Номер провадження 6/754/250/26
Справа № 754/4001/26
Іменем України
17 березня 2026 року Суддя Деснянського районного суду м. Києва Зотько Т. А., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА», стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС», заінтересована особа: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Мельник Юрій Анатолійович, боржник: ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні, -
Заявник ТОВ «ФК «ПОЗИКА» звернулось до суду, із заявою стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС», заінтересована особа: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Мельник Юрій Анатолійович, боржник: ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні.
Підсудністю у цивільному судочинстві визначено розмежування компетенції між окремими ланками судової системи і між судами однієї ланки щодо розгляду і вирішення підвідомчих їм цивільних справ.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 446 ЦПК України, процесуальні питання, пов'язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.
Згідно із положень п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: 3) виконавчих написів нотаріусів.
За змістом ст. 24 ЗУ «Про виконавче провадження», яка має назву «Місце виконання рішення», виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Отже, законодавець пов'язує місце виконання рішення не з місцем знаходження приватного виконавця, а з місцем вчинення виконавчих дій.
Визначення змісту категорії місця виконання рішення наведене у статті 24 Закону України «Про виконавче провадження». За правилами частин першої та другої наведеної статті виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи, за місцезнаходженням боржника-юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Верховний Суд у постанові від 29 жовтня 2020 року у справі № 263/14171/19 зауважив, що «Виходячи зі змісту статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», що місцем виконання судового рішення є місце провадження виконавчих дій з його примусового виконання. Такі виконавчі дії провадяться за місцем проживання боржника, місцем його перебування, роботи або за місцем знаходження його майна. Отже, місце виконання рішення та місце прийняття до виконання виконавчих документів уповноваженим виконавцем можуть не співпадати та є відмінними правовими категоріями.
Згідно із відповіддю, сформованою засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» за запитом судді Деснянського районного суду м. Києва Зотько Т. А. №2469745 від 17.03.2026 ОСОБА_1 з 13.05.2014 р. зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином, місце зареєстрованого проживання відповідачки не належить до Деснянського району м. Києва.
Доказів тому, що виконавчі дії провадяться у Деснянському районі м. Києва матеріали поданої заяви не містять.
Згідно зі ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 ЦПК України, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана (ст. 32 ЦПК України).
Підсудність даного спору є загальною, тобто за місцем зареєстрованого проживання/місцезнаходження відповідача, який не є зареєстрованим у Деснянському районі м. Києва, а відтак дана справа не підсудна Деснянському районному суду міста Києва та підлягає передачі до Лугинського районного суду Житомирської області до територіальної юрисдикції якого у порядку ч. 1 ст. 31 ЦПК України належить розгляд вище зазначеної позовної заяви.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 27, 28, 31, 32, 187, 258-261, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суддя
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА», стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС», заінтересована особа: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Мельник Юрій Анатолійович, боржник: ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні, передати до Лугинського районного суду Житомирської області, за територіальною підсудністю.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Передачу справи на розгляд до Лугинського районного суду Житомирської області здійснити протягом п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Повний текст ухвали суду виготовлено 17.03.2026.
Суддя: Т. А. Зотько