18.03.2026 року м.Дніпро Справа № 912/1552/23
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідач )
суддів: Чус О.В., Віннікова С.В.
секретар судового засідання: Скородумова Л.В.
представники сторін:
від позивача: Дерев'янко О.В.
від відповідача-1: не з'явився
від відповідача-2: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні
в режимі відеоконференції апеляційну скаргу
Громадської організації "Громадянська перспектива"
на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 08.01.2024 р.
( суддя Кабакова В.Г., м. Кропивницький, повний текст рішення складено 15.01.2024 р.)
у справі
за позовом
Міністерства юстиції України,
м. Київ
до відповідача -1:
Громадської організації "Громадянська перспектива",
м. Кропивницький
до відповідача -2:
Комуністичної партії України,
м. Київ
про визнання недійсним договору,
скасування державної реєстрації
1. Короткий зміст позовних вимог.
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Міністерства юстиції України до Громадської організації "Громадянська перспектива" та Комуністичної партії України з такими вимогами: визнати недійсним договір дарування нерухомого майна - квартири загальною площею 42,3 кв.м, що знаходиться за адресою вул. Леніна, 54, кв. 4, м. Бобринець, Кіровоградська обл., 25000, укладений 17.07.2015 р. між Комуністичною партією України та Громадською організацією "Громадянська перспектива", посвідчений приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Тітаренко Н.В. та зареєстрований за № 393; скасувати державну реєстрацію прав Громадської організації "Громадянська перспектива" на нерухоме майно, розташоване за адресою: вул. Леніна, 54, кв. 4, м. Бобринець, Кіровоградська обл., 25000, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 679338135208.
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 08.01.2024 р. позовні вимоги задоволено повністю. Визнано недійсним договір дарування нерухомого майна - квартири загальною площею 42,3 кв.м, що знаходиться за адресою: вул. Леніна, 54, кв. 4, м. Бобринець, Кіровоградська обл., 25000, укладений 17.07.2015 р. між Комуністичною партією України та Громадською організацією "Громадянська перспектива", посвідчений приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Тітаренко Н.В. та зареєстрований за № 393. Скасовано державну реєстрацію прав Громадської організації "Громадянська перспектива" на нерухоме майно, розташоване за адресою: вул. Леніна, 54, кв. 4, м. Бобринець, Кіровоградська обл., 25000, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 679338135208. Стягнуто з Громадської організації "Громадянська перспектива" на користь Міністерства юстиції України 3 355,00 грн судового збору. Стягнуто з Комуністичної партії України на користь Міністерства юстиції України 3 355,00 грн. судового збору.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, Громадська організація "Громадянська перспектива" звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник вважає, що рішення Господарського суду Кіровоградської області є необґрунтованим, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та постановлені за відсутності належних доказів у матеріалах справи, судом першої інстанції порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права. Зокрема, оскаржуване рішення постановлено щодо правовідносин, за якими закінчився строк позовної давності, а суд першої інстанції не відрізняє фіктивні та фраудаторні правочини, хоча ці підстави є взаємовиключними.
Щодо відсутності порушеного права позивача Апелянт зазначає, що в межах справи № 912/1552/23 розглядався спір щодо правочину, до якого Міністерство юстиції України не має жодного відношення. Суд першої інстанції, з одного боку, констатував відсутність на момент виникнення спірних правовідносин норми закону, яка б передбачала право Позивача на майно за оспорюваним правочином, а з іншого - задовольнив позовні вимоги, чим фактично захистив неіснуюче право. Представник позивача у судовому засіданні 08.01.2024 р. не зміг відповісти на питання, яке саме право позивача було порушено оскаржуваним правочином та якою нормою чинного на той час законодавства воно було закріплено.
Апелянт стверджує, що судом першої інстанції порушено принцип змагальності, закріплений ст. 13 ГПК України, оскільки суд самостійно формулював підстави позовних вимог з посиланням на ч. 4 ст. 105, ч. 1, 2 ст. 110, ч. 12 ст. 111 ЦК України, які не були заявлені Позивачем у жодній заяві по суті справи. При цьому ні ч. 2 ст. 21 Закону України «Про політичні партії в Україні», ні ч. 3 ст. 105 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, не передбачали жодних прав Позивача як кредитора по відношенню до Відповідачів. Таким чином, на момент вчинення оскаржуваного правочину Позивач не був кредитором жодного з Відповідачів та не мав жодних прав на майно, яке було предметом правочину.
