Кропивницький апеляційний суд
Провадження № 11-кп/4809/164/26 Головуючий у І інстанції: ОСОБА_1
Категорія ст.121 КК України Доповідач у ІІ інстанції: ОСОБА_2
17.03.2026 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю: секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника: ОСОБА_7 ,
неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_8 ,
законного представника ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, у м. Кропивницькому кримінальне провадження №12023121070000002 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09 грудня 2025 року, яким неповнолітній
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Світловодськ Кіровоградської області, громадянин України, зареєстрований та проживаючий за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
визнаний невинуватим та виправданий за ч. 1 ст. 125 КК України на підставі абз. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України, в зв'язку з встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.
ОСОБА_8 засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 ( п'ять) років.
На підставі ст. ст. 104 , 75 КК України звільнено ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням та визначено йому іспитовий строк тривалістю 1 рік.
На підставі ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язано ОСОБА_8 періодично з'являтися до уповноваженого органу з питань пробації для реєстрації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_10 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Цим же вироком вирішено питання про речові докази у кримінальному провадженні.
Згідно вироку суду неповнолітній ОСОБА_8 вчинив умисне спричинення тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, за таких обставин.
01січня 2023 року близько 17 год. 00 хв. неповнолітній ОСОБА_8 в компанії друзів прогулювався в районі автостанції м. Світловодськ Олександрійського району Кіровоградської області та в цей час біля зупинки громадського транспорту, яка розташована поблизу вул. Героїв України, 11 в м. Світловодськ Олександрійського району Кіровоградської області зустрів раніше малознайомого ОСОБА_10 , з яким раніше мав неприязні відносини, який також був в компанії знайомих.
Перебуваючи біля вище вказаної зупинки громадського транспорту, неповнолітній ОСОБА_8 почав з'ясовувати стосунки, які раніше склалися між ним та ОСОБА_10 та в ході розмови неповнолітній ОСОБА_8 почав демонструвати ніж, який він витягнув з кишені своєї куртки, на що ОСОБА_10 намагався словесно заспокоїти неповнолітнього ОСОБА_8 та вирішити неприязні стосунки, які склалися між ними раніше, мирним шляхом.
Після цього, неповнолітній ОСОБА_8 , відійшовши на кілька метрів, почав розмовляти по своєму мобільному телефону. В цей час до вказаного місця події прибув неповнолітній ОСОБА_11 , який підійшов до ОСОБА_10 з метою з'ясування обставин, які склалися між ОСОБА_10 та неповнолітнім ОСОБА_8 .
В подальшому, ОСОБА_10 підійшов до неповнолітнього ОСОБА_8 з метою розмови з приводу неприязних стосунків, які склалися між останніми раніше, на що неповнолітній ОСОБА_8 почав виражатися в бік ОСОБА_10 нецензурною лайкою, на що ОСОБА_10 на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків наніс кілька ударів в область голови неповнолітнього ОСОБА_8 , внаслідок чого між останніми виникла штовханина.
У цей час у неповнолітнього ОСОБА_8 , який будучи обуреним поведінкою ОСОБА_10 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, виник прямий злочинний умисел, направлений на спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_10 .
Реалізуючи свій злочинний умисел до кінця, неповнолітній ОСОБА_8 правою рукою дістав з кишені належної йому куртки розкладний ніж, з метою використання його в якості знаряддя спричинення тілесних ушкоджень та, діючи згідно свого злочинного умислу, чітко усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, не маючи на меті заподіяння смерті іншій людині, ножем умисно наніс ОСОБА_10 два цілеспрямованих удари в область грудної клітини зліва та в область черевної порожнини зліва.
У результаті зазначених умисних протиправних дій, неповнолітній ОСОБА_8 спричинив ОСОБА_10 тілесні ушкодження у вигляді: непроникаючої колото - різаної рани грудної клітки зліва, яка відноситься до категорії легкого ступеня тяжкості з короткочасним розладом здоров'я, та проникаючої колото - різаної рани живота зліва, яка по відношенню до живих осіб відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння.
Разом з тим, органом досудового розслідування ОСОБА_8 обвинувачуються у вчиненні умисного легкого тілесного ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, за наступних обставин.
01 січня 2023 року під час нанесення тілесних ушкоджень неповнолітнім ОСОБА_8 ОСОБА_10 , присутній неповнолітній ОСОБА_11 , помітивши як неповнолітній ОСОБА_8 наніс удари ножем ОСОБА_10 в область черевної порожнини, підбіг до неповнолітнього ОСОБА_8 , та схвативши останнього за руку намагався вибити ніж та припинити його злочинні дії.
В свою чергу, неповнолітній ОСОБА_8 почав розмахувати ножем в сторону неповнолітнього ОСОБА_11 , який тримав у своїй руці та в цей час, у неповнолітнього ОСОБА_8 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин відносно неповнолітнього ОСОБА_11 , виник прямий злочинний умисел, направлений на спричинення останньому легких тілесних ушкоджень.
Реалізуючи свій злочинний умисел до кінця, неповнолітній ОСОБА_8 правою рукою, у якій перебував розкладний ніж, з метою використання в якості знаряддя спричинення тілесних ушкоджень та діючи згідно свого злочинного умислу, чітко усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, ножем умисно наніс неповнолітньому ОСОБА_11 один удар в область правої руки.
У результаті умисних протиправних дій, неповнолітній ОСОБА_8 спричинив неповнолітньому ОСОБА_11 тілесні ушкодження у вигляді: поверхневої різаної рани основної фаланги 5-го пальця правої кисті та крововиливу в правій клубовій дільниці, які відносяться до категорії легкого ступеня тяжкості.
В подальшому перехожий громадянин ОСОБА_12 , помітивши протиправні дії неповнолітнього ОСОБА_8 відносно ОСОБА_10 та неповнолітнього ОСОБА_11 за допомогою сили рук вибив з руки неповнолітнього ОСОБА_8 ніж, припинив його злочинні дії та неповнолітній ОСОБА_8 з місця злочину зник.
Визнаючи невинуватим та виправдовуючи ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 125 КК України, на підставі абз. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України, в зв'язку з встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення суд першої інстанції послався не те, що на час його скоєння вказано кримінального правопорушення ОСОБА_8 було 15 років.
З урахуванням вимог ч. 1 ст. 18 КК України ОСОБА_8 не є суб'єктом кримінального правопорушення, що свідчить про відсутність у його діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 , який діє в інтересах неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_8 просить скасувати вирок суду першої інстанції, а кримінальне провадження - закрити за відсутністю складів кримінальних правопорушень (п.2 ч.1 ст. 284 КПК України).
В порядку ч. 3 ст. 404 КПК України повторно дослідити докази у справі.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що неповнолітній обвинувачений ОСОБА_8 знаходився в стані необхідної оборони викликаної суспільно-небезпечним нападом на нього з боку потерпілого у справі ОСОБА_10 .
