Єдиний унікальний номер 175/4629/26
Провадження №1-кс/175/540/26
14 березня 2026 року селище Слобожанське
Дніпровський районний суд
Дніпропетровської області у складі:
головуючого - слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю: підозрюваного - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором Краматорської окружної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Краматорськ, Донецької області, громадянина України, розлученого, який має середньо-спеціальну освіту, на утриманні неповнолітніх дітей не має, в силу ст.89 КК України раніше не судимого, який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, по кримінальному провадженню № 12026052390000499, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 березня 2026 року,-
До Дніпровського районного суду Дніпропетровської області надійшло вищевказане клопотання слідчого про застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12026052390000499 від 12 березня 2026 року відповідає вимогам ст. ст. 177, 184 КПК України.
Документами, які підтверджують надання підозрюваному копії клопотання та матеріалів, що обґрунтовують клопотання, є підпис підозрюваного про вручення йому зазначених документів.
Слідчий обґрунтовує клопотання тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що не пізніше 10.03.2026 року (точна дата та час в ході досудового розслідування не встановлена) за допомогою свого мобільного телефону, ОСОБА_3 замовив через інтернет-канал мережі «Telegram», у невстановленої в ході досудового розслідування особи, особливо небезпечну психотропну речовину в особливо великому розмірі, для особистого вживання без мети збуту, яка 10.03.2026 року о 16.59 годині невстановленою в ході досудового розслідування особою була відправлена шляхом доставки логістичною компанією ТОВ «Нова пошта» з поштомату № 25467, який розташовано за адресою: м. Київ, вул. Гната Юри, 18 до відділення № 1 логістичної компанії ТОВ «Нова пошта» яке розташовано за адресою Краматорський р-н., смт. Ясногірка, вул. Лівобережна, 393.
В подальшому, реалізовуючи свій протиправний умисел на придбання психотропної речовини в особливо великому розмірі, 12.03.2026 року приблизно о 13.00 годині ОСОБА_3 з метою отримання раніше замовленої особливо небезпечної психотропної речовини прибув до відділення № 1 логістичної компанії ТОВ «Нова пошта» яке розташовано за адресою: смт. Ясногірка Краматорської міської ради, вул. Лівобережна, 393, де в цей же день та час, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій отримав відправлення № 20451387727214 в якому знаходилась особливо небезпечна психотропна речовина, тим самим незаконно придбав та почав зберігати особливо небезпечну психотропну речовину, без мети збуту.
12.03.2026 року ОСОБА_3 був зупинений за адресою: Краматорський р-н., смт. Ясногірка, вул. Лівобережна, 393 з метою перевірки документів працівниками поліції на підставі ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію», під час перевірки ОСОБА_3 , на запитання працівника поліції про зберігання при собі заборонених речей відповів, що в отриманому поштовому відправленні № 20451387727214 він отримав особливо небезпечну психотропну речовину в особливо великому розмірі, таким чином придбав та почав зберігати при собі особливо небезпечну психотропну речовину обіг якої заборонено, без мети збуту.
В ході проведення огляду місця події за адресою Краматорський р-н., смт. Ясногірка вул. Лівобережна, 393 в період часу з 18.09 години 13.02.2026 року по 18.50 годину 13.02.2026 року у ОСОБА_3 було виявлено поштове відправлення з № 20451387727214 з якого співробітниками поліції було вилучено особливо небезпечну психотропну речовину обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) масою 48,8465 г., маса PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) становить 39,0821 г. що є особливо великим розміром, який ОСОБА_3 , умисно, незаконно, всупереч вимогам Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори» від 15.02.1995, Порядку провадження діяльності, пов'язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовини і прекурсорів та контролю за їх обігом, затвердженого постановою КМУ № 770 від 06.05.2000 із наступними змінами та доповненнями придбав та зберігав для особистого вживання без мети збуту.
Таким чином, ОСОБА_3 підозрюється в незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини в особливо великому розмірі, без мети збуту, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України.
13.03.2026 року було письмово повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Краматорськ, Донецької області, громадянина України, розлученого, який має середньо-спеціальну освіту, офіційно не працюючого, який на утриманні неповнолітніх дітей не має, в силу ст. 89 КК України не судимого, який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .
Підозрюваний ОСОБА_3 вчинив тяжкий злочин, який відповідно до ч. 3 ст. 309 КК України карається позбавленням волі на строк від 5 до 8 років, у зв'язку з чим, до нього відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, а саме: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_3 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Беручи до уваги вищенаведене, застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою буде достатнім для дотримання ним покладених процесуальних прав та обов'язків на час проведення досудового розслідування та судового розгляду у даному кримінальному провадженні.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримала та просила задовольнити.
Підозрюваний заперечував проти задоволення клопотання, просив обрати щодо нього більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Захисник просив визначити відносно підозрюваного мінімальний розмір застави.
Заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя встановив наступне.
Згідно ч. 1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів дізнання та/або суду;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному проваджені;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до частини другої цієї статті підставою запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчинені особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно зі ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, і у подальшому про його продовження, суд зобов'язаний у сукупності оцінити обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; репутацію підозрюваного, наявність у нього судимостей.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.
Слідчий суддя враховує, також практику Європейського суду з прав людини, зокрема сформульовану в рішеннях «Марченко проти України» та «Лабіта проти Італії», згідно з якими тримання під вартою є виправданим у певному випадку, а саме тоді, коли суспільний інтерес, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.
Аналогічна позиція Європейського суду з прав людини сформована у рішенні від 12.03.2013 «Волосюк проти України», у якому зокрема зазначено, що тяжкість обвинувачення також може бути достатньою причиною разом з іншими для обрання запобіжно заходу тримання під вартою.
Також Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував (рішення у справі «Харченко проти України») на тому, що п.4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачає право заарештованих або затриманих осіб на судовий контроль щодо матеріально-правових і процесуальних підстав позбавлення їх волі, що з погляду Конвенції, є найважливішими умовами забезпечення «законності». Це означає, що суд відповідної юрисдикції має перевірити не тільки питання дотримання процесуальних вимог національного законодавства, але й обґрунтованість підозри, яка стала підставою для затримання, і законність мети, з якою застосовувалися затримання та подальше тримання під вартою.
12.03.2026 року о 19.32 годині за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 було затримано як особу підозрювану у вчиненні злочину, пов'язаного з незаконним обігом психотропних речовин.
13.03.2026 року було письмово повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Краматорськ, Донецької області, громадянина України, розлученого, який має середньо-спеціальну освіту, офіційно не працюючого, який на утриманні неповнолітніх дітей не має, в силу ст. 89 КК України не судимого, який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .
Вина підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обґрунтовано підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами: протоколом огляду місця події, протоколами допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , вилученими речовими доказами, висновком експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів та іншими матеріалами в їх сукупності.
Підозрюваний ОСОБА_3 вчинив тяжкий злочин, який відповідно до ч. 3 ст. 309 КК України карається позбавленням волі на строк від 5 до 8 років, у зв'язку з чим, до нього відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Отже, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 слідчий суддя виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Згідно з ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, а також вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення - є одними з обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу.
Обґрунтування необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_3 зумовлюється наступними законними підставами: підозрюваний ОСОБА_3 усвідомлюючи тяжкість можливого покарання може переховуватись від органів досудового розслідування. Все це свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Крім того, підозрюваному разом з клопотанням вручено додатки, серед яких є протоколи допиту свідків, в яких вказано їх анкетні данні, тому з метою заплутати суд аби уникнути відповідальності може вчинити спроби незаконного впливу на останніх, шляхом їх залякування, тиску, тощо. Серед вказаних свідків, які підтверджують причетність ОСОБА_3 до вчинення злочину, пов'язаного з незаконним обігом психотропних речовин є близький родич - брат, у зв'язку з чим останній перебуваючи на свободі може здійснювати систематичний вплив на вказаного свідка з метою зміни наданих під час досудового розслідування показів.
Ризик вчинення інших кримінальних правопорушень полягає в тому, що ОСОБА_3 може вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки не має стійких соціальних зв'язків, не працевлаштований, не має засобів для існування, що у свою чергу дає підстави вважати, що вчинення кримінальних правопорушень є та буде у подальшому єдиним джерелом існування підозрюваного. При цьому, незважаючи на те що ОСОБА_3 в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, органом досудового розслідування встановлено, що останній є особою яка неодноразово судима за злочини різної спрямованості, у тому числі у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, за що відбував реальній термін покарання у місцях позбавлення волі. Однак, після неодноразового засудження ОСОБА_3 на шлях виправлення не став, та вчинив новий злочин у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин. Таким чином висталено, що засудження ОСОБА_3 не стало стримуючим, превентивним фактором, що явно свідчить про його неготовність до зміни способу життя та виправлення своєї поведінки.