Лише з 18.05.2022 р. ст. 21 Закону України «Про політичні партії в Україні» було доповнено частиною 4, яка включила положення про перехід майна заборонених політичних партій у власність держави. До цієї дати такі положення були відсутні у чинному законодавстві. Апелянт посилається на ст. 58 Конституції України, згідно з якою закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, та зазначає, що положення ч. 4 ст. 21 зазначеного Закону діють з 18.05.2022 р. і не стосуються правочинів 2015 року. Апелянт також посилається на правові висновки Верховного Суду ( постанови КГС ВС від 29.08.2023 р. у справі № 910/5958/20 та від 20.12.2023 р. у справі № 916/3984/21 ) про те, що відсутність порушеного права є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні позову.
Апелянт звертає увагу на те, що оскаржуване рішення суду містить посилання на справу № 826/9751/14 про заборону Комуністичної партії України, проте ГО «Громадянська перспектива» не була учасником цієї справи, до позовної заяви не долучено жодного документу по справі № 826/9751/14, а на стадії дослідження доказів судом не досліджувалися та не оголошувалися жодні документи з цієї справи. Апелянт вважає, що судом першої інстанції порушено ч. 1 ст. 86 ГПК України, оскільки суд досліджував відсутні у матеріалах справи докази та встановлював обставини, не підтверджені жодними належними чи допустимими доказами.
Щодо взаємовиключності підстав позовних вимог Апелянт зазначає, що ні Позивач у позовній заяві, ні суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні не відрізняють фіктивного правочину від фраудаторного. Фіктивний правочин за ч. 1 ст. 234 ЦК України - це правочин, вчинений без наміру створення правових наслідків, тоді як фраудаторний правочин спрямований на реальне настання правових наслідків, але вчиняється на шкоду кредитору. Апелянт посилається на постанову Верховного Суду від 12.06.2023 р. у справі № 521/14418/17, згідно з якою для визнання правочину фіктивним необхідно встановити умисел обох сторін, відсутність дій на виконання правочину та введення в оману третіх осіб. Водночас правові наслідки договору дарування від 17.07.2015 р. реально настали - право власності зареєстровано за ГО «Громадянська перспектива» у 2015 році, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, долученим самим Позивачем. Таким чином, підстави фіктивності спростовані самим Позивачем та судом першої інстанції. Заявлення позовних вимог з підстав фіктивності є взаємовиключним по відношенню до фраудаторності, оскільки один і той самий правочин не може одночасно бути виконаним і не виконаним. Щодо фраудаторності Апелянт зазначає, що у Позивача були відсутні будь-які права кредитора на майно за оспорюваним правочином станом на 2015 рік, а отже жодної фраудаторності по відношенню до Позивача не могло бути на момент укладення правочину.
Щодо строків позовної давності Апелянт зазначає, що Міністерством юстиції України оскаржується правочин 2015 року у 2023 році, тобто зі спливом понад трирічної давності за відсутності будь-яких доказів поважності причин пропуску такого строку. Суд першої інстанції з незрозумілих причин відраховує строк позовної давності, пов'язуючи його з прийняттям рішення по справі № 826/9751/14, яка не стосувалася оспорюваного правочину.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Міністерство юстиції України подало відзив на апеляційну скаргу, згідно якого заперечує проти апеляційної скарги Громадської організації "Громадянська перспектива", вважає її безпідставною та необґрунтованою та просить залишити рішення Господарського суду Кіровоградської області від 08.01.2024 р. у справі № 912/1552/23 без змін.
Міністерство юстиції зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України оспорювати правочин може також заінтересована особа, яка не була стороною правочину. Саме на Міністерство юстиції України покладені повноваження щодо вжиття заходів по розшуку майна Комуністичної партії України відповідно до ч. 4 ст. 21 Закону України «Про політичні партії в Україні» та Порядку переходу у власність держави майна забороненої судом політичної партії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.2022 р. № 896. Тому Мін'юст є заінтересованою особою у спірних правовідносинах, а звернення до суду із позовом спрямоване на повернення майна у власність Комуністичної партії України з метою подальшого його передання у власність держави.
Щодо доводів Апелянта про порушення судом принципу змагальності через самостійне застосування ч. 4 ст. 105, ч. 1, 2 ст. 110, ч. 12 ст. 111 ЦК України, Міністерство зазначає, що Апелянт не звернув увагу на те, що Позивач у позовній заяві посилався, крім іншого, на ст. 105 ЦК України. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, яку правову норму належить застосувати до правовідносин, а згідно з п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про судові рішення» № 6 від 23.03.2012 р. суд керується не лише тими нормативно-правовими актами, на які посилалися сторони, а й тими, якими регулюються спірні правовідносини.
Щодо дослідження обставин справи № 826/9751/14 Міністерство посилається на ст. 75 ГПК України, зазначаючи, що обставини, встановлені рішенням суду в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи. Рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2022 р. у справі №826/9751/14 є у загальному доступі, а учасниками обох справ є Міністерство юстиції України та Комуністична партія України.
