1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 11 березня 2026 року, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 20 лютого 2026 року, відносно,
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Київ, громадянина України, з вищою освітою, військовослужбовця ЗСУ, займаю чого посаду відповідального виконавця адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 , розлученого, маючого на утриманні неповнолітню доньку, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого у тому АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 127, ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України,
за участі: в режимі відеоконференцзв'язку прокурора захисника підозрюваного ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6
Вказаною ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого СВ Солом'янського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, по 18 квітня 2026 року, без визначення розміру застави.
Не погоджуючись з таким рішенням, захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого слідчого відділу Солом?янського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону - прокурором у кримінальному провадженні № 12025100090003126 від 09.12.2025 ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та змінити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на більш м?який запобіжний захід, не пов?язаний з триманням під вартою, у вигляді нічного домашнього арешту або співмірного розміру застави із застосуванням засобу електронного контролю або без такого.
Вважає оскаржувану ухвалу необґрунтованою, невмотивованою, незаконною та такою, що постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Зазначає, що повідомлення про підозру є необґрунтованим, в частині кваліфікації дій ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 127 КК України, а матеріали клопотання не містять жодних об'єктивних даних, які б підтверджували наявність попередньої змови, деталізації його дій, а саме про те, які удари та в яку частину тіла, з якою інтенсивністю наносив.
Наголошує, що жоден із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не доведений стороною обвинувачення належними та допустимими доказами, а поведінка підозрюваного протягом досудового розслідування була належною.
Також звертає увагу на те, що слідчим суддею при постановленні оскаржуваної ухвали не надано належної оцінки поведінці підозрюваного під час проведення слідчих дій та позитивним характеризуючим даним про особу підозрюваного, який має міцні соціальні зв'язки, постійне місце проживання у м. Києві.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечив проти задоволення скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів судового провадження, слідчим відділом Солом'янського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 09 грудня 2025 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12025100090003126, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 127 КК України.
18 лютого 2026 року ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
19 лютого 2026 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 127, ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України.
20 лютого 2026 року старший слідчий СВ Солом'янського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_8 , за погодженням прокурора відділу Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва із клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 20 лютого 2026 року клопотання задоволено.
З таким рішенням колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування запобіжного заходу.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно із статтею 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам в тому числі переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних, а також вчинити інше кримінальне правопорушення. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірено при розгляді клопотання. При цьому, допитано підозрюваного, заслухано думку прокурора та позицію захисника, з'ясовано інші обставини, які мають значення при вирішенні питання застосування запобіжного заходу.
Слідчий суддя, перевіряючи доводи та обставини, на які посилаються слідчий та прокурор у клопотанні з'ясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 127, ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
У даному кримінальному провадженні, зв'язок підозрюваного ОСОБА_6 з інкримінованимикримінальними правопорушеннямипідтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дає можливість вважати, що підозра ОСОБА_6 є обґрунтованою, що дає підстави для застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування.
Окрім того, слідчий суддя обґрунтовано встановив, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Зокрема, підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з рішенням слідчого судді щодо необхідності задоволення клопотання слідчого, оскільки він в повному обсязі довів обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_6 на свободу. Вказане рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Крім того, слідчий суддя під час вирішення клопотання, врахував підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу підозрюваного, його вік, стан здоров'я, репутацію, ставлення до вчиненого діяння, майновий та сімейний стан, існуючі ризики та прийшов до висновку про відсутність підстав застосування до ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу. Відтак, слідчий суддя застосував до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Щодо доводів апеляційної скарги щодо необґрунтованості повідомлення про підозру в частині кваліфікації дій ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 127 КК України, варто зазначити наступне.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності події та складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, у тому числі наявності або відсутності умислу в діях особи, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, а дослідження та оцінка доказів, встановлення наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, та достатності доказів для доведеності винуватості особи, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.
При цьому, варто зазначити, що сукупність матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Доводи апелянта про недоведеність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду. З матеріалів судового провадження вбачається, що органом досудового розслідування доведено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які оцінено слідчим суддею в межах КПК України, наданих на даній стадії кримінального провадження.
Посилання захисника на позитивні характеризуючі дані про особу підозрюваного, не переважають можливих ризиків неправомірної його поведінки. Відтак, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали.
Доводи сторони захисту, які стосуються належної процесуальної поведінки підозрюваного не спростовують наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та не є безумовною підставою для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, оскільки оцінці підлягає не лише попередня поведінка особи, а й обставини кримінального правопорушення, тяжкість покарання та інші дані про особу підозрюваного.
Слідчий суддя дотримався вказаних вимог закону, а тому підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу не вбачається.
Істотних порушень вимог КПК України, які могли б стати безумовною підставою для скасування ухвали слідчого судді у даному провадженні не встановлено.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 182, 183, 194, 376 404, 405, 418, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 20 лютого 2026 року, відносно ОСОБА_6 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Єдиний унікальний № 760/4456/26 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_13
Провадження № 11-сс/824/2791/2026 Доповідач: ОСОБА_1
Категорія ст.183 КПК України