Як випливає із змісту обвинувального акту та оскаржуваного вироку суду, то саме потерпілий ОСОБА_10 першим почав наносити удари в життєво важливий орган людини - голову обвинуваченого. Ці удари були цілеспрямовані, в результаті чого на тілі обвинуваченого ОСОБА_8 утворилися тілесні ушкодження.
Має місце той факт, що згідно оскаржуваного вироку потерпілий ОСОБА_10 підійшов до обвинуваченого ОСОБА_8 з метою розмови, що також в своїх показаннях підтвердив і потерпілий ОСОБА_10 .
Однак, дані обставини не відповідають дійсності, а показання потерпілого є неправдивими, враховуючи наступне: оскільки якщо проаналізувати хронологію подій, то ці дії він вчинив лише після того, як йому на допомогу прибіг його брат ОСОБА_11 ; перед тим як йти до обвинуваченого він попередньо зняв куртку і поклав іі на лавочці (це він робив 01 січня тобто посеред зими, коли було холодно), тобто ці його дії вказують на те, що він збирався наносити тілесні ушкодження.
Крім того, згідно показань неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_8 , то до цього у його друзів був конфлікт з братами Балогами, в ході якого вони дуже побили його друзів і він переживав за своє життя та здоров'я, а наявність у ОСОБА_10 вдягненого на руку кастета лише посилювало його страхи, які були небезпідставними, оскільки він не міг чинити ніякого опору значно сильнішому чоловіку, який нападав на нього спереду та другому нападнику, який нападав на нього ззаду.
З вище викладеного вбачається, що мало місце суспільно-небезпечне посягання на життя та здоров'я обвинуваченого ОСОБА_8 з боку потерпілого у справі ОСОБА_10 , яке було умисно спровоковане та розпочате саме потерпілим, а не обвинуваченим у справі.
Вважає, що неповнолітній обвинувачений ОСОБА_8 знаходився в стані необхідної оборони викликаної суспільно-небезпечним нападом на нього з боку потерпілого у справі ОСОБА_10 .
На думку сторони захисту відбувався озброєний груповий напад двох осіб і лише після того, як ОСОБА_8 вдалось витягнути ніж він його і застосував. При цьому, спочатку він вважав, що ОСОБА_10 злякається побачивши ніж, але коли цього не відбулося, то лише після цього він застосував ніж.
Одночасно із цим, ОСОБА_8 було достеменно відомо, що обидва брати ОСОБА_13 досить тривалий час - з дитинства займаються боксом, саме тому він не безпідставно вважав, що йому нанесуть численні тілесні ушкодження, тобто він переживав життя та здоров'я.
Сторона захисту вважає, що суд першої інстанції вказав лише одну мотивацію для виправдання обвинуваченого ОСОБА_8 , а саме те, що він не досяг віку з якого настає кримінальна відповідальність чого на думку захисту замало, оскільки, враховуючи той факт, що ОСОБА_8 перебував в стані необхідної оборони, то спричинення одному з нападників легких тілесних ушкоджень не тягне за собою ніякої кримінальної відповідальності, що на думку сторони захисту повинно бути відображено в судовому рішенні окремим мотивом.
Заслухавши доповідача, неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_8 законного представника ОСОБА_9 та захисника ОСОБА_7 , які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залити без задоволення, з таких підстав.
Суд першої інстанції також обґрунтовано визнав неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_8 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, що в повному обсязі підтверджується дослідженими в судовому засіданні суду першої інстанції належними та допустимими доказами, яким суд першої інстанції дав належну оцінку та навів у вироку.
Допитаний в судовому засіданні суду першої інстанції неповнолітній обвинувачений ОСОБА_8 вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях не визнав. Даючи показання по суті обвинувачення повідомив суду, що 01 січня 2023 року близько 14-15 години дня зустрівся зі своїми подругами ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 та гуляли в районі Автостанції м. Світловодська.
Близько 17 години ОСОБА_17 запропонувала підійти в район Дитячого Світу, так як туди її запросив друг. Всі разом вони пішли до ОСОБА_18 , де, як виявилось, перебував ОСОБА_19 , з яким за декілька місяців до цього у друзів обвинуваченого був конфлікт і він відчував до нього особисту неприязнь. Через ці обставини обвинувачений не подав йому руку для привітання, на що той обурився, висловлюючись нецензурно.
ОСОБА_20 витягнув кастет, а обвинувачений злякався таких дій ОСОБА_21 та в свою чергу витягнув ножа, якого мав при собі. Між ними виникла словесна перепалка, в ході якою вони порозумілись, ОСОБА_20 сховав кастет, а обвинувачений ніж, після чого потиснули один одному руки в знак примирення.
Обвинувачений відійшов трохи в бік та зателефонував своєму другу, домовляючись піти разом далі гуляти.
В цей час прийшов брат ОСОБА_21 та підійшов до ОСОБА_22 , який стояв біля дівчат. Розмовляючи по телефону , обвинувачений звернув увагу, що ОСОБА_20 зняв куртку, дістав кастет і став підходити до нього.
Обвинувачений сховав телефон в карман, в цей час до нього підійшов ОСОБА_20 , та, стоячи до нього лицем, наніс рукою 2 удари в скроневу частину голови справа, потягнув його за капюшон куртки, від чого обвинувачений схилився наперед, а капюшон відстібнувся.
В цей час ОСОБА_23 наніс ОСОБА_8 2-3 удари кулаком в область спини. Після цього ОСОБА_8 випростався та відчув, що ОСОБА_23 наніс йому ще 2 удари ззаду. ОСОБА_8 дістав ніж з кишені куртки та наніс ОСОБА_24 , який в даний момент його не бив, удар ножем в живіт, після чого відступив крок назад.
ОСОБА_20 зробив крок до нього, після чого він наніс повторний удар ОСОБА_24 в живіт.
Після цього ОСОБА_23 сказав ОСОБА_24 заспокоїтися, підійшов перехожий чоловік, якому обвинувачений віддав ніж, після чого пішов з місця події.
Обвинувачений стверджує, що застосовував ніж з метою самозахисту від неправомірних дій потерпілих. Не гукав на допомогу, хоча неподалік були люди, оскільки діяв спонтанно та вважав, що в інший спосіб не зможе себе захистити.
Потерпілий ОСОБА_10 в судовому засіданні суду першої інстанції пояснив, що 01 січня 2023 року він домовився з ОСОБА_25 погуляти. Вона прийшла на зустріч разом з ОСОБА_26 , з яким він не був знайомий, та іншими дівчатами. ОСОБА_8 повідомив, що знає його з огляду на конфлікт, який раніше був з його друзями.
В ході розмови ОСОБА_8 дістав та продемонстрував ніж, який мав при собі, а він, в свою чергу, дістав кастет. При цьому вони вирішили заспокоїтися та припинити конфліктну ситуацію, в зв'язку з чим він сховав свій кастет у карман.
Згодом до них підійшов брат ОСОБА_10 . ОСОБА_23 , запитав, що відбувається, на що ОСОБА_10 повідомив йому, що вони з ОСОБА_8 вже примирились.
