Справа № 372/2905/23 Головуючий у суді І інстанції Висоцька Г.В.
Провадження № 22-ц/824/2811/2026 Доповідач у суді ІІ інстанції Голуб С.А.
про залишення без задоволення заяви про відвід складу суду
11 березня 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Голуб С.А.,
суддів: Борисової О.В., Таргоній Д.О.,
за участю секретаря судового засідання - Гаврилко Д.О.,
розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Волкова Павла Олександровича про відвід колегії суддів Київського апеляційного суду: Голуб С.А., Борисової О.В., Таргоній Д.О., від участі у розгляді цивільної справи за апеляційними скаргами заступника керівника Київської обласної прокуратури на додаткові рішення Обухівського районного суду Київської області від 18 серпня 2025 року у справі за позовом заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до ОСОБА_2 , треті особи: Державне підприємство «Ліси України», ОСОБА_1 , Обухівська районна державна адміністрація Київської області, Головне управління Держгеокадастру у місті Києві та Київської області, про скасування державної реєстрації та усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельними ділянками шляхом їх повернення,
Додатковим рішенням Обухівського районного суду Київської області від 18 серпня 2025 року стягнуто з Київської обласної прокуратури та Київської ОДА за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу у розмірі 100 000,00 грн, по 50 000,00 грн з кожного.
Іншим додатковим рішенням Обухівського районного суду Київської області від 18 серпня 2025 року стягнуто з Київської обласної прокуратури та Київської ОДА за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 25 000,00 грн, по 12 500,00 грн з кожного.
Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, заступник керівника Київської обласної прокуратури звернувся з апеляційними скаргами.
В судовому засіданні 04 березня 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Волков П.О. заявив клопотання про оголошення перерви для підготовки і подання протягом двох днів заяви про відвід у зв'язку з виявленням в ході розгляду справи упередженості до його особи та порушення принципу змагальності сторін, що полягало в тому, що на його вимогу головуючий суддя не відреагувала і не зробила зауваження прокурору, яка перервала його виступ, заявивши протест.
Зазначене клопотання було задоволено судом апеляційної інстанції та оголошено перерву до 11 березня 2026 року о 17 год. 40 хв.
09 березня 2026 року представник третьої особи - адвокат Волков П.О. ознайомився з матеріалами справи та отримав копію технічного запису судового засідання від 04 березня 2026 року.
11 березня 2026 року до суду апеляційної інстанції надійшла заява адвоката Волкова П.О. про відвід колегії суддів Київського апеляційного суду: Голуб С.А., Борисової О.В.,Таргоній Д.О., від розгляду справи № 372/2905/23 з підстав, передбачених пунктами 3, 4, 5 частини першої статті 36 ЦПК України.
Заява обґрунтована тим, що в порушення вимог частини восьмої статті 33 ЦПК України та пунктів 2.4, 2.7 статті 2 розділу ІІ Засад використання автоматизованої системи документообігу Київського апеляційного суду, затверджених Рішенням зборів суддів Київського апеляційного суду № 3 від 31 березня 2025 року, в матеріалах апеляційного провадження № 22-ц/824/2811/2026 протокол повторного автоматизованого розподілу зазначеної справи для заміни судді Слюсар Т.А. відсутній.
Також в матеріалах зазначеного апеляційного провадження відсутні службовий лист судді-доповідача Голуб С.А. про необхідність проведення повторного автоматизованого розподілу даної справи для заміни судді Слюсар Т.А. та мотивоване розпорядження керівника апарату суду про проведення повторного автоматизованого розподілу даної справи з метою заміни судді Слюсар Т.А із зазначенням в ньому відповідних підстав.
Відсутність в матеріалах апеляційного провадження вказаних документів, на думку заявника, свідчить про те, що проведена Київським апеляційним судом заміна судді Слюсар Т.А. на суддю Борисову О.В. є незаконною та такою, що порушує визначений порядок заміни судді-члена колегії та є підставою для її відводу згідно із пунктом 4 частини першої статті 36 ЦПК України.