Щодо взаємовиключності підстав позовних вимог Міністерство зазначає, що правочини, укладені учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Договір, укладений з метою уникнути виконання зобов'язання зі сплати боргу, є зловживанням правом і може бути визнаний недійсним як фраудаторний правочин на підставі п. 6 ч. 1 ст. 3 та ч. 3, 6 ст. 13 ЦК України. Міністерство наголошує на пов'язаності сторін правочину: керівник ГО «Громадянська перспектива» Дем'янчук ( Комнацька ) В. О. була обрана членом керівних органів Комуністичної партії України, а укладання спірного договору відбулось після відкриття провадження у справі про заборону партії. Підтвердженням приховування майна є масовість аналогічних «подарунків» районними та міськими організаціями Комуністичної партії України саме на користь ГО «Громадянська перспектива», що підтверджується рішеннями Господарського суду Кіровоградської області у справах № 912/1548/23, № 912/1549/23, № 912/1561/23, № 912/1551/23, № 912/1553/23.
Щодо позовної давності Міністерство зазначає, що перебіг строку позовної давності пов'язаний не з моментом порушення прав особи, а з моментом, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. Право передачі майна у власність держави виникає після набрання законної сили рішенням суду про заборону партії, а обов'язок вжиття заходів щодо розшуку майна виникає після затвердження відповідного Порядку. Мін'юсту стало відомо про відчуження спірного майна 15.08.2023 р. після опрацювання відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Міністерство посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 р. у справі № 914/3224/16 та постанову Верховного Суду від 03.07.2019 р. у справі № 369/11268/16-ц. Крім того, Міністерство звертає увагу, що заява про сплив строку позовної давності була зазначена Відповідачем -1 у відзиві на позов, яку ухвалою суду від 08.01.2024 р. залишено без розгляду, а в іншій формі така заява не заявлялась.
Комуністична партія України не скористалася правом подати відзив на апеляційну скаргу, що відповідно до частини 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.02.2024 р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Чус О.В., Дармін М.О.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.02.2024 р. витребувано у Господарського суду Кіровоградської області матеріали справи/копії матеріалів справи № 912/1552/23.
01.03.2024 р. матеріали справи № 912/1552/23 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.03.2024 р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 15.05.2024 р..
Від представника Міністерства юстиції України до суду надійшла заява про його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та Підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.05.2024 р., судове засідання у справі № 912/1552/23, призначене на 15.05.2024 р., вирішено провести з представником Міністерства юстиції України, в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду ( зал судового засідання № 511 ) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в підсистеми ЄСІТС.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.05.2024 р. оголошено перерву в судовому засіданні до 25.09.2024 р.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.09.2024 р. зупинено апеляційне провадження у справі № 912/1552/23 до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 924/971/23.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.12.2025 р. поновлено апеляційне провадження у справі № 912/1552/23. Розгляд справи призначити на 18.03.2026 р..
Розпорядженням керівника апарату суду від 17.03.2026 р., у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Дарміна М.О., призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи, відповідно до п. 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених Рішенням зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2025 р. № 1 ( зі змінами внесеними рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду від 11.12.2025 р. № 7, рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду від 12.01.2026 р. №1 ).
Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено суддю-доповідача Кощеєва І. М. у складі колегії суддів: Чус О.В., Вінніков С.В..
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.03.2026 р., судовою колегією у визначеному складі, прийнято апеляційну скаргу Громадської організації "Громадянська перспектива" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 08.01.2024 р. у справі № 912/1552/23 до свого провадження.
Відповідачі не скористалися своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечили явку уповноважених представників, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Беручи до уваги, що неявка вказаних учасників провадження у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представників відповідачів.
У судовому засіданні 18.03.2026 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.
7. Встановлені судом обставини справи.
У 2014 році Міністерство юстиції України звернулось до суду з позовом про заборону діяльності Комуністичної партії України у зв'язку із порушенням партією ст. 5 Закону України "Про політичні партії в Україні", чинної на момент подання позовної заяви.
17.07.2015 р. між Комуністичною партією України ( Дарувальник ) та ГО "Громадянська перспектива" ( Обдаровуваний ) укладений договір дарування №б/н, посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Тітаренко Н.В. та зареєстрований за № 393 ( далі - Договір ), відповідно до п. 1.1. якого за цим договором Дарувальник передає квартиру у власність Обдаровуваного безоплатно, а Обдаровуваний приймає цю квартиру.
