16 березня 2026 року
м. Київ
справа № 504/496/21
провадження № 61-2316ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сердюка В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Сіржант Юрій Володимирович, на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 13 травня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду
від 07 жовтня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Харитонової Тетяни Євгенівни про поділ майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , про визнання недійсними договорів дарування, визнання забудовником нерухомого майна, визнання права власності на земельні ділянки
та житловий будинок,
18 лютого 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Сіржант Ю. В., засобами поштового зв'язку, звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 13 травня
2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 07 жовтня 2025 року у цій справі.
Касаційна скарга на вказані судові рішення надійшла з пропуском строку
на касаційне оскарження, передбаченого статтею 390 ЦПК України.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Сіржант Ю. В., зазначає, що постанову Одеського апеляційного суду від 07 жовтня 2025 року надійшла до електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» ОСОБА_1
06 грудня 2025 року, його представник ОСОБА_4 отримала 08 грудня 2025 року. Заявник вказує, що адвокат ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
що підтверджується копією свідоцтва про смерть, доданою до касаційної скарги. Про смерть адвоката ОСОБА_4 йому стало відомо через декілька тижнів. Крім того, внаслідок відключення електроенергії та систематичних обстрілів з боку росії, він вимушений був шукати нового представника для захисту своїх інтересів в суді касаційної інстанції, внаслідок чого ним пропущено строк звернення до суду
з касаційною скаргою.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності.
Верховний Суд звертає увагу представника заявника, що належним доказом отримання копії постанови через підсистему «Електронний суд» є картка руху документа, з якої можливо відслідкувати точну дату та час надходження копії оскаржуваної постанови до електронного кабінету.
Тому з метою усунення недоліків касаційної скарги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Сіржант Ю. В., необхідно направити на адресу Верховного Суду докази отримання постанови Одеського апеляційного суду від 07 жовтня 2025 року через підсистему «Електронний суд», як зазначено в касаційній скарзі, а саме картку руху документа у справі № 504/496/21 з підсистеми «Електронний суд».
Крім того, відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України
до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить розстрочити йому сплату судового збору
за подання касаційної скарги у зв'язку з скрутним матеріальним становищем,
при цьому доказів на підтвердження вказаного суду не додано.
Разом з тим, на день подання касаційної скарги неможливо встановити точний розмір судового збору за подання касаційної скарги в частині вимог майнового характеру.
Пунктом 2 частини першої статті 176 ЦПК України передбачено, що ціна позову
у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - визначається вартістю майна.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 серпня 2020 року у справі
№ 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зазначила, що «майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані
з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви
про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить
про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі
№ 907/9/17 (провадження № 12-76гс18)). Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці».
Майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами (стаття 190 ЦК України).
Тому вимоги у цій справі в частині визнання права власності на:
- земельну ділянку, загальною площею 0,103 га, кадастровий номер 5122783200:01:002:0181, що розташована за адресою:
АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1406356951227);
- земельну ділянку, загальною площею 0,103 га, кадастровий номер 5122783200:01:002:0182, що розташована за адресою:
АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1406372251227);
- житловий будинок, загальною площею 597,8 кв. м, житловою площею 288 кв. м,
з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою:
АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1530467851227)
мають майновий характер, оскільки підлягають грошовій оцінці, проте судові рішення судів попередніх інстанцій та матеріали касаційного провадження
не містять відомостей про ціну позову (реальну вартість земельної ділянки, кадастровий номер 5122783200:01:002:0181, земельної ділянки, кадастровий номер 5122783200:01:002:0182, та житлового будинку, за адресою: АДРЕСА_1 ).
Отже, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Сіржант Ю. В., слід надати докази (наприклад, експертний висновок, дані загальнодоступних джерел щодо ринкової вартості земельних ділянок та житлового будинку тощо), які підтверджують ціну позову на день подання позовної заяви.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду справляється у розмірі,
що становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Виходячи з того, що зі змісту поданої касаційної скарги та копій судових рішень неможливо встановити ціну позову станом на день його подання, заявнику необхідно самостійно розрахувати розмір судового збору, виходячи із вартості спірного майна, та згідно з вимогами Закону України «Про судовий збір»
за наступною формулою (А ? 1 % ? 200 %), де А - це вартість спірного майна,
і на підтвердження надати до суду докази його вартості.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК
у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України
«Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру,
яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи викладене, заявник за подання касаційної скарги в частині вимог немайнового характеру має сплатити 3 632,00 грн (2 270 х 0,4 х 2 х 200%) судового збору.
Таким чином, виходячи із наведених норм права, якщо заявник відповідно
до ухвали суду у встановлений строк усуне недоліки касаційної скарги, вона вважається поданою в день первісного її подання до суду.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Сіржант Юрій Володимирович, на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 13 травня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 07 жовтня 2025 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Сердюк