10 березня 2026 року
м. Київ
cправа № 0440/5083/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Денисюк І. Г.,
представники учасників справи:
позивача - Ясир С. А.,
відповідача - Тарасюк О. Л., Жежель С. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Кам'янської міської ради
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.12.2025 (судді: Чус О. В. - головуючий, Іванов О. Г., Дармін М. О.) та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2025 (суддя Татарчук В. О.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Блок ЛТД"
до Кам'янської міської ради
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Комунальне підприємство Кам'янської міської ради "Екосервіс"
про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень,
1. У липні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Блок ЛТД" (далі - ТОВ Фірма "Блок ЛТД") звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Кам'янської міської ради, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Екосервіс" (далі - КП Кам'янської міської ради "Екосервіс") про визнання незаконним, протиправним та скасування рішення Кам'янської міської ради від 22.06.2018 № 1134-25/VII "Про надання дозволу КП Кам'янської міської ради "Екосервіс" на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для організації благоустрою" (далі - спірне рішення/рішення від 22.06.2018 № 1134-25/VII).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем при прийнятті спірного рішення було порушено порядок надання земельної ділянки у користування та надано дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для організації благоустрою третій особі.
Позивач вказував, що надання дозволу третій особі на розробку проєкту землеустрою свідчить про порушення прав позивача на правомірне очікування та законне сподівання отримання даного об'єкту в користування на підставі договору оренди землі, оскільки рішенням Дніпродзержинської міської ради від 29.08.2014 № 1092-54/VІ дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки було надано позивачу.
2. У відзиві на позовну заяву Кам'янська міська рада просила відмовити в її задоволенні, вказуючи на те, що спірне рішення прийнято відповідно до Земельного кодексу України на пленарному засіданні міської ради згідно з регламентом міської ради та з дотриманням процедури прийняття рішень.
КП Кам'янської міської ради "Екосервіс" у відзиві на позовну заяву також просило відмовити у її задоволенні.
3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.11.2018, залишеним без змін зі своїх мотивів постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16.04.2019, позовні вимоги задоволені, визнано незаконним, протиправним та скасовано рішення Кам'янської міської ради від 22.06.2018 № 1134-25/VII.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що фактично, оскаржуваним рішенням відповідач позбавив позивача його законних прав на набуття в оренду земельної ділянки, відносно якої раніше був наданий дозвіл на розроблення проекту землеустрою, оскільки позивач, як особа, якій відповідним рішенням компетентного органу надано право користування земельною ділянкою, набув правомірних очікувань щодо належного подальшого оформлення права на майно (право оренди), укладення відповідного договору оренди на виконання даного рішення.
Суд визнав неприйнятними доводи відповідача про відсутність у товариства пріоритетного права на отримання дозволу на розроблення землевпорядної документації щодо відведення спірної земельної ділянки, оскільки по-перше, такий дозвіл йому вже був наданий, а по-друге, на цій земельній ділянці знаходяться майно позивача, яке набуто ним на підставі договору купівлі-продажу у попереднього користувача спірної земельної ділянки.
При цьому суд виходив з того, що спірна земельна ділянка віднесена до категорії: землі промисловості (землі підприємств іншої промисловості (1.1.5) та з 2003 року була передана попередньому землекористувачу в оренду для переробки і розміщення шлакових відвалів, вилучення корисних компонентів і проведення технологічних процесів, що забезпечують таке вилучення.
Постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18.11.2021 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.11.2018 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16.04.2019 у справі скасовано, провадження у справі закрито.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду зазначив, що фактично спірні у справі, що розглядається, правовідносини виникли внаслідок незгоди позивача з рішенням міської ради як власника спірної земельної ділянки про надання своєму комунальному підприємству дозволу на розробку проєкту землеустрою на цю ділянку для організації благоустрою з підстав порушення його прав як землекористувача спірної земельної ділянки, а також власника розташованих на вказаній земельній ділянці шлакових відходів, що на думку позивача дає йому право на отримання земельної ділянки в користування без проведення земельних торгів.
Фактичні обставини, доводи та заперечення учасників справи вказують на те, що у цій справі безпосередньо між позивачем та відповідачем правовідносини, які були б засновані на владно-управлінському підпорядкуванні, не виникли, а право звернення до суду та порушення своїх прав позивач пов'язує з порушенням його саме майнових прав і не пов'язує із захистом прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин.
Враховуючи характер спірних правовідносин, суб'єктний склад сторін у справі та фактичні обставини, які підлягають доказуванню, Суд дійшов висновку, що цей спір має вирішуватись за правилами господарського судочинства.
4. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
Ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області від 19.05.2022, від 21.12.2023 у справі призначалася судова земельно-технічна експертизи, провадження у справі зупинялося та поновлювалося згідно з відповідними ухвалами суду.
5. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2025, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 10.12.2025, позовні вимоги задоволені, визнано незаконним, протиправним та скасовано рішення Кам'янської міської ради від 22.06.2018 № 1134-25/VII "Про надання дозволу КП Кам'янської міської ради "Екосервіс" на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для організації благоустрою".
6. Суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачу відповідним рішенням компетентного органу було надано право на розробку документації, а тому позивач мав правомірні очікування щодо оформлення правовідносин оренди спірної земельної ділянки, оскільки ним було дотриману всю процедуру, яка передує укладенню договору оренди землі.
7. Не погоджуючись з постановою Центрального апеляційного господарського суду від 10.12.2025 та рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2025, Кам'янська міська рада у касаційній скарзі просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги посиланням на пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України та застосуванням норми права без урахування висновків викладених у постановах від 20.09.2020 у справі № 688/2908/16-ц, від 13.12.2016 у справі № К800/24710/15, від 10.12.2013 у справі № 21- 358а13 та у постанові Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 463/3375/15-а.
Так, скаржник зазначає, що рішенням міської ради від 29.08.2014 № 1092-54/ VI позивачу було надано дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки згідно з рішенням Дніпродзержинської (Кам'янської) міської ради від 29.08.2014 і з того часу позивач не скористався своїм правом та не розробив проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Жодних рішень про надання товариству права користування земельною ділянкою не приймалося.
Отже, позивачем до теперішнього часу не розроблено проєкт щодо відведення спірної земельної ділянки, він не звертався до міської ради із заявою про укладення договору оренди і з ним не було укладено такого договору, а тому позивач не може вважатися землекористувачем права якого є порушеними.
Скаржник зазначає, що правова позиція міської ради полягає у тому, що так як на спірній земельній ділянці відсутнє нерухоме майно позивача, то в нього відсутнє пріоритетне право на укладення саме з ним договору оренди земельної ділянки. Пріоритетне право на укладення договору оренди згідно з приписами Земельного кодексу України виникає лише у власника об'єктів нерухомого майна, які розташовані на цій земельній ділянці. Належні позивачеві відходи не є нерухомим майном і право власності позивача на такі відходи не може бути підставою для наявності у нього пріоритетного права на укладення договору оренди земельної ділянки, а отже і відсутності правомірних очікувань на його укладення.
Заявник касаційної скарги також вказує на відсутності правових підстав у Кам'янської міської ради для відмови у задоволені клопотання КП Кам'янської міської ради "Екосервіс" про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки виходячи з положень, зокрема, статті 123 Земельного кодексу України.
Скаржник зазначає, що в ухвалі від 13.12.2016 у справі № К800/24710/15 Вищий адміністративний суд України зазначив, що наявність рішень (розпорядження) про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок із земель державної чи комунальної власності не є підставою для відмови іншій особі у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою органом виконавчої влади чи місцевого самоврядування. Така позиція висловлена також в адміністративних справах Верховного суду України у постановах від 10.12.2013 справа № 21-358а13, від 07.06.2016 справа №21-1391а16, а також у постанові Верховного суду від 27.03.2018 у справі № 463/3375/15-а
У касаційній скарзі скаржник зазначає, що ухвалами Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 02.10.2017, від 05.12.2017, від 25.01.2018 було заборонено Кам'янській міській раді та її посадовим особам надавати дозвіл на розробку проєкту землеустрою, викуп, погодження надання спірної земельної ділянки у власність, користування, оренду, переміщення майна ТОВ Фірма "Блок ЛТД", що знаходиться на земельній ділянці, звільнення земельної ділянки від майна позивача, до вирішення по суті позову у справі № 208/5023/17.
Однак, такі заходи забезпечення позову були скасовані згідно з ухвалою від 25.05.2018 Заводського районного суду м. Дніпродзержинська у справі № 208/5023/17.
Отже, скаржник вважає, що Кам'янська міська рада виносячи рішення від 22.06.2018 № 1134-25/VІІ "Про надання дозволу КП Кам'янської міської ради "Екосервіс" на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для організації благоустрою" діяла в межах закону та не порушила жодної норми законодавства.
8. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ Фірма "Блок ЛТД" просить залишити її без задоволення, а судові рішення у справі без змін, вказуючи на не доведення скаржником підстав для касаційного оскарження судових рішень, оскільки у касаційній скарзі не конкретизовано, яку саме норму права суди застосували без урахування відповідного правового висновку, не наведено змістовного аналізу такого висновку та не доведено подібності правовідносин у даній справі та у справах, на які він посилається.
Фактично викладені у скарзі доводи зводяться до незгоди з установленими судами обставинами справи та до спроби повторної оцінки доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції відповідно до частин 1, 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України.
9. Дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, пояснення присутніх у судовому засіданні представників учасників справи, а також матеріали справи, Верховний Суд відхиляє ці доводи, а обставини, які стали підставою для відкриття касаційного провадження відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, у наведеному випадку не підтвердилися з огляду на таке.
10. Суди попередніх інстанцій установили, що рішенням Дніпродзержинської міської ради (на теперішній час - Кам'янська міська рада) від 25.03.2003 № 144-05/ХХIV Приватному акціонерному товариству "Компанія з іноземними інвестиціями "ДЕМОС" (далі - ПрАТ "Компанія з іноземними інвестиціями "ДЕМОС") у зв'язку зі зміною меж землекористування, затверджено площу земельної ділянки за адресою: вул. Широка, 351 площею 80,8657 га на умовах оренди з подальшою рекультивацією та поверненням до земель міської ради, в тому числі: 80,8199 га - земельна ділянка для розміщення шлакових відвалів (план встановлення меж № 80); 0,0307 га - земельна ділянка для розміщення будівлі залізничної вагової (план встановлення меж № 81); 0,0151 га - земельна ділянка для розміщення будівлі сторожки (план встановлення меж №82).
20.05.2003 на виконання рішення міської ради від 25.03.2003 № 144-05/ХХIV між ПрАТ "Компанія з іноземними інвестиціями "ДЕМОС" та Дніпродзержинською міською радою укладено договір оренди земельної ділянки № 0856 (далі - договір оренди від 20.05.2003 № 0856), за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне володіння і користування земельну ділянку площею 80,8657 га, що знаходиться за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. Широка, 351 згідно з планами земельних ділянок (кадастрові номери: 1210400000:03:035:0034; 1210400000:03:035:0035; 210400000:03:035:0036), що додаються (додатки №№ 1, 2, 3) та відповідно з координатами, показниками, планами, актом, що містяться у затвердженому управлінням земельних ресурсів м. Дніпродзержинська у 2003 році технічному звіті № 66(4) з інвентаризації меж земельних ділянок акціонерної компанії "ДЕМОС". Земельна ділянка покрита шаром мартенівських шлаків товщиною від 12 до 36 метрів. Ґрунт земельної ділянки відповідно до висновків Дніпродзержинської міської санітарної епідеміологічної станції та Придніпровського регіонального центру оцінки промислових відходів знаходиться під впливом інтенсивного техногенного забруднення ціанідами, радіонідами, фенолами, джерелом якого є продукти фізико-хімічних процесів, що відбуваються у відвалах мартенівських шлаків.
Згідно з пунктом 2.1 договору від 20.05.2003 № 0856 термін його дії встановлено до 25.03.2028.
Також суди установили, що рішенням Дніпродзержинської міської ради від 01.10.2003 № 224-08/ХХІV ПрАТ "Компанія з іноземними інвестиціями "ДЕМОС" надано у користування земельну ділянку за адресою: м. Дніпродзержинськ вулиця Широка, 351 площею 4,0000 га для переробки та розміщення шлакових відвалів.
22.10.2003 між ПрАТ "Компанія з іноземними інвестиціями "ДЕМОС" та Дніпродзержинською міською радою було укладено договір оренди земельної ділянки № 01078 (далі - договір від 22.10.2003 № 01078), за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне володіння і користування земельну ділянку площею 4,0000 га, що знаходиться за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. Широка, 351, згідно з планом земельної ділянки (кадастровий номер: 1210400000:03:035:0068) додаток № 1 до цього договору). Земельна ділянка покрита шаром мартенівських шлаків товщиною від 12 до 36 метрів. Ґрунт земельної ділянки, відповідно до висновків Дніпродзержинської міської санітарної епідеміологічної станції та Придніпровського регіонального центру оцінки промислових відходів знаходиться під впливом інтенсивного техногенного забруднення ціанідами, радіонідами, фенолами, джерелом якого є продукти фізико-хімічних процесів, що відбуваються у відвалах мартенівських шлаків.