Відповідно до п. 1.2. Договору предметом цього Договору є квартира, номер 4, розташована на вулиці Леніна, будинок 54 в місті Бобринець, Бобринецького району, Кіровоградської області. За даними правовстановлювального документа, реквізити якого вказано в п. 1.3. цього Договору, квартира, яка дарується має загальну площу 42,3 кв.м, житлову площу 24,7 кв.м, складається з коридору 6,7 кв.м, житлової 13,4 кв.м, житлової 11,3 кв.м, кухні 10,9 кв.м.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 30.08.2023 р. № 344636357 власником квартири, об'єкт житлової нерухомості, опис: загальна площа 42,3 кв.м, житлова площа 24,7 кв.м, квартира складається з 1 - коридору, 2 - житлова, 3 - житлова, 4 - кухня, що знаходиться за адресою: вул. Леніна, 54, кв. 4, м. Бобринець, Бобринецький район, Кіровоградська область є ГО "Громадянська перспектива", код ЄДР 39336747.
Рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2022 р. у справі № 826/9751/14, яке набрало законної сили 27.07.2022, задоволено позов Міністерства юстиції України до Комуністичної партії України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служби безпеки України, Всеукраїнського об'єднання "Свобода", Радикальної партії Олега Ляшка, Громадської організації "Воля-Громада-Козацтво", Української республіканської партії, ОСОБА_1 , за участю Офісу Генерального прокурора, про заборону діяльності політичної партії. Вказаним рішенням заборонено діяльність Комуністичної партії України, передано майно, кошти та інші активи Комуністичної партії України, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави.
Згідно з п. 2 Порядку переходу у власність держави майна, коштів та інших активів забороненої судом політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.2022 р. № 896 (д алі - Порядок ), після набрання законної сили рішенням суду про заборону політичної партії, у резолютивній частині якого зазначено про передачу майна політичної партії у власність держави, Мін'юст вживає заходів до розшуку майна політичної партії, зокрема, за відомостями єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Мін'юст.
Міністерством юстиції видано наказ від 07.11.2022 р. № 4964/5 "Про затвердження Переліку майна, коштів та інших активів забороненої судом Комуністичної партії України, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень, що передається у власність держави", до якого вносились відповідні зміни.
Як зазначає Позивач - за наслідком опрацювання відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, встановлено, що після відкриття 11.07.2014 р. судом провадження в адміністративній справі про заборону Комуністичної партії України, останьою відчужено Громадській організації "Громадянська перспектива" квартиру номер 4, розташована на вулиці Леніна, будинок 54 в місті Бобринець, Бобринецького району, Кіровоградської області на підставі договору дарування від 17.07.2015 р. № б/н, посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Тітаренко Н.В. та зареєстрований за № 393. За даними правовстановлювального документа, реквізити якого вказано в п. 1.3. цього Договору, квартира, яка дарується має загальну площу 42,3 кв.м, житлову площу 24,7 кв.м, складається з коридору 6,7 кв.м, житлової 13,4 кв.м, житлової 11,3 кв.м, кухні 10,9 кв.м.
Позивач у позові наголошував на тому, що договір дарування від 17.07.2015 р. підлягає визнанню недійсним, як фіктивний, з огляду на те, що сторони при його укладанні знали заздалегідь, що він не буде виконаний, а його укладання спрямовано не на реальне настання наслідків договору дарування, а має на меті уникнення передачі майна у державну власність. Вказані обставини слугували підставою для звернення Позивача з позовом до Господарського суду Кіровоградської області про визнання недійсним договору дарування нерухомого майна від 17.07.2015 р. та скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно, що розташоване за адресою: вул. Леніна, 54, кв. 4, м. Бобринець, Кіровоградська обл., 25000, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 679338135208.
Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору в даній справі.
За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі.
Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2022 р. у справі № 826/9751/14, яке набрало законної сили 27.07.2022 р., заборонено діяльність Комуністичної партії України та передано її майно, кошти та інші активи у власність держави. Суд встановив, що укладання спірного договору дарування від 17.07.2015 р. відбувалося після відкриття 11.07.2014 р. провадження у справі про заборону партії, а набувачем за договором стала ГО "Громадянська перспектива", керівник якої була членом керівних органів Комуністичної партії України, що свідчить про пов'язаність сторін правочину. Суд кваліфікував спірний договір як фіктивний правочин, який не був спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, а мав на меті уникнення звернення стягнення на майно партії. Суд також дійшов висновку, що Міністерство юстиції України є належним Позивачем у справі, оскільки саме на нього покладені повноваження щодо розшуку майна забороненої політичної партії. Щодо позовної давності суд зазначив, що Мін'юст міг дізнатися про наявність спірного правочину лише після набрання законної сили рішенням про заборону партії та затвердження відповідного Порядку, тобто не раніше 27.07.2022 р., а позов подано 11.09.2023 р., отже строк позовної давності не порушено.
Не погодившись з рішенням Господарського суду Кіровоградської області від від 08.01.2024 р. у справі № 912/1552/23, Громадська організація "Громадянська перспектива" подала апеляційну скаргу в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення по вказаній справі про відмову у задоволенні позовних вимог.
