Провадження № 22-ц/803/4189/26 Справа № 243/4506/24 Суддя у 1-й інстанції - Сидоренко І. О. Суддя у 2-й інстанції - Никифоряк Л. П.
17 березня 2026 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд колегією суддів у складі:
судді-доповідача Никифоряка Л.П.,
суддів Гапонова А.В., Агєєв О.В.,
за участі секретаря судового засідання Сахарова Д.О.,
Учасники справи:
позивач ОСОБА_1 ,
відповідач Акціонерне товариство “Державний ощадний банк України»,
розглянув відкрито в залі судових засідань апеляційного суду в м. Дніпро справу, що виникла з цивільних правовідносин в якій подана апеляційна скарга Акціонерним товариством “Державний ощадний банк України» на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 28 квітня 2025року, головуючий у суді першої інстанції Сидоренко І.О.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2024року ОСОБА_1 подав в суд позов проти Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України» (далі - АТ “Державний ощадний банк України», АТ “ОщадБанк») та з урахуванням уточнень позову вимагав зобов'язати АТ «Державний ощадний банк України» відновити обслуговування платіжних карток та рахунків зі зняттям усіх наявних обмежень та блокувань, відкритих у АТ «ОщадБанк» на ім'я позивача, ОСОБА_1 ; зобов'язати АТ «Державний ощадний банк України» відновити здійснення всіх операцій по карткам та рахункам, відкритих у АТ «ОщадБанк» на ім'я позивача, ОСОБА_1 ; зобов'язати АТ «Державний ощадний банк України» відновити позивачу, ОСОБА_1 доступ в особистому кабінеті веб-банкінгу «Ощад 24/7».
Існування таких вимог ОСОБА_1 пов'язував із тим, що він є пенсіонером за віком, а також є внутрішньо переміщеною особою і перебуває на обліку у Відділі обслуговування громадян 8 (сервісний центр) ГУ ПФУ в Харківській області. Як отримувач пенсії позивач має відкриті рахунки в банку, на один з яких ГУ ПФУ в Донецькій області перераховує пенсію.
У квітні 2024року позивач не зміг користуватися коштами на своєму рахунку, зокрема проводити видаткові операції через встановлення лімітів та користуванням особовим кабінетом в системі Ощад 24/7 (веб-банкінг «Ощад 24/7»). Жодного попередження про встановлення обмежень банком позивачу не було повідомлено. Позивач особисто звернувся в службу підтримки банку для з'ясування причини обмеження. При спілкуванні співробітники служби підтримки підтвердили встановлення обмежень, але відмовилися пояснити будь-які підстави для їх встановлення. Для зняття обмежень по рахунку позивачу запропонували особисто звернутися до відділення банку.
08 травня 2024року позивач, як споживач банківських послуг, подав скаргу, підписану ЕЦП, на електронну пошту відповідача. Крім того, позивач коштами на рахунку регулярно користувався, зокрема переводив на інший рахунок, розраховувався в Інтернеті. Остання проведена ним операція була здійснена - 21 березня 2024року в сумі 19 800 грн. У зв'язку з тим, що позивач перебуває на тимчасово окупованій території України, позбавлений можливості звернутись до відділення банку. Однак банківський рахунок є єдиним способом одержання коштів для позивача, а дані виплати - джерелом для існування. Таким чином, встановлені ліміти повністю обмежують позивача в можливості отримувати кошти на власному банківському рахунку та ставлять його в загрозливе становище, оскільки інших джерел доходу він не має. Також позивачем було подане звернення через правозахисну організацію Донбас SOS на проходження відеоконференції, та йому була призначена дата 06 травня 2024року. Позивачем була пройдена фізична ідентифікація як клієнта банку, були задані питання, а саме його особисті дані, дані його платіжної картки, останні успішні та неуспішні операції за його карткою. Також під час відеоконференції позивачем було надано оригінал паспорту.
Вказував, що після проходження відеоконференції позивачу була надана інформація, що треба очікувати повідомлення про зняття лімітів з рахунку. В подальшому позивачу надійшло повідомлення від банку про те, що за результатами розгляду звернення, обмеження з рахунку не знято. Хоча крім цього позивач ще проходив відеоконференцію через сайт банку з працівниками головного управління банку та надавав згоду на обробку персональних даних.
