19 березня 2026 року Справа № 926/1030/26
Суддя Господарського суду Чернівецької області Дутка Віталій Володимирович, розглянувши матеріали
за заявою фізичної особи ОСОБА_1 , с. Банчени Чернівецької області
про неплатоспроможність
16.03.2026 до Господарського суду Чернівецької області надійшла заява від представника фізичної особи ОСОБА_1 - адвоката Суховерської О.В. про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність у зв'язку з неможливістю погасити заборгованість, яка виникла за період серпня-жовтня 2025 року у розмірі 270132,30 грн перед 18 кредитними установами, керуючим реструктуризацією просить призначити арбітражного керуючого Каратун Є.Є.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.03.2026, заяву передано на розгляд судді Дутці В.В.
Дослідивши матеріали заяви, суд вважає за необхідне залишити її без руху, зважаючи на те, що подана заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не відповідає вимогам, встановленим Кодексом України з процедур банкрутства.
Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до ч.1 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства наведено вичерпний перелік підстав для звернення з заявою про відкриття провадження, а саме: 2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців; 3) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; 4) наявні ознаки загрози неплатоспроможності.
У заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, ОСОБА_1 як на підставу звернення з заявою зазначає п.п.2, 4 ч. 2 ст. 115 КУзПБ.
Касаційний господарський суду у складі Верховного Суду у постанові від 14.01.2026 у справі №925/1447/23 зазначив, що задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов'язки, зокрема:
- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо;
- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім'ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4 -11 частини третьої статті 116 КУзПБ), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог.
Однак, заявником не викладено обставин, які зумовили потребу в отриманні позикових коштів та потрапляння заявника у стан неплатоспроможності не за своїм неправомірним умислом.
У зв'язку з викладеним боржнику слід подати пояснення з доказами в обґрунтування:
- витрачання коштів, отриманих від кредиторів, перед якими наявна заборгованість згідно з поданим деталізованим списком кредиторів (вказати на що витрачені отримані від кредиторів кошти);
- джерел, за рахунок яких заявник планував повертати отримані в позику кошти, укладаючи договори позики (кредиту).
Додані до заяви банківські виписки по рахунках за період з 25.02.2026 по 26.02.2026 не можуть бути належними доказами, що підтверджують актуальну інформацію щодо руху грошових коштів з часу отримання кредитів. Вказана інформація необхідна для встановлення реального майнового стану боржника та з'ясування наявності підстав, передбачений ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Суд зазначає, що саме на заявника покладено обов'язок надання доказів на підтвердження своїх вимог у відповідності до вимог частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, якими є грошові зобов'язання боржника перед кожним з кредиторів.
Відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 116 КУзПБ до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додається копія трудової книжки (за наявності).
Однак, до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не додано копію трудової книжки, як і не зазначено про її відсутність.
Згідно п.6 ч.3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, до заяви додається перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов'язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором.
Однак, дані відомості боржником до заяви не додано.
За змістом п. 1 ч. 3 ст. 116 КУзПБ, до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником.
Водночас представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч. 1 ст. 58 ГПК України).
У свою чергу, правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
За змістом п. п. 4, 7, 9 ч. 1 ст. 20 названого Закону під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку; збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку запитувати, отримувати і вилучати речі, документи, їх копії, ознайомлюватися з ними та опитувати осіб за їх згодою; посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов'язковий спосіб посвідчення копій документів.
Проаналізувавши зазначені положення можна зробити висновок, що представник заявника (боржника) має професійне право складати, підписувати та подавати відповідну заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, посвідчувати відповідні копії документів, які долучаються до такої заяви.
Водночас суд вважає, що представник (адвокат) не може підписувати документи, які вимагають особистого підпису особи, яку він представляє, або для яких закон не передбачає можливості делегування повноважень, як-от деякі документи, які визначені ч.3 ст. 116 КУзПБ, оскільки останні подаються до суду в оригіналі, а наявна в них інформація у подальшому є підставою для відповідних висновків суду, у тому числі щодо добросовісності боржника, що є ключовим у справах про неплатоспроможність.
Отже, відповідно до ч. 3 ст. 116 КУзПБ в обов'язковому порядку суду надаються в оригіналі (оскільки останні не виготовляються шляхом оформлення відповідних копій) та засвідчені підписом особи, яка має намір скористатися процедурою реструктуризації боргів:
конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників) (п. 3);
опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна (п. 4);
перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника (п. 6).
Частиною 5 ст. 91 ГПК України встановлено, що учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Електронна копія оригіналу паперового документа (фотокопія) - візуальне подання паперового документа в електронній формі, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа, відповідність оригіналу та правовий статус якого засвідчено кваліфікованою електронною печаткою установи (п.п. 8 п. 6 Типової інструкції з документування управлінської інформації в електронній формі та організації роботи з електронними документами в діловодстві, електронного міжвідомчого обміну, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 р. № 55).
Ураховуючи зазначене та Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII, постанову Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302 “Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України», Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822, відповідність копії паспорту, облікових карток заявника, оригіналам таких документів, повинна підтверджуватися підписом особи, в якої ці документи знаходяться.
Із матеріалів заяви вбачається, що до заяви надано згадані вище докази, які не підписані особисто заявником, тобто ОСОБА_1 , а тому враховуючи вищенаведене, не можуть бути прийняті судом до уваги.
Згідно ч.3 ст.37 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
У відповідності до частин 1, 2 статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом 5-ти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху та встановлює спосіб і строк усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, якщо ж позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
З урахуванням наведених обставин суд дійшов висновку, що заяву слід залишити без руху та встановити заявнику строк для усунення вказаних у ній недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України,-
1. Заяву фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишити без руху.
2. Заявнику у строк протягом 7 днів з дня вручення цієї ухвали усунути названі недоліки, шляхом подання до Господарського суду Чернівецької області:
- засвідчених в установленому порядку: паспорту та ідентифікаційного коду ОСОБА_1 , конкретизованого списку кредиторів і боржників; опису майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна;
- договорів та первинних документів (квитанції, банківські виписки, платіжні доручення тощо), що підтверджують суми грошових зобов'язань (заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), а також строку їх виконання згідно із законом або договором, щодо: ТОВ “Авентус Україна», АТ “Ощадбанк» та реєстрів прав вимоги до договорів факторингу з ТОВ “Таліон Плюс»;
- викладу обставин, які зумовили потребу в отриманні позикових коштів, підтвердженого належними та допустимими доказами (банківські виписки по рахунках боржника починаючи з дати отримання кредитів);
- копії трудової книжки (за наявності);
- відомостей передбачених п.6 ч.3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Ухвала підписана 19.03.2026.
Суддя В.В.Дутка