ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ1
17 березня 2026 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Русєва А.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, -
встановив:
ОСОБА_1 , 13.11.2026 року о 23:42 год. у м. Одеса, вул. Колонтаївська, 4, керував електросамокатом, в стані алкогольного сп'яніння. При проходженні огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер», було встановлено результат 1,34% проміле, чим ОСОБА_1 порушив п. 2.9а ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Судовий розгляд проведено за відсутністю ОСОБА_1 , та його захисника Івченко В.Б., які в судове засідання не з'явились, будучи повідомленими про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку. Про обізнаність сторони захисту про дату, час та місце розгляду справи свідчать подані заяви, в тому числі і заява про відкладення судового розгляду справи, подана захисником від імені ОСОБА_1 .
Розглядаючи доводи заяви про відкладення, суд не вбачає підстав для відкладення судового розгляду справи з огляду на таке.
Так, в підтвердження поважності причин неявки до суду та наявність підстав для відкладення судового розгляду сторона захисту зазначала, що їм необхідно ознайомитися з матеріалами справи. Далі ОСОБА_1 просив про відкладення судового розгляду 17.03.2026 з огляду на те, що він є військовослужбовцем і у день судового засідання перебуває у добовому наряді, що унеможливлює його виїзд за межі військової частини. Проте, надане суду клопотання не містить належних доказів викладених у клопотанні обставин.
Суд враховує, що протягом перебування цієї справи в провадженні суду, судовий розгляд призначався на 15.12.2025 року; 03.02.2026 р.; 17.03.2026 року. При цьому, захисник та притягуваний неодноразово звертались до суду із заявами про відкладення судового розгляду з причин, для укладення договору із захисником, можливість ознайомитися з матеріалами адміністративної справи, а також з відеозаписом затримання та складання адміністративного протоколу. Далі про відкладення просив захисник для ознайомлення з матеріалами справи, та ОСОБА_1 , мотивуючи тим, що у день судового засідання перебуває у добовому наряді.
Суд критично оцінює таку поведінку сторони захисту та визнає її такою, що переслідує мету затягнути судовий розгляд, тому вважає за можливе розглянути справу за відсутності притягуваного та його захисника. Приймаючи таке рішення суд враховує, що розгляд справ такої категорії не вимагає обов'язкової участі притягуваної особи та її захисника, а сторона захисту використала своє право на ознайомлення з матеріалами справи, а потім зайняла позицію подавати необґрунтовані заяви про відкладення судового розгляду.
За таких обставин суд вважає, що були створені всі умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя, та приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 та його захисник будучи повідомленими про дату та час розгляду справи в суді, не з'явились, суд оцінює таку поведінку сторони захисту, як затягування судового розгляду з метою уникнення адміністративної відповідальності.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Більш того, в умовах воєнного стану, з огляду на неприпустимість зупинення роботи судів та здійснення правосуддя та на розумність строків розгляду справ, суд не має чекати, що особа щодо якої розглядається справа виявить бажання з'явитись до суду за умови не повідомлення суду поважних причин своєї неявки.
Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення, дослідив наявні у справі докази, надавши їм оцінку у сукупності, суд вважає, що ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.
Так, аналіз матеріалів провадження свідчить про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за кваліфікуючими ознаками: керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння підтверджується наступними доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №512401 від 14.11.2025 року, відповідно до якого ОСОБА_1 , 13.11.2025 року о 23:42 год. у м. Одеса, вул. Колонтаївська, 4, керував електросамокатом, в стані алкогольного сп'яніння. При проходженні огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер», було встановлено результат 1,34% проміле;
- результатами тестування за допомогою приладу «Alcotest Drager 7510» ARLM-0416 та актом огляду водія транспортного засобу на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 14.11.2025 року, згідно яких результат огляду 1,34% проміле;
- відеозаписом з нагрудних реєстраторів працівників поліції.
Суд визнає зазначені докази допустимими, оскільки вони зібрані з дотриманням вимог ст.266 КУпАП, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМУ від 17.12.2008 №1103, а також Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858.
Таким чином, аналіз сукупності усіх досліджених доказів дозволяє суду дійти висновку про наявність адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та про доведеність вини ОСОБА_1 в його вчиненні.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.
Як було вище наведено, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 13.11.2026 року о 23:42 год. у м. Одеса, вул. Колонтаївська, 4, керував електросамокатом, в стані алкогольного сп'яніння. При проходженні огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер», було встановлено результат 1,34% проміле.
З викладеного слідує, що ОСОБА_1 порушуючи вимоги п./п. «а» п. 2.9 ПДР, який передбачає, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Таким чином з викладеного слідує, що вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП повністю доведена зібраними матеріалами справи про адміністративне правопорушення.
Судом враховується характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Суд враховує те, що ОСОБА_1 , вчинив умисне правопорушення, характер якого вказує на те, що воно є грубим адміністративним правопорушенням.
Обставин, які відповідно до ст.ст. 34, 35 КУпАП пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , за вчинене ним адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Отже, враховуючи зазначені обставини справи, беручи до увагу особу ОСОБА_1 , а також безальтернативну санкцію ч.1ст.130 КУпАП, суд дійшов висновку, що з метою його виховання в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню ним нових правопорушень на нього необхідно накласти адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 1 ст.130 КУпАП, у виді штрафу з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у зв'язку з ухваленням судом постанови про накладання на правопорушника адміністративного стягнення з ОСОБА_1 , підлягає стягненню сума судового збору.
Керуючись ст.ст.283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення за ч.1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у сумі 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 665 гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Приморського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення та підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі ж оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги.
Суддя
Приморського районного суду м. Одеси А.С. Русєва
Єдиний унікальний номер справи: №522/26230/25
Номер провадження №3/522/310/26
Головуючий суддя - Русєва А.С.