Позивач вважав, що зазначена проблема з доступом до власного рахунку порушує його права як громадянина України. Жодних протиправних дій при використанні банківського рахунку він не вчиняв. На скаргу позивача, відповідач надав відповідь за №11/5-16/4547/2024/с від 04 червня 2024року, в якій повідомив, що банк не є таким, що порушив Договір, не несе відповідальності за відмову/зупинення фінансових операцій (надання Послуг) та за збитки, спричинені такою відмовою/зупиненням. З 30 квітня 2024року для клієнтів - внутрішньо переміщених осіб, за рахунками яких встановлено обмеження та які з об'єктивних причин не можуть фізично звернутися до відділення банку, запроваджено процедуру ідентифікації особи власника рахунку шляхом відеодзвінка до контакт-центру банку. За результатами проведеного відеодзвінка Банк приймає рішення про зняття обмежень. Інформуємо, що Вам було двічі здійснено відеодзвінок 06 травня і 09 травня для проведення відеоідентифікації та проінформовано, що за результатами Вам буде направлено відповідне СМС-повідомлення. 07 травня та 09 травня Вам було направлено відповідні СМС-повідомлення наступного змісту: «Шановний клієнте! За результатами розгляду Вашого звернення, обмеження з Вашого рахунку не знято. Для підтвердження операції просимо звернутися до найближчого відділення. Банку». Враховуючи викладене інформуємо, що з метою зняття обмеження по Вашому рахунку необхідно звернутись до найближчого відділення Банку. Також у зв'язку з цим позивачу було обмежено доступ до користування в особистому кабінеті веб-бакінгу «Ощад 24/7», що обмежує позивача і користування своїм майном (грошовими коштами). Однак Банком у своїх офіційних відповідях не надано жодних доказів вчинення позивачем будь-яких протиправних дій, в той же час і відсутні докази дотримання Банком зазначених вище вимог законодавства, а також здійснення позивачем незаконних операцій, на підставі чого було заблоковано його картковий рахунок та обмежено йому доступ до особистого кабінету у веб-банкінгу «Ощад24».
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 28 квітня 2025року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Зобов'язано АТ «Державний ощадний банк України» відновити обслуговування платіжних карток та рахунків зі зняттям усіх наявних обмежень та блокувань, відкритих у банку на ім'я ОСОБА_1 ; зобов'язано АТ «Державний ощадний банк України» відновити здійснення всіх операцій по карткам та рахункам, у відкритих банку на ім'я ОСОБА_1 ; зобов'язано АТ «Державний ощадний банк України» відновити ОСОБА_1 доступ в особистому кабінеті веб-банкінгу «Ощад24/7». Вирішено питання розподілу судових витрат.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, вважав права позивача, як споживача послуг банку, порушеними відповідачем шляхом обмеження доступу до його рахунку, вважаючи доведеним, що позивач у належний спосіб виходив на відеозв'язок з банком та також підтвердив свою особу органам ПФУ, а у відповідача не було жодних підстав для вжиття таких обмежень.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
У травні 2025року АТ «Державний ощадний банк України» подало безпосередньо до суду апеляційної інстанції за допомогою системи «Електронний суд» апеляційну скаргу на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 28 квітня 2025року.
В апеляційній скарзі АТ «Державний ощадний банк України» висловив вимогу про скасування рішення з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
Незаконність та необґрунтованість рішення суду скаржник пов'язував з тим, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що з 2021року позивач ОСОБА_1 знаходиться на тимчасово окупованій території військами російської федерації та станом на день подання та розгляду позову судом його дійсне місцезнаходження невідомо. У заяві про приєднання №117324906/020222 від 02 лютого 2022року, укладеної ОСОБА_1 з банком через представника за довіреністю російської федерації, вказано адресу реєстрації ОСОБА_1 іншу, ніж його адреса проживання/перебування або місце тимчасового перебування.
Вказував, що 08 квітня 2024року банком отримано лист СУ ГУНП в Донецькій області № 3627/20-2024 від 02 квітня 2024року та постанову Донецької обласної прокуратури про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю від 02 квітня 2024року стосовно досудового розслідування у кримінальному провадженні №42024050000000178 від 01 березня 2024року за ч.2 ст. 190 КК України. Досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 42024050000000178 від 01 березня 2024року встановлено, що особами вчиняються шахрайські дії, а саме отримуються пенсійні виплати громадян України, які перебувають на тимчасово окупованих територіях України, на підставі підроблених довіреностей. Факт скоєння кримінального правопорушення підтверджується повідомленням про вчинення кримінального правопорушення ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях від 21 лютого 2024року та відповіддю вказаного управління про те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі підроблених нотаріально засвідчених довіреностей на право розпоряджатись банківськими рахунками (в тому числі отримання коштів), отримують пенсійні виплати громадян України, які знаходяться на тимчасово окупованій території Донецької області та на момент посвідчення довіреностей на підконтрольну українській владі територію не в'їжджали. В переліку вищевказаних громадян України також зазначений ОСОБА_1 .
Також скаржник посилається на те, що право АТ «Ощадбанк» встановлювати обмеження на здійснення видаткових операцій по поточним рахункам, обмеження на доступ клієнта до Системи Дистанційного банківського обслуговування «ОЩАД24/7» передбачено умовами договору, укладеного з клієнтом, (ДКБО) та нормами чинного законодавства України.
Відповідач наголошував, що суд першої інстанції не правильно застосував норми ЗУ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», відповідно до яких ОСОБА_1 мав пройти належну перевірку та особисту ідентифікацію у відділенні Банку з наданням чинних (дійсних) офіційних документів.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечив проти апеляційної скарги, заявляв, що обставини якими скаржник обґрунтовував свої апеляційні вимоги не підтверджені в результаті розгляду цього спору та доводи наведені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду.
Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 03 вересня 2025року апеляційну скаргу АТ “Державний ощадний банк України» задоволено.
Рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 28 квітня 2025року скасовано та ухвалено нове рішення.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до АТ “Державний ощадний банк України» про захист прав споживачів відмовлено. Судові витрати вирішено віднести за рахунок ОСОБА_1 .
Постановою Верховного Суду від 14 січня 2026року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Постанову Дніпровського апеляційного суду від 03 вересня 2025року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 28 січня 2026року справу прийнято до свого провадження та призначено до судового розгляду на 17 березня 2026року.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом сторони у справі повідомлені належним чином у відповідності до вимог статей 128-130 ЦПК України, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень та довідкою про доставку електронного листа.
Фактичні обставини встановлені в ході судового розгляду, які підтверджені належними та допустимими доказами
Згідно посвідчення № НОМЕР_1 від 05 січня 1994року, ОСОБА_1 є пенсіонером.
02 лютого 2022року у ТВБВ №10004/024 філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» довіреною особою було підписано заяву про приєднання №117324906/020222 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) та на Клієнта ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_2 та видано платіжну картку.
Згідно заяви про відкриття рахунку за допомогою системи ДБО “Ощад 24/7» 01 серпня 2022року на ім'я ОСОБА_1 відкрито поточний рахунок № НОМЕР_3 , валюта рахунку UAH, тип картки ECONOM_UAH_4_MDWMKDIGIT, термін дії карти 60.
Згідно довіреності від 15 січня 2024року, посвідченої приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Главацьким В.А. та зареєстрованою в реєстрі за №46, ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_3 , бути його представником, зокрема в АТ «Ощадний банк України».
08 травня 2024року ОСОБА_1 , як споживач банківських послуг, подав скаргу, підписану ЕЦП, на електронну пошту відповідача щодо неможливості користування коштами на його рахунку.
Згідно листа № 11/5-16/4547/2024/с від 04 червня 2024року АТ «Державний ощадний банк України» надав відповідь на скаргу, в якій послався на п.9.14 Розділу «VІІІ. Запевнення та Гарантії» Загальної частини Договору комплексного банківського обслуговування, за яким банк має право відмовляти клієнту у підтриманні ділових відносин (у тому числі шляхом розірвання ділових відносин) або проведення фінансової операції чи відмовити клієнту в обслуговуванні (у тому числі шляхом розірвання ділових відносин), що здійснюються на підставі договору (наданні послуг), або зупиняти такі фінансові операції (надання послуг), якщо така відмова/зупинення обґрунтоване здійсненням банком заходів, реалізації повноважень, виконанням обов'язків, встановлених Законодавством з питань протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та валютним Законодавством. В такому випадку банк не є таким, що порушив договір, не несе відповідальності за відмову/зупинення фінансових операцій (надання послуг) та за збитки, спричинені такою відмовою/зупиненням. Також повідомлено, що ОСОБА_1 з метою зняття обмеження по рахунку необхідно звернутись до найближчого відділення Банку.
Згідно рішення про встановлення особи №407221 від 11 жовтня 2024року Головного управління ПФУ у Київській області, за результатами проведеного відеоконференцзв'язку встановлено особу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (1895712734 № пенсійної справи 963050117485).
Мотивувальна частина
Позиція апеляційного суду
Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача щодо змісту судового рішення, яке оскаржено, дослідив доводи апеляційної скарги та з'ясував межі, в яких повинна здійснюватися перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції надважливого значення надав тій обставині, що доводи представника відповідача щодо правомірності встановлених обмежень на рахунки позивача у зв'язку з тим, що відносно нього вчиняються шахрайські дії є необґрунтованими, оскільки відповідачем не надано жодного доказу того, що будь-якій особі повідомлено про підозру у вчинені таких дій, а з пояснень позивача вбачається, що відносно нього жодних шахрайські дії не вчиняється.
Суд також виснував, що рахунки позивача були заблоковані відповідачем безпідставно, що підтверджено матеріалами справи, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Вислухав пояснення учасників справи котрі з'явились до суду, за відсутності інших учасників справи, які повідомлені про дату, час і місце судового засідання у спосіб встановлений законом дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, так як висновки суду першої інстанції, викладені у рішенні не відповідають обставинам справи.
Мотиви та норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу /частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України/.
Право АТ «Ощадбанк» встановлювати обмеження на здійснення видаткових операцій по поточним рахункам, обмеження на доступ клієнта до Системи Дистанційного банківського обслуговування «ОЩАД24/7» передбачено умовами договору, укладеного з клієнтом договору та нормами чинного законодавства України.
Відповідно до частини першої статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
За статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку /ст. 509 ЦК України/.
Згідно статей 525, 526, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Статтею 1068 ЦК України передбачено, що банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
Згідно з частинами першою, другою статті 1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про платіжні послуги» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) держатель платіжного інструменту - фізична особа, яка на законних підставах використовує платіжний інструмент для ініціювання платіжної операції з відповідного рахунку для виконання платіжних операцій або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного платіжного інструменту; електронний платіжний засіб - платіжний інструмент, реалізований на будь-якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом; емітент платіжних інструментів - надавач платіжних послуг, який надає послугу емісії платіжних інструментів та має право на надання такої послуги відповідно до цього Закону.
Відповідно до статті 35 Закону України «Про платіжні послуги» емісія/надання користувачу платіжного інструменту здійснюється надавачем платіжних послуг на підставі договору, укладеного між надавачем платіжних послуг та користувачем. Порядок емісії платіжних інструментів для використання в платіжних системах визначається правилами відповідних платіжних систем з урахуванням вимог цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.
Частинами першою, третьою статті 36 Закону України «Про платіжні послуги» передбачено, що порядок виконання операцій з використанням наданих користувачу платіжних інструментів та обмеження щодо таких операцій визначаються договором між надавачем платіжних послуг та користувачем з урахуванням вимог цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України. Порядок використання платіжних інструментів у платіжних системах визначається правилами відповідних платіжних систем з урахуванням вимог цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.
Відповідно до частин 14, 15, 19 статті 38 Закону України «Про платіжні послуги» емітент має право надати електронний платіжний засіб користувачу у власність або в користування у порядку, визначеному договором про надання платіжних послуг. Використання електронного платіжного засобу за довіреністю не допускається, крім випадку емісії електронного платіжного засобу для довіреної особи. Емітент зобов'язаний забезпечити користувачу можливість безоплатно в будь-який час повідомити емітента про втрату електронного платіжного засобу, або втрату індивідуальної облікової інформації та не допускати будьякого використання електронного платіжного засобу після отримання такого повідомлення; забезпечити, щоб індивідуальна облікова інформація користувача була недоступна жодним іншим сторонам, крім користувача. Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів та/або індивідуальної облікової інформації. Втратою індивідуальної облікової інформації є неможливість здійснення платником використання індивідуальної облікової інформації, неправомірне заволодіння та/або використання чи загроза заволодіння та/або використання іншими особами індивідуальної облікової інформації або її компонентів.
Згідно з частиною 20 статті 38 Закону України «Про платіжні послуги» користувач, якому наданий електронний платіжний засіб, зобов'язаний: 1) надати емітенту інформацію для здійснення контактів у порядку, визначеному договором; 2) зберігати та використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом; 3) не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права; 4) не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції; 5) негайно після того, як така інформація стала йому відома, повідомити емітента у спосіб та каналами зв'язку, передбаченими договором між емітентом та платником, про факт втрати електронного платіжного засобу та/або факт втрати індивідуальної облікової інформації.
Згідно з пунктом 136 Положенням про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022року № 164, користувач зобов'язаний зберігати та використовувати платіжні інструменти відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання платіжних інструментів особами, які не мають на це законного права або повноважень.
Відповідно до пункту 140 постанови НБУ від 29 липня 2022року № 164 користувач зобов'язаний не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв'язку, визначеними договором між емітентом та користувачем.
Згідно з підпунктами 9.15-9.18 розділу ІХ «Умови договору банківського рахунку» ДКБО клієнт зобов'язаний забезпечити/гарантувати неможливість отримання третіми особами інформації про Логін, Пароль, Картковий пароль, а також ПІН, CVV2\CVC2, строк дії, номер Картки тощо. Відповідно до підпунктів 10.1.3, 10.1.4. пункту 10 Розділу ХХ «Умови договору банківського рахунку» клієнт зобов'язується не розголошувати ПІН-код, Логін, Пароль, ПІН-код до системи ДБО, реквізити Картки та не передавати Картки в користування третім особам, не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права. Клієнт зобов'язується вжити заходів щодо зміни Логіну, Паролю або ПІН-код для входу до системи ДБО або випуску нової Картки при виникненні підозри, що Логін, Пароль або ПІН-код для входу до системи ДБО або реквізити Картки або ПІН-код стали відомі іншим особам. Згідно з п.п. 17.2.3 Договору Клієнт зобов'язаний забезпечити умови надійного зберігання Логіну, Паролю та отриманих від Банку електронних підписів Клієнта, що виключають доступ сторонніх осіб до рахунків та можливість розпорядження рахунками сторонніми особами за допомогою Системи ДБО. Клієнт зобов'язаний не допускати тиражування Логіну, Паролю та/або їх передачу третім особам.
За частиною 21 статті 38 ЗУ «Про платіжні послуги» передбачається, що емітент має право: - заблокувати електронний платіжний засіб користувача після надходження повідомлення про втрату чи загрозу втрати електронного платіжного засобу або в інших випадках відповідно до умов договору та/або законодавства; - зупинити або припинити право користувача на використання електронного платіжного засобу у разі порушення користувачем умов його використання, визначених договором та/або законодавством. Зупинення або припинення права користувача на використання електронного платіжного засобу не припиняє зобов'язань користувача і емітента, що виникли до зупинення або припинення зазначеного права.