ОСОБА_8 став телефонувати своїм друзям та викликати їх на місце події. ОСОБА_10 сказав, що не треба цього робити, на що ОСОБА_8 нецензурно висловився в його адресу.
ОСОБА_10 вдарив ОСОБА_8 кулаком в голову, після чого ОСОБА_8 налетів на нього , вони схватились за одяг один одного, почали боротися, при чому ОСОБА_8 дістав ніж та наніс ОСОБА_10 4 удари підряд ножем в область тулуба зліва, у верхню частину ближче до серця, а також в нижню ближче до стегна .
Після нанесених ударів ОСОБА_10 присів, в цей час до них підбіг ОСОБА_11 , почав ззаду відтягувати ОСОБА_8 та вдарив його ззаду, при цьому ОСОБА_8 розмахував ножем та порізав ОСОБА_11 руку.
Підбігли ще двоє чоловіків, почали заспокоювати ОСОБА_8 , він махав ножем, один з них вибив з рук ОСОБА_8 ніж, викликав швидку і після цього ОСОБА_8 відразу втік.
Неповнолітній потерпілий ОСОБА_11 в судовому засіданні суду першої інстанції пояснив, що йому написала смс ОСОБА_27 з приводу конфлікту і він хвилин через 7-8 прибув на місце події. Там були його брат ОСОБА_10 , ОСОБА_17 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 та ОСОБА_8 , якого він раніше не знав.
Він запитав у брата, що тут відбувається, на що він повідомив, що був конфлікт, але вже все нормально.
Він розмовляв з ОСОБА_30 , а ОСОБА_10 підійшов до ОСОБА_8 , який розмовляв по телефону. В цей час він побачив, що ОСОБА_10 наніс ОСОБА_8 удар, після чого вони зчепились між собою, намагаючись наносити один одному удари.
Потім ОСОБА_8 дістав ніж та став штрикати ним в тіло ОСОБА_10 , від чого той впав.
Він в свою чергу підбіг до ОСОБА_8 та наніс йому удар, той розмахував ножем і так вийшло, що він схопився за ніж та йому було поранено руку.
В цей час мимо проходив якийсь чоловік, який вибив з рук ОСОБА_8 ніж, після чого обвинувачений втік. Він став надавати брату допомогу, був у шоковому стані , а потім поїхали до лікарні.
Неповнолітня свідок ОСОБА_31 в судовому засіданні суду першої інстанції пояснила, що 01 січня 2023 року вона, ОСОБА_32 , ОСОБА_33 та ОСОБА_34 зустрілися біля Автостанції та гуляли. ОСОБА_32 зателефонувала ОСОБА_35 і він покликав їх до ОСОБА_18 , куди вони всі і пішли.
При зустрічі обвинувачений та ОСОБА_19 відразу почали конфліктувати через те, що ОСОБА_8 не подав ОСОБА_10 руку, але згодом примирилися.
Потім вона побачила, що з-за будинку вибіг ОСОБА_36 , та побіг до обвинуваченого та ОСОБА_37 . Вони почали скандалити, застосовуючи нецензурну лексику.
Про подальші події вона нічого не знає, бо пішла звідти, так як злякалась.
Неповнолітня свідок ОСОБА_38 в судовому засіданні суду першої інстанції пояснила, що 01 січня 2023 року вона разом з ОСОБА_25 , ОСОБА_39 та ОСОБА_26 у вечірній час прийшли в район Дитячого Світу біля магазину «Оптовичок». Там перебував ОСОБА_20 , при цьому між ним та ОСОБА_26 одразу виникла сутичка, яка тривала хвилин 5.
ОСОБА_40 їй невідомі, бо вона з ОСОБА_41 пішли у двори за магазин «Оптовичок». Звідти вони чули крики, ніяких бійок не бачили , а згодом залишили місце події.
Пізніше вона подзвонила ОСОБА_42 і та повідомила, що хлопці побилися.
Неповнолітня свідок ОСОБА_43 в судовому засіданні суду першої інстанції пояснила, що 01 січня 2023 року вона гуляла з ОСОБА_44 , ОСОБА_14 та ОСОБА_26 в районі Автостанції м. Світловодська. Потім вона зателефонувала ОСОБА_24 та теж позвала гуляти.
Вони зустрілися біля магазину Оптовичок в районі Дитячого світу. При зустрічі між ОСОБА_26 та ОСОБА_45 виник конфлікт, який розпочав обвинувачений з приводу іншої конфліктної ситуації, яка відбувалась раніше в іншій компанії.
Вона написала смс ОСОБА_46 , щоб він прийшов, бо до ОСОБА_37 чіпляється ОСОБА_34 .
Вона чула, як ОСОБА_20 крикнув ОСОБА_47 , щоб той прибрав ніж, але самого ножа вона не бачила.
Бачила, що ОСОБА_34 напав на ОСОБА_21 , вона в цей час утримувала ОСОБА_48 , щоб він не втручався в конфлікт.
Проте ОСОБА_23 намагався їх розборонити. Вона бачила, що ОСОБА_20 тримався за живіт, у нього була кров. При цьому ОСОБА_34 залишив місце події.
Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні суду першої інстанції пояснив, що 01 січня 2023 року близько 19-20 години він проходив повз магазин Оптовичок та біля автобусної зупинки почув крик дівчини про допомогу.
При цьому побачив, що підлітки штовхались, а в руках обвинуваченого був ніж, який він вибив з його руки та відкинув ногою в сторону.
Потім він побачив, що в одного з хлопців мається ножове поранення, кров. Момент нанесення поранення він не бачив.
Він викликав швидку медичну допомогу, проте медики довго не їхали. В зв'язку з цим він викликав таксі , посадив пораненого хлопця в автомобіль, з ним сів ще один хлопець з їхньої компанії, та відправив у лікарню. Обвинувачений зразу втік.
Свідок ОСОБА_49 в судовому засіданні суду першої інстанції пояснив, що 01 січня 2023 року близько 17-18 години хлопці викликали таксі, він забрав їх від автобусної зупинки біля магазину «Оптовичок» та відвіз на санпропускник в райлікарню.
По дорозі вони між собою говорили, що хтось когось підрізав, він нічого з тієї розмови не зрозумів. Коли вони залишили автомобіль, на задньому сидінні він виявив кров.
Свідок ОСОБА_50 в судовому засіданні суду першої інстанції пояснив, що він товаришує з ОСОБА_26 . 01 січня 2023 року ОСОБА_34 йому зателефонував та повідомив, що зустрів ОСОБА_21 та ОСОБА_48 і між ними був конфлікт.
В цей же день ввечері ОСОБА_8 прийшов до нього додому та розповів, що на нього напали двоє ОСОБА_13 , в одного з яких був кастет, і він оборонявся від них ножем.
У нього теж раніше був конфлікт з ОСОБА_51 і його братом, була бійка, в ході якої ОСОБА_20 застосував біту, в результаті чого він отримав тілесні ушкодження. Про цей конфлікт ОСОБА_34 був обізнаний.
Судово-медичний експерт ОСОБА_52 в судовому засіданні суду першої інстанції пояснив, що тілесні ушкодження (садна), які мались у ОСОБА_8 , могли виникнути від дії тупих предметів, форма яких не відобразилась (нігті людини, олівець, тощо). Від кастету тілесні ушкодження більш масивні, тому якщо припускати наявність кастету - то тільки дотичного характеру його куточком. Положення нападника відносно ОСОБА_8 могло бути різним (спереду, ззаду, збоку), аби лише зона була доступною до контактуючого предмету.
Крім даних показань неповнолітнього обвинуваченого, свідків та потерпілих, вина неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_8 підтверджується дослідженими в суді першої інстанції доказами, а саме:
Рапортом помічника чергового СРПП 2 ВП № 1 (м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області від 01 січня 2023 року, згідно якого 01 січня 2023 року о 18:00 год. до ВП № 1 (м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області надійшло повідомлення від медсестри приймального передпокою Світловодської ЦРЛ про те, що було доставлено ОСОБА_10 з попереднім діагнозом: ножове поранення черевної порожнини. Виїздом на місце події було встановлено, що ОСОБА_10 було доставлено до Світловодської ЦРЛ його братом ОСОБА_11 . В подальшому було встановлено, що ОСОБА_10 переведений до реанімаційного відділення Світловодської ЦРЛ з попереднім діагнозом: проникаюче поранення черевної порожнини лівої здухвинної області без пошкодження внутрішніх органів, колото-різана рана передньої поверхні грудної клітини, який повідомив, що перебуваючи по вул. Героїв України буд. 11 м. Світловодськ, на зупинці біля магазину «Оптовичок» , малознайомий ОСОБА_8 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин спричинив йому вказані тілесні ушкодження.
(а.с. 7 т. 2)
Протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 02 січня 2023 року, з якого вбачається, що ОСОБА_10 повідомив, що 01 січня 2023 року близько 17:30 хв. за адресою: м. Світловодськ, вул. Героїв України 11 поблизу магазину «Оптовичок» йому були нанесені тілесні ушкодження ножем ОСОБА_26
(а.с. 8 т. 2)
Протоколом огляду місця події від 01 січня 2023 року, з якого вбачається, що місцем огляду є прилегла територія до магазину «Оптовичок», розташованого за адресою: Кіровоградська область, Олександрійський район, м. Світловодськ, по вул. Героїв України, буд. 11. На вказаній території на відстані від сходів вказаного магазину близько 2 метрів розташовані скупчення плям бурого кольору зовні схожі на кров, розміром близько 100 см довжиною та близько 40 сантиметрів в ширину, на відстані близько 1,5 м від скупчення плям № 1 розташовані скупчення плям бурого кольору, зовні схожі на кров розмірами близько 230х30 см навпроти від входу магазину «Оптовичок», який розташований за вказаною зупинкою, з іншого боку зупинки на лавці знаходиться капюшон чорно-червоного кольору. З лівого боку від сходів до магазину біля бордюра розташований предмет чорного кольору з малюнком крокодила золотого кольору, зовні схожого на ніж. На тротуарній доріжці на відстані близько 2 м від місця розташування предмету, зовні схожого на ніж, знаходяться 2 відрізки марлевих тампонів з речовиною бурого кольору зовні схожої на кров. Крім того, на відстані від 2 марлевих відрізків близько 2 метрів розташоване скупчення плям № 3 бурого кольору зовні схожого на кров, розташовані хаотично, розміром близько 1,5 х1,5 м. Під лавою автобусної зупинки з тильного боку розташований недопалок фірми «Winston», на відстані від недопалку № 1 близько 1,5 м розташований недопалок № 2 фірми «Winston». На відстані від недопалку № 2 близько 2,5 м розташований недопалок № 3 фірми «MaFarble». Навпроти марлевих відрізків на тротуарній доріжці біля бордюра розташований недопалок білого кольору фірми «Neo».
Під час огляду місця події було вилучено: змив речовини бурого кольору на марлевий тампон, який поміщено до паперового конверту; предмет чорного кольору з малюнком крокодила золотого кольору, зовні схожий на ніж, що поміщено до картонної коробки; відрізки марлевого тампону з речовиною бурого кольору, що поміщено до паперового конверту; капюшон чорного та червоного кольорами поміщено та запаковано до спеціалізованого пакету НПУ № SUP2010517; три недопалки фірми «Winston» та «MaFarble» поміщено до паперового конверту; недопалок фірми «Neo» поміщено до паперового конверту. До протоколу огляду місця події від 01 січня 2023 року додано фото таблиці.
(а.с. 10-17 т. 2)
Постановою про визнання і приєднання до кримінального провадження речових доказів та здачу їх на зберігання від 27 січня 2023 року та квитанцій про отримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження поліетиленовий пакет, у якому знаходяться паперові конверти НПУ з недопалками, спец пакету НПУ № SUP2010517, у якому знаходиться матерчатий капюшон чорно-червоного кольору, змиви РБК, які упаковано в паперові конверти НПУ, картонна коробка у якій знаходиться ніж, який є предметом вчинення злочину, визнано і приєднано до справи в якості речових доказів по кримінальному провадженню № 12023121070000002 та передано на зберігання до камери зберігання речових доказів ВП № 1 (м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області.
(а.с. 18, 19 т. 2)
Довідкою з історії хвороби № 4 від 01 січня 2023 року, відповідно до якої ОСОБА_10 перебував на лікуванні з діагнозом: проникаюче поранення черевної порожнини лівої здухвинної області без пошкодження внутрішніх органів, колото-різана рана передньої поверхні грудної клітини.
(а.с. 22 т. 2)
Довідкою № 1 лікаря КНП «Світловодська ЦРЛ» ОСОБА_53 в хірургічному відділенні, відповідно до якої з 01 січня 2023 року ОСОБА_10 перебував на лікуванні з діагнозом: проникаюче різане поранення черевної порожнини. Кровотеча. Колото-різані рани грудної клітини зліва.
(а.с. 23 т. 2)
Протоколом відібрання зразків для експертного дослідження на підставі постанови прокурора Світловодського відділу Олександрійської окружної прокуратури від 03 січня 2023 року, відповідно до якого було відібрано у ОСОБА_10 зразки крові для проведення судової медичної експертизи.
(а.с. 25, 26 т. 2)
Висновком експерта № 18, який надано за результатами проведення експертизи, призначеної на підставі постанови слідчого СВ ВП № 1 (м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_54 від 03 січня 2023 року,згідно якого кров потерпілого ОСОБА_10 належить до групи Ав за ізосерологічною системою АВ0.