Щодо підстав для відводу від розгляду справи судді-доповідача Голуб С.А. та судді-члена колегії Таргоній Д.О., адвокат Волков П.О. зазначає про те, що зазначені судді достовірно знали про порушення Київським апеляційним судом порядку визначення судді Борисової О.В. для розгляду справи № 372/2905/23 та відсутність станом на дату проведення судового засідання 04 березня 2026 року документів, які мають бути приєднаними до матеріалів апеляційного провадження для підтвердження законності проведення повторного автоматизованого розподілу даної справи з метою заміни судді Слюсар Т.А.
Але судді Голуб С.А. та Таргоній Д.О. свідомо проігнорували факт порушення порядку визначення судді Борисової О.В. членом колегії для розгляду даної справи і провели судове засідання 04 березня 2026 року неповноважним складом суду, що, на погляд заявника, доводить їх заінтересованість у результаті розгляду справи № 372/2905/23, упередженість та необ'єктивність і є підставою для їх відводу відповідно до пунктів 3, 5 частини першої статті 36 ЦПК України.
Саме із вказаних підстав представник третьої особи - адвокат Волков П.О. просить заяву про відвід судді-доповідача - Голуб С.А., суддів-членів колегії: Борисової О.В., Таргоній Д.О. від розгляду справи № 372/2905/23 задовольнити, а цивільну справу передати для проведення повторного автоматизованого розподілу до канцелярії Київського апеляційного суду у встановленому ЦПК України порядку.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Відповідно до вимог частин першої - третьої статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
З огляду на те, що заява про відвід колегії суддів надійшла до суду апеляційної інстанції в день призначеного судового засідання, тому вона не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід складу суду вирішується апеляційним судом, який переглядає справу.
В судове засідання суду апеляційної інстанції учасники справи не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, представник третьої особи - адвокат Волков П.О. подав заяву про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку із тим, що апеляційний суд вчасно не розпочав призначене на 11 березня 2026 року о 17 год. 40 хв. судове засідання у справі.
Колегія суддів залишила без задоволення зазначену заяву представника з огляду на положення частини сьомої статті 40 ЦПК України, які зобов'язують суд вирішити питання про відвід невідкладно.
Вивчивши матеріали справи та проаналізувавши заяву про відвід складу суду, суд апеляційної інстанції вважає, що підстави для задоволення цієї заяви відсутні, виходячи з такого.
Відповідно до частини другої статті 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.
Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу (частина третя статті 39 ЦПК України).
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені у статті 36 ЦПК України. Зокрема, згідно із пунктами 3 - 5 частини першої цієї статті суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
- він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
- було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
- є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
У частині четвертій статті 36 ЦПК України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
За змістом частин першої - третьої статті 14 ЦПК України, у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів.
Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).
Відповідно до вимог статті 33 ЦПК України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених у частині другій статті 14 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
Справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов'язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою суддя-доповідач.
Персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду.
Для кожної постійної колегії суддів збори суддів відповідного суду визначають резервних суддів строком на один рік.
Якщо зі складу колегії суддів не може продовжувати розгляд справи суддя, який не є суддею-доповідачем у такій справі, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом, заміна такого судді з ініціативи судді-доповідача за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою з числа резервних суддів.
Результати автоматизованого розподілу (повторного розподілу) справи оформлюються протоколом.
Особливості автоматизованого розподілу судових справ визначені у розділі IV Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (із змінами, внесеними згідно з Рішенням Вищої ради правосуддя від 13 січня 2026 року № 26/0/15-26).
За змістом пунктів 2.3.1, 2.3.2 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України від 11 листопада 2024 року № 39 (із змінами, внесеними згідно із рішенням Ради суддів України від 13 листопада 2025 року № 50) (далі - Положення), розподіл судових справ здійснюється в суді в день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.
Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою шляхом: автоматизованого розподілу судових справ під час реєстрації відповідної судової справи; пакетного автоматизованого розподілу судових справ після реєстрації певної кількості судових справ; розподілу судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді; визначення складу суду з метою заміни судді (суддів); повторного автоматизованого розподілу судових справ.
Збори суддів відповідного суду мають право визначати особливості автоматизованого розподілу судових справ у випадках, прямо передбачених цим Положенням.
Як визначено у пункті 2.3.22 вищевказаного Положення, відповідно до визначеного процесуальним законодавством принципу незмінності складу суду, розгляд справи, як правило, проводиться визначеною автоматизованою системою колегією суддів.
Тимчасова відсутність судді-члена колегії, як правило, не може бути підставою для зміни складу колегії суддів.
У разі неможливості продовження розгляду справи одним із суддів- членів колегії (призов на військову службу, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, довготривале перебування на лікарняному або у відпустці тощо) заміна судді-члена колегії здійснюється автоматизованою системою на підставі мотивованого розпорядження керівника апарату суду (або уповноваженої ним особи) на виконання службової записки судді-доповідача у справі з метою дотримання передбаченого законом строку розгляду цієї справи у порядку, зазначеному в підпункті 2.3.21 пункту 2.3 цього Положення.
Електронний примірник такого розпорядження (додаток 14) вноситься до автоматизованої системи не пізніше наступного робочого дня, що настає після його підписання.
У Київському апеляційному суді використовується Автоматизована система електронного документообігу «Апеляція».
Засади використання автоматизованої системи документообігу Київського апеляційного суду, які Рішенням зборів суддів Київського апеляційного суду № 10 від 24 листопада 2025 року (далі - Засади), розроблені відповідно до вимог Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Цивільного процесуального кодексу України, Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року, Кримінального процесуального кодексу України 2012 року, Кодексу України про адміністративні правопорушення та Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 11 листопада 2024 року № 39.
Цими Засадами визначаються особливості розподілу справ між суддями, порядок формування колегій суддів, підстави для проведення повторного автоматизованого розподілу справ та інші правила застосування Положення про автоматизовану систему документообігу суду.
Відповідно до абзацу 5 підпункту 2.4 пункту 2 «Особливості формування колегій суддів»розділу ІІ Засад на підставі службового листа судді-доповідача, за мотивованим розпорядженням керівника апарату суду або особи, яка виконує обов'язки керівника апарату суду, автоматизованою системою в автоматичному режимі також здійснюється заміна судді-члена колегії у разі вибуття судді зі складу постійної колегії суддів, припинення повноважень судді, задоволення відводу або самовідводу судді-члена колегії тощо.
Результатом автоматичної заміни відсутнього судді-члена колегії є протокол повторного автоматизованого розподілу справи (для заміни судді-члена колегії), що автоматично створюється автоматизованою системою та долучається до матеріалів судової справи (підпункт 2.7 пункту 2 «Особливості формування колегій суддів»).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями та протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23 вересня 2025 рокувизначено колегію суддів Київського апеляційного суду для розгляду вказаних апеляційних скарг у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) - Голуб С.А., судді: Слюсар Т.А., Таргоній Д.О. (а.с. 142, 152, т. 4).
Ухвалами Київського апеляційного суду від 23 жовтня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами заступника керівника Київської обласної прокуратури та витребувано із Обухівського районного суду Київської областіцивільну справу № 372/2905/23.
19 січня 2026 року у зв'язку з припиненням повноважень судді-члена колегії Слюсар Т.А. (звільнення у відставку) на підставі службової записки судді-доповідача Голуб С.А. було проведено автоматизовану зміну судді-члена колегії, а саме замість судді Слюсар Т.А. до складу колегії суддів увійшла суддя Борисова О.В., що підтверджується протоколом автоматизованої зміни складу колегії суддів 19 січня 2026 року (а.с. 35, т. 5).
Відтак, безпідставними є доводи представника ОСОБА_1 - адвоката Волкова П.О. про відсутність в матеріалах апеляційного провадження № 22-ц/824/2811/2026 відповідного протоколу щодо заміни судді Слюсар Т.А.
При цьому представник третьої особи вдається до помилкового тлумачення понять «автоматизована зміна судді-члена колегії» та «повторний автоматизований розподіл судових справ між суддями», що регулюються різними пунктами як Положення, так і Засад.
Наведеними вище пунктами цих нормативно-правових актів не передбачено долучення до матеріалів цивільної справи службової записки судді-доповідача щодо заміни судді-члена колегії та/або мотивованого розпорядження керівника апарату суду про таку заміну.
Посилання представника третьої особи на пункт 2.3.44 Положення розділу «Повторний автоматизований розподіл судових справ між суддями» є незастосовними до цієї справи, адже повторний автоматизований розподіл судової справи № 372/2905/23 між суддями Київського апеляційного суду 19 січня 2026 року не проводився.
Отже, зміст заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Волкова П.О.про відвід від участі у розгляді даної справи судді Київського апеляційного суду Борисової О.В., на думку апеляційного суду, не свідчить про існування обґрунтованих обставин, які б давали підстави вважати порушеним порядок визначення цієї судді у складі колегії суддів для розгляду справи № 372/2905/23, не узгоджується з матеріалами справи та фактичнозводиться до власного тлумачення і розуміння адвокатом норм статей 14, 33 ЦПК України, пунктів 2.3.22, 2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та підпунктів 2.4, 2.7 пункту 2 розділу ІІ Засад використання автоматизованої системи документообігу Київського апеляційного суду в частині порядку заміни судді-члена колегії у разі припинення його повноважень, у тому числі внаслідок звільнення у відставку.
Зважаючи на вищевикладене, доводи адвоката Волкова П.О. про те, що проведена Київським апеляційним судом заміна судді Слюсар Т.А. на суддю Борисову О.В. у справі № 372/2905/23 є незаконною та такою, що порушує визначений порядок заміни судді-члена колегії, не може бути підставою для відводу з підстави, передбаченоїпунктом 4 частини першої статті 36 ЦПК України, оскільки, з урахуванням вимог вказаних нормативних актів, не вбачається порушення порядку визначення складу суду для розгляду цієї справи.
Окрім цього, підстави вважати, що судді Голуб С.А. і Таргоній Д.О. прямо чи побічно заінтересовані у результаті розгляду справи за апеляційними скаргами прокурора на додаткові рішення суду першої інстанції, також відсутні.
Існування об'єктивно обґрунтованих обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності колегії суддів: Голуб С.А., Борисової О.В.,Таргоній Д.О., у цій справі представником третьої особи - адвокатом Волковом П.О. взагалі не наведено, тоді як підставу для відводу цих суддів, що визначена у пункті 5 частини першої статті 36 ЦПК України, останній пов'язує виключно із порушення порядку визначення судді-члена колегії для розгляду даної справи.
У контексті наведеного суд апеляційної інстанції звертає увагу на неоднозначну і суперечливу поведінку адвоката Волкова П.О., який в судовому засіданні 04 березня 2026 року наполягав на оголошенні перерви для надання йому можливості підготувати і подати протягом двох днів обґрунтовану заяву про відвід у зв'язку з наявністю, на йому думку, упередженості до його особи та порушення принципу змагальності сторін, що полягало в тому, що на його вимогу головуючий суддя не відреагувала і не зробила зауваження прокурору, яка перервала його виступ, заявивши протест.
Разом з тим, протягом двох днів після оголошення в судовому засіданні перерви адвокат Волкова П.О. відвід головуючому або всьому складу суду не заявив, а лише після ознайомлення з матеріалів справи 09 березня 2026 року надіслав до суду заяву провідвід колегії суддів: Голуб С.А., Борисової О.В.,Таргоній Д.О., від розгляду справи № 372/2905/23 фактично з інших підстав, аніж ті, про які зазначалось ним у судовому засіданні.
Зазначені обставини переконливо свідчать про наявність ознак зловживання адвокатом Волковим П.О. своїми процесуальними правами та вчинення дій, що суперечать його попереднім заявам у судовому засіданні, в якому було оголошено перерву за його ж клопотанням, що у свою чергу не відповідає завданню цивільного судочинства та призвело до безпідставного затягування і перешкоджання розгляду справи в умовах надмірної завантаженості апеляційного суду.
Згідно з частинами першою та другою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
У пункті 11 частини третьої статті 2 ЦПК України передбачено, що неприпустимість зловживання процесуальними правами є основними засадами (принципами) цивільного судочинства.
За частиною другою, третьою статті 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом. Ї
У випадку невиконання учасником справи його обов'язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Положеннями частин першої статті 44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Колегія суддів враховує, що цивільний процесуальний обов'язок сторони - це належна поведінка сторони в цивільному судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб'єктивному процесуальному праву суду.
У постанові Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 910/1873/17 визначено, що принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.
Формулювання «зловживання правом» необхідно розуміти, як суперечність, оскільки якщо особа користується власним правом, то його дія дозволена, а якщо вона не дозволена, то саме тому відбувається вихід за межі свого права та дію без права, «injuria». Сутність зловживання правом полягає у вчиненні уповноваженою особою дій, які складають зміст відповідного суб'єктивного цивільного права, недобросовісно, в тому числі всупереч меті такого права.
Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб. У разі ж коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним (схожі висновки викладено Верховним Судом у постанові від 12 серпня 2019 року у справі № 905/945/18 та у постанові від 16 жовтня 2019 року у справі № 906/936/18).
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував про обов'язок національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (справа «Шульга проти України», пункт 28, справа від 02 грудня 2010 року) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (справа «Мусієнко проти України», пункт 24, рішення від 20 січня 2011 року).
Європейський суд з прав людини вказував, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії від 07 липня 1989 року).
Неможливість суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (справа «Смірнова проти України» рішення від 08 листопада 2005 року, справа «Фрідлендер проти Франції» (Frydlender v. Fгапсе, рішення від 27 квітня 2000 року). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (справа «Красношапка проти України» рішення від 30 листопада 2006 року).
Частиною четвертою статті 44 ЦПК України передбачено, що суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
З огляду на ту обставину, що поведінка та заяви адвоката Волкова П.О. під час перегляду даної справи в суді апеляційної інстанції мають ознаки недобросовісного користування цим учасником справи своїми процесуальними правами, що може бути кваліфіковано як прояв неповаги до суду та до інших учасників судового процесу, а також перешкоджання у своєчасному, всебічному, повному об'єктивному розгляді справи при невиконанні процесуальних дій у встановлені законом строки, колегія суддів вважає за необхідне без застосування заходів процесуального примусу попередити зазначеного представника про неприпустимість зловживання процесуальними правами, в тому числі подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи, та про обов'язок cуду вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами, зокрема, застосувати заходи процесуального примусу у випадку вчинення дій, що суперечать завданню цивільного судочинства.
Таким чином, оскільки доводи представника ОСОБА_1 - адвоката Волкова П.О. не свідчать про наявність підстав, передбачених пунктами 3, 4, 5 частини першої статті 36 ЦПК України, для відводу колегії суддів Київського апеляційного суду: Голуб С.А., Борисової О.В., Таргоній Д.О., від участі у розгляді цивільної справи № 372/2905/23 за апеляційними скаргами заступника керівника Київської обласної прокуратури на додаткові рішення Обухівського районного суду Київської області від 18 серпня 2025 року, заяву останнього про відвід слід залишити без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись статтями 33, 36, 39, 40, 43, 44 ЦПК України, суд
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Волкова Павла Олександровича про відвід колегії суддів Київського апеляційного суду: Голуб С.А., Борисової О.В., Таргоній Д.О., від участі у розгляді цивільної справи № 372/2905/23 за апеляційними скаргами заступника керівника Київської обласної прокуратури на додаткові рішення Обухівського районного суду Київської області від 18 серпня 2025 року у справі за позовом заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до ОСОБА_2 , треті особи: Державне підприємство «Ліси України», ОСОБА_1 , Обухівська районна державна адміністрація Київської області, Головне управління Держгеокадастру у місті Києві та Київської області, про скасування державної реєстрації та усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельними ділянками шляхом їх повернення залишити без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її постановлення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий С.А. Голуб
Судді: О.В. Борисова
Д.О. Таргоній