Згідно з пунктом 172 постанови НБУ від 29 липня 2022року № 164 емітент/еквайр зобов'язаний здійснювати моніторинг платіжних операцій, здійснених із використанням платіжних інструментів, відповідно до внутрішнього порядку управління операційними ризиками та ризиками інформаційної безпеки з метою ідентифікації помилкових та неналежних платіжних операцій, суб'єктів таких операцій та забезпечувати вжиття заходів для запобігання або припинення таких операцій.
Відповідно до пункту 178 постанови НБУ від 29 липня 2022року № 164 емітент за результатами моніторингу має право ухвалити рішення про: 1) зупинення або припинення здійснення операцій з використанням певного платіжного інструменту; 2) вилучення певного платіжного інструменту; 3) проведення в разі потреби додаткової перевірки ПІНу або іншої інформації, що дає змогу здійснювати операцію з використанням платіжного інструменту; 4) здійснення еквайром та/або суб'єктом господарювання додаткової ідентифікації держателя шляхом перевірки його документів; 5) установлення лімітів та/або обмежень на певні види операцій.
Надавачі платіжних послуг зобов'язані здійснювати моніторинг платіжних операцій користувачів відповідно до внутрішнього порядку управління операційними ризиками та ризиками інформаційної безпеки з метою ідентифікації неакцептованих, помилкових та неналежних платіжних операцій, суб'єктів таких операцій та забезпечувати вжиття заходів для запобігання або припинення таких операцій /ч. 1 ст. 51 Закону України «Про платіжні послуги»/.
Згідно з пунктів 150, 151 Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого Постановою правління НБУ №164 від 29 липня 2022року, емітент має право прийняти рішення про зупинення здійснення операцій з використанням певного платіжного інструменту, а також про вилучення платіжного інструменту за наявності обставин, що можуть свідчити про незаконне його використання та/або його реквізитів, значно збільшеного ризику неспроможності користувача виконати своє зобов'язання щодо сплати кредиту та процентів за ним, в інших випадках, установлених договором. Емітент має право зупинити право користувача на використання платіжного інструменту в разі порушення користувачем умов його використання, визначених договором та/або законодавством України. Зупинення права користувача на використання платіжного інструменту не припиняє зобов'язань користувача і емітента, що виникли до зупинення зазначеного права.
Враховуючи наведені норми, банк має право прийняти рішення про зупинення здійснення операцій за рахунком неналежного отримувача, встановивши обмеження на видаткові операції без встановлення конкретних суми та строку обмеження. Зазначені норми є спеціальними і підлягають обов'язковому застосуванню до спірних правовідносин, чого суд першої інстанції не врахував.
Як встановлено, ОСОБА_1 відкрито банківський рахунок у філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» та філії - Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк».
23 грудня 2021року ОСОБА_1 у російській федерації, ростовській області, неклиновського району, селі покровское видав нотаріально посвідчену довіреність на ОСОБА_4 на отримання пенсії та представництво у всіх державних та інших установах. Отже, з 2021році ОСОБА_1 перебував у російській федерації. Наразі місце його перебування невідоме.
02 лютого 2022року, діючи на підставі довіреності від 23 грудня 2021року, виданої та нотаріально посвідченої у російській федерації, ОСОБА_4 від імені ОСОБА_1 підписано заяву про приєднання № 117324906/020222 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) в установі банку ТВБВ №10004/0405 філії - Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк». У заяві про приєднання №117324906/020222 від 02 лютого 2022року вказано адресу реєстрації ОСОБА_1 : м.Горлівка, Донецька область, адреса проживання/перебування або місце тимчасового перебування: м. Горлівка, Донецька область.
Відповідно до п. п. 3.1, 3.2, 3.3 Заяви про приєднання № 117324906/020222 від 02 лютого 2022року шляхом підписання цієї Заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) (далі - ДКБО) Клієнт беззастережно приєднується до Договору в редакції, яка на день підписання цієї Заяви про приєднання розміщена на інтернет-сторінці Банку www.oschadbank.ua та укладає з Банком Договір, складовою частиною якого є умови договору банківського рахунку, договору банківського вкладу, кредитного договору, умови надання інших послуг та підтверджує своє ознайомлення з умовами ДКБО. Ця заява про приєднання є двостороннім правочином Клієнта і Банку, невід'ємною частиною ДКБО і містить індивідуальну частину ДКБО в розумінні Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» щодо послуг (фінансових операцій), зазначених в цій Заяві про приєднання. Відповідно до умов ДКБО Банк відкриває на ім'я Клієнта поточний рахунок, операції, за яким можуть здійснюватися з використанням електронного платіжного засобу за дебетовою-кредитною схемою.
На виконання умов ДКБО, Банк відкрив на ім'я ОСОБА_1 поточний рахунок № НОМЕР_4 в гривні України на умовах тарифного пакету «Мій рахунок», Тарифів за обслуговування поточних рахунків з використанням платіжних карток, розміщених на сайті Банку та/або на інформаційних стендах, що знаходяться у приміщеннях установ Банку, та надав Клієнту платіжну картку /п.п. 3.6.1, 3.6.2 Заяви про приєднання №117324906/020222 від 02 лютого 2022року/.
01 серпня 2022року ОСОБА_1 за допомогою системи ДБО «ОЩАД 24/7» підписав заяву про відкриття рахунку, валюта рахунку: UAH, тарифний пакет: Моя картка, рахунок відкрито у ТВБВ №335106/000498/000501, пр. Леніна, буд. 25, м. Горлівка. Заяву підписано шляхом введення одноразового цифрового паролю з використанням засобів системи дистанційного банківського обслуговування.
Отже, з того часу між позивачем та відповідачем виникли договірні правовідносини як між клієнтом та банком, в частині відкриття рахунку з використанням електронного платіжного засобу платіжної картки на підставі договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (ДКБО), зміст якого є публічною інформацією, що перебуває у вільному доступі на сайті Банку www.oschadbank.ua, та є оголошеною банком публічною пропозицією на укладення даного Договору.
Колегія суддів наголошує, що адреса, за якою зареєстрований ОСОБА_1 , місто м.Горлівка Донецької області, фактично контролюється російською окупаційною владою та включено до складу тимчасово окупованих територій України.
Водночас доказів перетину кордону з Україною ОСОБА_1 , що б свідчило про офіційний в'їзд останнього на територію України, сторона позивача не надавала, як і не зазначала обставин, підтверджених доказами, що ОСОБА_1 , маючи статус ВПО та будучи зареєстрованим в Харківській області, у зв'язку з чим перебуває на обліку та отримує пенсію у відділі обслуговування громадян №8 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, особисто отримує пенсію, при цьому посвідчуючи довіреність на невідому особу ОСОБА_5 у м. Одеса.
08 квітня 2024року банком отримано лист слідчого управління Головного Управління Національної поліції в Донецькій області № 3627/20-2024 від 02 квітня 2024року та постанову Донецької обласної прокуратури про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю від 02 квітня 2024року стосовно досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42024050000000178 від 01 березня 2024року за ч. 2 ст. 190 КК України, де зазначено, що досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 42024050000000178 від 01 березня 2024року встановлено, що особами вчиняються шахрайські дії, а саме отримуються пенсійні виплати громадян України, які перебувають на тимчасово окупованих територіях України, на підставі підроблених довіреностей. Факт скоєння кримінального правопорушення підтверджується повідомленням про вчинення кримінального правопорушення ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях від 21 лютого 2024року та відповіддю вказаного управління про те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі підроблених нотаріально засвідчених довіреностей на право розпоряджатись банківськими рахунками (в тому числі отримання коштів), отримують пенсійні виплати громадян України, які знаходяться на тимчасово окупованій території Донецької області та на момент посвідчення довіреностей на підконтрольну українській владі територію не в'їжджали. В переліку вищевказаних громадян України також зазначений ОСОБА_1 .
Тож, передача (та/або заволодіння) електронного платіжного засобу та персональних даних Клієнта третім особам прямо заборонена нормами чинного законодавства України.
Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів вважає, що позивач самостійно з порушенням вимог норм чинного законодавства та умов Договору розголосив третім особам персональні дані, які дозволять за їх допомогою ініціювати та/або санкціонувати платіжні операції, та передав електронний платіжний засіб третій особі, що могло бути підставою для застосування відповідачем обмежувальних заходів.
Вказаним обставинам суд першої інстанції уваги не надав та помилково дійшов висновку, що у відповідача не було підстав для обмеження доступу позивача, який, не перебуває на території України та не має можливості користуватись своєю карткою за її межами.
Під час проведених 06 травня 2024року і 09 травня 2024року відеодзвінків ОСОБА_1 до банку, він повідомив, що передав свою платіжну карту у користування третій особі в Україну і саме третя особа здійснює банківські операції протягом 2023 -2024року з використанням платіжної карти, виданої на ім'я ОСОБА_1 .
Тим самим особисто ОСОБА_1 підтвердив, що він не знаходиться на території України, як і не зміг назвати останні банківські операції, які проведено по його рахунку, що свідчить про необізнаність клієнта про операції по перерахуванню грошових коштів, які провадяться третіми особами, хоча б і за довіреністю, по банківському рахунку, відкритому на його ім'я в АТ «Ощадбанк».
У позовній заяві представником позивача зазначено, що остання проведена ОСОБА_1 операція по рахунку була здійснена 21 березня 2024року в сумі 19800 грн, що не відповідає дійсності.
Натомість, колегією суддів встановлено, що відповідно до Виписки по картковому рахунку № НОМЕР_4 /а.с.78,79 Том 2/ було проведено наступні операції: 15/01/24 12:09 Переказ коштів з рахунку через UKR KYIV MOBILE BANKING 66128930010001 - 26 000.00 UAH - 265.00 - 26 265.00; 15/01/24 12:10 Переказ коштів з рахунку через UKR KYIV MOBILE BANKING 661291 30010001 - 26 500.00 UAH - 270.00 - 26 770.00.