(а.с. 27-28 т. 2)
Висновком експерта № 19, який надано за результатами проведення експертизи, призначеної на підставі постанови слідчого СВ ВП № 1 (м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_54 від 03 січня 2023 року, відповідно до якого кров потерпілого ОСОБА_10 належить до групи Ав за ізосерологічною системою АВ0, крім того, його організму властивий антиген Н в якості супутнього. На змиві (об'єкт № 1), на двох фрагментах тканини (об'єкти № 1, 2) з місця події, знайдено кров людини. При визначенні групової належності крові за ізосерологічною системою АВ0 в об'єкті № 2 (фрагмент тканини) встановлено групу Ав та виявлено антиген Н. При визначенні групової належності крові за ізосерологічною системою АВ0 в об'єктах № 1 (змив), № 3 (фрагмент тканини) виявлено антигени А та Н, що передбачає походження крові від особи (осіб), яким властиві ці антигени. Таким чином, отримані результати свідчать про те, що кров у вказаних об'єктах може належати потерпілому ОСОБА_10 . При цьому, в межах проведення досліджень, у вище вказаних об'єктах, не виключається домішка крові особи з групою крові 0бв.
(а.с. 29-31 т. 2)
Висновком експерта № 3, який надано за результатами проведення експертизи, призначеної на підставі постанови слідчого СВ ВП № 1 (м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_54 від 03 січня 2023 року, відповідно до якого група крові потерпілого ОСОБА_10 , згідно «Висновку експерта» № 18 від 04 січня 2023 року, проведеному у відділенні судово - медичної імунології Кіровоградського облбюро СМЕ - Ав за ізосерологічною системою АВ0. При судово-медичній експертизі змивів з: руків'я (об'єкт № 1) та клинка (об'єкт № 2) складеного ножа крові не знайдено.
(а.с. 32-33 т. 2)
Висновком експерта № 12, який надано за результатами проведення експертизи, призначеної на підставі постанови слідчого СВ ВП № 1 (м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_54 від 13 січня 2023 року, згідно якого на підставі наданої медичної документації у відповідь на поставлені питання експерт прийшов до слідуючих висновків. У ОСОБА_10 на час звернення за медичною допомогою до Світловодської ЦРЛ, малась непроникаюча колото-різана рана грудної клітини зліва, проникаюча колото-різана рана живота в лівій здухвинній дільниці / в нижній частині зліва з незначною внутрічеревною кровотечею без ушкоджень органів черевної порожнини. Ці ушкодження виникли від дії колючо-ріжучого предмету, яким міг бути ніж, з довжиною клинка не менше як 2,5-3 см (враховуючи те, що хворий був задовільного харчування). Більш досконало судити характер травмуючого предмета по опису в медичній документації не є можливим. Виявлені тілесні ушкодження відповідають терміну спричинення 01 січня 2023 року. Тілесне ушкодження на грудній клітці не проникаюча колото-різана рана зліва по ступеню тяжкості відноситься до категорії легкого ступеню тяжкості з короткочасним розладом здоров'я (згідно п. 2.2.1 «а» Правил визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених розпорядженням Міністерства Охорони Здоров'я України від 17 січня 1995 року № 6). Проникаюча колото-різана рана живота зліва, по ступеню тяжкості відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя (згідно п. 2.1.2, п. 2.1.3. «к», «Правил визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених розпорядженням Міністерства Охорони Здоров'я України від 17 січня 1995 року № 6). Кожне з ушкоджень було спричинене від однократної дії колючо - ріжучого предмету. Яких-небудь ушкоджень, які б могли виникнути від дії тупих твердих предметів, в тому числі і при падінні, в медичній документації не відмічено. Ушкодження в лівій здухвинній ділянці локалізується в зоні доступної для спричинення власною рукою. Локалізація непроникаючого колото-різаного ушкодження на грудній клітці вказана погано і судити, чи доступна вона для спричинення своєю рукою, не є можливим. Кількість контактів тіла з колюче-ріжучим предметом два. Положення потерпілого та особи, яка завдала тілесні ушкодження могли бути різними, аби місце знаходження ушкоджень було доступне для травмуючого предмета. Інших ушкоджень, які можливо було розцінити як характерні для боротьби та самооборони , в медичній документації не вказані.
(а.с. 35-36 т. 2)
Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 07 лютого 2023 року з довідкою до протоколу, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_10 впізнав особу, зображену на фото № 6, як хлопця на ім'я ОСОБА_55 , який 01 січня 2023 року наніс йому удари ножем в область живота, перебуваючи в районі зупинки громадського транспорту по вулиці Героїв України в районі «Дитячого світу».
(а.с. 39-41, 42 т. 2)
Протоколом проведення слідчого експерименту з застосуванням відеозапису від 23 березня 2023 року за участю потерпілого ОСОБА_10 та DVD- диск з відеозаписом вказаного слідчого експерименту, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_10 повідомляє про обставини вчинення кримінального правопорушення
(а.с. 43-44, 45, 46 т. 2)
Висновком експерта № 76/12, який надано за результатами проведення експертизи, призначеної на підставі постанови слідчого СВ ВП № 1 (м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_54 від 23 березня 2023 року, на підставі висновку експерта № 12 від 19 січня 2023 року з урахуванням даних слідчого експерименту від 23 березня 2023 року, відповідно до якого тілесне ушкодження у вигляді непроникаючої колото-різаної рани на грудній клітці зліва та проникаюча колото-різана рана на животі зліва могли виникнути в строк та при обставинах, вказаних ОСОБА_10 під час слідчого експерименту 23 березня 2023 року.
(а.с. 47 т. 2)
Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 24 січня 2023 року з довідкою до протоколу, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_11 впізнав особу, зображену на фото № 1, як хлопця на ім'я ОСОБА_55 , який 01 січня 2023 року у вечірній час в районі «Дитячого світу» в м. Світловодськ наніс удари ножем в область живота ОСОБА_10 та порізав йому руку, коли він намагався вибити ножа з рук вказаної особи.
(а.с. 58-60, 61 т. 2)
Протоколом проведення слідчого експерименту з застосуванням відеозапису від 22 березня 2023 року за участю неповнолітнього потерпілого ОСОБА_11 та DVD- диск з відеозаписом вказаного слідчого експерименту, відповідно до якого неповнолітній ОСОБА_11 розповів, що 01 січня 2023 року у вечірній час ОСОБА_32 повідомила, що у його брата ОСОБА_22 проблеми та що на нього кидаються з ножем. Після того прибув на місце, там були брат ОСОБА_22 та хлопець на ім'я ОСОБА_55 , який стояв у стороні . ОСОБА_55 образив ОСОБА_56 та ОСОБА_57 вдарив ОСОБА_58 кулаком в обличчя та вони зчепились. В ході бійки ОСОБА_55 з правої кишені витягнув ніж, який описати не може, та наніс кілька ударів ножем в область живота ОСОБА_22 , після чого він почав розбороняти та ОСОБА_55 і йому наніс удар по руці ножем. Після чого невідомий чоловік вибив ніж у ОСОБА_58 і ОСОБА_55 втік.