За змістом пункту 1.5 договору від 22.10.2003 № 01078 земельна ділянка передається в оренду з метою несільськогосподарського використання для переробки і розміщення шлакових відвалів, вилучення корисних компонентів і проведення технологічних процесів, що забезпечують таке вилучення.
Відповідно до пункту 2.1 договору від 22.10.2003 № 01078, з урахуванням протоколу розбіжностей, договір укладається на термін до 01.10.2013, з умовами продовження в встановленому порядку терміну дії до 01.10.2028 згідно з рішенням сесії міської ради Дніпродзержинська від 01.10.2003 № 244-08/ХХІ та договором оренди земельної ділянки від 20.05.2003, зареєстрованим 28.05.2003 № 0856.
11. 18.10.2013 між ТОВ Фірма "Блок ЛТД" (покупець) та ПрАТ "Компанія з іноземними інвестиціями ДЕМОС" (продавець) було укладено договір купівлі-продажу № 13093/5 (далі - договір купівлі-продажу № 13093/5), за умовами якого продавець в порядку та на умовах, передбачених договором, зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти належні продавцю на праві власності на підставі договору від 17.12.1993 № 1647Д/9373, укладеним із Дніпровським металургійним комбінатом ім. Дзержинського, відвальні мартенівські шлаки і щебенево-піщану суміш, після їх переробки у кількості згідно зі специфікацією № 1 цього договору (далі - товар).
У пункті 4.1 договору купівлі-продажу № 13093/5 передбачено, що приймання-передача товару здійснюється уповноваженими представниками сторін за місцем його знаходження. Місце знаходження товару визначено на схемах, які є додатками до договору: кадастровий план земельної ділянки площею 79 га до договору оренди від 28.05.2003 № 0856 (додаток 2) та кадастровий план земельної ділянки площею 4 га до договору оренди від 29.10.2003 № 01078 (додаток 3).
Покупець зобов'язується переоформити протягом 180 календарних днів право оренди на земельні ділянки, які знаходяться під шлаками, або компенсувати їх вартість оренди продавцю (пункт 4.4 договору купівлі-продажу № 13093/5).
Так, з метою реалізації прав на отримання дозволу на розробку технічної документації на земельну ділянку, позивач звернувся до Дніпродзержинської міської ради з клопотанням від 26.05.2014 № 134, в якому просив надати дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою, щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розташованої за адресою вул. Широка, 351 та дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на право користування земельною ділянкою на підставі договору купівлі-продажу від 18.10.2013 № 13093/5.
Рішенням Дніпродзержинської міської ради від 29.08.2014 № 1092-54/VI "Про набуття (припинення) прав на землю ТОВ Фірмі "Блок ЛТД" надано дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: м. Дніпродзержинськ вулиця Широка, 351 орієнтовною площею 83,0 га для розміщення шлакових відвалів.
23.06.2017 рішенням Кам'янської міської ради № 722-17/VII визнано таким, що втратив чинність пункт 11.17 рішення міської ради від 30.05.2014 № 1058-50/VІ в частині надання ТОВ Фірмі "Блок ЛТД" дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) за адресою: м. Кам'янське, вул. Широка, 351 площею 79,0291 га та 4,0000 га для розміщення шлакових відвалів.
21.07.2017 рішенням Кам'янської міської ради № 777-18/VIІ "Про набуття (припинення) прав на землю" вирішено внести зміни в документи на землекористування, а саме визнати таким, що втратив чинність, пункт 12.12 рішення міської ради від 29.08.2015 № 1092-54/VI про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ Фірма "Блок ЛТД" за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Широка, 351.
Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 25.05.2018, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2018, в адміністративній справі № 208/5023/17 задоволені позовні вимоги ТОВ Фірма "Блок ЛТД", а саме пункт 14.3 рішення Кам'янської міської ради від 21.07.2017 № 777-18/VII, яким визнано таким, що втратив чинність пункт 12.12 рішення Дніпродзержинської міської ради від 29.08.2014 № 1092-54/VI про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ Фірма "Блок ЛТД", визнано протиправним та скасовано.
12. Разом з цим суди попередніх інстанцій установили, що 14.05.2018 КП Кам'янської міської ради "Екосервіс" звернулося до Кам'янської міської ради з клопотанням про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Широка, 351, орієнтованою площею 83,0291га для організації благоустрою.
