Апеляційне провадження № 22-з/824/274/2026
Справа № 824/126/22
Іменем України
16 березня 2026 року
м. Київ
Київський апеляційний суд у складі головуючого судді судової палати з розгляду цивільних справ Кашперської Т.Ц., за участю секретаря Діденка А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що частково не підлягає виконанню, у справі за заявою ОСОБА_2 в особі представника Осадчого Святослава Сергійовича про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Український правовий альянс» від 20 жовтня 2022 року у справі № 10-10/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
13 лютого 2026 року до Київського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 , у якій він просив визнати виконавчий лист, виданий 09 січня 2023 року на підставі ухвали Київського апеляційного суду від 12 грудня 2022 року таким, що частково не підлягає виконанню в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 12 000 000 грн. через відсутність обов'язку боржника у зв'язку з його добровільним частковим виконанням.
Заяву мотивував тим, що рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Український правовий альянс» від 20 жовтня 2022 року у справі № 10-10/22 стягнуто з нього на користь ОСОБА_2 суму основного боргу у розмірі 33 269 600 грн.
За виконавчим листом № 824/126/22, виданим Київським апеляційним судом 09 січня 2023 року, приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Іванютою І.М. було відкрите виконавче провадження № 70944422 постановою від 06 лютого 2023 року.
Поза межами виконавчого провадження ОСОБА_1 добровільно частково погасив борг за даним виконавчим документом на суму 12 000 000 грн., що підтверджується клопотанням стягувача ОСОБА_2 від 26 серпня 2025 року та листом приватного виконавця Іванюти І.М. від 23 вересня 2025 року.
Вказував, що бажає досягти із стягувачем ОСОБА_2 мирного вирішення питання щодо залишку суми боргу за виконавчим документом, для цього він має потребу у правовій визначеності щодо суми залишку його боргу за виконавчим листом. Метою визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є унеможливлення подальшого проведення виконавчих дій за виконавчим документом в межах повної суми боргу за рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Український правовий альянс» від 20 жовтня 2022 року у справі № 10-10/22 (п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження»). Таким чином, він має право на звернення до суду із даною заявою в порядку ст. 432 ЦПК України.
До заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, додано копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 06 лютого 2023 року, копію листа приватного виконавця Іванюти І.М. від 23 вересня 2025 року, копію клопотання стягувача ОСОБА_2 від 26 серпня 2025 року та докази відправлення даної заяви із додатками сторонам по справі.
В судовому засіданні представники ОСОБА_2 та ОСОБА_1 підтримали подану заяву та просили її задовольнити, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Іванюта І.М. в судове засідання не з'явився, направив заяву про розгляд справи без його участі за наявними документами.
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
24 жовтня 2022 року до Київського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_2 , подана представником Осадчим С.С. , про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Український правовий альянс» від 20 жовтня 2022 року у справі № 10-10/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 12 грудня 2022 року заяву ОСОБА_2 задоволено. Видано виконавчий лист на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Український правовий альянс» від 20 жовтня 2022 року у справі № 10-10/22 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суми заборгованості в розмірі 33 269 600 грн. (тридцять три мільйони двісті шістдесят дев'ять тисяч шістсот гривень). Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 496,20 грн.
10 січня 2023 року представником ОСОБА_2 - адвокатом Осадчим С.С. отримано виконавчі листи, видані 09 січня 2023 року.
06 лютого 2023 року Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Іванютою І.М. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 824/126/22 від 09 січня 2023 року та розпочато процедуру примусового виконання.
Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено обов'язковість судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Крім того, право на справедливий судовий розгляд, що гарантується статтею 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (справа «Белеш та інші проти Чеської Республіки»).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід'ємною частиною «права на суд», а ефективний захист сторони у справі, а отже і відновлення справедливості, передбачає зобов'язання виконувати рішення (справа «Горнсбі проти Греції»).
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини виконання рішення суду розглядається як важлива частина судового провадження (справа «Горнсбі проти Греції»).
Статтею 39 Закону України «Про виконавче провадження» передбачені обставини, за яких виконавче провадження підлягає закінченню.
Однією із підстав закінчення виконавчого провадження є фактичне виконання у повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом (п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження»).
Іншою підставою закінчення виконавчого провадження є визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню (п. 5 ч. 1 ст. 39 вказаного Закону України «Про виконавче провадження»).
Відповідно до частин1 та 2 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: процесуально-правові та матеріально-правові. Процесуально-правовими підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання. До матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про припинення обов'язку боржника з передбачених законом підстав.
У зазначеній категорії справ саме на суд на підставі наданих сторонами доказів покладено обов'язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.
Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов'язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.
