17 березня 2026 року
м. Київ
cправа № 910/13545/21
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Баранця О.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія - Політех"
на постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Демидової А.М., Ходаківської І.П., Владимиренко С.В.
від 26.01.2026 (повний текст складено 26.01.2026) (за результатами перегляду ухвали Господарського суду міста Києва від 20.10.2023)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЗПЕКА ДОМОФОН+"
про ухвалення додаткового рішення
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія - Політех"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЗПЕКА ДОМОФОН+",
третя особа - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ФУЧИКА 1",
про зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія - Політех" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЗПЕКА ДОМОФОН+" про зобов'язання вчинити дії, а саме: зобов'язати відповідача демонтувати пристрої системи обмеження та контролю доступу - домофонне обладнання та інше обладнання, що встановлене на будинках Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ФУЧИКА 1": № 4 по вул. Юліуса Фучика у м. Києві та буд. № 18/2 по пр-ту Повітрофлотському у м. Києві, та передані в управління позивача.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.12.2022 у справі № 910/13545/21 у задоволенні позову відмовлено.
14.12.2022 від Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЗПЕКА ДОМОФОН+" до Господарського суду міста Києва надійшла заява про долучення доказів розміру судових витрат, до якої було додано копії: заяви про розмір судових витрат (орієнтовний розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу) та доказу її направлення суду; договору про надання професійної правничої (правової) допомоги від 26.07.2021; акта від 12.12.2022 передачі-приймання наданих послуг за договором про надання професійної правничої (правової) допомоги від 26.07.2021; платіжного доручення № 986 від 13.12.2022 на суму 29 500,00 грн; свідоцтва серії КВ № 6458 від 29.08.2019 про право на заняття адвокатською діяльністю, виданого Лисяному Владиславу Володимировичу.
Також, 14.12.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЗПЕКА ДОМОФОН+" про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник, з посиланням на приписи ч. 1 ст. 124, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, просив ухвалити додаткове рішення про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія - Політех" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЗПЕКА ДОМОФОН+" 29 500,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.
06.04.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЗПЕКА ДОМОФОН+" до суду першої інстанції надійшла заява про зміну розміру судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката Лисяного В.В. та надання доказів, згідно з якою заявлено до відшкодування загалом 37 000,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2023 у справі № 910/13545/21 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЗПЕКА ДОМОФОН+" про ухвалення додаткового рішення та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія - Політех" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЗПЕКА ДОМОФОН+" витрати на правничу допомогу в розмірі 37 000,00 грн.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія - Політех" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.04.2023 у справі № 910/13545/21 задоволено; ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.04.2023 у справі № 910/13545/21 скасовано; заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЗПЕКА ДОМОФОН+" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/13545/21 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія - Політех" витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 37 000 грн залишено без розгляду.
28.08.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЗПЕКА ДОМОФОН+" до Господарського суду міста Києва надійшла повторна аналогічна заява про ухвалення додаткового рішення (вх. № 01-20/6991/23), в якій відповідач просив суд ухвалити додаткове рішення про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія - Політех" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЗПЕКА ДОМОФОН+" 29 500,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката (без урахування витрат на професійну правничу допомогу адвоката при розгляді Господарським судом міста Києва заяви про ухвалення додаткового рішення).
Ухвалою від 20.10.2023, з посиланням на доводи Північного апеляційного господарського суду, викладені в постанові від 03.08.2023 у даній справі, Господарський суд міста Києва відмовив у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЗПЕКА ДОМОФОН+" про ухвалення додаткового рішення.
Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2024 у справі № 910/13545/21 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЗПЕКА ДОМОФОН+" задоволено частково, ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.10.2023 у справі № 910/13545/21 скасовано та відмовлено у заяві відповідача про ухвалення додаткового рішення.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.10.2025 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЗПЕКА ДОМОФОН+" задоволено частково; постанову (додаткову) Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2024 у справі № 910/13545/21 скасовано та в скасованій частині справу № 910/13545/21 передано на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
Передаючи справу на новий апеляційний розгляд, Верховний Суд виходив із того, що перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку закінчується ухваленням постанови, натомість суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЗПЕКА ДОМОФОН+" ухвалив не постанову, а постанову (додаткову). Крім того, зміст оскаржуваної постанови (додаткової) не містить мотивів прийняття або відхилення аргументів апелянта, а також жодного міркування щодо ухвалення відмови у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЗПЕКА ДОМОФОН+".
За результатами нового апеляційного розгляду, Північний апеляційний господарський суд постановою від 26.01.2026 у справі № 910/13545/21 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЗПЕКА ДОМОФОН+" задовольнив; ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.10.2023 у справі № 910/13545/21 скасував; заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЗПЕКА ДОМОФОН+" вх. № 01-20/6991/23 від 28.08.2023 про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/13545/21 задовольнив частково; стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія - Політех" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЗПЕКА ДОМОФОН+" 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом справи в суді першої інстанції; в іншій частині в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЗПЕКА ДОМОФОН+" вх. № 01-20/6991/23 від 28.08.2023 про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/13545/21 відмовив.
24.02.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія - Політех" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2026 у справі № 910/13545/21.
Склад колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду визначено відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.02.2026 (головуючий суддя - Баранець О.М., судді Мамалуй О.О., Кролевець О.А.).
Перевіривши матеріали касаційної скарги судом встановлено, що вона подана з пропуском строку на касаційне оскарження згідно вимог статті 288 Господарського процесуального кодексу України, та без дотримання вимог статті 290 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно вимог статті 288 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, що оскаржується, або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
Повний текст оскаржуваної постанови Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2026 у справі № 910/13545/21 складено та підписано 26.01.2026. Враховуючи зазначене, останній день строку встановленого для оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2026 у справі № 910/13545/21 в касаційному порядку припадав на 16.02.2026 (15.02.2026 - неробочий день (неділя)).
