Справа № 201/3167/26
Провадження № 1-кс/201/868/2026
11 березня 2026 року м. Дніпро
Слідча суддя Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції), підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши в залі Соборного районного суду міста Дніпра клопотання старшого слідчого в ОВС Слідчого управління ІНФОРМАЦІЯ_4 старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22026050000000034 від 13 січня 2026 року, за підозрою:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Добропілля Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, маючого інвалідність ІІ групи, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,
Слідчий за погодженням прокурора звернувся до слідчого судді з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22026050000000034 від 13 січня 2026 року за підозрою ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Клопотання мотивоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , всупереч інтересам держави України, в умовах воєнного стану, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України, шляхом надання представнику іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, діючи умисно, в інтересах держави, що здійснює збройну агресію проти України, погодився надавати допомогу ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який є заступником командира взводу - командиром відділення в/ч НОМЕР_1 НОМЕР_2 загальновійськової армії Південного військового округу Сухопутних військ РФ.
Так, громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи умисно, в інтересах держави, що здійснює збройну агресію проти України реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на спричинення шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України, діючи в інтересах держави, що здійснює збройну агресію проти України, починаючи із початку січня 2025 року (більш точна дата під час досудового розслідування не встановлена), перебуваючи на території міста Добропілля Покровського району Донецької області, повинен був збирати інформацію про місця розташування, дислокації, рух, переміщення Збройних сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань та за допомогою власного мобільного телефону, використовуючи месенджер «Telegram» зареєстрований на номер НОМЕР_3 , з ім'ям користувача « ОСОБА_8 » та унікальним номером присвоєним при реєстрації НОМЕР_4 , передавати її ОСОБА_7 , обліковий запис месенджеру «Telegram» зареєстрований на номер НОМЕР_5 .
ОСОБА_5 , перебуваючи на території міста Добропілля Покровського району Донецької області, точне місце під час досудового розслідування не встановлено, при цьому усвідомлюючи, що він діє на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України в умовах воєнного стану, шляхом надання представнику іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, діючи умисно, в інтересах держави, що здійснює збройну агресію проти України, за допомогою власного мобільного телефону з номером НОМЕР_3 , використовуючи месенджер «Telegram», з ім'ям користувача « ОСОБА_8 » та унікальним номером присвоєним при реєстрації ID НОМЕР_6, надіслав ОСОБА_7 , який використовує обліковий запис месенджеру «Telegram» зареєстрований на номер НОМЕР_5 , повідомлення у текстовому вигляді та у вигляді посилань на сервіси картографічної навігації, в яких зазначалось місце розташування та дислокації підрозділів Сил оборони України, а саме:
- 12.12.2025 о 09 год. 41 хв. про розміщення особового складу та військової техніки Сил оборони України на території міста Добропілля Донецької області за координатами: НОМЕР_7;
- 12.12.2025 о 14 год. 18 хв. про розміщення особового складу та військової техніки Сил оборони України на території мікрорайону «Солнечний» міста Добропілля Донецької області;
Також, ОСОБА_5 , перебуваючи на території міста Добропілля Покровського району Донецької області, точне місце під час досудового розслідування не встановлено, при цьому усвідомлюючи, що він діє на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України в умовах воєнного стану, шляхом надання представнику іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, діючи умисно, в інтересах держави, що здійснює збройну агресію проти України, за допомогою власного мобільного телефону з номером НОМЕР_3 , використовуючи месенджер «Telegram», з ім'ям користувача « ОСОБА_8 » та унікальним номером присвоєним при реєстрації ID НОМЕР_6, підтвердив місця розташування та дислокації підрозділів Сил оборони України ОСОБА_7 , який використовує обліковий запис месенджеру «Telegram» зареєстрований на номер НОМЕР_5 .
Так, ОСОБА_7 13.12.2025 року у проміжок часу з 19 год. 00 хв. по 19 год. 01 хв. надіслав ОСОБА_5 повідомлення у вигляді знімків екрану сервісу картографічної навігації з обраними місцями та позначенням координат території міста Добропілля Донецької області, де можуть дислокуватися підрозділи Сил оборони України, на що ОСОБА_5 13.12.2025 року о 19 год. 12 хв. підтвердив дислокацію підрозділів Сил оборони України в зазначених місцях, а саме:
- розміщення особового складу Сил оборони України на території міста Добропілля Донецької області за координатами: НОМЕР_8;
- розміщення особового складу Сил оборони України на території АДРЕСА_2 за координатами: НОМЕР_9;
- розміщення особового складу Сил оборони України на території міста Добропілля Донецької області за координатами: НОМЕР_10;
- розміщення особового складу Сил оборони України на території міста Добропілля Донецької області по вул. Першотравнева в гаражних приміщеннях за координатами: НОМЕР_11;
- розміщення особового складу Сил оборони України на території міста Добропілля Донецької області в промисловому приміщенні ВП шахти «Добропільська» за координатами: НОМЕР_12.
