Провадження № 22-ц/803/3364/26 Справа № 172/2739/25 Суддя у 1-й інстанції - Битяк І.Г. Суддя у 2-й інстанції - Никифоряк Л. П.
17 березня 2026 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд колегією суддів у складі:
судді-доповідача Никифоряка Л.П.,
суддів Гапонова А.В., Красвітна Т.П.,
за участі секретаря судового засідання Сахарова Д.О.,
Учасники справи:
заявник ОСОБА_1 ,
заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Васильківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса),
розглянув відкрито в залі судових засідань апеляційного суду в м. Дніпро справу, що виникла з цивільних правовідносин, в якій подана апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2025року, головуючий у суді першої інстанції Битяк І.Г.
Описова частина
Короткий зміст заявлених вимог
28 жовтня 2025року ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, зазначивши заінтересованими особами ОСОБА_2 , Васильківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якій вимагав встановити факт родинних відносин, а саме що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Існування таких вимог ОСОБА_1 пов'язував із тим, що він є сином заінтересованої особи у справі - ОСОБА_2 , проте документи, зокрема, свідоцтво про народження заявника, відсутні та відсутня можливість поновити їх або отримати дублікат у зв'язку з військовим конфліктом Азербайджану та Вірменії - карабаської війни, що проходить на території місця народження заявника.
Вказував, що відсутність документів, які підтверджують родинний зв'язок між ним та матір'ю, позбавляє заявника можливості здійснювати соціальний супровід своєї непрацездатної матері, яка проживає в Україні короткий час.
Зазначав, що звертався у Васильківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), проте отримав відповідь, яка підтверджує проблемність, а швидше неможливість отримання актового запису про народження заявника у зв'язку з військовим конфліктом та відсутність інших шляхів для отримання документів для підтвердження родинних відносин.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2025року закрито провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Васильківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту родинних відносин.
Суд першої інстанції, закриваючи провадження у справі, виходив з того, що заявником не зазначено ким і яким чином були порушені, невизнані чи оспорені його немайнові та майнові права, та крім того існує позасудовий порядок отримання повторного свідоцтва про народження заявника, про що вказує у своєму листі Васильківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Синельниківському районі Дніпропетровської області.
Правову підставу для закриття провадження у справі суд вбачав у тім, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України, якщо відсутній предмет спору.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
27 грудня 2025року ОСОБА_1 , через представника ОСОБА_3 , подав безпосередньо до суду апеляційної інстанції за допомогою системи «Електронний суд» апеляційну скаргу на ухвалу Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2025року.
В апеляційній скарзі виклав вимогу про скасування ухвали та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Незаконність та необґрунтованість ухвали суду на думку заявника полягає у тому, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та судом порушено норми процесуального права.
Стверджував, що висновки суду про існування позасудового порядку отримання повторного свідоцтва про народження заявника є необґрунтованими, оскільки Васильківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на звернення заявника було повідомлено про неможливість отримання таких документів у зв'язку з військовим конфліктом Азербайджану та Вірменії, що проходить на території місця народження заявника. Чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту родинних відносин.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Інші учасники справи своїм правом, передбаченим статтею 360 ЦПК України, не скористались та відзиву на апеляційну скаргу не подавали.
Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції
30 грудня 2025року ухвалою судді Дніпровського апеляційного суду з Васильківського районного суду Дніпропетровської області витребувана цивільна справа №172/2739/25; та 21 січня 2026року справа надійшла на адресу апеляційного суду.
22 січня 2026року ухвалою судді Дніпровського апеляційного суду апеляційну скаргу залишено без руху з наданням скаржнику строку для усунення недоліків протягом 10 днів з дня вручення копії ухвали.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 29 січня 2026року відкрито апеляційне провадження у справі.
12 лютого 2026року ухвалою Дніпровського апеляційного суду справу призначено до судового розгляду на 1230год 17 березня 2026року.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом сторони у справі повідомлені належним чином у відповідності до вимог статей 128-130 ЦПК України, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, довідками про доставку електронного листа та отримання документів в Електронному суді.
Мотивувальна частина
Позиція апеляційного суду
Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача щодо змісту судового рішення, яке оскаржено, дослідив доводи апеляційної скарги та з'ясував межі, в яких повинна здійснюватися перевірка ухвали, встановлюватися обставини і досліджуватися докази.