До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 24 червня 2020 року у справі № 520/1466/14-ц (провадження № 61-43447св18), від 09 вересня 2021 року у справі № 824/67/20 (провадження № 61-10482ав21), від 09 червня 2022 року у справі № 2-118/2001 (провадження № 61-1762ав22), та інших.
Так, 26 серпня 2025 року стягувачем ОСОБА_2 в межах процедури виконавчого провадження подано клопотання на ім'я приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Іванюти І.М., за змістом якого боржник ОСОБА_1 частково виконав рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Український правовий альянс» від 20 жовтня 2022 року у справі № 10-10/22 та передав йому 26 серпня 2025 року грошові кошти в сумі 12 000 000 грн. На підставі вищевикладеного просив продовжити примусове виконання виконавчого листа № 824/126/22, виданого Київським апеляційним судом 09 січня 2023 року в межах залишку непогашеного ОСОБА_1 боргу в сумі 21 269 000 грн. (33 269 600 грн. - 12 000 000 грн.) та всіх витрат виконавчого провадження.
Листом від 23 вересня 2025 року № 3586 приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Іванюта І.М. повідомив боржника у виконавчому провадженні ОСОБА_1 , що 02 вересня 2025 року до нього надійшло клопотання ОСОБА_2 від 26 серпня 2025 року про часткове погашення боргу по виконавчому листу від 09 січня 2023 року № 824/126/22, виданого Київським апеляційним судом, на суму 12 000 000 грн. Станом на 23 вересня 2025 року залишок боргу на користь стягувача по виконавчому листу від 09 січня 2023 року № 824/126/22, виданого Київським апеляційним судом, складає 21 269 600 грн.
13 березня 2026 року до Київського апеляційного суду надійшло клопотання про долучення доказів, а саме копії угоди по врегулюванню взаєморозрахунків між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 03 вересня 2022 року, за змістом якої, враховуючи, що ОСОБА_1 отримував займ по розписці від ОСОБА_2 , а саме 27 лютого 2016 року в розмірі 480 000 доларів США, 28 серпня 2016 року 145 000 доларів США, 05 березня 2017 року в розмірі 170 000 доларів США, 28 січня 2018 року 115 000 доларів США, сторони домовились об'єднати всі ці займи в одне зобов'язання на загальну суму 910 000 доларів США. ОСОБА_1 зобов'язався повернути кошти в сумі 910 000 доларів США на протязі місяця, згідно вимоги ОСОБА_2 з дня підписання даної угоди. Всі спори по даній угоді підлягають вирішенню в Постійно діючому Третейському суді при асоціації «Український правовий альянс» одноособово головою суду Кострюковим В.І .
На зворотному боці угоди наявна розписка ОСОБА_2 від 26 серпня 2025 року, що він отримав готівкою в рахунок погашення боргу за угодою від 03 вересня 2022 року від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 12 000 000 грн.
Сукупний аналіз змісту ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 432 ЦПК України свідчить про те, що добровільне виконання боржником зобов'язань за судовим рішенням поза межами процедури примусового виконання рішення органами виконавчої служби є підставою для застосування механізму, передбаченого ст. 432 ЦПК України, а фактичне виконання рішення на стадії примусового виконання (за наявності відкритого виконавчого провадження) позбавляє таке виконання ознак добровільності та є підставою для закінчення провадження згідно зі ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч. 4 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що виконання ОСОБА_1 ухвали Київського апеляційного суду від 12 грудня 2022 року здійснювалось у межах виконавчого провадження, і є самостійним частковим виконанням рішення, а не здійсненим у порядку добровільного виконання, а тому відсутні підстави для визнання виконавчого листа таким, що частково не підлягає виконанню, відповідно до вимог ст. 432 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Апеляційний суд звертає увагу, що розмір часткового погашення боргу по виконавчому листу від 09 січня 2023 року № 824/126/22, виданого Київським апеляційним судом, на суму 12 000 000 грн., визнається самим стягувачем ОСОБА_2 , на підтвердження чого надане його клопотання від 26 серпня 2025 року, розмір залишку заборгованості по виконавчому провадженню 21 269 600 грн. підтверджено приватним виконавцем, а отже заява ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що частково не підлягає виконанню, не аргументована належним чином, заявником не зазначено, ким і яким чином порушуються, не визнаються або оспорюються його права, свободи чи інтереси, заява позбавлена дійсної процесуальної мети та не відповідає вимогам частини першої статті 2 ЦПК України.
Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що частково не підлягає виконанню, як необґрунтованої.
Керуючись ст. 432 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що частково не підлягає виконанню, у справі за заявою ОСОБА_2 в особі представника Осадчого Святослава Сергійовича про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Український правовий альянс» від 20 жовтня 2022 року у справі № 10-10/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів, залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до цього суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст ухвали складено 18 березня 2026 року.
Суддя: Кашперська Т.Ц.