Номер провадження 2/754/1225/26
Справа №754/10791/25
Іменем України
16 березня 2026 року м. Київ
Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Коваленко І.І.
за участю секретаря судового засідання Гуцул Д.Г.
за участю представника позивача Ворон С.В.,
за участю відповідача ОСОБА_1 ,
за участю відповідачки ОСОБА_2 ,
за участю представника відповідача ОСОБА_3
розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за житлово - комунальні послуги,
Стислий виклад позицій сторін
07 липня 2025 року Позивач звернувся з позовом до Відповідачів, як осіб, що зареєстровані у квартирі за адресою АДРЕСА_1 , про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за період з 01 січня 2017 року по 30 квітень 2025 року у сумі 148 265,68 грн; заборгованості з внесення плати за абонентське обслуговування у сумі 1 158,09 грн, а також інфляційні втрати в розмірі 49 968,47 грн, 3 % річних в розмірі 9 477,18 грн та пеню в розмірі 823,59 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Позивач, виконуючи свої обов'язки з надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення, надав послуги належної якості та в повному обсязі. Водночас Відповідачі не виконали свої обов'язки щодо оплати послуг, що стало підставою для звернення до суду з вимогою стягнення заборгованості.
25 серпня 2025 року Відповідач, ОСОБА_1 , засобами поштового зв0язку подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідач зазначив, що він, а також ОСОБА_2 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не є споживачами послуг з централізованого водопостачання та водовідведення у квартирі за адресою, за якою Позивачем нараховано заборгованість, оскільки фактично за вказаною адресою вони не проживають та послугами не користувалися.
За твердженням Відповідача у цій квартирі фактично проживали та користувалися холодною водою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Відповідач стверджує, що наданий Позивачем розрахунок заборгованості не дає можливості визначити розмір заборгованості, оскільки у ньому не зазначено, з яких даних визначено обсяги спожитої води, який норматив споживання води на одну особу застосовано, а також за якою методикою здійснено відповідний розрахунок.
Крім цього, Відповідач зазначив, що він та інші відповідачі не зверталися до Позивача із заявами про приєднання до умов публічного договору про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, тому відповідний договір між сторонами укладений не був.
Відповідач заявив клопотання про застосування строків позовної давності до вимог за період до липня 2022 року на суму 82 283,25 грн.
08 вересня 2025 року Позивач подав до Суд відповідь на відзив, в якому просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Позивач вказує, що Відповідачі не повідомили виконавця комунальної послуги про фактичне не проживання у квартирі та не надавали належних доказів, які б підтверджували факт їх відсутності за місцем реєстрації, а також не зверталися з заявами про тимчасове припинення нарахування плати за комунальні послуги.
Позивач зазначає, що нарахування плати за спожиті послуги здійснювалося відповідно до показників загальнобудинкового приладу обліку води.
Щодо доводів Відповідача про застосування строків позовної давності, Позивач зазначає, що строки позовної давності підлягають продовженню на період дії карантину, встановленого КМУ у зв'язку з поширенням COVID-19, у зв'язку з чим підстав для застосування позовної давності у даній справі немає.
30 вересня 2025 року Позивач подав до Суду письмові пояснення, у яких позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі.
Позивач зазначив, що нарахування плати за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення здійснювалося у період з січня 2017 року по квітень 2025 року як для квартири, що не обладнана індивідуальними приладами обліку води, на сім осіб відповідно до показників загальнобудинкового приладу обліку води.
Позивач пояснив, що порядок визначення обсягу спожитих послуг здійснюється шляхом зняття показників загальнобудинкового приладу обліку води, після чого від зазначених показників віднімаються показники квартирних лічильників, а залишок розподіляється між квартирами, які не обладнані індивідуальними засобами обліку, пропорційно кількості зареєстрованих у них осіб.
Позивач зазначив, що плата за абонентське обслуговування нараховується відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги", який передбачає обов'язок споживачів сплачувати плату за надані комунальні послуги та абонентське обслуговування.
Позивач звернув увагу, що у випадку пред'явлення позовних вимог до неповнолітньої особи обов'язок щодо виконання грошових зобов'язань покладається на її батьків або законних представників, які здійснюють управління майном дитини та несуть відповідальність за виконання таких зобов'язань.
28 жовтня 2025 року Позивач подав до Суду письмові пояснення, в яких зазначив, що нарахування здійснювалися, відповідно до тарифів затвердженими постановами НКРЕКП.
Інші Відповідачі правом подання відзиву на позовну заяву не скористалися.
Відповідачі, ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , у судове засідання не з'явився, були повідомлені належним чином про судове засідання. Суд надсилав ухвалу, позовну заяву з додатками та повідомлення про виклик до суду на адресу Відповідачів, що є зареєстрованим місцем проживання Відповідачів. Поштовий конверт повернуто з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". Відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання є належним повідомленням (пункт 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України).
УСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ЇХ ОЦІНКА
Відповідно до витягу з територіальної громади м. Києва у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані такі особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 (неповнолітній), ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 .
Співвласники багатоквартирного будинку, у якому Відповідачі мають зареєстроване місце проживання, не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір.
05.08.2014 в газеті "Хрещатик" № 110 (4510) було опубліковано повідомлення щодо публічного договору (оферти) про надання Публічним акціонерним товариствам "Акціонерна компанія "Київводоканал", що перейменоване на Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал", як виконавцем житлово-комунальних послуг на підставі ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) та опубліковано договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем).
Повідомленням визначено, що фізична особа (власник/квартиронаймач житлового приміщення у багатоквартирному будинку), що користується послугами з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води, вважається такою, що ознайомлена, погоджується та приєднується до умов Договору.
Також зазначено, що у разі відмови споживачів від отримання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води, така відмова має бути оформлена письмово та направлена до ПрАТ "АК "Київводоканал" для оформлення припинення надання цих послуг.
Відповідно до пункту 1.1 Договору ПрАТ "АК "Київводоканал" зобов'язується своєчасно надавати Відповідачу послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), а Відповідач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги відповідно до затверджених цін/тарифів та обсягів спожитих послуг, визначених відповідно до законодавства.
Згідно з пунктом 3.1 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць. За цим договором застосовується щомісячна система оплати послуг. Платежі вносяться споживачем не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
31.05.2021 на офіційному веб-сайті (vodokanal.kiev.ua) опубліковано повідомлення про публічну пропозицію (оферту) ПрАТ "АК "Київводоканал" про укладення публічного індивідуального договору приєднання про надання послуг з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення (далі - Договір-2), у зв'язку з чим з 01.07.2021 вказаний договір вважається укладеним.
Згідно пунктом 3 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII (надалі - Закон про ЖКП) договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.
Якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.
Відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача) від укладання договору з виконавцем комунальної послуги не звільняє його від обов'язку оплати фактично спожитої комунальної послуги, наданої таким виконавцем. (абзац 3 частин четвертої та п'ятої статті 13 Закон про ЖКП).
Для того щоб договір не вважався акцептованим, Відповідачі мали надати свої заперечення щодо його умов. Однак матеріали справи не містять доказів звернення Відповідачів до Позивача із відповідними запереченнями.
Отже, з огляду на те, що зобов'язання по оплаті вартості житлово-комунальних послуг покладається на споживача законом, відсутність оформленого між сторонами письмового договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживачів від оплати таких послуг. За приписами статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Оскільки після розміщення повідомлення та Договору в газеті "Хрещатик" жодних заяв або повідомлень про відмову від надання зазначених послуг від Відповідачів не надходило, вони є споживачами цих послуг і несуть відповідні зобов'язання.
У будинку за адресою: АДРЕСА_2 встановлено три прилади обліку води, а саме: MW№-№K (дата повірки - 12.11.2025); WP-DY№AMIC (дата повірки - 06.09.2018); COSMOS WPD (дата повірки - 05.01.2022) (доказ - лист №2264/12/12/03-25 від 12.09.2025).
На підтвердження наданих послуг Позивач надав Суду акти зняття показань з приладу обліку за адресою: АДРЕСА_2 за період з січня 2017 по квітень 2025 року. Таким чином Позивач довів факт надання послуги до будинку.
Матеріали справи не містять доказів, що квартира Відповідачів відключена від внутрішньобудинкових мереж.
Таким чином за відсутності доказів відключення квартири Відповідачів від внутрішньобудинкових мереж слід вважати, що послуга була надана.
