18 березня 2026 рокусправа № 380/22233/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач-2) у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача-2 від 14.10.2025 № 1136 про відмову в перерахунку пенсії в частині застосування показника середньої заробітної плати за 2022, 2023 та 2024 роки відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на підставі заяви позивача від 07.10.2025 № 817;
- зобов'язати відповідача-1 провести перерахунок та виплату позивачу пенсії за віком відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022, 2023 та 2024 роки, з урахуванням раніше проведених виплат, починаючи з 19.09.2025.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що він перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України у зв'язку з призначенням пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». 07.10.2025 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою, у якій просив перерахувати пенсію, як особі, яку переведено з пенсії за вислугу років по Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пенсію за віком по Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2022-2024роки, а не з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2014-2016 роки.
Згідно з п.4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (далі - Порядок від 25.11.2005 року № 22-1) після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію. Таким органом є Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області. За результатами розгляду даної заяви 14.10.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області прийнято рішення за №1136 про відмову у перерахунку пенсії у зв'язку з тим, що пенсію позивачу розраховано згідно чинного законодавства та відсутні підстави для проведення перерахунку. За таких обставин, вважає позовні вимоги обґрунтованими та просить задовольнити позов.
Ухвалою від 12.11.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Згідно із ч.9 ст.31 Кодексу адміністративного судочинства України невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач із складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у визначених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до Розпорядження керівника апарату Львівського окружного адміністративного суду від №7/р від 26.01.2026 “Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ», відповідно до Рішення Вищої ради правосуддя №100/0/15-26 від 22.01.2026 та Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України 11.11.2024 №39 (із змінами), проведено повторний розподіл справи.
Після автоматизованого розподілу для розгляду цієї справи визначено суддю Лунь З.І.
Ухвалою від 30.01.2026 суддею прийнято справу до свого провадження.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, позовні вимоги заперечив. Обґрунтовуючи заперечення покликався на те, що позивачу не призначено пенсію вперше, а переведено на інший вид, тому до обрахунку пенсії застосований показник середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2014-2016 року відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Вважає дії відповідача правомірними та просить відмовити у задоволенні позову.
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Суд встановив таке.
Позивач, ОСОБА_1 , перебував на обліку в органі Пенсійного фонду України у зв'язку з призначенням пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 2011 року.
З 19.09.2025 позивач набув право на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
07.10.2025 позивачем подано заяву про призначення/перерахунок пенсії, на підставі якої відповідачем здійснено переведення позивача з одного виду пенсії на інший, при цьому застосовано показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки.
Згідно з п.4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (далі - Порядок від 25.11.2005 року № 22-1) після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію. Таким органом є Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
За результатами розгляду даної заяви 14.10.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області прийнято рішення за №1136 про відмову в перерахунку пенсії. В обгрунтування відмови зазначено, що підстави застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки (2022-2024 2 роки), що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, відсутні.Не погоджуючись з діями органу Пенсійного фонду, позивач звернувся до суду із цією позовною заявою.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає таке.
У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 (далі - Закон України №1058-ІV), пенсією є щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Положеннями частини першої статті 9 Закону № 1058-IV встановлено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ від 05.11.1991 (в редакції чинній на момент призначення позивача пенсії за вислугу років) призначаються такі види державних пенсій: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років; б) соціальні пенсії.
Згідно з статтею 6 цього ж Закону особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором, за винятком пенсій інвалідам внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при захисті Батьківщини чи при виконанні інших обов'язків військової служби, або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи з виконанням інтернаціонального обов'язку.
Відповідно до статті 10 Закону № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Згідно з приписами частини другої статті 40 Закону №1058-IV, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018року по 31 грудня 2018року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Частиною 3 статті 45 Закону № 1058-IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Отже, на підставі аналізу наведених норм, суд дійшов висновку, що частиною 3 статті 45 Закону № 1058-ІV визначено порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший.
Відтак, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV.
