13 березня 2026 року
м. Київ
справа № 362/300/25
провадження № 61-3259ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу Київської обласної прокуратури на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 25 липня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 січня 2026 року у справі за позовом керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Обухівської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», про витребування земельних ділянок,
У січні 2025 року керівник Обухівської окружної прокуратури Київської області
в інтересах держави в особі Обухівської районної державної адміністрації (далі - Обухівська РДА) звернувся до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» (далі - ДСГП «Ліси України»), в якому просив суд витребувати на користь держави в особі Обухівської РДА в категорію лісогосподарського призначення:
- із незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 3221487301:01:053:0054, площею 0,125 га;
- із незаконного володіння ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером 3221487301:01:053:0009, площею 0,0618 га;
- із незаконного володіння ОСОБА_4 , ОСОБА_3 земельну ділянку з кадастровим номером 3221487301:01:053:0034, площею 0,0768 га.
Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 25 липня
2025 року відмовлено в задоволенні позову керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Обухівської РДА до
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа - ДСГП «Ліси України», про витребування земельних ділянок.
Постановою Київського апеляційного суду від 27 січня 2026 року апеляційні скарги заступника керівника Київської обласної прокуратури, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 25 липня
2025 року змінено, викладено мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови.
09 березня 2026 року Київська обласна прокуратура засобами поштового зв'язкузвернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 25 липня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 січня 2026 року (надійшла до суду 12 березня 2026 року), в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове про задоволення позовних вимог.
Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
У касаційній скарзі заявник просить поновити процесуальний строк для подачі касаційної скарги.
Клопотання обґрунтовано тим, що повний текст постанови отримано через підсистему «Електронний суд» 10 лютого 2026 року.
На підтвердження клопотання про поновлення строку касаційного оскарження заявником не надано жодного доказу.
Дослідивши вказане клопотання, Верховний Суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання про поновлення строку подачі касаційної скарги слід відмовити,
а касаційну скаргу залишити без руху з огляду на те, що заявником не надано жодного доказу на підтвердження дати отримання копії оскаржуваної постанови.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Також, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.
У порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги доданий документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 10 540,00 грн, однак це не підтверджує сплату судового збору у повному розмірі.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності 01 листопада 2011 року. При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України від 3 жовтня 2017 року
№ 2147-VIII.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, яка подана: юридичною особою 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви
і скарги від розміру оспорюваної суми; фізичною особою або фізичною особою - підприємцем 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною четвертою статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення
в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Заявником оскаржується рішення суду першої та апеляційної інстанції у повному обсязі.
Керівник Обухівської окружної прокуратури Київської області звернувся до суду
з позовом у 2025 році та заявляв позовну вимогу майнового характеру (витребування трьох земельних ділянок).
Станом на 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 3 028,00 грн (350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1 059 800,00 грн).
Зі змісту положень пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України вбачається, що у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». При цьому суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» розрахунок розміру судового збору за подання касаційної скарги слід здійснювати, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з тієї суми, яка фактично була сплачена позивачем.
Оскільки із поданої касаційної скарги та копій судових рішень не вбачається ціни позову станом на 2025 рік (відсутнє визначення вартості земельних ділянок з кадастровими номерами 3221487301:01:053:0054, 3221487301:01:053:0009, 3221487301:01:053:0034,), тому неможливо визначити розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви за вимоги майнового характеру,
у зв'язку з чим заявник при сплаті судового збору має підтвердити відповідність такої сплати належними доказами (майнова оцінка спірних земельних ділянок або інші належні докази).
Отже, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подачу касаційної скарги за позовну вимогу майнового характеру (у розмірі 1,5 % від вартості об'єктів нерухомого майна, помноженого на 200 %).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату в повному обсязі.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 390, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
У задоволенні клопотання Київської обласної прокуратури про поновлення процесуального строку для подачі касаційної скарги відмовити.
Касаційну скаргу Київської обласної прокуратури на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 25 липня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 січня 2026 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г. В. Коломієць