з питань залишення позову без розгляду
19 березня 2026 рокусправа №380/2505/26
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Хома О.П., розглянувши клопотання відповідача про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діє адвокат Телішевський Іван Данилович, звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, в/ч НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою від 16.02.2026 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін.
Відповідач 17.03.2026 (вх. № 21916) подав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску позивачем передбаченого частиною першою статті 233 КЗпП України тримісячного строку.
В обґрунтування клопотання зазначив, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 179 від 20.06.2025 старший солдат ОСОБА_1 , призначений розпорядженням начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 17.06.2025 № 180 для подальшого проходження служби у військовій частині НОМЕР_2 , справи та посаду здав, виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та вибув до нового місця проходження служби. Позивач 20.06.2025 отримав витяг з наказу (по стройовій частині) № 179 від 20.06.2025, а відповідач провів повний розрахунок грошового забезпечення та видав грошовий атестат. Вважає, що 20.06.2025 є днем, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів і коли починається відлік строку звернення до суду. Оскільки позивач звернувся до суду 12.02.2026, то це свідчить про пропуск тримісячного строку звернення до суду, визначеного статтею 233 КЗпП України.
Суд, розглянувши клопотання, дійшов таких висновків.
Згідно із частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тому при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізналася» та «повинна була дізнатись».
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли їй стало відомо про прийняття певного рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, внаслідок чого відбулося порушення прав, свобод чи інтересів особи. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів).
При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав.
Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дії, і у неї не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Саме така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 28.05.2021 в справі № 380/2355/20.
Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з'ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Частиною п'ятою статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Зі змісту позовної заяви, предметом позову є поведінка відповідача щодо неповноти розрахунку заробітної плати позивача при звільненні з військової служби.
Таким чином, спірні правовідносини виникли у зв'язку із проходженням позивачем публічної (військової) служби.
Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 № 2352-ІХ (далі - Закон №2352-ІХ) внесено зміни, зокрема до статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).
Закон № 2352-ІХ набрав чинності 19.07.2022.
Стаття 233 КЗпП України (в редакції, чинній на дату подання позовної заяви до суду) врегульовує питання строків звернення до суду за вирішенням трудових спорів таким чином.
Відповідно до частини першої статті 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. (Визнана неконституційною рішенням Великої палати Конституційного Суду України від 11.12.2025 № 1-р/2025).
Згідно з частиною другою статті 233 КЗпП України із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Верховний Суд у постанові від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23, дійшов висновку про те, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що, у цій справі, відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні).
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини (по стройовій частині) № 179 від 20.06.2025 старший солдат ОСОБА_1 , призначений розпорядженням начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 17.06.2025 № 180 для подальшого проходження служби у військовій частині НОМЕР_2 , справи та посаду здав, виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та вибув до нового місця проходження служби.
Тобто ОСОБА_1 відповідно до наказу (по стройовій частині) № 179 від 20.06.2025 направлено для подальшого проходження служби у військову частина НОМЕР_2 .
Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_2 № 922/1 від 06.02.2026, молодший сержант ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації на особливий період у військовій частині НОМЕР_2 з 21.06.2025 по теперішній час.
Вказане свідчить, що станом на момент звернення до суду позивач є діючим військовослужбовцем.
Суд звертає увагу, що рішенням Великої Палати Конституційного Суду України від 11.12.2025 № 1-р/2025 визнано такою, що не відповідає Конституції України частину 1 статті 233 КЗпП України, яка регулює питання строку звернення до суду про стягнення заробітної плати для діючих військовослужбовців.
Отже, за наслідками прийняття рішення Великої Палати Конституційного Суду України від 11.12.2025 № 1-р/2025 на діючих військовослужбовців не поширюється тримісячний строк звернення до суду після отримання ним інформації про обсяг і характер виплачених йому сум.
Верховний Суд у постанові від 29.11.2024 у справі № 120/359/24 зазначив, що стаття 123 КАС України допускає поновлення строків звернення до суду, якщо заявник доведе поважність причин їх пропуску. Військова мобілізація та участь у бойових діях можуть бути визнані такими поважними причинами, якщо ці обставини об'єктивно унеможливлювали своєчасне звернення до суду. Верховний Суд підтвердив, що строки звернення до суду, встановлені статтею 122 КАС України, можуть бути поновлені відповідно до статті 123 КАС України, якщо заявник надасть обґрунтовані пояснення та докази поважності причин пропуску. Суворе застосування строків звернення до суду в умовах воєнного стану може обмежувати конституційне право військовослужбовців на доступ до правосуддя, що суперечить принципу справедливості, закріпленому у статті 2 КАС України.
Так, Верховний Суд у пункті 57 постанови вказав, що проходження військової служби може бути підставою для поновлення строку звернення до суду з таких причин:
обмеження доступу до правової допомоги - військовослужбовці можуть перебувати у віддалених або небезпечних місцях, де неможливо отримати правову допомогу або підготувати документи для звернення до суду;
виконання службових обов'язків - служба у Збройних Силах України, особливо в умовах воєнного стану, передбачає повну концентрацію на виконанні військових завдань, що може унеможливлювати звернення до суду;
повага до особливого статусу - військовослужбовці, виконуючи свій конституційний обов'язок, мають право на захист від невиправданого обмеження доступу до правосуддя, гарантованого статтями 55, 124 та 129 Конституції України;
фактор часу - участь у тривалих військових операціях, навчаннях або відрядженнях може суттєво ускладнювати дотримання строків, передбачених законом.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, тому у задоволенні клопотання відповідача слід відмовити.
Частиною другою статті 241 КАС України визначено, що всі процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, а також клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
Частиною п'ятою статті 243 КАС України визначено ухвали, які викладаються окремим документом та зазначено, що окрім визначених в ній, окремим документом можуть викладатися також ухвали з інших питань, які вирішуються під час судового розгляду.
Керуючись статтями 122, 240, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволені клопотання Військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду, - відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення.
Суддя Хома О. П.