Також, ОСОБА_5 , перебуваючи на території міста Добропілля Покровського району Донецької області, точне місце під час досудового розслідування не встановлено, при цьому усвідомлюючи, що він діє на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України в умовах воєнного стану, шляхом надання представнику іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, діючи умисно, в інтересах держави, що здійснює збройну агресію проти України, за допомогою власного мобільного телефону з номером НОМЕР_3 , використовуючи месенджер «Telegram», з ім'ям користувача « ОСОБА_8 » та унікальним номером присвоєним при реєстрації ID НОМЕР_6, підтвердив місце розташування та дислокації підрозділів Сил оборони України ОСОБА_7 , який використовує обліковий запис месенджеру «Telegram» зареєстрований на номер НОМЕР_5 .
Так, ОСОБА_7 16.12.2025 року о 09 год. 56 хв. надіслав ОСОБА_5 повідомлення у вигляді знімку екрану сервісу картографічної навігації з обраним місцем та позначенням координат території міста Добропілля Донецької області, де можуть дислокуватися підрозділи Сил оборони України, на що ОСОБА_5 16.12.2025 року о 09 год. 58 хв. підтвердив дислокацію підрозділів Сил оборони України в зазнаному місці, а саме розміщення особового складу Сил оборони України на території міста Добропілля Донецької області по вул. Комунальна в приміщенні Автотранспортного підприємства за координатами: НОМЕР_13, тим самим надав представнику іноземної держави допомогу в проведенні підривної діяльності проти України.
10.03.2026 громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України - державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, інформаційній безпеці України: надання представнику іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинене в умовах воєнного стану.
10.03.2026 о 09 год. 30 хв. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , затримано в порядку ст. ст. 208, 615 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, про що складено відповідний протокол.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні інкримінованого злочину повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами в їх сукупності.
В ході досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу відносно підозрюваного у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів без визначення розміру застави, оскільки відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України встановлена наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, про що і просить слідчий слідчого суддю.
Водночас, у відповідності до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Також, у відповідності до ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий просив не визначати розмір застави у кримінальному провадженні.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав та просив обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Підозрюваний у судовому засіданні повідомив, що умислу на вчинення кримінального правопорушення він не мав, просив вирішити клопотання на розсуд суду.
Захисник підтримав позицію свого підзахисного, проте просив врахувати, що підозрюваний раніше не судимий, має інвалідність ІІ групи, тож просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а в разі обрання тримання під вартою визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
Вислухавши думку учасників, дослідивши матеріали клопотання, слідча суддя приходить до таких висновків.
З матеріалів клопотання встановлено, що 13 січня 2026 року внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22026050000000034, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України
10 березня 2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідча суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Крім того, у відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого та інші відомості.
З досліджених у судовому засіданні матеріалів кримінального провадження, слідча суддя приходить до висновку, що на даній стадії кримінального провадження, стороною обвинувачення доведене, що повідомлена ОСОБА_5 підозра є обґрунтованою, у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, що підтверджується матеріалами клопотання, а саме:
-протоколом затримання громадянина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від 10.03.2026;
-протоколом огляду мобільного телефону, що належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від 10.03.2026;
-протоколом огляду інтернет-сайту «Однокласники» від 16.01.2026;
-протоколом огляду інтернет-сайту «Миротворець» від 16.01.2026;
-протоколом огляду інтернет-сайту «Миротворець» від 16.01.2026;
-протоколом огляду додатку до протоколу НСРД від 16.02.2026;
-протоколом НСРД (зняття інформації з електронних інформаційних систем) від 03.02.2026;
-матеріалами, зібраними оперативним підрозділом, які згідно ст. 99 КПК України є документами. .
Таким чином, існують факти та інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_5 міг вчинити інкримінований йому злочин.
