною Олександрівною є необґрунтованими в силу того, що факт підписання підтверджується діями обох сторін, направленими на їх виконання, у зв'язку з чим судом було відмовлено у задоволенні такого клопотання 03.11.2025.
З огляду на встановлені судом обставини, погоджений сторонами у пункті 3.3 Договору строк для оплати, відсутність в матеріалах справи доказів сплати вартості заявлених до стягнення коштів, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено договірне зобов'язання в частині сплати послуг за Договором № 09/4-КДЛ про надання послуг від 03.03.2020, а тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ОМЕГА - КИЇВ» до Фізичної особи-підприємця Афанасьєвої Оксани Олександрівни про стягнення основного боргу у розмірі 641 910, 00 грн.
Крім того, позивачем за період прострочення, нараховано 3 % річних у розмірі 35 871, 61 грн, інфляційні втрати у розмірі 121 685, 94 грн, штраф у розмірі 82 173, 00 грн та пеню у розмірі 70 985, 77 грн, про що суд зазначає наступне.
Згідно з п. 3.3 Договору протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту отримання від Виконавця вказаних документів (Актів) Замовник зобов'язаний оплатити вартість наданих Виконавцем протягом звітного періоду (місяця) послуг.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.
У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.
Кредитору, у свою чергу, згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України належить право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу.
Цивільним кодексом України, як основним актом цивільного законодавства, не передбачено механізму здійснення розрахунку інфляційних втрат кредитора у зв'язку із простроченням боржника у виконанні грошового зобов'язання.
Водночас, частиною першою статті 8 Цивільного кодексу України визначено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).
Частиною п'ятою статті 4 Цивільного кодексу України передбачено, що інші органи державної влади України у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини.
Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено індексацію грошових доходів населення як встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону).
Статтею 2 цього Закону передбачено як об'єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких визначено у частині першій цієї статті; водночас, частиною другою статті 2 цього Закону законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об'єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.
З метою реалізації Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» Кабінет Міністрів України постановою №1078 від 17.07.2003 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок), пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (пункти 1-1, 4 Порядку).
Отже, при розрахунку інфляційних втрат у зв'язку із простроченням боржником виконання грошового зобов'язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007.
Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 Цивільного кодексу України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п'ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).
Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено право особи отримати компенсацію інфляційних збитків за весь період прострочення. Якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - «дефляція», то це не змінює його правової природи і не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ №1078 від 17.07.2003.
Об'єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 роз'яснено, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку щодо їх обґрунтованості, у зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ОМЕГА - КИЇВ» до Фізичної особи-підприємця Афанасьєвої Оксани Олександрівни в частині стягнення 35 871, 61 грн та 121 685, 94 грн інфляційних втрат підлягають задоволенню у повному обсязі.
Позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 70 985, 77 грн. та штраф 7% у розмірі 82 173, 00 грн.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов'язання.
Згідно з статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як встановлено п. 7.4 Договору у разі несвоєчасної та/або не в повному розмірі оплати Замовником Виконавцю вартості наданих протягом звітного періоду (місяця) послуг згідно з умовами, визначеними цим Договором: 1) Виконавець має право призупинити надання Замовнику медичних послуг по клінічній лабораторній діагностиці та призупинити прийом зразків, до моменту повного погашення Замовником перед Виконавцем існуючої заборгованості; 2) Замовник зобов'язаний на вимогу Виконавця сплатити на користь Виконавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення; 3) У разі, якщо прострочення Замовника з оплати вартості наданих послуг на умовах цього Договору триває більше 30 (тридцяти) календарних днів, Замовник зобов'язаний на вимогу Виконавця сплатити на користь Виконавця понад пеню, що передбачена підпунктом 2 п. 7.4. Договору, штраф у розмірі 7% (сім відсотків) від суми заборгованості.
Перевіривши нарахування позивачем заявленої до стягнення суми пені та 7 % штрафу, судом встановлено, що розмір пені та штрафу, перерахований судом, відповідає вимогам зазначених вище норм законодавства, умовам договору та є арифметично правильним, тому вказані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ОМЕГА-КИЇВ" до Фізичної особи-підприємця Афанасьєвої Оксани Олександрівни в частині стягнення пені у розмірі 70 985, 77 грн та 82 173, 00 грн штрафу від суми простроченої заборгованості, визнаються судом обґрунтованими.
Згідно із ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, враховуючи всі вищевикладені аргументи та докази, обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ОМЕГА-КИЇВ" до Фізичної особи-підприємця Афанасьєвої Оксани Олександрівни про стягнення 952 626, 33 грн підлягають задоволенню.
Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ван де Гурк проти Нідерландів").
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.
З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ОМЕГА - КИЇВ" до Фізичної особи-підприємця Афанасьєвої Оксани Олександрівни про стягнення 952 626, 33 грн. задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Афанасьєвої Оксани Олександрівни (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ОМЕГА-КИЇВ" (адреса: 01033, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 81-А; код ЄДРПОУ 31305675) основний борг у розмірі 641 910 (шістсот сорок одну тисячу дев'ятсот десять) грн 00 коп, 3 % річних у розмірі 35 871 (тридцять п'ять тисяч вісімсот сімдесят одну) грн 61 коп, 7 % штрафу у розмірі 82 173 (вісімдесят дві тисячі сто сімдесят три) грн 00 коп, інфляційні втрати у розмірі 121 685 (сто двадцять одну тисячу шістсот вісімдесят п'ять) грн 94 коп, пеню у розмірі 70 985 (сімдесят тисяч дев'ятсот вісімдесят п'ять) грн 77 коп та витрати по сплаті судового збору у розмірі 11 431 (одинадцять тисяч чотириста тридцять одну) грн 51 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 19.03.2026 року.
Суддя М.Є. Літвінова