1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 10 березня 2026 року, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 20 лютого 2026 року, відносно
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Києві, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 127 КК України,
за участі: в режимі відеоконференцзв'язку прокурора захисника підозрюваного ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6
Вказаною ухвалою задоволено клопотання слідчого слідчого відділу Солом'янського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 24 год. 00 хв 18.04.2026 року включно, без визначення розміру застави.
Не погоджуючись з таким рішенням, захисник ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді та визначити йому інший вид запобіжного заходу, не пов'язаний із триманням під вартою або визначити відповідний розмір застави.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що повідомлення про підозру є неконкретизованим, а характер дій підозрюваного стосовно потерпілого не відповідає тим, які описані в повідомленні про підозру.
Зокрема зазначає, що кваліфікація дій підозрюваного є штучно завищеною, а підозрюваний частково визнає свою вину і під час розгляду клопотання зазначив, що потерпілому наніс один удар долонею в область задньої частини голови через образи на свою адресу.
Також звертає увагу на те, що саме підозрюваний надав потерпілому мобільний телефон, з якого він викликав поліцію, що вказує на свідому поведінку підозрюваного та відсутності потреби у приховуванні чи перекручуванні обставин.
Вважає, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не доведені стороною обвинувачення та ґрунтуються лише на припущеннях.
Посилається на позитивні характеризуючі дані про особу підозрюваного, який має міцні соціальні зв'язки, особу похилого віку на утриманні, яка потребує сторонньої допомоги, до кримінальної відповідальності раніше не притягувався, є колишнім працівником правоохоронного органу, брав активну участь у відсічі російської агресії.
Заслухавши доповідь судді, доводи підозрюваного та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечив проти задоволення скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів судового провадження, слідчим відділом Солом'янського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 09 грудня 2025 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12025100090003126, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 127 КК України.
18 лютого 2026 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 127 КК України.
20 лютого 2026 року слідчий слідчого відділу Солом'янського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_8 , за погодженням прокурора Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 20 лютого 2026 року клопотання слідчого задоволено та застосовано до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 18 квітня 2026 року включно.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування запобіжного заходу.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Згідно із статтею 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам в тому числі переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних, а також вчинити інше кримінальне правопорушення. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірено при розгляді клопотання. При цьому, допитано підозрюваного ОСОБА_6 , заслухано думку прокурора та позицію захисника, з'ясовано інші обставини, які мають значення при вирішенні питання застосування запобіжного заходу.
Слідчий суддя, перевіряючи доводи та обставини, на які посилаються слідчий та прокурор у клопотанні з'ясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 , кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 127 КК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
У даному кримінальному провадженні, зв'язок підозрюваного ОСОБА_6 , з інкримінованим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дає можливість вважати, що вручена підозра ОСОБА_6 , є обґрунтованою, та дає підстави для застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування.
Викладені в апеляційній скарзі доводи про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри колегія суддів вважає безпідставними, оскільки наведені у клопотанні дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, на даному етапі досудового розслідування свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 127 КК України.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності події та складу кримінального правопорушення в діянні, умислу в діях, винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, а дослідження та оцінка доказів, встановлення наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, та достатності доказів для доведеності винуватості особи, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.
Окрім того, слідчий суддя, всупереч доводам апеляційної скарги обґрунтовано встановив, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Зокрема, органом досудового розслідування доведено, що підозрюваний ОСОБА_6 , може переховуватися від органів досудового розслідування, та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на інших підозрюваних та свідків у даному кримінальному провадженні.
Слідчий суддя, з урахуванням обґрунтованості підозри у вчиненні підозрюваним інкримінованого кримінального правопорушення, доведених стороною обвинувачення ризиків, відомостей щодо особи підозрюваного, дійшов обґрунтованого висновку, що на даному етапі кримінального провадження, застосування до ОСОБА_6 , запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою дієвості даного кримінального провадження.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з рішенням суду щодо необхідності задоволення клопотання слідчого, оскільки він в повному обсязі довів обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_6 , на свободу. Таке обмеження не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 , суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Посилання захисника на позитивні характеризуючі дані про особу підозрюваного, який має міцні соціальні зв'язки, особу похилого віку на утриманні, яка потребує сторонньої допомоги, до кримінальної відповідальності раніше не притягувався, є колишнім працівником правоохоронного органу, брав активну участь у відсічі російської агресії, не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки були відомі слідчому судді при прийнятті рішення та не переважають можливих ризиків його протиправної поведінки.
Також, слідчим суддею з урахуванням положень, передбачених п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України не визначено розмір застави у кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_6 , підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 127 КК України, тобто злочину вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування. З таким висновком погоджується колегія суддів.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали, слідчий суддя дотримався вимог закону, а тому підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу не вбачається.
Істотних порушень вимог КПК України, які могли б стати безумовною підставою для скасування ухвали слідчого судді у даному провадженні не встановлено.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 182, 183, 194, 376 404, 405, 418, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 20 лютого 2026 року, відносно ОСОБА_6 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Єдиний унікальний № 760/4451/26 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_12
Провадження № 11-сс/824/2818/2026 Доповідач: ОСОБА_1
Категорія ст.183 КПК України