19 березня 2026 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:
Головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
з участю секретаря ОСОБА_4
учасників судового провадження: прокурора ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , підозрюваної ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 09.03.2026 р., постановлену в кримінальному провадженні №12026262150000093,
Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого СВ ВП №1 (м. Сторожинець) Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_8 та застосовано до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_2 , не працюючої, неодруженої, раніше не судимої, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 115 ч.1 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Чернівецький слідчий ізолятор» до 06 травня 2026 року, без визначення розміру застави.
На вказану ухвалу захисник ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді та ухвалити нове рішення, яким обрати підозрюваній запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Вважає, що в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах не надано достатньо обґрунтованих доказів причетності ОСОБА_7 до кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, не встановлені обставини цього злочину, не встановлено знаряддя злочину та мотив, оскільки підозрювана та потерпіла підтримували дружні стосунки.
Вказував, що відсутні належні докази того, що ОСОБА_7 має намір переховуватись від органів досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілого та свідків, які на даний час допитані, а також, що підозрювана може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Просив врахувати, що ОСОБА_7 має постійне місце проживання, є не судимою особою.
ЄУНСС 723/1036/26 НП 11сс/822/123/26 головуючий у 1 інстанції ОСОБА_9
Заслухавши доповідь судді, захисника ОСОБА_6 , підозрювану ОСОБА_7 в режимі відеоконференції, які просили задовольнити подану апеляційну скаргу, посилаючись на обставини, що наведені в ній, прокурора, який просив відмовити в задоволенні заявлених вимог адвоката, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апелянта, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.
З клопотання слідчого та судових матеріалів провадження вбачається, що 07.03.2026 року внесено відомості до ЄРДР за №12026262150000093 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.
Згідно матеріалів досудового розслідування, 07.03.2026 року, о 13.50 год. ОСОБА_7 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в помешканні ОСОБА_10 , що по АДРЕСА_1 , в ході раптово виниклого конфлікту із власницею господарства нанесла ОСОБА_10 удар в голову та в подальшому ряд ударів ногами по тулубу, голові та шиї, спричинивши тілесні ушкодження у виді закритої внутрішньочерепної травми із забоєм речовини головного мозку, формуванням підоболонкових крововиливів, внаслідок чого ОСОБА_10 померла на місці.
07.03.2026 року, о 16.28 год. ОСОБА_7 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
08.03.2026 р. ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 115 ч. 1 КК України, тобто в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині. Вказане кримінальне правопорушення відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до п'ятнадцяти років.
В матеріалах кримінального провадження є достатньо доказів, які свідчать про причетність ОСОБА_7 до інкримінованого їй кримінального правопорушення та обґрунтованість пред'явленої їй підозри.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначив, що причетність ОСОБА_7 до злочину, підозра у якому їй повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Згідно п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до вимог ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 КПК України.
Зокрема, при розгляді клопотання суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
З даних про особу підозрюваної ОСОБА_7 вбачається, що остання офіційно не працевлаштована, раніше не судима, не одружена, по місцю проживання характеризується негативно, інкримінований їй злочин вчинила в стані алкогольного сп'яніння, підозрюється у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину, що спричинило смерть людини молодого віку.
Врахувавши дані про особу підозрюваної, характер та обставини вчинення кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , тяжкість інкримінованого йому злочину, обґрунтованість доказів щодо пред'явленої підозри, покарання, яке може бути призначено їй в разі засудження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя прийшов до правильного висновку, що перебуваючи на волі, ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, може незаконно впливати на свідків в цьому кримінальному провадженні, які є сусідами, знищити, приховати, спотворити будь-яку із речей, що має значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Відповідно до п.2 ч.4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, внаслідок якого настала смерть людини та врахувавши вимог КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя правильно скористався правом не визначати розмір застави при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_7 .
Підстав для скасування ухвали слідчого судді та обрання підозрюваній більш м'якого запобіжного заходу немає.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, -
В задоволенні апеляційної скарги адвоката ОСОБА_6 відмовити, а ухвалу слідчого судді Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 09 березня 2026 року, якою до підозрюваної ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3
Копія. Згідно з оригіналом: суддя