22.06.2018 рішенням Кам'янської міської ради № 1134-25/VІІ "Про надання дозволу Комунальному підприємству "Екосервіс" на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для організації благоустрою" Кам'янська міська рада надала дозвіл КП Кам'янської міської ради "Екосервіс" на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 83,0291 га, за адресою м. Кам'янське, вул. Широка, 351 для організації благоустрою.
13. ТОВ Фірма "Блок ЛТД", вважаючи порушеним свої права, звернулося до суду з вимогами про визнання незаконним, протиправним та скасування рішення Кам'янської міської ради від 22.06.2018 № 1134-25/VII "Про надання дозволу КП КМР "Екосервіс" на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для організації благоустрою".
14. Статтею 123 Земельного кодексу України визначено порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування та передбачено (у редакції, чинній на час ухвалення міською радою рішення від0 29.08.2014 № 1092-54/VI), що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування (частина 1).
Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки (абзац 1 частини 2 статті 123 Земельного кодексу України).
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (абзац 1 частини 3 статті 123 Земельного кодексу України).
У пунктах 35, 36 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі № 688/2908/16-ц, на неврахування висновків в які посилається скаржник, зазначено таке:
"35. Отже, правовідносини оренди виникають лише в момент укладення договору оренди.
36. До цього моменту, починаючи з моменту звернення особи до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, тривають переддоговірні відносини: сторони ведуть переговори щодо предмета договору, а саме - щодо можливості укладення договору оренди в майбутньому та визначення конкретної земельної ділянки на масиві земель державної або комунальної власності у встановленому законом порядку. Етапи цих переговорів такі:
36.1 Звертаючись до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зацікавлена особа звертається до власника земельної ділянки - держави або територіальної громади (в особі відповідного органу) з пропозицією про укладення в майбутньому договору оренди (предмет якого на цей час точно не визначений) та про проведення переговорів з цього приводу.
36.2 У дозволі на виготовлення проєкту землеустрою визначається лише приблизна площа земельної ділянки та орієнтовне місцезнаходження (наприклад, земельний масив, у межах якого вона буде знаходитись).
36.3 Конкретизується ж земельна ділянка у проєкті землеустрою. Проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки включає інформацію щодо меж земельної ділянки та інформацію, важливу для визначення можливості використання земельної ділянки у той чи інший спосіб, зокрема перелік обмежень у використанні земельних ділянок (меж охоронних зон (наприклад, біля ліній електропередач), зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель); матеріали погодження проєкту землеустрою тощо (стаття 50 Закону України «Про землеустрій»).
36.4 Отже, дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки означає дозвіл власника земельної ділянки здійснити певні дії на землі власника, аби мати змогу в подальшому точно визначити предмет оренди. Отже, цей дозвіл наділяє заінтересовану особу повноваженням ідентифікувати на землі власника земельну ділянку, яку ця особа бажає отримати в оренду в майбутньому. У постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц (провадження № 14-301цс18) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що рішення про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою не є правовстановлюючим актом і не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття права власності чи користування на земельну ділянку. Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для відступу від цього висновку.
36.5 Звернення заінтересованої особи до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування за затвердженням проєкту землеустрою є пропозицією цієї особи щодо визначення конкретного предмета оренди - земельної ділянки, конкретизованої у проєкті землеустрою.
36.6 Затвердження проєкту землеустрою щодо відведення ділянки засвідчує згоду власника земельної ділянки (в особі органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування) із вибором предмета оренди - земельної ділянки, конкретизованої у проєкті землеустрою.
36.7 Таким чином, внаслідок зазначених дій майбутніми орендарем та орендодавцем погоджується одна із умов майбутнього договору - земельна ділянка, яка стане предметом оренди.
36.8 Після цього сторони укладають договір оренди, в якому сторонами погоджується вже не тільки конкретна земельна ділянка, а і всі інші умови договору. З цього моменту виникають договірні правовідносини.
15. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання (частина 1 статті 25 цього Закону).