(а.с. 62-64, 65, 66 т. 2)
Висновком експерта № 74/12, який надано за результатами проведення експертизи, призначеної на підставі постанови слідчого СВ ВП № 1 (м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_54 від 22 березня 2023 року, на підставі висновку експерта № 12 від 19 січня 2023 року з урахуванням даних слідчого експерименту від 23 березня 2023 року, згідно якого тілесні ушкодження у ОСОБА_10 могли виникнути в строк та при обставинах, вказаних ОСОБА_11 під час слідчого експерименту 22 березня 2023 року. (Третій удар ножем згідно медичної документації не контактував з тілом ОСОБА_10 )
(а.с. 67 т. 2)
Висновком експерта № 75/8, який надано за результатами проведення експертизи, призначеної на підставі постанови слідчого СВ ВП № 1 (м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_54 від 22 березня 2023 року, на підставі висновку експерта № 8 від 06 січня 2023 року з урахуванням даних слідчого експерименту від 22 березня 2023 року, відповідно до якого поверхнева різана рана на основній фаланзі 5-го пальця правої кисті могла виникнути в строк та при обставинах, вказаних ОСОБА_11 під час слідчого експерименту 22 березня 2023 року.
(а.с. 68 т. 2)
Протоколом проведення слідчого експерименту з застосуванням відеозапису від 14 березня 2023 року за участю неповнолітнього свідка ОСОБА_59 та DVD - диск з відеозаписом вказаного слідчого експерименту, відповідно до якого в ході проведення слідчого експерименту неповнолітній свідок ОСОБА_38 повідомила про обставини вчинення кримінального правопорушення, свідком яких вона стала, та показала за допомогою статиста, яким чином ОСОБА_8 наніс ОСОБА_10 тілесні ушкодження.
(а.с. 69-71, 72, 73 т. 2)
Висновком експерта № 69/12, який надано за результатами проведення експертизи, призначеної на підставі постанови слідчого СВ ВП № 1 (м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_54 від 14 березня 2023 року, на підставі висновку експерта № 12 від 19 січня 2023 року з урахуванням даних слідчого експерименту від 14 березня 2023 року, відповідно до якого якщо у ОСОБА_8 в руці, якою він наносив удари був ніж, то тілесні пошкодження у ОСОБА_10 могли виникнути при обставинах наданих в ході слідчого експерименту свідком ОСОБА_38
(а.с. 74 т. 2)
Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 23 січня 2023 року з довідкою до протоколу, відповідно до якого свідок ОСОБА_43 впізнала особу, зображену на фото № 4, як хлопця на ім'я ОСОБА_55 , який 01 січня 2023 року у вечірній час в районі «Дитячого світу» в м. Світловодськ, який провокував ОСОБА_21 та між ними виникла словесна сварка, під час якої вони один одного обзивали нецензурною лайкою, моменту нанесення ОСОБА_60 удару ножем ОСОБА_24 вона не бачила, так як в цей момент відійшла з ОСОБА_61
(а.с. 75-77, 78 т. 2)
Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 24 січня 2023 року з довідкою до протоколу, відповідно до якого свідок ОСОБА_12 впізнав особу, зображену на фото № 3, як хлопця, у якого 01 січня 2023 року в районі «Дитячого світу» в м. Світловодськ вибив з рук ніж під час конфлікту з невідомим хлопцем, якого поранив ножем по тулубу.
(а.с. 79-81, 82 т. 2)
Висновком експерта № 2, який надано за результатами проведення експертизи, призначеної на підставі постанови слідчого СВ ВП № 1 (м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_62 від 02 січня 2023 року, відповідно до якого при судово-медичній експертизі у ОСОБА_8 виявлені ушкодження у вигляді: крововиливи в тім'яно потиличній дільниці зліва, садна в лобно - тім'яній дільниці та лівій скроневій. Крововилив виник від дії тупого твердого предмету, не відобразившого своїх характерних особливостей, якими могли бути руки та ноги людини. Садна виникли від дії тупих твердих предметів з обмеженою контактною поверхнею, які могли бути нігті пальців рук людини, частина персня пальця руки і т.п. Ушкодження виникли можливо в час та при обставинах, вказаних в постанові. По ступеню тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень (згідно п. 2.3.5 «Правил визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень затверджених розпорядженням Міністерства Охорони Здоров'я України від 17 січня 1995 року № 6). Ушкодження не характерне під час падіння з висоти власного зросту з ударом об площину. Кількість контактів тіла з тупими твердими предметами не менше як три.
(а.с. 83 т. 2)
Висновком судово-психіатричного експерта № 141 від 24 березня 2023 року, який надано за результатами проведення експертизи, призначеної на підставі постанови слідчого СВ ВП № 1 (м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_54 від 20 березня 2023 року, відповідно до якого ОСОБА_8 в момент скоєння правопорушення не страждав і в даний час психічним захворюванням не страждає, не знаходиться в тимчасовому хворобливому стані. Міг усвідомлювати свої дії і керувати ними. Підпадає під дію ст. 19 ч. 1 КК України. У відношенні інкримінованого правопорушення ОСОБА_8 слід вважати осудним. Застосування заходів медичного характеру не потребує.
(а.с. 53-55, 56-58, т. 2)
Проаналізувавши зазначені докази та обставини вчинення злочину, колегія суддів дійшла висновку, що вказані докази в сукупності беззаперечно вказують на причетність неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_8 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, а тому суд першої інстанції правильно кваліфікував його дії, як умисне спричинення тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.
Що стосується доводів апеляції про наявність стану необхідної оборони необхідно зазначити наступне.
Так в апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 , який діє в інтересах неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_8 не оспорює факт спричинення тяжкого тілесного ушкодження ОСОБА_10 та спричинення неповнолітньому ОСОБА_11 легкого тілесного ушкодження, однак зазначає, що його підзахисний діяв в стані необхідної оборони.
Відповідно до ст. 27 Конституції України кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду (ст. 30 Конституції України).
Згідно з ч. 1-3 ст. 36 КК України необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони. Кожна особа має право на необхідну оборону незалежно від можливості уникнути суспільно небезпечного посягання або звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади. Перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту. Перевищення меж необхідної оборони тягне кримінальну відповідальність лише у випадках, спеціально передбачених у статтях 118 та 124 цього Кодексу.
Разом із тим, згідно з ч. 5 ст. 36 КК незалежно від тяжкості шкоди, яку заподіяно тому, хто посягає, не є перевищенням меж необхідної оборони і не має наслідком кримінальну відповідальність застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів для захисту від нападу озброєної особи або нападу групи осіб, а також для відвернення протиправного насильницького вторгнення у житло чи інше приміщення.
Тобто, закон передбачає винятки із загального правила про те, що при необхідній обороні особа, що захищається, повинна додержуватися визначеної межі, завдаючи шкоду посягаючому. Цими винятками є напад озброєної особи, напад групи осіб або протиправне насильницьке вторгнення у житло чи інше приміщення.