Разом з тим, з матеріалів справи видно, що початково позивачу була призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-ІV позивач у 2025 році звернувся вперше.
Таким чином, отримуючи пенсію за вислугу років позивач не користувався жодним із видів пенсій, встановлених Законом №1058-ІV, тому звернувшись до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком, позивач використав право на призначення пенсії в солідарній системі відповідно до Закону №1058-ІV вперше, та перейшов з одного виду пенсії на інший.
Отже, у випадку, коли особі було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», у подальшому при розрахунку пенсії за віком за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» такій особі показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом, ніж пенсія за вислугу років.
Верховний Суд України у постанові від 29.11.2016 у справі №133/476/15-а зазначив, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому, при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення з одного виду пенсії на інший згідно частини третьої статті 45 Закону №1058-IV.
Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 15.03.2018 по справі №521/4655/17, від 02.03.2020 у справі №175/4084/16-а, від 27.02.2020 у справі №513/298/17.
Разом з цим, відповідно до правової позиції Верховного Суду висловленій, зокрема, у постановах від 29.11.2016 у справі № 133/476/15-а, від 14.02.2018 по справі №465/5246/17, від 23.10.2018 у справі № 334/2653/17, від 13.12.2018 у справі №185/860/17, від 06.02.2019 у справі №333/1856/17 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №876/5312/17, якщо особа отримувала пенсію за іншим Законом, звертається за призначенням пенсії згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», показник середньої заробітної плати має враховуватись за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії за Законом №1058-IV.
З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що відповідачем при призначенні позивачу пенсії за віком неправомірно застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки, що є підставою для зобов'язання відповідача провести перерахунок призначеної позивачу пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022-2024 роки.
Щодо органу Пенсійного фонду України, якого належить зобов'язати відновити порушене право позивача на отримання пільгової пенсії, суд зазначає таке.
У п. п. 27, 28 постанови від 08.02.2024 у справі № 500/1216/23 Верховний Суд вказав, що у справі, яка розглядається суди встановили, що для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено ГУ ПФУ у Волинській області, рішенням якого ОСОБА_1 з 11.01.2023 призначено пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV, при обчисленні якої застосовано показник середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016.
Тож, дії зобов'язального характеру щодо проведення позивачу нарахування призначеної йому пенсії за віком згідно із Законом № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022-2024 роки, має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що призначив позивачу пенсію, яким у цьому випадку є ГУ ПФУ Волинської області, у зв'язку із чим рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення.
У цій справі заяву позивача про перерахунок пенсії за принципом екстериторіальності розглянуло ГУ ПФУ в Запорізькій області, яке за результатами її розгляду ухвалило оскаржуване рішення про відмову в перерахунку пенсії позивачу. Отже, право позивача на перерахунок пенсії порушило ГУ ПФУ в Запорізькій області, з огляду на що саме цей орган Пенсійного фонду України належить зобов'язати відновити порушене право позивача.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Таким чином, суд, керуючись частиною другою статті 9 КАС України, з метою ефективного захисту прав позивача від порушень з боку суб'єкта владних повноважень дійшов висновку зобов'язати саме Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, як територіального органу ПФУ, який у порядку екстериторіальності розглядав заяву позивача, здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком позивачу відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09 липня 2003 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2022, 2023 та 2024 роки, починаючи з 19.09.2025, з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, суд вважає, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню частково.
Відповідно до положень ст. 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір за подання позову до суду в сумі 968,96грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -
адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (місцезнаходження: 69005, м.Запоріжжя, проспект Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №1136 від 14.10.2025 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 в частині застосування показника середньої заробітної плати за 2022, 2023 та 2024 роки відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022, 2023 та 2024 роки, з урахуванням раніше проведених виплат, починаючи з 19.09.2025.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (місцезнаходження: 69005, м.Запоріжжя, проспект Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп. судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 18.03.2026.
Суддя Лунь З.І.