Суд не встановив обставин, які б свідчили про відмову Відповідачів від укладення договору про надання житлово-комунальних послуг та/або не надання відповідної послуги, тому Суд вважає, що договір є укладеним.
Відповідачі у справі є індивідуальними споживачами, які отримують житлово-комунальну послугу для власних потреб відповідно до умов типових договорів.
Вони, які індивідуальні споживачі, зобов'язані здійснювати оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором, і не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Вони мають обов'язок оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами - не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом.
При цьому, споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об'єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг (пункт 6 частини першої статті 7 Закону про ЖКП).
Споживач має право на неоплату вартості послуг у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об'єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів за умови надання виконавцю заяви та документального підтвердження (зокрема, довідки з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби (у тому числі отримані в іноземній державі), відбування покарання тощо, іншого документа, що підтверджує право на виїзд з України чи в'їзд в Україну у відповідний період часу) в електронній або паперовій формі відповідно до умов договору (підпункт 7 пункту 45 Правил, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2019 р. № 690).
На підтвердження факту не проживання у квартирі ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 надано акт від 19.09.2015.
Суд відхиляє доводи Відповідача ОСОБА_1 про те, що він та інші відповідачі не проживали за місцем реєстрації та комунальними послугами не користувалися. Вказані доводи ґрунтуються на неправильному тлумаченні частини третьої статті 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", якою встановлено солідарний обов'язок оплати для дієздатних осіб, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, незалежно від їх фактичного проживання. Особи, що фактично не проживали в квартирі, але були в ній зареєстровані, не звільняються від обов'язку сплачувати витрати за надані Позивачем послуги, якщо вони у встановленому законом порядку не звернулися до надавача послуг із письмовою заявою та доказами про своє непроживання для проведення перерахунку. Наданий Відповідачем акт від 19.09.2015 року не є належним доказом звільнення від оплати, оскільки Відповідачі не інформували виконавця комунальних послуг про зміну фактичної кількості осіб, які постійно проживають у житлі, як того вимагає пункт 11 частини другої статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 7 Закону про ЖКП індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами
Згідно з пунктом 1 Договору-2 Виконавець зобов'язується своєчасно надавати споживачам послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а споживач зобов'язується оплачувати надані послуги за тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у порядку, строки та на умовах, що передбачені договором.
Протягом 2017 - 2025 роки тарифи на послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання, а також абонентська плата, змінювалися кілька разів. Позивач не встановлює самостійно тарифи.
Тарифи були затверджені такими постановами:
за період 02.08.2016 по 11.05.2017 Постанови НКРЕКП № 1141, 1142 від 16.06.2016 водопостачання 6,84 грн., водовідведення 6,93 грн
за період 12.05.2017 по 16.12.2017 Постанови НКРЕКП № 551, 552 від 26.04.2017 водопостачання 8,436 грн., водовідведення 7,356 грн;
за період з 17.12.2017 по 27.06.2018 Постанови НКРЕКП № 13432, 1344 від 02.11.2017 водопостачання 8,28 грн., водовідведення 7,21 грн;
за період з 28.06.2018 по 13.10.2018 Постанова НКРЕКП № 540, 539 від 21.06.2018 водопостачання 8,78 грн., водовідведення 7,93 грн;
за період з 14.10.2018 по 31.01.2019 Постанова НКРЕКП №1168, 1169 від 04.10.2018 водопостачання 10,092 грн., водовідведення 9,504 грн;
за період з 01.02.2019 по 27.11.2019 Постанова НКРЕКП № 58, 59 від 25.01.2019 водопостачання 10,812 грн., водовідведення 9,564 грн;
за період з 28.11.2019 по 04.02.2020 Постанова НКРЕКП № 58, від 25.01.2019 та № 2468 від 22.11.2019 водопостачання 11,832 грн., водовідведення 8,988 грн;
за період з 05.02.2020 по 31.12.2020 Постанова НКРЕКП № 58, від 25.01.2019 та № 283 від 04.02.2020 водопостачання 11,544 грн., водовідведення 10,212 грн;
за період з 01.01.2021 по 30.06.2021 Постанова НКРЕКП № 58, від 25.01.2019 та № 2499 від 16.12.2020 водопостачання 11,544 грн., водовідведення 10,212 грн;
за період з 01.07.2021 по 31.12.2021 Постанова НКРЕКП № 2499 від 16.12.2020 водопостачання 13,344 грн., водовідведення 12,036 грн;
за період з 01.01.2022 по 30.04.2024 Постанова НКРЕКП № 2842 від 22.12.2021 водопостачання 16,164 грн., водовідведення 14,220 грн;
за період з 01.01.2022 по 30.12.2025 Постанова НКРЕКП № 2842 від 22.12.2021 водопостачання 16,164 грн., водовідведення 14,220 грн;
за період з 01.01.2026 Постанова НКРЕКП № 2302 від 30.12.2025 водопостачання 16,164 грн., водовідведення 14,220 грн.