Закриваючи провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України у зв'язку з відсутністю предмета спору, суд першої інстанції виходив з наявності позасудового порядку отримання повторного свідоцтва про народження заявника, інша підстава як виснував суд полягала в тому, що заявником не зазначено ким та яким чином були порушені, невизнані чи оспорені його немайнові чи майнові права.
Вислухав пояснення учасників справи котрі з'явились до суду, за відсутності інших учасників справи, які повідомлені про дату, час і місце судового засідання у спосіб встановлений законом дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, так як судом першої інстанції порушено норми процесуального права та висновки суду не в повній мірі відповідають обставинам справи.
Мотиви та норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
У частині першій статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
У статті 255 ЦПК України визначені підстави для закриття провадження у справі.
Як зазначено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 жовтня 2021року у справі №668/13646/15, закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
В постанові від 20 вересня 2021року у справі №638/3792/20 Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду вказав, що суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
У справі, яка переглядається, суд першої інстанції дійшов висновку про закриття провадження, керуючись пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України, тобто у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Проте, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно з частинами другою статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного провадження, позовного провадження (загального або спрощеного), окремого провадження.
Окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина сьома статті 19 ЦПК України).
Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення (а саме факту родинних відносин) за правилами окремого провадження.
Так, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).
Пунктом 5 частини другої вказаної статті передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
У пункті 1 частини першої статті 315 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема факту родинних відносин між фізичними особами.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за умов, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
В порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.
Тобто, характерною ознакою категорії справ окремого провадження є відсутність у них спору про право і метою яких є встановлення юридичного факту або стану.
Проте, закриваючи провадження з підстави відсутності предмета спору у вказаній справі за заявою ОСОБА_1 , яка була подана в порядку окремого (непозовного) провадження, суд першої інстанції не надав жодного пояснення для такого свого висновку.
Вказана судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі правова підстава закриття провадження у справі (пункт другий частини першої статті 255 ЦПК України) фактично не відповідає викладеним у цій ухвалі мотивам, на підставі яких суд дійшов висновку про необхідність закрити провадження у справі (заявником не зазначено ким і яким чином були порушені, невизнані чи оспорені його немайнові та майнові права; наявність позасудового порядку отримання заявником повторного свідоцтва про народження).
Суд апеляційної інстанції зазначає, що не зазначення в заяві про те, ким і яким чином були порушені, невизнані чи оспорені немайнові та майнові права заявника взагалі не відноситься до підстав для закриття провадження у справі. Якщо особа, звертаючись до суду з заявою про встановлення певного юридичного факту, не довела його, то це може бути підставою для відмови у задоволенні заяви за результатами розгляду справи, а не для закриття провадження у справі через відсутність предмета спору.
Встановлення судом можливості заявника в позасудовому порядку одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, про встановлення кого просить заявник, також не може бути підставою для закриття провадження у справі з підстави відсутності предмета спору.
Згідно з імперативними вимогами статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Обов'язковою вимогою судового рішення є мотивованість. Вмотивованим є судове рішення, в якому належним чином зазначені підстави, на яких воно ґрунтується.
За наведених в ухвалі суду від 12 грудня 2025року мотивів помилковим є закриття провадження у вказаній справі за заявою про встановлення факту родинних відносин на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України, у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Тож, постановлена судом першої інстанції ухвала про закриття провадження у справі не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України щодо законності та обґрунтованості судового рішення.
Враховуючи викладене, закриття провадження у справі щодо вимог ОСОБА_1 на підставі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України в даному випадку є передчасним, не може бути сумісним із принципом верховенства права та вважатися позбавленим свавілля, а також не може задовольнити вимогу законності.
За наведених умов, колегія суддів приходить до висновку про порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення помилкової ухвали.
Саме з такого розуміння вищезазначених обставин та норм процесуального права виходить суд апеляційної інстанції.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, суд не виконав в повній мірі вимоги закону про обґрунтованість та законність рішення суду та саме порушення норм процесуального права дає підстави суду апеляційної інстанції відповідно до статті 374 ЦПК України задовольнити апеляційну скаргу та скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до пунктів 3 та 4 частини першої статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
За наведених умов, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що ухвала Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2025року про закриття провадження у справі постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 259, 268, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Задовольнити апеляційну скаргу ОСОБА_1 .
Ухвалу Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2025року - скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 17 березня 2026року.
Судді: