Справа № 740/6276/25 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/4823/275/26
Категорія - ч. 1 ст. 309 КК України Доповідач ОСОБА_2
17 березня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12025275490000258 від 21.10.2025, за апеляційною скаргою прокурора Ніжинської окружної прокуратури ОСОБА_8 на вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 24 листопада 2025 року стосовно
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ніжина Чернігівської області, громадянина України, неодруженого, не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Ніжинського міськрайонного суду від 15.10.2024 за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік,
у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
Цим вироком ОСОБА_9 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, і призначено йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік.
Згідно з п. 1-3 ч. 2 ст. 59-1КК України покладено на ОСОБА_9 такі обов'язки: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Строк покарання ОСОБА_9 у виді пробаційного нагляду відповідно до ч. 1 ст. 49-2 Кримінально-виконавчого кодексу України постановлено обчислювати з дня постановки на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнуто із ОСОБА_9 на користь держави процесуальні витрати в розмірі 1 782,80 гривень.
Питання про долю речових доказів і документів вирішено у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
Місцевим судом установлено, що 21.10.2025, близько 09 години 00 хвилин, ОСОБА_9 , перебуваючи на відкритій ділянці місцевості, поблизу зупинки громадського транспорту «Ветхе» по вулиці Ветхинська в місті Ніжині Чернігівської області, з особистих мотивів, з метою незаконного придбання для подальшого зберігання та вживання психотропної речовини, шляхом відшукання та привласнення знайденого, піднявши з землі незаконно придбав згорток всередині якого знаходився поліетиленовий пакет з пазовим замком (пакет типу Zip-Lock) з кристалічною речовиною білого кольору, що містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено PVP, після чого поклав до лівої кишені куртки в котру був одягнутий та став його зберігати з метою особистого вживання шляхом куріння, без мети збуту до вилучення працівниками поліції.
21.10.2025 в період часу з 09 год 59 хв до 10 год 05 хв під час огляду місця події поблизу зупинки громадського транспорту «Ветхе» за адресою: вулиця Ветхинська, місто Ніжин, Чернігівська область у ОСОБА_9 виявлено та вилучено прозорий поліетиленовий пакет з пазовим замком з кристалоподібною речовиною білого кольору в складі якої міститься особливо небезпечна психотропна речовина PVP масою 0,384 г.
Не оспорюючи кваліфікацію дій, доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_9 , прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, та ухвалити новий, яким призначити ОСОБА_9 покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн. В решті вирок суду залишити без змін.
Вважає, що суд безпідставно не врахував, що нове кримінальне правопорушення ОСОБА_9 було вчинено 21.10.2025 саме під час відбування покарання, що підвищує ступінь небезпечності особи. Також зауважує, що відсутність невідбутої частини покарання не скасовує приписи ч. 5 ст. 59-1 КК України щодо неможливості повторного призначення пробаційного нагляду особі, яка під час його відбування вчинила нове кримінальне правопорушення.
Заслухавши доповідача, прокурора, який просив частково задовольнити апеляційну скаргу та змінити вирок суду, позицію захисника, яка не заперечувала проти задоволення апеляційних вимог прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, яке ухвалено згідно з нормами матеріального права з дотримання вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів провадження, під час досудового розслідування ОСОБА_9 у присутності свого захисника - адвоката ОСОБА_7 визнав свою винуватість в інкримінованому кримінальному правопорушенні (проступку), не оспорював встановлені в результаті досудового розслідування обставини і надав згоду на розгляд обвинувального акту за його відсутності.
Обвинувальний акт щодо вчинення ОСОБА_9 кримінального проступку розглядався у спрощеному провадженні, а тому встановлені досудовим розслідуванням і, відповідно, судом, фактичні обставини кримінального правопорушення колегія суддів не переглядає відповідно до вимог ч.1 ст. 394, ч.1 ст.404 КПК України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 382 КПК вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження. Отже, ця норма відсилає до загальних вимог кримінального процесуального закону, яким має відповідати вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження і такою нормою є ст. 374 КПК.
Призначаючи покарання ОСОБА_9 , суд першої інстанції врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального проступку, конкретні обставини його вчинення, відомості про особу обвинуваченого, який на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, раніше судимий, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не працює, врахував обставину, що пом'якшує покарання - щире каяття, відсутність обставини, що його обтяжують, та визнав за необхідне призначити покарання у виді пробаційного нагляду.
Перевіривши вирок суду першої інстанції, апеляційний суд доходить висновку, що доводи прокурора про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність є обґрунтованими, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області 15.10.2024 ОСОБА_9 раніше судимий за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік. (а.п. 67,68).
22.11.2024 ОСОБА_10 поставлений на облік в Ніжинський міськрайонний відділ філії Державної установи “Центр пробації» в Чернігівській області для відбування призначеного покарання. Строк закінчення призначеного покарання 22.11.2025.
Після цього ОСОБА_10 під час відбування призначеного йому покарання у виді пробаційного нагляду 21.10.2025 вчинив нове кримінальне правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 49-2 КВК України строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислюється з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.
За змістом ч. 5 ст. 59-1 КК України пробаційний нагляд не призначається особам, які під час відбування цього виду покарання вчинив кримінальне правопорушення.
Як видно з матеріалів провадження, місцевий суд при ухваленні вироку від 24.11.2025 зазначених вимог не дотримався.
Згідно оскаржуваного вироку вбачається, що місцевий суд дійшов правильного висновку про відсутність невідбутого покарання за попередніми вироками, водночас, безпідставно не врахував того, що нове кримінальне правопорушення ОСОБА_9 було вчинено під час відбування ним покарання, а також факту щодо неможливості повторного призначення пробаційного нагляду особі, яка під час його відбування вчинила нове кримінальне правопорушення.
Відповідно до ст. 413 КПК України неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність є однією із підстав для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.
Відтак, апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, а вирок місцевого суду стосовно ОСОБА_9 - зміні у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 409, 413, 419, 532 КПК України, колегія суддів,
Задовольнити частково апеляційну скаргу прокурора Ніжинської окружної прокуратури ОСОБА_8 .
Вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 24 листопада 2025 року стосовно ОСОБА_9 - змінити у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
Призначити ОСОБА_9 за ч. 1 ст. 309 КК України покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.
В іншій частині вирок суду залишити без змін.
Ухвала набуває законної сили негайно після її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4