Відповідно до Інформації про розподіл обсягів спожитих послуг за адресою: АДРЕСА_1 (за період із січня 2017 року по квітень 2025 року), Суду надано вичерпні відомості щодо бази нарахувань. Зазначений документ містить відомості щодо щомісячних показників загальнобудинкового приладу обліку холодної води, обсягів води, спожитої за показниками квартирних лічильників, обсягів води, що підлягають розподілу між квартирами, які не обладнані індивідуальними приладами обліку, а також дані щодо кількості зареєстрованих у квартирі осіб та розподіленого на квартиру обсягу спожитої води.
Визначення обсягу води, що підлягає оплаті за квартирою АДРЕСА_3 , здійснювалося шляхом розподілу залишкового обсягу води загальнобудинкового приладу обліку між квартирами, не обладнаними індивідуальними лічильниками, пропорційно кількості зареєстрованих у них осіб у період: з січня 2017 по червень 2017 року на 6 осіб; з липня 2017 року по квітень 2018 року на 5 осіб; з травня 2018 року по квітень 2020 року на 4 осіб; з травня 2020 року по квітень 2025 року на 7 осіб.
Таким чином надані Позивачем розрахунки дають можливість встановити порядок визначення обсягу спожитих послуг і розмір нарахованої заборгованості, у зв'язку з чим Суд вважає їх належними доказами.
Доводи Відповідача щодо неможливості визначити методику розрахунку є безпідставними. Згідно із законодавством (зокрема, Наказом Мінрегіонбуду № 315 "Про затвердження Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг"), у будинку, де частина приміщень не оснащена вузлами розподільного обліку (квартирними лічильниками), обсяг споживання холодної води визначається як різниця між показаннями загальнобудинкового лічильника та сумарним обсягом за показаннями квартирних лічильників. Цей залишок розподіляється між приміщеннями без обліку пропорційно до кількості осіб, які в них зареєстровані. З огляду на це, нарахування Позивачем здійснено правомірно.
Посилання ОСОБА_1 на те, що відповідачі самостійно визначили та сплатили 24 693,41 грн "лише за спожиті послуги", не спростовує наявності боргу. Навпаки, часткова оплата свідчить про визнання Відповідачами факту надання послуг та наявності договірних правовідносин із Позивачем.
Згідно з обгрнутованим розрахунком заборгованості, який надав Позивач, Відповідачі, за період з 01 січня 2017 року по 30 квітня 2025 року мають заборгованість за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у сумі 148 265,68 грн; заборгованості з внесення плати за абонентське обслуговування у сумі 1 158,09 грн. У зв'язку з простроченням оплати спожитих житлово-комунальних послуг, позивач нарахував інфляційні втрати у розмірі 49 968,47 грн, 3 % річних в розмірі 9 477,18 грн за період з січня 2017 року по квітень 2025 року (за виключенням періоду з лютого 2022 року по грудень 2023 року) та пеню у розмірі 823,59 грн за період з травня 2024 року по квітень 2025 року.
Суд перевірив наданий Позивачем розрахунок заборгованості, визнав його обґрунтованим і таким, що підтверджується відповідними первинними документами.
Перевіривши арифметичну правильність здійснених нарахувань та їх відповідність заявленому періоду прострочення, Суд не встановив порушень порядку обчислення або невідповідностей поданого розрахунку матеріалам справи. Нарахування компенсаційних виплат, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, та пені здійснено Позивачем правомірно, з дотриманням обмежень щодо їх нарахування, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану". Водночас Відповідачі власного контррозрахунку не подали та не надали Суду жодних належних і допустимих доказів, які б спростовували або ставили під сумнів обґрунтованість і правильність наданого Позивачем розрахунку.
Солідарний обов'язок виникає у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання. У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (стаття 541, частина перша статті 542 ЦК України).
При цьому, згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Отже, у спірних правовідносинах дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі, несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг. Наявність факту проживання та/або реєстрації особи у житловому приміщенні споживача є підставою для виникнення солідарної відповідальності. У такому разі надавач житлово-комунальних послуг має право вимагати виконання зобов'язання: частково або в повному обсязі від усіх боржників разом; або від будь-кого з них окремо (наприклад, від одного зареєстрованого чи проживаючого). У разі виникнення у споживача заборгованості за спожиту послугу він на вимогу надавача житлово-комунальних послуг має сплатити суму у боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, крім періоду, коли діяв мораторій в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України №206 від 05 березня 2022 року "Деякі питання оплати житлово- комунальних послуг в період воєнного стану" та постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 року № 1405 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг".
Суд встановив, що у період, за який позивач Просить стягнути заборгованість, Відповідачка, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була неповнолітня та набула повної цивільної дієздатності лише 12 лютого 2025 року.
Відповідно до частини першої статті 34 ЦК України повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття).
Згідно з частинами першою та другою статті 32 ЦК України передбачено, що фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років має неповну цивільну дієздатність. Крім правочинів, передбачених статтею 31 цього Кодексу, фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) має право: 1) самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами; 2) самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом; 3) бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи; 4) самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім'я (грошовими коштами на рахунку). Неповнолітня особа вчиняє інші правочини за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників.
Відповідно до частини першою та другою статті 33 ЦК України неповнолітня особа особисто несе відповідальність за порушення договору, укладеного нею самостійно відповідно до закону. Неповнолітня особа особисто несе відповідальність за порушення договору, укладеного за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника. Якщо у неповнолітньої особи недостатньо майна для відшкодування збитків, додаткову відповідальність несуть її батьки (усиновлювачі) або піклувальник.
Таким чином обов'язок ОСОБА_7 по сплаті послуги за житлово-комунальні послуги виникає за період з березня 2025 року.
Суд не бере до уваги посилання Відповідача ОСОБА_1 на необхідність зменшення суми боргу на 7 388,51 грн внаслідок коригування, здійсненого за період із травня по серпень 2025 року. Предметом розгляду у цій справі є вимоги Позивача про стягнення заборгованості, що утворилася виключно до 30 квітня 2025 року. Оскільки заявлене Відповідачем коригування стосується розрахункових періодів, які виходять за межі заявленого позову, зазначені обставини не можуть впливати на визначення розміру боргу, що підлягає стягненню в межах даного провадження.
Позивач належним чином довів факт порушення Відповідачами свого обов'язку щодо оплати житлово-комунальних послуг, а саме з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення. Натомість Відповідачі не надали Суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували повне або часткове погашення існуючої заборгованості за спірний період, як і доказів, що підтверджували б наявність законних підстав для звільнення їх від обов'язку зі сплати заявленої суми боргу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (частина першої статті 257 ЦК України). Для зобов'язань з визначеним строком виконання, як у цьому випадку, перебіг позовної давності починається з наступного дня після закінчення строку виконання (частина п'ята статті 261 ЦК України).
Під час дії карантину та воєнного стану законодавець застосував нову конструкцію, якою тимчасово доповнив перелік обставин, які впливають на перебіг позовної давності, а саме продовження позовної давності.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" з 12 березня 2020 року на всій території України було встановлено карантин.
Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" (далі - Закон № 540-IX) розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Цей Закон набрав чинності 02 квітня 2020 року.
Відтак початок продовження строку для звернення до суду потрібно пов'язувати саме з моментом набрання чинності 02 квітня 2020 року Законом № 540-IX.
Подібний правовий висновок висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06 вересня 2023 року у справі № 910/18489/20 (провадження № 12-46гс22).
Строк дії карантину неодноразово продовжувався, а відмінений він був з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".
Отже, під час дії карантину позовна давність була продовжена з 02 квітня 2020 року до 30 червня 2023 року.
Поряд із цим Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" було введено воєнний стан в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України, цей стан триває до теперішнього часу.
Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" (далі - Закон № 2120-ІХ) розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Закон № 2102-IX набрав чинності 17 березня 2022 року.