Апеляційне провадження у справі № 912/1552/23 зупинялося до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 924/971/23 за позовом Міністерства юстиції України до Благодійної організації «Благодійний фонд «Відродження Хмельниччини», Комуністичної партії України про визнання недійсним договору дарування та скасування державної реєстрації.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.04.2025 р. у справі № 924/971/23
касаційну скаргу Благодійної організації «Благодійний фонд «Відродження Хмельниччини» задовольнити частково. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2024 р. у справі № 924/971/23 у частині вирішення вимог позову Міністерства юстиції України до Благодійної організації «Благодійний фонд «Відродження Хмельниччини», Комуністичної партії України про визнання недійсним договору дарування скасувано. У цій частині залишено в силі рішення Господарського суду Хмельницької області від 27.11.2023 р., виклавши його мотивувальну частину в редакції постанови. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2024 р. у справі № 924/971/23 у частині вирішення вимоги позову Міністерства юстиції України до Благодійної організації «Благодійний фонд «Відродження Хмельниччини», Комуністичної партії України про скасування державної реєстрації змінено, викладено її мотивувальну частину в редакції постанови.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника Позивача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, виходячи з наступного.
Як зазначалося вище, перехід належного партії та її структурним утворенням майна, коштів та інших активів у власність держави забезпечує Мін'юст, який виступає кредитором у спірних правовідносинах.
Судом встановлено, що укладання договору дарування від 17.07.2015 р. між Комуністичною партією України та ГО "Громадянська перспектива" відбувалося після відкриття 11.07.2014 р. провадження у справі № 826/9751/14.
Крім того, за твердженням Позивача, набувачем за спірним договором стала ГО "Громадянська перспектива" керівником якої є Дем'янчук Вікторія Олександрівна, яка змінила прізвище на "Компацька" та яка була обрана членом керівних органів Комуністичної партії України на підставі постанови 42 з'їзду Комуністичної партії України від 22.06.2008 р., постанови 44 з'їзду Комуністичної партії України від 19.06.2011 р., що свідчить про пов'язаність осіб правочину та спільну реалізацію ними волевиявлення на свідоме зловживання правом на шкоду іншій особі, оскільки діючи недобросовісно та зловживаючи правами на шкоду Позивачу, як кредитору, мали спільний умисел на використання правочину з укладання договору дарування виключно з метою уникнення звернення стягнення на майно другого відповідача внаслідок заборони діяльності його партії за рішенням суду.
За таких обставин спірний договір був кваліфікований судом першої інстанції, як правочин, який не був спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, тобто, як фіктивний правочин, що стало підствою визнання недійсним договору дарування, укладеного 17.07.2015 р. між Комуністичною партією України та ГО "Громадянська перспектива". Оскільки спірний договір дарування від 17.07.2015 р. визнаний недійсним, то в силу ст. 216 ЦК України вказаний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, тому вимоги Позивача про скасування державної реєстрації прав ГО "Громадянська перспектива" на нерухоме майно, розташоване за адресою: вул. Леніна, 54, кв. 4, м. Бобринець, Кіровоградська обл., 25000, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 679338135208, також були задоволені судом першої інстанці.
За положенням ч.ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. За ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У контексті наведеного колегія суддів звертається до постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.04.2025 р. у справі № 924/971/23 за позовом Мін'юсту до Благодійної організації "Благодійний фонд "Відродження Хмельниччини", Комуністичної партії України про визнання недійсним договору дарування та скасування державної реєстрації, ухваленої у подібних правовідносинах та оприлюдненої після подання апеляційної скарги у цій справі.
Велика Палата Верховного Суду переглядала у касаційному порядку постанову суду апеляційної інстанції у справі № 924/971/23, якою рішення місцевого господарського суду скасоване, а позов задоволено в повному обсязі, та ухвалила постанову, якою у частині вирішення вимог про визнання недійсним договору дарування постанову суду апеляційної інстанції скасовано та в цій частині залишено в силі рішення місцевого господарського суду про відмову у позові, викладено його мотивувальну частину в редакції цієї постанови. Постанову апеляційного господарського суду у частині вирішення вимоги про скасування державної реєстрації змінено, викладено її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
Так, законодавство України встановлює обмеження та заборони щодо розпорядження майном політичних партій. Майно, що належить політичній партії, повинно використовуватися з метою реалізації статутних завдань політичної партії, таке майно може передаватися на благодійні цілі лише у разі припинення діяльності політичної партії шляхом реорганізації чи саморозпуску. Законодавство виключає можливість розподілу майна, що належить політичній партії як неприбутковій організації, між її засновниками або учасниками (членами). Учасники політичних партій не мають майнових прав на майно політичної партії, навпаки, вони вносять обов'язкові членські внески на створення та діяльність партії. Майно політичної партії не може переходити її членам, у тому числі і у разі припинення діяльності політичної партії.
На переконання колегії суддів, передача КПУ спірного нерухомого майна в дар ГО "Громадянська перспектива" керівником якої є особа, яка була обрана членом керівних органів Комуністичної партії України, тобто пов'язана з дарувальником особа, свідчить про недобросовісну поведінку сторін спірного правочину. Укладення спірного договору дарування спрямоване на збереження контролю над майном політичної партії пов'язаною особою, яка входить до складу керівних органів політичної партії.
Для належної правової кваліфікації спірного договору дарування важливою є оцінка обставин, за яких такий договір було укладено, а саме після початку провадження у справі № 826/9751/14 про заборону діяльності КПУ.
Колегія суддів зауважує, що розпорядження майном КПУ не для здійснення статутної діяльності та всупереч закону обумовлено й загрозою заборони КПУ, яка існувала на момент вчинення спірного договору.
Суспільно-політичний контекст діяльності КПУ в зазначений період розвитку української державності був предметом дослідження Окружного адміністративного суду міста Києва, який 11.07.2014 р. відкрив провадження у справі № 826/9751/14 за позовом Мін'юсту, Державної реєстраційної служби України до КПУ. З урахуванням заяви про збільшення позовних вимог позивачі у вказаній справі просили заборонити діяльність КПУ та передати майно, кошти та інші активи політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави. В межах справи № 826/9751/14 суд встановив обставини, які свідчать про те, що діяльність КПУ становить реальну загрозу конституційному ладу та основним правам і свободам громадян України, а також спрямована на завдання шкоди державній безпеці, суверенітету та територіальній цілісності України.
Укладаючи спірний договір, КПУ знала про звернення Мін'юсту з позовом про заборону діяльності КПУ та усвідомлювала наслідки можливого задоволення адміністративного позову ( втрата контролю над майном та іншими активами партії ). Внаслідок вчинення правочину відбулося відчуження майна, призначеного для здійснення статутної діяльності політичної партії, всупереч закону, з умислом на укладення правочину з протиправною метою. Виходячи з обставин справи, сторони спірного договору дарування усвідомлювали протиправність вчинення такого правочину і суперечність його мети публічному порядку ( публічно-правовим відносинам, які визначають основи суспільного ладу держави ) та свідомо допускали настання протиправних наслідків.
Підсумовуючи викладене вище слід дійти висновку, що укладаючи спірний договір дарування, КПУ діяла всупереч вимогам статті 14, частини другої статті 23 Закону України «Про політичні партії в Україні». Як діяльність політичної партії, яка завдає шкоди державній безпеці, так і розпорядження майном політичної партії не у спосіб і не для мети, визначеної законом, є порушенням публічного порядку.
Як наголошувала Велика Палата Верховного Суду - нікчемний правочин є недійсним уже в момент свого вчинення (ab initio) і незалежно від волі будь-якої особи, автоматично (ipso iure). Нікчемність правочину має абсолютний ефект, оскільки діє щодо всіх (erga omnes). Нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, тобто ні для кого не зумовлює переходу / набуття / зміни / встановлення / припинення прав. Саме тому посилатися на нікчемність правочину може будь-хто. Суд, якщо виявить нікчемність правочину, має її враховувати за власною ініціативою в силу свого положення (ex officio), навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає. Подібний висновок міститься й у пункті 8.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.01.2022 р. у справі № 910/10784/16, у якому зазначено, що правочин є нікчемним з моменту його вчинення незалежно від пред'явлення позову про визнання його недійсним і бажання сторін; бажання сторін про визнання його дійсним до уваги не беруться, оскільки такий правочин суперечить нормам закону.
З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції констатує, що спірний договір є нікчемним на підставі приписів частин першої, другої ст. 228 ЦК України як такий, що порушує публічний порядок.
З огляду на викладене вимога позову про визнання нікчемного спірного договору недійсним задоволенню не підлягає саме з підстав її невідповідності критеріям ефективності та належності способів захисту порушеного права.
У постанові від 16.04.2025 р. у справі № 924/971/23 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що Мін'юст є державним органом, наділеним повноваженнями на звернення до суду із цим позовом в інтересах держави як орган, на який покладено повноваження щодо вжиття заходів з розшуку майна забороненої політичної партії, складення та затвердження переліку майна політичної партії, переданого у власність держави (пункт 116), а спірний договір дарування з урахуванням принципу novit curia ("суд знає закони") є нікчемним на підставі приписів частин першої, другої ст. 228 ЦК України як такий, що порушує публічний порядок ( пункт 188 ), тому належним та ефективним способом захисту порушеного права держави у цій справі є застосування наслідків недійсності нікчемного правочину ( пункти 196, 269 ).
Також у вказаній постанові від 16.04.2025 р. у справі № 924/971/23 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що в силу положень абзаців 2, 3 частини 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" скасування державної реєстрації прав Благодійної організації "Благодійний фонд "Відродження Хмельниччини" на спірне нерухоме майно призведе до державної реєстрації набуття прав Комуністичної партії України на таке нерухоме майно. Державна реєстрація прав на майно за Комуністичною партією України за наслідками скасування реєстрації права Благодійної організації "Благодійний фонд "Відродження Хмельниччини" підтверджує повернення майна попередньому власнику задля забезпечення реалізації процедури передачі такого майна державі ( пункти 199 - 201).
Відповідно до частини першої ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Тобто для ефективного захисту інтересу держави у цій справі необхідно повернути спірне нерухоме майно у власність КПУ, тим самим застосувавши наслідки недійсності нікчемного договору.
Саме застосування наслідків недійсності правочину (реституція) як юридичний наслідок констатації нікчемності договору є належним та ефективним способом захисту порушеного права держави в цій справі.
Заявляючи вимогу про скасування державної реєстрації прав Громадської організації "Громадянська перспектива" на спірне нерухоме майно, Мін'юст має на меті повернути таке майно КПУ.
В силу абзаців другого, третього частини третьої ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» скасування державної реєстрації прав Громадської організації "Громадянська перспектива" на спірне нерухоме майно призведе до державної реєстрації набуття прав КПУ на таке нерухоме майно [див. mutatis пункти 127-133 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.12.2022 р. у справі № 914/2350/18 (914/608/20)].
У цій справі Позивач обґрунтовує позовні вимоги інтересом держави щодо повернення спірного нерухомого майна ( раніше відчуженого на користь Громадської організації "Громадянська перспектива" за безвідплатним договором ) у власність КПУ задля забезпечення реалізації процедури передачі такого майна державі.
Державна реєстрація прав на майно за КПУ за наслідками скасування реєстрації права Громадської організації "Громадянська перспектива" підтверджує повернення майна попередньому власнику.
Щодо правомірності втручання держави у право власності, то Велика Палата Верховного Суду зазначила, що таке втручання з урахуванням установлених фактичних обставин справи нерозривно пов'язане з протиправною діяльністю Комуністичної партії України та вчиненням сторонами правочину, який суперечить публічному порядку ( ст. 228 ЦК України). Оскільки обмеження прав політичної партії на володіння, користування та розпорядження майном прямо закріплені в національному законодавстві, а договір дарування спірного нерухомого майна кваліфікований судом як нікчемний на підставі частини першої ст. 228 ЦК України, то Велика Палата Верховного Суду вказала про дотримання в цій справі критерію законності втручання держави у право власності ( пункти 237, 239 ), а тому вважала втручання держави у право на майно правомірним.
При цьому Велика Палата Верховного Суду погодилася з висновком суду апеляційної інстанції про те, що Позивач не пропустив позовну давність, а після набрання рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2022 р. у справі № 826/9751/14 законної сили ( 27.07.2022 р. ), діючи в інтересах держави у межах своїх повноважень на виконання обов'язку щодо розшуку майна політичної партії, здійснив відповідний моніторинг і у зв'язку з цим міг дізнатись про вчинення спірного договору щодо передачі спірного нерухомого майна ( пункт 226 ).
Колегія суддів враховує вищезазначені висновки Великої Палати Верховного Суду відповідно до положень частини 4 ст. 236 ГПК України, оскільки правовідносини у справах є подібними за змістовим, суб'єктним ( в обох справах обдаровуваний - пов'язана особа, а дарувальник - Комуністична партія України ) та об'єктним критеріями.
Враховуючи те, що висновок суду першої інстанції щодо застосування норм права у подібних правовідносинах в частині визнання договору дарування недійсним не відповідають висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.04.2025 р. у справі № 924/971/23 щодо нікчемності такого правочину, колегія суддів дійшла висновку, що в задоволенні позовної вимоги про визнання договору дарування недійсним слід відмовити, оскільки спірний правочин є нікчемним, як в аналогічних правовідносинах зазначила Велика Палата Верховного Суду, що виключає необхідність подальшого визнання його недійсним у судовому порядку.
Водночас, оскільки скасування державної реєстрації прав Громадської організації на спірну квартиру призведе до державної реєстрації набуття прав Комуністичної партії України на таке нерухоме майно, тобто призведе до повернення майна попередньому власнику задля забезпечення реалізації процедури передачі такого майна державі, позовні вимоги про скасування державної реєстрації підлягають задоволенню, однак з мотивів, викладених у цій постанові.