У пункті 70 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Рисовський проти України" [заява № 29979/04, прийняте 20.10.2011, набуло статусу остаточного 20.01.2012] вказано таке: "Суд підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" "Онер'їлдіз проти Туреччини" "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
Принцип "належного урядування" покладає обов'язок на орган діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб, запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
У постанові від 29.09.2020 у справі № 688/2908/16-ц Велика Палата Верховного Суду вказала таке:
"37. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що відсутність договірних відносин між сторонами до моменту укладення договору не означає, що на переддоговірній стадії сторони не несуть жодних обов'язків по відношенню одна до одної. Добросовісність та розумність належать до фундаментальних засад цивільного права (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України). Отже, і на переддоговірній стадії сторони повинні діяти правомірно, зокрема, поводитися добросовісно, розумно враховувати інтереси одна одної, утримуватися від недобросовісних дій чи бездіяльності. Прояви таких обов'язків та недобросовісної чи нерозумної поведінки є численними і не можуть бути визначені у вичерпний спосіб. Зокрема, недобросовісну поведінку може становити необґрунтоване припинення переговорів, пропозиція нерозумних умов, які завідомо є неприйнятними для контрагента, вступ у переговори без серйозних намірів (зокрема з метою зірвати укладення договору з третьою особою, наприклад з конкурентом недобросовісної сторони переговорів), нерозкриття необхідної контрагенту інформації тощо.
38. При цьому обов'язок діяти добросовісно поширюється на обидві сторони.
39. Так, може кваліфікуватися як недобросовісна така поведінка власника земельної ділянки (в особі органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування), коли він необґрунтовано зволікає з наданням дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, не повідомляє чи несвоєчасно повідомляє про відмову у наданні дозволу або не наводить вичерпні мотиви такої відмови, надає дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, завідомо знаючи про перешкоди у наданні земельної ділянки в оренду, необґрунтовано зволікає з розглядом проєкту землеустрою щодо відведення, безпідставно відмовляє у його затвердженні і у той же час надає дозвіл на розробку проєкту землеустрою та затверджує цей проєкт щодо іншої особи.
40. З іншого боку, якщо особа, отримавши дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, сама зволікає з його розробкою та поданням на затвердження, вона цілком може очікувати, що земельна ділянка буде надана в користування іншій особі. Не вважатиметься добросовісною і поведінка особи, яка отримала дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розробила проєкт та подала його на затвердження, завідомо знаючи про перешкоди у наданні земельної ділянки в оренду".
16. Суди попередніх інстанцій установили, що ТОВ Фірма "Блок ЛТД" придбавши у ПрАТ "Компанія з іноземними інвестиціями ДЕМОС" за договором купівлі-продажу від 18.10.2013 майно (відходи) з метою реалізації прав на отримання дозволу на розробку технічної документації на земельну ділянку і подальшого провадження господарської діяльності на ній, звернулося до Дніпродзержинської міської ради (Кам'янської міської ради) із заявою про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та рішенням Дніпродзержинської міської ради від 29.08.2014 № 1092-54/VI такий дозвіл позивачеві на розробку документації щодо земельної ділянки за адресою вул. Широка, 351, орієнтовною площею 83,0 га для розміщення шлакових відвалів було надано (пункт 12.12 рішення).
Як свідчать матеріали справи на підставі договору від 13.07.2017 Товариством з обмеженою відповідальністю "Бюро оцінки" розроблено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянкиплощею 72,9075 га ТОВ Фірма "Блок ЛТД" в оренду для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств пререробної, машинобудівної та іншої промисловості (для розміщення шлакових відвалів) на вул. Широкій, 351 у м. Кам'янському (том 1, а. с. 44-145).
У той же час, рішенням Кам'янської міської ради від 21.07.2017 № 777-18/VII (пункт 14.3) визнано таким, що втратив чинність пункт 12.12 рішення міської ради від 29.08.2014 № 1092-54/VI, яке оскаржувалося ТОВ Фірма "Блок ЛТД" до адміністративного суду та було визнано протиправним і скасовано рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 25.05.2018, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2018, у справі № 208/5023/17.
Водночас, Кам'янська міська рада рішенням від 22.06.2018 № 1134-25/VІІ надала дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки орієнтовною площею 83,0291 га, за адресою: м. Кам'янське, вул. Широка, 351 для організації благоустрою КП Кам'янської міської ради "Екосервіс", яке оскаржено до суду у липні 2018 року у межах справи, яка розглядається.
Суди попередніх інстанцій послалися на правову позицію Верховного Суду щодо правомірності прийняття органами місцевого самоврядування рішень про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та наявності підстав для їх скасування, викладену у постановах від 25.04.2018 у справі № 461/2132/17 та від 22.08.2018 у справі № 442/9806/14-а, відповідно до якої, дозвіл і проєкт землеустрою, розроблений на його підставі, є стадіями єдиного процесу надання земельної ділянки у власність чи користування. Отримання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не гарантує особі прийняття відповідним органом рішення про надання земельної ділянки у власність чи користування. Однак, надання дозволу дає особі правомірні, небезпідставні сподівання та очікування, що після розробки проєкту землеустрою земельну ділянку їй може бути надано, якщо для цього не буде законних перешкод.