Надалі Законом України від 08 листопада 2023 року № 3450-ІХ "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини" (далі - Закон № 3450-ІХ) пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України викладено в новій редакції, відповідно до якої у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Закон № 3450-Х набрав чинності 30 січня 2024 року.
Таким чином, в умовах дії воєнного стану строк звернення до суду (позовна давність) було продовжено від початку воєнного стану до 29 січня 2024 року, а після 30 січня 2024 року перебіг такого строку зупинився і такий стан триває дотепер.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02 липня 2025 року у справі № 903/602/24, провадження № 12-19гс25, зазначила, що в разі якщо позовна давність не спливла станом на 02 квітня 2020 року, то цей строк звернення до суду спочатку було продовжено (до 30 червня 2023 року - на строк дії карантину, а надалі до 29 січня 2024 року - на строк дії воєнного стану), а з 30 січня 2024 року перебіг строку звернення до суду зупинився на строк дії воєнного стану.
Позивач подав позов 03 липня 2025 року, визначив, що предметом спору є заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги з січня 2017 року по квітень 2025.
Водночас з наданого розрахунку заборгованості суд встановив, що заборгованість, яка є предметом спору у сумі 148 265,68 грн, фактично виникла з лютого 2019 року.
За послуги, спожиті у лютому 2019 року, строк оплати спливає 20 березня 2019 року, отже, перебіг позовної давності починається 21.03.2019. Оскільки карантин було введено 12.03.2020 (до спливу 3 років), строк давності був продовжений Тому враховуючи, що позовна давність продовжувалася на строк дії карантину та воєнний час, станом на час звернення з позовом у цій справі Позивач не пропустив строк позовної давності.
Розподіл судових витрат
Питання щодо розподілу судових витрат пов'язаних із розглядом справи суд вирішує відповідно до положень статті 141 ЦПК України.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення позову (частина перша, пункт 1 перший частини другої статті 141 ЦПК України).
З Відповідачів на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у сумі 3145,40 грн, витрати за отримання відомостей з Державного реєстру речових прав у розмірі 41,00 грн. У зв'язку з тим, що законодавство не передбачає солідарного стягнення таких витрат, ця сума має бути розділена порівну між відповідачами.
Керуючись статтями 4, 13, 19, 76-81, 141, 263-265 ЦПК України, суд
Позов Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги - задовольнити повністю.
Стягнути солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" ззаборгованість за централізоване водопостачання та централізованого водовідведення в розмірі в розмірі 143 051,01 грн; заборгованість з внесення плати за абонентське обслуговування у розмірі 1063,05 грн; інфляційні витрати у розмірі 49 778,93 грн; три відсотки річних у розмірі 9 457,73 грн; пеню у розмірі 610,17 грн.
Стягнути солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" заборгованість за централізоване водопостачання та централізованого водовідведення в розмірі 5214,67 грн; заборгованість з внесення плати за абонентське обслуговування у сумі 95,04 грн; інфляційні витрати у розмірі 189,54 грн, три відсотки річних у розмірі 19,45 грн; пеню у розмірі 213,42 грн.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" судовий збір у розмірі 524,23 грн, витрати за отримання відомостей з Державного реєстру речових прав у розмірі 6,83 грн.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" судовий збір у розмірі 524,23 грн, витрати за отримання відомостей з Державного реєстру речових прав у розмірі 6,83 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" судовий збір у розмірі 524,23 грн, витрати за отримання відомостей з Державного реєстру речових прав у розмірі 6,83 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" судовий збір у розмірі 524,23 грн, витрати за отримання відомостей з Державного реєстру речових прав у розмірі 6,83 грн.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" судовий збір у розмірі 524,23 грн, витрати за отримання відомостей з Державного реєстру речових прав у розмірі 6,83 грн.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" судовий збір у розмірі 524,23 грн, витрати за отримання відомостей з Державного реєстру речових прав у розмірі 6,83 грн.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач (Стягувач) Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" (адреса: м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-а; код ЄДРПОУ 03327664).
Відповідач (Боржник) ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач (Боржник) ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач (Боржник) ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Відповідач (Боржник) ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ).
Відповідач (Боржник) ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ).
Відповідач (Боржник) ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ).
Суддя Інна КОВАЛЕНКО