Справа №295/4300/26
1-кс/295/1754/26
16.03.2026 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про арешт майна,
подане слідчим другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Житомирі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, ОСОБА_3 ,
погоджене прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_4 ,
у кримінальному провадженні за №62024240020001840 від 28.05.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 209, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 367 КК України,
Слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, у якому просить накласти арешт із забороною відчуження на належне підозрюваній у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.191, ч. 2 ст. 366 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , майно, належне їй на праві приватної власності, а саме: автомобіль марки «FORD FIESTA», 2011 р.в., cірого кольору, державний номер НОМЕР_1 ; житлова квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Клопотання про арешт майна обґрунтоване тим, що ОСОБА_5 ,будучи директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтеренерго ЛТД», зловживаючи своїм службовим становищем, в умовах воєнного стану, протиправно привласнила бюджетні кошти у особливо великих розмірах, а також внесла до офіційних документів завідомо неправдиві відомості, що призвело до тяжких наслідків.В розумінні ст. 18 КК України ОСОБА_5 , обіймаючи посаду директора ТОВ «Альтеренерго ЛТД», пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків - є службовою особою.
Умисні дії директора ТОВ «Альтеренерго ЛТД» ОСОБА_5 , які виявились у безпідставному отриманні декларації про провадження господарської діяльності з транспортування теплової енергії від 07.07.2022 №003994/22, внесенні недостовірних відомостей щодо наявності у власності (на балансі) ТОВ «Альтеренерго ЛТД» теплових мереж, які знаходяться на території ДУ «Житомирська УВП №8» та ДУ «Житомирська ВК №4», а також недостовірних відомостей у вигляді розрахунків за послуги з транспортування теплової енергії, на підставі яких виконавчим комітетом Житомирської міської ради рішеннями від 31.08.2022 №655 та від 13.10.2023 №1560 встановлено тарифи на транспортування теплової енергії, а також безпідставно отримано ліцензію про провадження господарської діяльності з транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами, згідно розпорядження Житомирської обласної військової адміністрації від 25.04.2024 №159, призвели до укладання договорів про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти між ТОВ «Альтеренерго ЛТД» та ДУ «Житомирська ВК №4», ДУ «Житомирська УВП №8», в період з 30.09.2022 по 11.11.2025, із включенням до них безпідставної вартості тарифу за транспортування теплової енергії та відповідного завищення вартості з постачання теплової енергії, інтересам державі в особі вказаних державних установ, заподіяно майнову шкоду у особливо великих розмірах на загальну суму 3743219,58 грн.
Слідчий вказує, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України - привласнення чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого в умовах воєнного стану, у особливо великих розмірах, а також внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки.
11.03.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, де санкція ч. 5 ст. 191 КК України, що передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна та відноситься до категорії особливо тяжкого злочину, вчиненого в період дії воєнного стану.
Обставини, які дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, підтверджуються зібраними в ході досудового розслідування належними та допустимими доказами у своїх сукупності, а саме: договорами (додатковими угодами) про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти, укаденими між ТОВ «Альтеренерго ЛТД» та ДУ «Житомирська ВК №4», ДУ «Житомирська УВП №8» в період з 2022 року по 2025 роки; декларацією про провадження господарської діяльності №003994/22 від 07.07.2022; рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради №655 від 31.08.2022; рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради №1560 від 13.10.2023; розпорядженням Житомирської обласної військової адміністрації №159 від 25.04.2024; листом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради від 04.02.2026 №3-6/27/26; протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 08.01.2026; протоколами допиту свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ; висновком судової економічної експертизи від 26.02.2026 №СЕ-19/106-25/20508-ЕК; висновком судової почеркознавчої експертизи від 04.02.2026 №СЕ-19/106-26/1870-ПЧ; іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.
Слідчий вказує, що під час досудового розслідування встановлені обставини, які прямо вказують на вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, за якими останній пред'явлено обґрунтовану підозру.
Під час здійснення досудового розслідування встановлено, що згідно з реєстраційною карткою ТЗ NZA: НОМЕР_2 ОСОБА_5 на праві власності належить автомобіль марки «FORD FIESTA», 2011 р.в., cірого кольору, державний номер НОМЕР_1 .
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно … за довідкою №465751900 від 25.02.2026, за ОСОБА_5 на праві приватної власності зареєстроване нерухоме майно, а саме житлова квартира за адресою: АДРЕСА_1 .
Як зазначає слідчий, в ході здійснення досудового розслідування, у відповідності з вимогами п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, виникла необхідність у накладенні арешту на зазначене майно з позбавленням права його відчуження, з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).
У клопотанні слідчий просить розглянути дане клопотання без участі підозрюваної ОСОБА_5 та її захисників.
Слідчий у судове засідання не з'явився, про розгляду клопотання повідомлений належним чином, у клопотанні судове засідання просить провести без участі слідчого.
У відповідності до приписів ч.1 ст.172 КПК України, неприбуття слідчого та підозрюваних у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до приписів ч.2 ст.172 УПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Клопотання про арешт майна розглядається без повідомлення підозрюваної, відповідно до ч.2 ст.172 УПК України.
У відповідності до ч.4 ст.107 КПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось, у зв'язку з неприбуттям учасників провадження.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя доходить наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів клопотання, слідчим суддею встановлено, що слідчими другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Житомирі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62024240020001840 від 28.05.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 209, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 367 КК України.
11.03.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.
Згідно з реєстраційною карткою ТЗ, ОСОБА_5 на праві власності належить автомобіль марки «FORD FIESTA», 2011 р.в., cірого кольору, державний номер НОМЕР_1 .
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, ОСОБА_11 на праві власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст.131 КПК, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів, зокрема арешт майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і арешту майна, можливе за таких умов: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ч. 3 ст. 132 КПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч. 6 ст. 170 КПК України, у випадку передбаченому п. 4 ч. 2 цієї статті, тобто з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна (ч. 10 ст. 170 КПК України).
У відповідності до ч. 1 та ч. 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Заявляючи клопотання про арешт майна підозрюваної ОСОБА_5 , сторона обвинувачення посилається на необхідність забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).
Однак, орган досудового розслідування у розумінні ст. 132 КПК України не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, зокрема щодо правових підстав арешту майна, достатності доказів необхідності забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, обґрунтованого розміру цивільного позову, можливих негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.
Слідчий не довів, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).
На підставі вищевикладеного, слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення клопотання, оскільки слідчим не доведено необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Керуючись статтями 170, 171, 172, 173 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання про арешт майна, поданого слідчим другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Житомирі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, ОСОБА_3 , погодженого прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні за №62024240020001840 від 28.05.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 209, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 367 КК України, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1