Справа №295/4297/26
1-кс/295/1753/26
16.03.2026 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про арешт майна,
подане слідчим другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Житомирі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, ОСОБА_3 ,
у кримінальному провадженні за №62024240020001840 від 28.05.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 209, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 367 КК України,
Слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, у якому просить накласти арешт із забороною відчуження на належне підозрюваній у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , майно, належне їй на праві приватної власності, а саме: садовий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Клопотання про арешт майна обґрунтоване тим, що ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді заступника начальника УВП з інтендантського та комунально-побутового забезпечення - начальника відділу інтендантського та господарського забезпечення Державної установи «Житомирська установа виконання покарань №8» (далі - ДУ «Житомирська УВП №8»), неналежно виконувала свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.
В розумінні ст. 18 КК України ОСОБА_4 , обіймаючи посаду заступника начальника УВП з інтендантського та комунально-побутового забезпечення - начальника відділу інтендантського та господарського забезпечення ДУ Житомирська УВП №8 - є службовою особою.
Неналежне виконання службових обов'язків заступником начальника УВП з інтендантського та комунально-побутового забезпечення - начальником відділу інтендантського та господарського забезпечення ДУ «Житомирська УВП №8» ОСОБА_4 , через несумлінне ставлення до них, що виявилось у формальному візуванні проектів основних та додаткових договорів, які у подальшому укладались між ТОВ «Альтеренерго ЛТД» та ДУ «Житомирська УВП №8», без належної перевірки обґрунтованості підстав для збільшення Постачальником вартості послуг з постачання теплової енергії, шляхом безпідставного включення у вартість тарифу послуг з транспортування теплової енергії, призвело до спричинення тяжких наслідків охоронюваним законом державним інтересам в особі ДУ «Житомирська УВП №8» на суму на суму 1674731,53 грн., яка, відповідно до п. 4 Примітки до ст. 364 КК України, більше як у двісті п'ятдесят разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України - службовій недбалості, тобто неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.
11.03.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, де санкція вказаної статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років та відноситься до категорії нетяжкого злочину.
Наявність обґрунтованої підозри сторона обвинувачення підтверджує зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: договорами (додатковими угодами) про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти, укладеними між ТОВ «Альтеренерго ЛТД» та ДУ «Житомирська УВП №8» в період з 2022 року по 2025 роки; декларацією про провадження господарської діяльності №003994/22 від 07.07.2022; рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради №655 від 31.08.2022; рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради №1560 від 13.10.2023; розпорядженням Житомирської обласної військової адміністрації №159 від 25.04.2024; листом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради від 04.02.2026 №3-6/27/26; протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 08.01.2026; протоколами допиту свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ; висновком судової економічної експертизи від 26.02.2026 №СЕ-19/106-25/20508-ЕК; висновком судової почеркознавчої експертизи від 04.02.2026 №СЕ-19/106-26/1870-ПЧ; іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.
Слідчий вказує, що під час здійснення досудового розслідування встановлено, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно … за довідкою №465752202 від 25.02.2026 за ОСОБА_4 на праві приватної власності зареєстроване нерухоме майно, а саме садовий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
В ході здійснення досудового розслідування, у відповідності з вимогами п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, виникла необхідність у накладенні арешту на зазначене майно з позбавленням права його відчуження, з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).
У клопотанні слідчий просить розглянути дане клопотання без участі підозрюваної ОСОБА_4 та її захисника.
Слідчий у судове засідання не з'явився, про розгляду клопотання повідомлений належним чином, у клопотанні судове засідання просить провести без участі слідчого.
У відповідності до приписів ч.1 ст.172 КПК України, неприбуття слідчого та підозрюваних у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до приписів ч.2 ст.172 УПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Клопотання про арешт майна розглядається без повідомлення підозрюваної, відповідно до ч.2 ст.172 УПК України.
У відповідності до ч.4 ст.107 КПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось, у зв'язку з неприбуттям учасників провадження.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя доходить наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів клопотання, слідчим суддею встановлено, що слідчими другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Житомирі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62024240020001840 від 28.05.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 209, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 367 КК України.
11.03.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, ОСОБА_4 на праві власності належить садовий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч. 6 ст. 170 КПК України, у випадку передбаченому п. 4 ч. 2 цієї статті, тобто з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Разом з тим, нормами п. 5 ч. 2 ст. 40 КПК України визначено, що слідчий уповноважений звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій.
Згідно з ч. 1 ст. 37 КПК України прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування.
Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений погоджувати або відмовляти у погодженні клопотань слідчого до слідчого судді про проведення слідчих (розшукових) дій.
Дослідивши клопотання слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Житомирі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні за №62024240020001840 від 28.05.2024 та додані до нього документи, слідчим суддею встановлено, що клопотання слідчого прокурором не погоджено.
Згідно зі ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
На підставі вищевикладеного, оскільки нормами КПК України не передбачено право слідчого звертатися до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, без погодження прокурором, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає поверненню слідчому.
Керуючись статтями 7, 9, 170, 171, 172, 173 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання про арешт майна слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Житомирі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, ОСОБА_3 у кримінальному провадженні за №62024240020001840 від 28.05.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 209, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 367 КК України - повернути.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1