Проте слідча суддя наголошує, що лише цієї умови недостатньо для обрання запобіжного заходу і враховує, що у судовому засіданні прокурором доведене, що обґрунтовано існує ризик, що підозрюваний з метою ухилення від кримінальної відповідальності, розуміючи тяжкість та невідворотність покарання, яке, відповідно до діючого законодавства, пов'язане із позбавленням волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, зокрема на тимчасово окупований території або в РФ (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Існує і ризик знищення, приховування або спотворення ОСОБА_5 будь-яких речей чи документів, що стосуються обставин вчинення даного кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України), речі, які можуть бути знайдені та визнані у встановленим законом порядку речовими доказами у справі, або стосовно злочинів про які органами досудового розслідування не розпочато досудове розслідування, а саме: може дистанційно видалити з мережі інтернет раніше передану ним інформацію про місця розташування та маршрути руху ЗС України та інших військових формувань за можливості їх ідентифікації на місцевості.
Доведений і ризик незаконного впливу ОСОБА_5 на свідків, експерта за провадженням (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України), оскільки на даний час органом досудового слідства не встановлені всі особи причетні до вчинення даного злочину, а також свідки протиправної діяльності, що у випадку застосування до підозрюваного запобіжних заходів, не пов'язаних з триманням під вартою, створить передумови для продовження спілкування підозрюваного з представниками іноземної організації з метою допомоги в проведенні підривної діяльності проти України та впливу на свідків у даному кримінальному провадженні.
Доведений і ризик перешкоджання ОСОБА_5 проведенню досудового розслідування іншим чином (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України), а саме: підозрюваний, у разі застосування до нього запобіжних заходів, не пов'язаних з триманням під вартою, зможе попередити представника іноземної держави, із котрими він підтримував контакт для здійснення протиправної діяльності, про необхідність зміни акаунту чи способів зв'язку, чим унеможливить подальше документування вчиненого злочину.
Також прокурором доведена наявність ризику, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України), оскільки ОСОБА_5 в умовах воєнного стану ініціативно надавав допомогу представнику іноземної організації , у проведенні підривної діяльності проти України, зважаючи на його лояльність до ЗС РФ, які здійснюють збройну агресію проти України, існує ризик вчинення цього ж злочину, або подібних злочинів, що можливо нівелювати виключно шляхом тримання підозрюваного під вартою. При цьому у разі не обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваний зможе продовжити вчиняти злочин за допомогою месенджерів та мережі інтернет, оскільки правоохоронні органи не в змозі контролювати процес користування підозрюваним мережею інтернет та месенджерами, що створить передумови для продовження злочину та вчинення нових.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Між тим, приписами ч. 6 ст. 176 КПК України встановлено, що під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті (тримання під вартою).
Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 3 постанови Пленуму ВСУ від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строку тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.
За таких обставин, проаналізувавши всі обставини справи, ураховуючи особу підозрюваного, який раніше не судимий, не працює, має інвалідність ІІ групи, проживає на території, де ведуться активні бойові дії, слідча суддя вважає, що інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити його належну процесуальну поведінку, а тому клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню. Посилання захисника щодо можливості застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або тримання під вартою із визначенням розміру застави є необґрунтованим, оскільки слідчій судді не доведено, що такі запобіжні заходи зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та він не продовжить вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.
Виходячи з п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод позбавлення свободи - захід настільки суровий, що виправдати його можна лише у разі, коли інші, менш суворі заходи були розглянуті й визнані недостатніми для того, щоб забезпечити особисті або державні інтереси, які вимагають такого тримання під вартою.
Розглядаючи питання щодо обрання підозрюваному альтернативного запобіжного заходу, слідча суддя виходить із того, що частина 3 ст. 176 КПК України зобов'язує суддю насамперед розглянути можливість застосування менш суворих заходів, аніж позбавлення волі.
Разом з тим, у відповідності до ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Відтак, ретельно оцінивши в сукупності всі надані матеріали кримінального провадження та обставини, у тому числі: середній вік та стан здоров'я підозрюваного, його соціальні зв'язки за місцем мешкання; майновий стан; відсутність повідомлень про підозру у інших кримінальних провадженнях, слідча суддя приходить до висновку не визначати підозрюваному альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 193, 194, 197, 369-372, 376, 395 КПК України, слідча суддя
Клопотання слідчого, погоджене прокурором, - задовольнити.
Обрати підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, а саме до 08 травня 2026 року, без визначення розміру застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Повний текст ухвали складено та оголошений 13 березня 2026 року.
Слідча суддя ОСОБА_1