Транзакції по Платіжній карті # НОМЕР_5 - 02/02/24 00:00 Видача готівки через ATM UKR ODESA 24B.GENUEZKA ST. 236039 A0102043 - 23 600.00 UAH - 36.00 - 23 636.00. 02/02/24 00:00 Видача готівки через ATM UKR Odesa st.Henuezka,24,B 236038 CAOD9539 -20 000.00 UAH 0.00 -20 000.00.
Отже, 02 лютого 2024року з платіжної картки # НОМЕР_5 , виданої на ім'я ОСОБА_1 , через ATM в м. Одеса, вул. Генуезька, 24Б, було видано готівку в сумі 23600грн та в сумі 20000грн.
Право АТ «Ощадбанк» встановлювати обмеження на здійснення видаткових операцій по поточним рахункам, обмеження на доступ клієнта до Системи Дистанційного банківського обслуговування «ОЩАД24/7» передбачено умовами договору, укладеного з клієнтом, та нормами чинного законодавства України.
Як суб'єкт первинного фінансового моніторингу АТ “Ощадбанк», на підставі пункту 4 частини другої статті 8 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», зобов'язаний здійснювати належну перевірку нових клієнтів, а також існуючих клієнтів.
Статтею 7 Закону передбачено, що суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний у своїй діяльності застосовувати ризик-орієнтований підхід, враховуючи відповідні критерії ризику, зокрема, пов'язані з його клієнтами, географічним розташуванням держави реєстрації клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів, видом товарів та послуг, що клієнт отримує від суб'єкта первинного фінансового моніторингу, способом надання (отримання) послуг. Ризик-орієнтований підхід має бути пропорційний характеру та масштабу діяльності суб'єкта первинного фінансового моніторингу. Застосування ризик-орієнтованого підходу здійснюється в порядку, визначеному внутрішніми документами з питань фінансового моніторингу суб'єкта первинного фінансового моніторингу, з урахуванням рекомендацій відповідних суб'єктів державного фінансового моніторингу, які згідно із цим Законом виконують функції державного регулювання і нагляду за такими суб'єктами первинного фінансового моніторингу. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний здійснювати оцінку/переоцінку ризиків, у тому числі притаманних його діяльності, документувати їх результати, а також підтримувати в актуальному стані інформацію щодо оцінки ризиків, притаманних його діяльності (ризик-профіль суб'єкта первинного фінансового моніторингу), та ризику своїх клієнтів таким чином, щоб бути здатним продемонструвати своє розуміння ризиків, що становлять для нього такі клієнти (ризик-профіль клієнтів). Критерії ризиків визначаються суб'єктом первинного фінансового моніторингу самостійно. При визначенні критеріїв ризиків суб'єкт первинного фінансового моніторингу повинен враховувати типологічні дослідження у сфері запобігання та протидії, підготовлені спеціально уповноваженим органом та оприлюднені ним на своєму веб-сайті, результати національної оцінки ризиків, а також рекомендації суб'єктів державного фінансового моніторингу. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний встановити високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин), зокрема стосовно таких клієнтів: клієнтів, місцем проживання (перебування, реєстрації) яких є держава (юрисдикція), що не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, клієнтів, які є громадянами держави, що здійснює збройну агресію проти України (крім громадян такої держави, яким надано статус учасника бойових дій після 14 квітня 2014року), та/або особами, місцем постійного проживання (перебування, реєстрації) яких є держава, що здійснює збройну агресію проти України.
Загальні вимоги щодо виконання банками законодавства України з питань фінансового моніторингу встановлені Положенням про здійснення банками фінансового моніторингу, затверджених постановою правління НБУ №65 від 19 травня 2020року.
Пунктами 34-37 Положення № 65 передбачено, що Банк зобов'язаний у своїй діяльності застосовувати ризик-орієнтований підхід, що має бути пропорційним характеру та масштабу діяльності банку. Ризик-орієнтований підхід має застосовуватися банком на безперервній основі та забезпечувати виявлення, ідентифікацію, оцінку всіх наявних та потенційних ризиків ВК/ФТ, притаманних діяльності банку (ризик-профілю банку) та його клієнтам, а також передбачати своєчасне розроблення заходів з управління ризиками ВК/ФТ, їх мінімізації.
Постановою правління АТ «Ощадбанк» від 28 грудня 2020року № 877 затверджена Програма належної перевірки клієнтів АТ «Ощадбанк», яка регламентує процес організації здійснення належної перевірки клієнтів та розроблена з метою забезпечення належної реалізації функцій АТ «Ощадбанк» як суб'єкта первинного фінансового моніторингу щодо належної перевірки клієнта під час встановлення ділових відносин з ним та актуалізації даних про клієнта та/або осіб, які діють від імені клієнта.
Відповідно до пункту 7.7. Програми належної перевірки клієнтів АТ «Ощадбанк» під час здійснення ПЗНП клієнтів працівники Банку обирають вид необхідного до вжиття заходу залежно від виявлених ризиків, притаманних діловим відносинам (фінансовій операції без встановлення ділових відносин) із клієнтом, та що є пропорційним таким ризикам.
