Справа № 761/9381/26
Провадження № 6/761/397/2026
19 березня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Осаулов А.А., вивчивши матеріали заяви ТОВ «ФК «Позика» про заміну стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого напису про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» заборгованості,-
У березні 2026 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла зазначена заява.
Вивчивши матеріали заяви, суд приходить до висновку про неможливість її розгляду Шевченківським районним судом м. Києва, у зв'язку з наступним.
Згідно зі ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Частиною 2 статтею 446 ЦПК України передбачено, що процесуальні питання, пов'язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.
Відтак, питання заміни сторони виконавчого провадження з виконання виконавчого напису нотаріуса підлягає розгляду в судах цивільної юрисдикції з урахуванням положень частини другої статті 446 ЦПК України, тобто судом за місцем виконання відповідного рішення.
Визначення змісту категорії місця виконання рішення наведене у статті 24 Закону України «Про виконавче провадження».
За правилами частин першої та другої наведеної статті виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи, за місцезнаходженням боржника-юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Виходячи зі змісту статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» місцем виконання рішення є місце провадження виконавчих дій з його примусового виконання. Такі виконавчі дії провадяться за місцем проживання боржника, місцем його перебування, роботи або за місцем знаходженням його майна.
Отже, місце виконання рішення та місце прийняття до виконання виконавчих документів уповноваженим виконавцем можуть не співпадати та є відмінними правовими категоріями.
Вказаного висновку дійшов Верховний Суду в постанові від 29.10.2020 р. у справі №263/14171/19.
Статтею 10 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Між тим, в матеріалах справи відсутні докази проведення будь-якої з виконавчих дії, передбачених ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження», на території Шевченківського району м. Києва.
Згідно заяви місце проживання боржника - АДРЕСА_1 .
Відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру від 19.03.2026 р. ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно п.1 ч.1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 31 ЦПК України, якщо суддя вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановить, що справа не підсудна цьому суду, передає справу на розгляд іншому суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, передача справи на розгляд іншому суду здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Заявником не наведено підстав для розгляду справи Шевченківським районним судом м. Києва.
За таких обставин, враховуючи, що дана справа не підсудна Шевченківському районному суду м. Києва, суд постановляє ухвалу про передачу цивільної справи за заявою ТОВ «ФК «Позика» про заміну стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого напису про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» заборгованості за підсудністю до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області за місцем виконання відповідного рішення.
У відповідності до положень ч. ч. 1, 2 статті 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються і справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
З огляду на викладене, керуючись ст. ст., 31, 32, 442, 446 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Заяву ТОВ «ФК «Позика» про заміну стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого напису про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» заборгованості, - передати для розгляду за підсудністю до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.
Ухвала суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
Суддя: Осаулов А.А.