Відповідно до абз.3 п.2 Постанови № 1 від 26.04.2002
«Про судову практику у справах про необхідну оборону» при розгляді справ даної категорії суди повинні з'ясовувати, чи мала особа, яка захищалася, реальну можливість ефективно відбити суспільно небезпечне посягання іншими засобами із заподіянням нападникові шкоди, необхідної і достатньої в конкретній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання.
Згідно з п.5 цієї Постанови щоб установити наявність або відсутність ознак перевищення меж необхідної оборони, суди повинні враховувати не лише відповідність чи невідповідність знарядь захисту і нападу, а й характер небезпеки, що загрожувала особі, яка захищалася, та обставини, що могли вплинути на реальне співвідношення сил, зокрема: місце і час нападу, його раптовість, неготовність до його відбиття, кількість нападників і тих, хто захищався, їхні фізичні дані (вік, стать, стан здоров'я) та інші обставини. Якщо суд визнає, що в діях особи є перевищення меж необхідної оборони, у вироку слід зазначити, в чому саме воно полягає.
Як вбачається з пояснень неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_8 наданих у суді першої інстанції ініціатором конфлікту був ОСОБА_10 , відносно нього відбувся груповий напад з боку ОСОБА_10 , який був озброєний кастетом та ОСОБА_11 .
Однак вказані пояснення спростовуються показаннями потерпілого ОСОБА_10 , неповнолітнього ОСОБА_11 , неповнолітнього свідка ОСОБА_38 , поясненнями судово-медичного експерту ОСОБА_63 , та висновками проведених експертиз.
Так як вбачається з пояснень потерпілого ОСОБА_10 та неповнолітнього свідка ОСОБА_38 під час зустрічі обвинуваченого ОСОБА_8 та потерпілого ОСОБА_10 виник конфлікт, ініціатором якого був обвинувачений ОСОБА_8 .
Потерпілий ОСОБА_10 та неповнолітній ОСОБА_11 підтверджують, що під час спілкування обвинуваченого ОСОБА_8 по телефону ОСОБА_10 вдарив
ОСОБА_8 кулаком в голову.
Потерпілий ОСОБА_10 , неповнолітній ОСОБА_11 та свідок ОСОБА_38 підтверджуютьсь, що ОСОБА_8 налетів на ОСОБА_10 .
Тобто фактично відбувся напад з боку обвинуваченого ОСОБА_8 на потерпілого ОСОБА_10 .
А тому, доводи апеляції про те, що відбувся напад на обвинуваченого ОСОБА_8 з боку потерпілого ОСОБА_10 та ОСОБА_11 є такими, що не знайшли своє підтвердження та спростовуються викладеним.
Висновком експерта № 2 від 02 січня 2023 року та поясненнями судово-медичний експерта ОСОБА_63 спростовуються пояснення обвинуваченого ОСОБА_8 про нанесення йому ударів за допомогою кастету.
Неповнолітній свідок ОСОБА_38 повідомила суду першої інстанції, що після того, як обвинувачений ОСОБА_8 напав на потерпілого ОСОБА_10 вона утримувала
ОСОБА_11 , щоб він не втручався в конфлікт.
Як слідує з показань наданих у суді першої інстанції потерпілого ОСОБА_10 та неповнолітнього ОСОБА_11 , ОСОБА_11 втрутився у бійку після нанесення
ОСОБА_8 ударів ножем ОСОБА_10 .
Свідків, які б спростовували показання вказані показання в ході досудового розслідування не встановлено.
При цьому, обвинувачений ОСОБА_8 не повідомив суду першої інстанції, яким саме чином останній наніс удар ножем ОСОБА_11 .
Таким чином, враховуючи те, що пояснення ОСОБА_10 та неповнолітнього ОСОБА_11 узгоджують разом із поясненнями свідка ОСОБА_38 , а обвинувачений не повідомив яким саме чином ОСОБА_11 отримав тілесні ушкодження, колегія суддів не враховує доводи апеляції про можливий напад ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на ОСОБА_8 .
Отже колегія суддів приходить до висновку про те, що спричинені обвинуваченим ОСОБА_8 тілесні ушкодження ОСОБА_10 свідчать не про намір припинити протиправне посягання потерпілого, а саме про наявність у обвинуваченої прямого умислу на нанесення тяжкого тілесного ушкодження, враховуючи його локалізацію та характер за ознакою небезпеки для життя.
Вказаний висновок суду ґрунтується в тому числі на правовій позиції, викладений у п.14 Постанови Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 12 травня 2020року справа № 748/1226/18, де Суд зазначив, що особа, що завдала шкоду, не може посилатися на стан необхідної оборони, якщо саме насильство було спровоковано нею ж самою, тобто було передбачуваним наслідком її власної поведінки. Окремим випадком такого спровокованого насильства є бійка, під час якої учасники застосовують один до одного насильство певного ступеня. Таке спровоковане насильство не можна вважати «посяганням» у тому значенні, яке цьому терміну надається статтею 36 КК.
Суд враховує також правову позицію, викладену у Постанові Касаційного кримінального суду у складі ВС від 24.01.2019 № 444/1586/15-к, згідно з якою застосування обвинуваченим ножа є неспіврозмірним діям потерпілого, хоча вони і не є правомріними.
Також судом враховується і правова позиція, викладена у постанові ККС Верховного Суду від 20 серпня 2020 року у справі № 756/16785/18, відповідно до якої хоча потерпілий під час конфлікту двічі вдарив засудженого рукою в обличчя, проте ця його дія є неспівмірною із застосуванням обвинуваченим предмету, схожого на ніж, яким засуджений умисно наніс йому тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння.
У постанові від 27 лютого 2024 року у справі № 674/1521/22 Верховний Суд зауважив, що у разі, коли визначальним у поведінці особи було не відвернення нападу та захист, а бажання спричинити шкоду потерпілому (розправитися), такі дії за своїми ознаками не становлять необхідної оборони, вони набувають протиправного характеру і мають розцінюватись на загальних підставах.
На переконання суду в даному випадку дії обвинуваченого ОСОБА_8 були обумовлені не відверненням нападу та захистом від протиправних дій ОСОБА_11 , а бажанням спричинити йому шкоду з метою помсти, зважаючи на те, що під час спілкування обвинуваченого ОСОБА_8 по телефону ОСОБА_10 вдарив його кулаком в голову.
Таким чином, під час розгляду справи не було встановлено будь-яких об'єктивних даних щодо перебування обвинуваченого ОСОБА_8 у стані необхідної оборони та перевищення нею меж необхідної оборони в розумінні ст. 36 КК України.
Доводи апеляції про наявність стану необхідної оборони в розумінні ст. 36 КК України будуються безпосередньо на поясненнях обвинуваченого ОСОБА_8 .
Необхідно зазначити про те, що дії ОСОБА_10 по відношенню до ОСОБА_8 , які виразились у тому, що на нецензурну лексику в свій адрес в ході спілкування обвинуваченого по телефону потерпілий вдарив обвинуваченого в голову носили протиправний характер.
В ході розгляду справи не встановлено, що потерпілий ОСОБА_10 мав намір застосувати або застосував більший ступінь насильства по відношенню до ОСОБА_8 .
При цьому ОСОБА_10 був обізнай про наявність у ОСОБА_8 ножа, а ОСОБА_8 був обізнаний про наявність у ОСОБА_10 кастету.
В ході обопільної бійки між ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , ОСОБА_8 застосував значно вищий ступінь насильства до потерпілого, а саме наніс чотири цілеспрямованих ударів не зважаючи на те, що реальної загрози життю та здоров'ю обвинуваченого не було .
Навіть якщо врахувати те, що потерпілий ОСОБА_10 старший ОСОБА_8 на п'ять років та займається боксом, дії ОСОБА_8 були обумовлені не відверненням нападу та захистом від протиправних дій були, а бажанням з мотивів помсти спричинити шкоду потерпілому (розправитися) за нанесений йому удар, що виключає перебування обвинуваченого ОСОБА_8 у стані необхідної оборони та перевищення нею меж необхідної оборони в розумінні ст. 36 КК України.
Також, колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції про те, що ОСОБА_8 за обвинуваченням за ч. 1 ст. 125 КК України підлягає виправданню в зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
Так відповідно до вимог ч. 1 ст. 22 КК України кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення кримінального правопорушення виповнилося шістнадцять років.
Вимогами ч. 2 ст. 22 КК України передбачений виключний перелік статей особливої частини КК України притягнення особи до кримінальної відповідальності у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років.
При цьому ч. 2 ст. 22 КК України не передбачає притягнення особи до кримінальної відповідальності у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
З матеріалів справи вбачається, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК, яке ставиться у провину обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинено 01 січня 2023 року.
Отже, на час його скоєння ОСОБА_8 було 15 років.
Таким чином ОСОБА_8 не є суб'єктом кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, а тому кримінальне провадження підлягає закриттю за відсутності складу кримінального правопорушення.
Разом з тим, доводи апеляції про спільний напад на ОСОБА_8 з боку ОСОБА_10 та ОСОБА_11 судом не може бути враховано, оскільки вказані доводи безпосередньо базуються на пояснення самого обвинуваченого та не узгоджуються з пояснення ОСОБА_10 , неповнолітнього ОСОБА_11 , свідка ОСОБА_38 , поясненнями судово-медичного експерта ОСОБА_63 та висновками проведених експертиз.
Перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів прийшла до висновку, що істотних порушень кримінального процесуального закону, які тягнуть безумовне скасування вироку або перешкоджали чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок, не встановлено. Також не встановленого упередженого ставлення суду до обвинуваченого ОСОБА_8 під час розгляду справи.
Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що процесуальні права обвинуваченого та їх реалізація в ході судового розгляду справи були забезпечені та дотримані, і їх істотних порушень, не встановлено.
Відповідно до змісту положень ст. 50 КК України, покарання за вироком суду, з-поміж інших завдань, має на меті не тільки кару, а повинно досягти мети виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так й іншими особами.
Згідно із загальними засадами призначення покарання, визначеними ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, зокрема, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_8 покарання, суд першої інстанції, у відповідності до ст. 65 КК України, у повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких, особу винуватого, який характеризується як нещирий, має погані звички, бажання навчатись не проявляє, виховується мамою в неповній сім'ї, контроль з боку матері недостатній, раніше судимий не був, на обліках у лікарів нарколога або психіатра не значиться, на обліку в органах пробації не перебуває, сім'я ОСОБА_8 на обліку Світловодського міського центру соціальних служб не перебуває, наявність обставини, що пом'якшує покарання скоєння злочину особою у неповнолітньому віці та відсутність обставин, що обтяжують покарання.
Також в ході розгляду справи судом першої інстанції заслухано головного спеціаліста Служби у справах дітей Світловодської міської ради ОСОБА_64 , яка повідомила суду, що ОСОБА_8 на обліку у службі не перебуває. З ним проводилась профілактична бесіда, в ході якої він повідомив, що своєї вини у скоєному не визнає, зазначає, що це була випадковість.
Разом з тим розгляду справи судом першої інстанції заслухано пояснення інспектор ювенальної превенції ВП № 1 ( м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_65 , який повідомив, що неповнолітній ОСОБА_8 на обліку ювенальної превенції не перебував та не перебуває. Після вчинення злочину з неповнолітнім та його матір'ю проводились профілактичні бесіди, в ході яких встановлено, що мати впливу на неповнолітнього не має. Оскільки неповнолітній вперше притягується до кримінальної відповідальності вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства.
Згідно звіту про неповнолітнього обвинуваченого у кримінальному провадженні від 11 вересня 2024 року, складений відповідно до вимог ст.ст. 485, 487 КПК України, з якого вбачається, що неповнолітній обвинувачений має добрий стан здоров'я, не належить до категорії людей з обмеженими можливостями. Спокійний, самостійний, врівноважений. Провину за скоєне не визнає, вважає свої дії самозахистом, шкодує про свої дії. Впливу з боку дорослих підбурювачів не було. Стосунки в сім'ї доброзичливі. Ставлення батьків до виховання відповідальне. Віддають перевагу фізичному вихованню. Батьки контролюють процес навчання. Навчається у СПТУ № 26 м. Кременчука за професією електрозварювальника. На час складання звіту працював у м. Києві підсобним робітником до початку навчального процесу. По можливості відвідує секцію боксу «Легіон». Вільний час проводить з друзями - однолітками, спортсменами - боксерами. Друзів з асоціальною поведінкою немає. Планує отримати вищу освіту. Родина не потребує надання соціальних послуг. Можливе виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства.
А тому, на думку колегії суддів, обґрунтовано зробив висновок про те, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе шляхом призначення покарання у виді позбавлення волі в межах мінімальної санкції ч. 1 ст. 121 КК України із застосування вимог ст.ст. 75, 104 КК України, звільнивши обвинуваченого від відбування призначеного покарання з випробуванням, з визначенням іспитового строку з покладенням обов'язків, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
При фактичних обставинах даної справи, які встановлюють ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_8 кримінального правопорушення та ступінь його небезпечності для суспільства на даний час, а також наявності пом'якшуючої обставини, колегія суддів вважає, що призначене судом першої інстанції покарання у виді позбавлення волі із застосуванням вимог ст.ст. 75, 104 КК України буде достатнім для його виправлення, перевиховання, а також попередження вчинення ним, як самим обвинуваченим, так і іншими особами аналогічних кримінальних правопорушень.
Таке рішення, буде відповідати цілям та загальним засадам призначення покарання, через які реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
На підставі викладеного, із урахуванням того, що доводи апеляційних скарг під час апеляційного перегляду, свого підтвердження не знайшли, підстав для скасування вироку суду першої інстанції, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407-409, 419 КПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_8 , - залишити без задоволення, а вирок Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09 грудня 2025 року щодо неповнолітнього ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 121 КК України, - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції, протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4