Відповідно пункту 12 Додатку 1 до Положення №65, якщо за результатами моніторингу ділових відносин клієнта банк виявляє підозрілі фінансові операції (діяльність), то банк за потреби вживає заходів щодо переоцінки рівня ризику таких ділових відносин з клієнтом та вживає ПЗНП у разі присвоєння високого рівня ризику.
Зважаючи на наявність індикаторів, що стосуються діяльності чи поведінки клієнта, визначених п.п.3-4, п.18 додатку 19 Положення №65, а саме: існують підстави підозрювати, що надані інформація/документи для належної перевірки клієнта містять неправдиві або підроблені відомості (зокрема очевидними є значні невідповідності, допущені суттєві помилки), неможливо зв'язатися із клієнтом (представником клієнта) за допомогою наданих ним даних, зокрема за адресою місцезнаходження, проживання або за зазначеним номером телефону та електронною поштою (особливо в короткі терміни після надання такої контактної інформації, наявні документи, дані та/або інформація про клієнта є нечинними (недійсними) та/або неактуальними, а також операції по рахунку клієнта є підозрілими, та з метою мінімізації ризиків встановлюються обмеження/ліміти на видаткові операції за рахунками клієнта та/або обмеження на використання клієнтом системою/системами дистанційного обслуговування.
Враховуючи, що ОСОБА_1 не обізнаний про операції, які провадяться по його банківському рахунку, а банківську карту, видану на його ім'я, використовує стороння особа, а також виявлені недоліки в документах, перебування ОСОБА_1 з 2021року на території російської федерації, відсутність особистого звернення ОСОБА_1 до відділення Банку для проходження ідентифікації при об'єктивній наявності такої можливості, зняття грошових коштів в АТМ м. Одеси у 2024році, наявність повідомлення правоохоронних органів про досудове розслідування кримінального провадження №42024050000000178 від 01 березня 2024року за ч. 2 ст. 190 КК України, повідомлення стороною позивача про передачу банківської картки третій особі, дають обґрунтовані підстави вважати, що відповідачем правомірно було встановлено обмеження на видаткові операції по рахунку, відкритому на ім'я ОСОБА_1 та мобільному додатку «Ощад 24/7».
За наведених Законами України Правил, колегія суддів доходить висновку, що подальше обслуговування за рахунками ОСОБА_1 буде можливе після проведення актуалізації даних при зверненні/особистій його присутності до відділення Банку, про що було неодноразово повідомлено ОСОБА_1 та його представників.
Станом на теперішній час ОСОБА_1 особисто до відділення Банку для проведення ідентифікації та верифікації відповідно до умов Договору не з'явився, документи необхідні для проведення ідентифікації не надав, що не спростовано скаржником належними та допустимими доказами.
Однак, судом першої інстанції не враховано, що АТ «Ощадбанк», як суб'єкт первинного фінансового моніторингу, має право встановлювати обмеження у здійсненні позивачем фінансових операції до підтвердження здійснених фінансових операцій та проходження ідентифікації і верифікації.
За встановлених фактичних обставин, колегія суддів доходить висновку про те, що доводи скаржника знайшли своє підтвердження при розгляді апеляційної скарги, а позовні вимоги щодо порушення прав позивача, як споживача послуг банку, з боку відповідача є необґрунтованими та безпідставними, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд не звернув уваги на зазначені обставини справи та вимоги закону та помилково дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Частина перша статті 76 ЦПК України доказами визначає будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. /частина перша, друга статті 77 ЦПК України/.
Метою доказування є з'ясування дійсних обставин справи, обов'язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним із найважливіших наслідків дії принципу змагальності у цивільному процесі.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування /стаття 78 ЦПК України/.
Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний /постанова Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19/.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Верховний Суд зазначає, що стандарт доказування є важливим елементом змагального процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведення.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір та доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Порушенням принципу змагальності сторін та диспозитивності цивільного судочинства буде звільнення заявника від обов'язку доказування, та не припустимим є ґрунтування судового рішення на припущеннях.
Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв'язку, суд апеляційної інстанції встановивши, що відповідачем правомірно було встановлено обмеження на видаткові операції по рахунку, відкритому на ім'я ОСОБА_1 та мобільному додатку «Ощад 24/7», приходить до висновку про недоведеність позовних вимог.
Саме з такого розуміння вищезазначених норм процесуального та матеріального права виходить суд апеляційної інстанції.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не повно встановив обставини справи та відповідні їм правовідносини, поясненням сторін та наданим доказам дав неповну оцінку, внаслідок чого прийшов до помилкового висновку про задоволення позову.
Відповідно до статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Отже, суд першої інстанції не виконав вимоги закону про законність рішення суду та саме невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи дає підстави суду апеляційної інстанції відповідно до статті 376 ЦПК України задовольнити апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції скасувати із ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись статтями 259, 268, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Задовольнити апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України».
Рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 28 квітня 2025року - скасувати та ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України» про захист прав споживачів - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 17 березня 2026року.
Судді: