Головуючий у суді першої інстанції: Юшков М.М.
справа № 757/27632/25-п
провадження № 33/824/1011/2026
3 березня 2026 року Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Шкоріної О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві за участю захисника ОСОБА_1 адвоката Старика Ярослава Івановича,
адміністративну справу щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, голови комісії з припинення політичної партії «Опозиційна платформа - За життя», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.212-21 КУпАП України
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Печерського районного суду м. Києва від 1 липня 2025 року, -
6 червня 2025 року відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ст.212-21 КУпАП.
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 1 липня 2025 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.212-21 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 гривень..
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 605, 60 гривень.
Відповідно до змісту оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 , будучи головою комісії з припинення політичної партії «Опозиційна платформа - За життя», код ЄДРПОУ - 21709375, не подав до Національного агентства з питань запобігання корупції Звіт політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за І квартал 2025 року, через Єдиний державний реєстр звітності політичних партій про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру (далі - Реєстр), про що свідчать Списки, оприлюднені на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.212-21 КУпАП.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Печерського районного суду м. Києва від 1 липня 2025 року скасувати та закрити провадження. В апеляційній скарзі заявив клопотання про поновлення йому строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції посилаючись на те, що вперше подану апеляційну скаргу 11 липня 2025 року повернуто апеляційним судом.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що з дати ухвалення Верховним Судом постанови від 15 вересня 2022 про залишення без змін рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2022 року у справі № П/857/8/22 про заборону діяльності політичної партії «Опозиційна платформа - За життя» діяльність партії не здійснюється в розумінні Закону про партії, керівні органи та члени партії відсутні, розпущені обласні, міські, районні організації та інші структурні утворення, статут партії не діє. Відтак заборона політичної партії припиняє її діяльність, відповідно і необхідність подання звітності. Зазначеного суд першої інстанції у своєму рішенні не врахував.
У тексті ст.121-21 КУпАП не визначений суб'єкт адміністративного правопорушення, відповідно, суд першої інстанції дійшов помилково висновку про притягнення ОСОБА_1 як голови ліквідаційної комісії політичної партії.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 адвокат Старик Я.І. підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження у справі.
З метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, права на апеляційне оскарження, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, з огляду на викладені обставини суд апеляційної інстанції вважає за необхідне клопотання задовольнити, поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови Печерського районного суду міста Києва від 1 липня 2025 року, як такий, що пропущений з поважних причин.
Переглянувши справу за апеляційною скаргою, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що підстави для її задоволення відсутні, у зв'язку з наступним.
Згідно положень ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги.
Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.212-21 КУпАП, суд першої інстанції виходив із того, що станом на дату складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , будучи головою комісії з припинення політичної партії «Опозиційна платформа - За життя», не подав до Національного агентства Звіти за І квартал 2025 року, що підтверджується списком, який був оприлюдненим НАЗК на офіційному вебсайті Національного агентства.
Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Положеннями ст.1 КУпАП передбачено, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з вимогами ст.7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Статтею 8 КУпАП встановлено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст.ст. 251, 252 КУпАП, зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.
Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин і доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Відповідно до вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 62 Конституції України визначено, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч.ч. 9, 21, 23 ст. 17 Закону України «Про політичні партії в Україні» (далі - Закон) політична партія щоквартально, не пізніше ніж на сороковий день після закінчення звітного кварталу, зобов'язана подати до Національного агентства з питань запобігання корупції звіт про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру (у тому числі її місцевих організацій, які у встановленому порядку набули статусу юридичної особи) шляхом його заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції.
Відповідно до пп. 3 та 4 розділу III Порядку подання Звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, затвердженого наказом Національного агентства від 19.02.2021 № 102/21 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.04.2021 № 507/36129 (далі - Порядок) - політична партія подає до Національного агентства Звіт про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за квартал. Якщо останній день строку подання Звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру (далі - Звіт) припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, днем завершення строку подання Звіту є перший за ним робочий день. Таким чином, останнім днем подання Звіту за І квартал 2025 року є 12 травня 2025 року.
Протягом 10 календарних днів з дня завершення строку на подання політичними партіями звітів про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру Національне агентство з питань запобігання корупції на своєму офіційному веб-сайті оприлюднює список політичних партій, які не подали свої звіти у визначений цим Законом строк, та забезпечує притягнення винних осіб до відповідальності, передбаченої законом.
Звіти політичних партій про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру (в тому числі подані з порушенням встановленого цим Законом строку) перевіряються Національним агентством з питань запобігання корупції у строк, що не перевищує 60 днів з дня їх надходження.
За результатами перевірки звітів політичних партій про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру уповноважена особа Національного агентства з питань запобігання корупції складає висновок, у якому відображаються результати проведеного аналізу, а також детальний виклад змісту всіх порушень із зазначенням ужитих заходів реагування (у разі виявлення порушень).
У пункті «25» вищевказаного списку зазначено політичну партію «Опозиційна платформа - За життя», що підтверджує неподання керівником партії звіту за І квартал 2025 року.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 аргументує помилковість висновків суду щодо його винуватості, зокрема тим, що відповідно до постанови Верховного Суду від 15 вересня 2022 у справі № П/857/8/22 діяльність політичної партії «Опозиційна платформа - За життя» заборонена, відповідно з цієї дати така діяльність не здійснюється, а отже і не потребує подання звіту.
Проте, такі доводи апеляційної скарги суд не приймає та вважає їх не обґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи та встановленими судом першої інстанції обставинами.
Відповідно до ч. 2 ст.21 Закону України «Про політичні партії» (далі - Закону), заборона діяльності політичної партії тягне за собою припинення діяльності політичної партії, розпуск її керівних органів, обласних, міських, районних організацій і первинних осередків та інших структурних утворень, передбачених статутом партії, виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про членів таких органів (крім керівника), припинення членства в політичній партії, а також прийняття центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань, та його територіальними органами рішень про припинення політичної партії та її структурних утворень відповідно.
Відповідно до ч. 3 ст.21 Закону, у разі якщо в рішенні суду про заборону діяльності політичної партії не призначена комісія з припинення (ліквідаційна комісія) політичної партії, її структурних утворень, які мають статус юридичної особи, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань, або його територіальні органи призначають голову, членів такої комісії або ліквідатора політичної партії, її структурних утворень в рішенні про їх припинення. Головою комісії з припинення (ліквідаційної комісії) або ліквідатором призначається, якщо інше не встановлено рішенням суду, керівник органу управління політичної партії або особа, яка згідно з відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, а якщо такі керівник та особа відсутні або повідомили про відмову від виконання відповідних обов'язків у формі заяви, справжність підпису на якій нотаріально засвідчено, - інша особа, яка надала на це свою згоду у формі заяви, справжність підпису на якій нотаріально засвідчено.
За заявою голови, члена комісії з припинення (ліквідаційної комісії) або ліквідатора політичної партії, її структурного утворення, справжність підпису на якій нотаріально засвідчено, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань, або його територіальні органи здійснюють заміну голови, члена такої комісії або ліквідатора відповідно на іншу особу, яка надала на це свою згоду у формі заяви, справжність підпису на якій нотаріально засвідчено. Заява голови, члена комісії з припинення (ліквідаційної комісії) або ліквідатора політичної партії, її структурного утворення не вимагається у разі смерті фізичної особи, визнання судом фізичної особи безвісно відсутньою, оголошення судом фізичної особи померлою, обмеження цивільної дієздатності фізичної особи на підставі рішення суду, визнання судом фізичної особи недієздатною. (ч. 4 ст.21 Закону).
До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється (ч. 4 ст. 105 ЦК України).
Відповідно до ч.5 ст.104 Цивільного кодексу України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань політична партія «Опозиційна платформа - За життя» перебуває в стані ліквідації, тобто не має статусу юридичної особи, що припинила свою діяльність. Також згідно даних з витягу, ОСОБА_1 вказаний як керівник та голова комісії з припинення. Крім того, в матеріалах справи міститься нотаріально завірена копія заяви про згоду ОСОБА_1 на призначення головою комісії з припинення (ліквідаційної комісії).
Враховуючи норми ст. 19 Закону, а також приписи ст.ст. 7, 9, 23, 24 КУпАП, суб'єктом вчинення правопорушення, передбаченого ст. 212-21 КУпАП, є керівник партії або його уповноважена особа.
Таким чином, станом на дату складання протоколу про адміністративне правопорушення уповноваженою особою для подання звіту політичної партії, що перебуває у стані ліквідації, однак відомості щодо припинення діяльності якої у Єдиному реєстрі відсутні, є ОСОБА_1 .
Враховуючи наведене, ОСОБА_1 , як голова комісії з припинення юридичної особи, тобто уповноважена особа, всупереч вимогам ст. 17 Закону не забезпечив подання Звіту за I квартал 2025 року, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачене ст. 212-21 КУпАП, що підтверджується сукупністю наявних у справі доказів.
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами, а отже відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.
Дослідивши наведені вище докази, які є належними та допустимими, у їх сукупності та взаємозв'язку, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 , як уповноваженої особи політичної партії на подання Звіту, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.212-21 КУпАП та наявність підстав для притягнення її до адміністративної відповідальності.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,-
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Печерського районного суду міста Києва від 1 липня 2025 року, як такий, що пропущений з поважних причин.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Печерського районного суду міста Києва від 1 липня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її ухвалення є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя: О.І. Шкоріна