Скаржник звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2026 у справі № 910/13545/21 - 24.02.2026, сформована в системі "Електронний суд" 24.02.2026, тобто поза межами процесуального строку на касаційне оскарження.
Частиною третьою статті 292 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними.
При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Проте, з тексту касаційної скарги, а також доданих до касаційної скарги документів, вбачається, що скаржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія - Політех" не порушує питання про поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2026 у справі № 910/13545/21.
З огляду на викладене, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія - Політех" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2026 у справі № 910/13545/21 підлягає залишенню без руху на підставі ч. 3 ст. 292 Господарського процесуального кодексу України.
Виходячи із вимог ч. 3 ст. 292 Господарського процесуального кодексу України, скаржник протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали має право звернутися до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із заявою про поновлення строку.
Разом із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження скаржнику необхідно подати суду докази про дату вручення ухвали про залишення його касаційної скарги без руху, для перевірки дотримання заявником касаційної скарги строку на подання зазначеної заяви, встановленого частиною третьою статті 292 Господарського процесуального кодексу України.
Наслідком неподання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження є відмова у відкритті касаційного провадження відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України.
Також, відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до частини п'ятої статті 244 Господарського процесуального кодексу України додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
З огляду на те, що додаткове судове рішення як похідне від первісного судового акта є його невід'ємною складовою, і інший порядок оскарження додаткового судового рішення ГПК України не визначений, касаційне оскарження додаткового рішення здійснюється за правилами, встановленими цим Кодексом для основного рішення (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.05.2021 у справі №905/1623/20).
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 287 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що процесуальний закон покладає на скаржника обов'язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування та / або порушення яких конкретно норм матеріального та / або процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну (конкретні) підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при формуванні відповідного висновку.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
З огляду на зміст наведених вище вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, касаційна скарга має містити:
пункт 1) - посилання на норму права, яка, на думку скаржника, була неправильно застосована/порушена судом, та обґрунтування, у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права, з обґрунтуванням подібності правовідносин, в яких Верховний Суд сформував такий висновок, з правовідносинами у конкретній справі;
пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та мотивів такого обґрунтування відступлення;
пункт 3) - зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок Верховного Суду про її застосування, із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній. Скаржник має чітко вказати, яку саме норму права суди першої та (або) апеляційної інстанцій порушили/застосували неправильно, а також обґрунтувати, у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах першій, третій статті 310 цього Кодексу. Якщо скаржник вважає, що суди порушили норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
Однак, зміст касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія - Політех", поданої до суду касаційної інстанції у цій справі, не відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України.
Системний аналіз зазначених вище положень Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, заявник у касаційній скарзі має навести обґрунтування неправильного застосування та/або порушення судом (судами) норм матеріального права та/або процесуального права в обов'язковому взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, тобто на підставу касаційного оскарження судового рішення.
У касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія - Політех" не зазначає жодної з підстав оскарження передбачених частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно форми та змісту касаційної скарги.
За змістом частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції переглядає у касаційному порядку судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Отже, незазначення скаржником конкретних підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі, передбачених частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України, унеможливлює прийняття касаційної скарги до розгляду та відкриття за такою касаційною скаргою касаційного провадження. Суд касаційної інстанції не може за особу, яка подала касаційну скаргу, визначити підстави касаційного оскарження та норми права, які були неправильно застосовані судами попередніх інстанцій.
З огляду на викладене, враховуючи принципи диспозитивності та рівності усіх сторін перед законом та судом, Верховний Суд за результатом проведеної перевірки форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України встановив, що касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія - Політех" не відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України.
Частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Частиною другою статті 174 вказаного Кодексу передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З огляду на вищезазначене, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія - Політех" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2026 у справі № 910/13545/21 підлягає залишенню без руху також на підставі ч. 2 ст. 292 Господарського процесуального кодексу України.
Верховний Суд зазначає про те, що скаржнику слід виконати вимоги пункту 5 частини другої та пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України та усунути недоліки касаційної скарги у спосіб, визначений судом, а саме: протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу в новій редакції з посиланням на норми права, які були порушені та/або неправильно застосовані судами попередніх інстанцій, з обґрунтуванням неправильного застосування та/або порушення судом (судами) норм матеріального та/або процесуального права та із зазначенням конкретних підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а також надати суду докази надіслання копії касаційної скарги в новій редакції іншим учасникам справи.
Усунувши недоліки касаційної скарги, скаржнику необхідно подати суду докази про дату вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, для визначення дотримання заявником касаційної скарги строку на усунення недоліків касаційної скарги, встановленого частиною другою статті 174 Господарського процесуального кодексу України.
Наслідком неусунення названих недоліків (вимог п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України) протягом установленого строку є повернення касаційної скарги відповідно до частини четвертої статті 174 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 288, 290, частинами другою та третьою статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду, -
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія - Політех" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2026 у справі № 910/13545/21 залишити без руху.
2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія - Політех" строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, який становить 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
3. Товариству з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія - Політех" усунути недоліки касаційної скарги, встановлені в даній ухвалі у такий спосіб:
- надати касаційну скаргу в новій редакції з посиланням на норми права, які були порушені та/або неправильно застосовані судом апеляційної інстанції, з обґрунтуванням неправильного застосування та/або порушення судом норм матеріального та/або процесуального права та із зазначенням належних підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а також надати докази надіслання копії касаційної скарги у новій редакції іншим учасникам справи.
4. Товариство з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія - Політех" має право звернутись до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, навівши підстави для поновлення строку.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. Баранець