Таким чином, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 , є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідка у цьому кримінальному провадженні.
Враховуючи викладене, застосування більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти цим ризикам, також суворість покарання за кримінальне правопорушення та особистість підозрюваного свідчить про те, що наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути визнані нею менш небезпечними ніж кримінальне переслідування.
А отже, слідчий суддя вважає доведеним прокурором та слідчим недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні про обрання підозрюваному ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
У зв'язку з вищевикладеним, слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх підстав для застосування до підозрюваного найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до закінчення строків досудового розслідування, оскільки вважає, що виникають ризики передбачені пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Такі запобіжні заходи як особисте зобов'язання та домашній арешт у даному випадку є занадто м'якими і вони не будуть сприяти запобіганню вищезазначеним ризикам, з особистою порукою до суду ніхто не звертався.
Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваною обов'язків передбачених цим Кодексом, крім випадків передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно ч. 2 ст. 182 КПК України розмір застави визначається п. 2 щодо особи, підозрюваного чи обвинуваченого у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Враховуючи обставини та характер кримінального правопорушення, майновий стан підозрюваного, дані про його особу та ризики, розмір застави, який достатньою мірою буде гарантувати виконання підозрюваним покладених на неї обов'язків та не буде завідомо непомірним для нього, слід визначити в розмірі 266 240 грн., що становить 80 прожиткових мінімумів для працездатної особи.
Крім цього, застосовуючи до підозрюваного альтернативний запобіжних захід у вигляді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, вважає за необхідне відповідно до ст. 194 ч. 5 КПК України покласти на нього ряд обов'язків.
З наведених підстав, клопотання підозрюваного та його захисника щодо обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та застосуванні мінімального розміру застави, не підлягають задоволенню, а доводи на обґрунтування клопотань, не свідчать про відсутність вказаних та встановлених ризиків і не дозволяють застосувати до підозрюваного вказаний запобіжний захід.
На підставі викладеного слідчий суддя вважає доцільним застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 11 травня 2026 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-179, 183, 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Дніпровська УВП (№4)» терміном на 60 днів, а саме: з 12 березня 2026 року до 10 травня 2026 року.
Відповідно до ст. 296 КПК України ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Визначити відносно підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у кримінальному провадженні № 12026052390000499 від 12 березня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, заставу в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, що відповідає сумі 266 240 гривень.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент з дня обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою внести заставу у визначеному розмірі на депозитний рахунок:
Одержувач платежу: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 26239738, рахунок UA158201720355229002000017442, відкритий в ДКСУ м. Київ (МФО 820172 ).
У разі внесення підозрюваним визначеного розміру застави, звільнити підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з під варти та покласти такі обов'язки:
- за першим викликом з'являтися до слідчого, прокурора чи суду;
- повідомити про місце свого проживання, не відлучатися з населеного пункту у якому проживає, без письмового дозволу слідчого, прокурора або суду (але за винятком, коли існує необхідність збереження життя в умовах воєнного стану під час ракетної або іншої небезпеки, пов'язаної з авіа або артилерійськими ударами, а також у зв'язку з необхідністю виконання обвинуваченим трудових обов'язків);
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця перебування;
- утримуватись від спілкування зі свідками по даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Підозрюваний звільняється з-під варти у разі внесення застави, визначеної в ухвалі суду.
В задоволенні клопотання підозрюваного та його захисника про застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або визначенні мінімального розміру застави - відмовити.
Термін дії обов'язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити два місяця з дня внесення застави, однак в межах строку досудового розслідування.
Дата закінчення дії ухвали 10 травня 2026 року.
Вручити копію ухвали підозрюваній негайно після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого СВ Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 .
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 14 березня 2026 року. У відповідності до положень ч.2 ст.376, ч. 15 ст. 615 КПК України в судовому засіданні проголошено резолютивну частини ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_1