Отже, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позивач мав правомірні очікування щодо оформлення правовідносин оренди спірної земельної ділянки, оскільки ним було дотриману всю процедуру, яка передує укладенню договору оренди землі.
При цьому суди установили, що спірна земельна ділянка відноситься до земель промисловості, на ній знаходиться майно позивача, яке набуто ним на підставі договору-купівлі продажу у попереднього землекористувача (орендаря) земельної ділянки - ПрАТ "Компанія з іноземними інвестиціями "ДЕМОС"; земельна ділянка з 2003 року використовується для розміщення на ній шлакових відвалів та саме для таких цілей Кам'янська міська рада своїми рішеннями надавала цю земельну ділянку у користування відповідним підприємствам, зокрема, попередньому землекористувача - ПрАТ "Компанія з іноземними інвестиціями "ДЕМОС".
Суди попередніх інстанцій зазначили, що посилання в оскарженому рішенні міської ради від 22.06.2018 № 1134-25/VІІ про надання дозволу своєму комунальному підприємству на розробку технічної документації із землеустрою для організації благоустрою суперечить приписам законодавства.
17. Суди попередніх інстанцій під час розгляду справи також врахували, що постановою Верховного Суду від 03.09.2019 у справі № 904/5076/18 залишено без змін рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 28.05.2019 про відмову у задоволенні позову Кам'янської міської ради Дніпропетровської області до ТОВ Фірма "Блок ЛТД" про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам'янське (колишня назва - Дніпродзержинськ), вул. Широка, 351, площею 83,0000 га та її повернення до земель Кам'янської міської ради.
Верховний Суд у постанові від 03.09.2019 у справі № 904/5076/18 вказав таке: "… юридичній особі надано право одержання земельної ділянки у користування, а розглянути це питання та прийняти відповідне рішення в строки, встановлені законом, зобов'язаний відповідний повноважний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. Тобто, отримання земельної ділянки в оренду за проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки передбачає собою процес, який складається з певних етапів (стадій), реалізація кожного з яких є підставою для реалізації наступного. При цьому деякі з цих стадій напряму залежать від волевиявлення органу місцевого самоврядування (наприклад, у формі дозволу на розробку проекту технічної документації, проекту землеустрою), з фактом реалізації якого виникають певні правомірні очікування у іншого учасника відповідних правовідносин".
18. Як вже зазначалося, Кам'янська міська рада у касаційній скарзі, оскаржуючи судові рішення з підстави, передбаченої у пункті 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, вказувала на те, що судами застосовано норми права без урахування висновків, викладених у постановах від 13.12.2016 у справі № К800/24710/15, від 10.12.2013 у справі № 21- 358а13 та у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 463/3375/15-а, від 20.09.2020 у справі № 688/2908/16-ц.
19. За змістом пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Зазначена норма процесуального права спрямована на формування усталеної судової практики вирішення господарських спорів, що виникають з подібних правовідносин, а її застосування судом касаційної інстанції свідчитиме про дотримання принципу правової визначеності.
У кожному випадку порівняння правовідносин та їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов'язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб'єктний склад спірних правовідносин (види суб'єктів, які є сторонами спору) й об'єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин (пункт 31 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20).
Разом із тим зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц).Верховний Суд у своїй діяльності висловлює правові висновки у справах з огляду на встановлення судами певних фактичних обставин справи. Такі висновки не є універсальними та типовими до всіх справ і фактичних обставин, які можуть бути встановлені судами.
З огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності та необхідності застосування таких правових висновків у кожній конкретній справі.
Схожа правова позиція є усталеною та знайшла своє відображення у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.03.2023 у справі № 154/3029/14-ц.
Неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах як підстави для касаційного оскарження, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі, де мали місце подібні правовідносини.
Крім того, посилання скаржника на неврахування висновку Верховного Суду як на підставу для касаційного оскарження не можуть бути взяті до уваги судом касаційної інстанції, якщо відмінність у судових рішеннях зумовлена не неправильним (різним) застосуванням норми, а неоднаковими фактичними обставинами справ, які мають юридичне значення.
20. У справі № 463/3375/15-а постановою Верховного Суду від 27.03.2018 скасовані судові рішення у справі, ухвалено нове рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , а саме визнано протиправною бездіяльність Львівської міської ради щодо неприйняття рішення за заявою позивача від 16.04.2015 про надання дозволу на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зобов'язано Львівську міську раду розглянути питання про надання ОСОБА_1 дозволу на виготовлення технічної документації по відведенню земельної ділянки, призначеної для ведення садівництва, з посиланням на те, що у відповідача (міської ради) не має підстав вважати приорітетність того чи іншого заявника на стадії надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а відтак - і порушеного права позивача.
У справі № 688/2908/16-ц (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020) Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на тому, що відсутність договірних відносин між сторонами до моменту укладення договору не означає, що на переддоговірній стадії сторони не несуть жодних обов'язків по відношенню одна до одної. Добросовісність та розумність належать до фундаментальних засад цивільного права (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України). Отже, і на переддоговірній стадії сторони повинні діяти правомірно, зокрема, поводитися добросовісно, розумно враховувати інтереси одна одної, утримуватися від недобросовісних дій чи бездіяльності. Прояви таких обов'язків та недобросовісної чи нерозумної поведінки є численними і не можуть бути визначені у вичерпний спосіб. Зокрема, недобросовісну поведінку може становити необґрунтоване припинення переговорів, пропозиція нерозумних умов, які завідомо є неприйнятними для контрагента, вступ у переговори без серйозних намірів (зокрема з метою зірвати укладення договору з третьою особою, наприклад з конкурентом недобросовісної сторони переговорів), нерозкриття необхідної контрагенту інформації тощо.
При цьому обов'язок діяти добросовісно поширюється на обидві сторони.
Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що неможливо надати єдину універсальну відповідь на питання про те, чи є поведінка органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який надав дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кільком особам, правомірною чи неправомірною. Відповідь на це питання залежить від оцінки такої поведінки як добросовісної чи недобросовісної, і така оцінка має здійснюватися у кожній справі окремо виходячи з конкретних обставин справи (пункт 41).
При цьому у справі № 688/2908/16-ц предметом розгляду були позовні вимоги ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (далі - ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області), ОСОБА_3 про визнання наказу про надання у користування земельної ділянки на умовах оренди протиправним та його скасування, визнання договору оренди землі недійсним і скасування рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, у зв'язку із відмовою позивачу у затвердженні проєкту землеустрою та надання спірної земельної ділянки іншій особі, яка звернулася з відповідною заявою пізніше за позивача.
Натомість у справі, яка розглядається, суди попередніх інстанцій задовольняючи позовні вимоги виходили з того, що позивач мав правомірні очікування щодо оформлення правовідносин з оренди спірної земельної ділянки, оскільки ним було дотриману всю процедуру, яка передує укладенню договору оренди земельної ділянки із земель промисловості, на якій розташовано належне йому майно (відходи), а скасування своїх попередніх рішень та надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою комунальному підприємству міської ради для організації благоустрою не може свідчить про добросовісність поведінки міської ради.
Крім того скаржник не зазначив яку саме норму матеріального права суди попередніх інстанцій застосували без урахування висновків Верховного Суду.
Посилання заявники касаційної скарги на постанови Вищого адміністративного суду України не беруться до уваги, оскільки згідно з пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
Зазначена норма процесуального права спрямована на формування усталеної судової практики з вирішення господарських спорів, що виникають із подібних правовідносин, а її застосування судом касаційної інстанції свідчитиме про дотримання принципу правової визначеності.
21. Суд касаційної інстанції не вправі здійснювати переоцінку обставин, з яких виходили суди при вирішенні справи, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 925/698/16).
Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційний суд не встановив, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанції, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц, Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.09.2020 у справі № 908/1795/19).
У свою чергу, Верховний Суд є судом права, а не факту, тому діючи у межах повноважень та порядку, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, він не може встановлювати обставини справи, збирати й перевіряти докази та надавати їм оцінку (постанови Верховного Суду від 03.02.2020 у справі № 912/3192/18, від 12.11.2019 у справі № 911/3848/15, від 02.07.2019 у справі № 916/1004/18).
22. Зважаючи на те, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження, а будь-які інші підстави касаційного оскарження скаржником не зазначалися та не обґрунтовувалися у поданій касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Кам'янської міської ради на судові рішення у справі згідно з пунктом 5 частини 1 статті 296 цього Кодексу.
Керуючись статтями 234, 235, 296 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційне провадження за касаційною скаргою Кам'янської міської ради на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.12.2025 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2025 у справі № 0440/5083/18 закрити.
Ухвала набирає законної сили після її оголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Т. Б. Дроботова
Судді Н. О. Багай
Ю. Я. Чумак