При цьому, суд апеляційної інстанції наголошує на безпідставності доводів викладених в апеляційній скарзі, оскільки Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.04.2025 р. у справі № 924/971/23, ухваленій у релевантних правовідносинах, вже надала вичерпні відповіді на всі відповідні правові питання та сформулювала підхід до розгляду спорів відповідної категорії, що має прецедентне значення.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що судове рішення в частині позовної вимоги про визнання недійсним договору дарування підлягає скасуванню із ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у позові. При цьому, враховуючи те, що позов у частині вимоги про скасування державної реєстрації права підлягає задоволенню, однак з мотивів, викладених у цій постанові, оскаржуване судове рішення підлягає зміні. За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
9. Судові витрати.
Частиною 14 ст. 129 ГПК України визначено, що якщо суд апеляційної, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
За змістом резолютивної частини судового рішення суд попередньої інстанції вирішував питання розподілу судових витрат між сторонами справи в частині судового збору. Отже, новому розподілу підлягають суми судового збору, сплачені сторонами у зв'язку з розглядом справи в суді першої інстанцій, а також розподілу підлягає сума судового збору, сплачена за подання апеляційної скарги.
Згідно з пунктом 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають під час виконання договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки за результатами апеляційного перегляду цієї справи рішення Господарського суду Кіровоградської області від 08.01.2024 р. у справі № 912/1552/23 у частині скасування державної реєстрації прав Громадської організації "Громадянська перспектива" на нерухоме майно змінено, викладено його мотивувальну частину в редакції цієї постанови, а в частині іншої вимоги - визнання недійсним договору дарування нерухомого майна, рішення господарського суду скасовано, тому відповідно до приписів ст. 129 ГПК України витрати Позивача по сплаті судового збору за вимогу про скасування державної реєстрації прав на спірне нерухоме майно покладаються судом на Відповідачів -1, -2 у рівних частинах. Витрати Позивача по сплаті судового збору за вимогу про визнання недійсним договору дарування нежитлового приміщення покладаються на Позивача з огляду на відмову у задоволенні такої вимоги.
Отже, на користь Міністерства юстиції України має бути стягнуто: з Громадської організації "Громадянська перспектива" 1 342 грн. 00 коп. судового збору, сплаченого Мін'юстом за подання позову ( в частині вимоги про скасування державної реєстрації ); з Комуністичної партії України 1 342 грн. 00 коп. судового збору, сплаченого Мін'юстом за подання позову ( в частині вимоги про скасування державної реєстрації ).
Натомість, у зв'язку із частковим задоволенням апеляційної скарги на користь Громадської організації "Громадянська перспектива" з Міністерства юстиції України підлягає стягненню 4 026,00 грн..
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Громадської організації "Громадянська перспектива" - задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 08.01.2024 р. у справі № 912/1552/23 у частині визнання недійсним договору дарування нерухомого майна укладеного 17.07.2015 р. між Комуністичною партією України та Громадською організацією "Громадянська перспектива", посвідченого приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Тітаренко Н.В. та зареєстрований за № 393 - скасувати. У цій частині в задоволені позову відмовити.
Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 08.01.2024 р. у справі № 912/1552/23 у частині скасування державної реєстрації прав Громадської організації "Громадянська перспектива" на нерухоме майно, розташоване за адресою: вул. Леніна, 54, кв. 4, м. Бобринець, Кіровоградська обл., 25000, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 679338135208 - змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
Стягнути з Громадської організації "Громадянська перспектива" ( код ЄДР 39336747, вул. Яновського, 90, м. Кропивницький, 25009 ) на користь Міністерства юстиції України ( код ЄДР 00015622, вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001 ) судовий збір за подання позовної заяви, в розмірі 1 342 грн. 00 коп. та судовий збір за подання заяви про забезпечення позову, у розмірі 671 грн. 00 коп., про що видати наказ.
Стягнути з Комуністичної партії України на користь Міністерства юстиції України ( код ЄДР 00015622, вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001 ) судовий збір за подання позовної заяви, в розмірі 1 342 грн. 00 коп. та судовий збір за подання заяви про забезпечення позову, у розмірі 671 грн. 00 коп., про що видати наказ.
Стягнути з Міністерства юстиції України ( код ЄДР 00015622, вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001 ) на користь Громадської організації "Громадянська перспектива" ( код ЄДР 39336747, вул. Яновського, 90, м. Кропивницький, 25009 ) судовий збір за подання апеляційної скарги, в розмірі 4 026,00 грн., про що видати наказ.
Видачу відповідних наказів, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Кіровоградської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 19.03.2026 р.
Головуючийсуддя І.М. Кощеєв
Суддя О.В. Чус
Суддя С.В. Вінніков