Справа № 932/2250/26
Провадження № 1-кс/932/1237/26
10 березня 2026 року м. Дніпро
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Маріуполі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, ОСОБА_3 про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42025050000000134 від 19 вересня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,
Слідчий Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Маріуполі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим з прокурором відділу нагляду за додержанням законів територіальним управлінням Державного бюро розслідувань Донецької обласної прокуратури ОСОБА_5 , про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42025050000000134 від 19 вересня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що Третім слідчим відділом (з дислокацією у м. Маріуполі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську,здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025050000000134 від 19.09.2025 за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Згідно з Конституцією України, Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною та Російською Федерацією (далі - РФ) 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
Всупереч вказаним нормам міжнародного гуманітарного права президент РФ ОСОБА_7 та інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади РФ, у порушення вимог п. п. 1,2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципів Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимог ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларації Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (XXV) від 21.12.1965 № 2131 (XX), від 14.12.1974 № 3314 (XXIX), спланували, підготували і розв'язали агресивну війну та збройний конфлікт проти України, та віддали відповідні накази на вторгнення підрозділів Збройних Сил РФ (далі - ЗС РФ) на територію України з метою її незаконного збройного захоплення та подальшої окупації.
При цьому, з метою спроби виправдання агресії перед громадянами України, РФ та світовою спільнотою, 21.02.2022 РФ визнано так звані «Донецьку народну республіку» та «Луганську народну республіку», створені за підтримки РФ навесні 2014 року на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей, незалежними державами та 22.02.2022 президентом РФ направлено до Ради Федерації звернення про використання ЗС РФ за її межами, яке задоволено.
На виконання наказів вищого політичного та воєнного керівництва РФ 24.02.2022, військовослужбовці ЗС РФ, шляхом агресії із застосуванням зброї, військової техніки та артилерії, з нанесенням ракетних та авіаційно-бомбових ударів по військовій та цивільній інфраструктурі, незаконно вторглись на територію України через державні кордони України в Донецькій, Запорізькій, Житомирській, Київській, Луганській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській областях, та здійснили збройний напад на державні органи влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти військової та цивільної інфраструктури, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, після чого здійснили окупацію частини території України, в тому числі м. Маріуполя Донецької області.
Згідно ст. 1 Закону України « Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована РФ територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Тимчасова окупація РФ територій України, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для РФ жодних територіальних прав.
Згідно п. 6 ст. 1-1 зазначеного Закону окупаційна адміністрація Російської Федерації - сукупність державних органів і структур Російської Федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб'єктів адміністративних послуг.
Згідно п. 7 ст. 1-1 вказаного Закону тимчасово окупована Російською Федерацією територія України - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, який в подальшому неодноразово продовжувався та який діє на цей час.
В період часу з 24 лютого 2022 по 20 травня 2022 військовослужбовці Збройних Сил Російської Федерації, шляхом збройної агресії, спільно з представниками так званої «ДНР», які є частиною окупаційної адміністрації РФ, здійснили тимчасову окупацію території міста Маріуполя та Маріупольського району Донецької області.
Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 затверджено «Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією». Відповідно до вказаного наказу на території Маріупольського району в період часу з 24.02.2022 по 04.03.2022 велись активні бойові дії.
Представниками Російської Федерації спільно з представниками терористичної організації «ДНР», яка є частиною окупаційної адміністрації РФ на тимчасово окупованій території міста Маріуполя Донецької області було створено підпорядковану, керовану та фінансовану РФ окупаційну адміністрацію, в склад якої входили органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованою територією України, в тому числі воєнізований правоохоронний орган так зване «Министерство внутренних дел Донецкой Народной Республики» (наводиться мовою оригіналу).
При цьому, представники підконтрольних РФ та самопроголошених органів терористичної організації «ДНР» узурпували виконання усіх владних функцій держави на тимчасово окупованій території м. Маріуполя Донецької області, здійснювали підбір кадрів для зайняття посад в незаконних самопроголошених органах, у тому числі з числа громадян України, які на той час перебували на вказаній тимчасово окупованій території. Кінцевою метою окупаційних органів є інтеграція незаконно включеної захопленої частини суверенної держави Україна до складу РФ.
Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом начальника Головного управління Національної поліції в Донецькій області № 83 о/с від 29.01.2021 капітана поліції ОСОБА_6 призначено на посаду інспектора сектора кадрового забезпечення Маріупольського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», правоохоронні органи - це органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, Бюро економічної безпеки України, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.
Таким чином, ОСОБА_6 є працівником правоохоронного органу.
Згідно ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Згідно ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний:
1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;
3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;
4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я;
5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;
6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов'язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.
Відповідно до ст. 63 Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_6 присягнула на вірність Українському народові та зобов'язалась, усвідомлюючи свою високу відповідальність, вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки.
Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Донецькій області № 132 ос від 18.03.2022 капітана поліції ОСОБА_6 звільнено з органів внутрішніх справ за п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби).
Водночас ОСОБА_6 складеної нею присяги не дотрималась та під час військової агресії Російської Федерації проти України, у порушення вимог ст. 1, 2, 17 Конституції України, ст. ст. 2, 63 Закону України «Про Національну поліцію», зрадила українській державі та всьому Українському народові, вчинивши злочин проти основ національної безпеки України за таких обставин.
Під час окупації частини території Донецької області (точна дата органом досудового розслідування не встановлена) невстановленими особами з числа представників окупаційної адміністрації РФ та представниками терористичної організації «ДНР», яка є частиною окупаційної адміністрації РФ у селищі Мангуш Маріупольського району Донецької області створено самопроголошений, незаконний та підконтрольний окупаційній адміністрації РФ та терористичній організації ДНР, так званий «Отдел Министерства Внутренних Дел Российской Федирации «Мангушский» (наводиться мовою оригіналу) (далі - ОМВД РФ «Мангушский»), який здійснює діяльність за адресою: Донецька область, Маріупольський р-н., с-ще. Мангуш, вул. Титова, буд. 63. Основним видом діяльності ОМВД РФ «Мангушский» є забезпечення громадського порядку і безпеки.
Так, 08.03.2022 (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_6 , перебуваючи на тимчасово окупованій території селища Мангуш Маріупольського району Донецької області (більш точне місце досудовим розслідуванням не встановлено), будучи достовірно обізнаним про факт ведення РФ агресивної війни проти України, надала згоду представникам РФ та представникам так званої «ДНР» щодо переходу на бік останніх, шляхом добровільного зайняття посади «начальника отдела кадров» (наводиться мовою оригіналу) у незаконно створеному правоохоронному органі «Отдел Министерства внутренних дел Российской Федирации «Мангушский» (наводиться мовою оригіналу) (далі - ОМВД РФ «Мангушский»).
Так, в період часу з 10.03.2022 по 18.03.2022, ОСОБА_6 , будучи працівником правоохоронного органу, діючи умисно, заперечуючи законність і легітимність повноважень органів державної влади України, маючи злочинний умисел, спрямований на шкоду суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, діючи в інтересах держави агресора, добровільно вступивши на посаду «начальника отдела кадров» до структурного підрозділу окупаційної адміністрації РФ, а саме незаконно створеному т.зв. «ОМВД РФ «Мангушский», в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, перебуваючи на тимчасово окупованій території Маріупольського району Донецької області, зокрема за адресою: Донецька область, Маріупольський р-н., с-ще. Мангуш, вул. Титова, буд. 63, здійснювала дії щодо організації кадрового забезпечення у т.зв. «ОМВД РФ «Мангушский».
15 січня 2026 року складене повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. ст. 111 КК України, а саме у державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальної цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній й інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту в умовах воєнного стану.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженнями доказами у їх сукупності, зокрема:
- допитами свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ;
- протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, де вищезазначені свідки впізнали ОСОБА_6 ;
- протоколами огляду мережі інтернет із вищевказаними свідками;
- протоколами огляду мережі інтернет за участю спеціаліста, завідувача лабораторії комп'ютерно-технічних та телекомунікаційних досліджень Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України ОСОБА_12
- іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
15 січня 2026 року повідомлення про підозру ОСОБА_6 та повістки про її виклик на 19, 20, 21 січня 2026 року на 10:00 годин до Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Маріуполі) ТУ ДБР у м. Краматорську (м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, буд. 94) опубліковані в газеті «Урядовий кур'єр» №11 (8203), яка є ЗМІ загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. Отже, відповідно до положень ст. 42 КПК України, з моменту публікації повідомлення про підозру ОСОБА_6 в газеті «Урядовий кур'єр», яка є ЗМІ загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, остання є підозрювано у вказаному кримінальному провадженні.
19, 20, 21 січня 2026 року підозрювана ОСОБА_6 за викликом до Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Маріуполі) ТУ ДБР у м. Краматорську (м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, буд. 94) не з'явилася, про причини неявки не повідомила.
У зв'язку з неявкою за викликом слідчого та ухиленням від слідства, 21 січня 2026 року постановою слідчого у кримінальному провадженні підозрювану ОСОБА_6 оголошено в розшук.
В ході досудового розслідування встановлені фактичні дані про те, що підозрювана ОСОБА_6 знаходиться на тимчасово окупованій території Донецької області.
Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» окремі території України, що входять до складу Донецької та Луганської областей, є окупованими Російською Федерацією (у тому числі окупаційною адміністрацією Російської Федерації) починаючи з 7 квітня 2014 року. Межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях з цієї дати, визначено Президентом України за поданням Міністерства оборони України, підготовленим на основі пропозицій Генерального штабу Збройних Сил України.
Відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій України №376 від 28.02.2025 року «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» встановлено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до якого Маріупольський район за винятком с. Заїченко, м. Маріуполь, с. Пікузиз 05 березня 2022 року відноситься до території, тимчасово окупованих російською федерацією.
Згідно із ч. 5 ст. 139 КПК України, ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.
Враховуючи, що підозрювана ОСОБА_6 на теперішній час переховується від органів досудового розслідування, перебуває на тимчасово окупованій території України, тому, відповідно діючого законодавства зазначена особа належним чином повідомлена про виклик на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора та у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження.
Досудовим розслідуванням достовірно встановлено, що підозрювана ОСОБА_6 ухиляється від явки на виклик слідчого (не прибула на виклик без поважної причини більше як два рази), перебуває на тимчасово окупованій території Донецької області України, займаючи посаду у незаконно створеному органі влади так званої «ДНР», у зв'язку із чим його оголошено у розшук за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Таким чином, слідчий вважає, що наявні достатні підстави для проведення у кримінальному провадженні №42025050000000134 від 19 вересня 2025 року за ч. 2 ст. 111 КК України стосовно підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спеціального досудового розслідування.
У судовому засіданні слідчий повністю підтримав клопотання, просив його задовільнити.
Захисник в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання посилаючись на те, що таке клопотання передчасним. Так, він не спілкувався ні з підзахисною, ні з її родичами. Наявність постанови про розшук не може бути підставою для здійснення спеціального досудового розслідування, повинні бути інші матеріал щодо вжитих заходів по розшуку, можливо ОСОБА_6 навіть померла, але цього слідчим не перевірено, її родичі на не окупованій території України не встановлені. Крім того, ОСОБА_6 не викликалася для розгляду клопотання у встановлений законом спосіб шляхом публікації оголошень в газеті «Урядовий кур'єр» та на сайті Офісу Генерального прокурора.
Вислухавши учасників судового засідання, дослідивши долучені до клопотання докази, слідчим суддею встановлене таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 297-1 КПК України спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави.
Відповідно до ч. 2 ст. 297-1 КПК України спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених статтями 109, 110, 110-2, 111, 111-1, 111-2, 112, 113, 114, 114-1, 114-2, 115, 116, 118, частиною другою статті 121, частиною другою статті 127, частинами другою і третьою статті 146, статтями 146-1, 147, частинами другою - п'ятою статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями 209, 255-258-6, 348, 364, 364-1, 365, 365-2, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369, 369-2, 370, 379, 400, 408, 436, 436-1, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 445, 446, 447 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.
Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого підозрюваним, стосовно якого уповноваженим органом прийнято рішення про передачу його для обміну як військовополоненого та такий обмін відбувся.
Здійснення спеціального досудового розслідування щодо інших злочинів не допускається, крім випадків, коли злочини вчинені особами, які переховуються від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошені у міжнародний розшук, та розслідуються в одному кримінальному провадженні із злочинами, зазначеними у цій частині, а виділення матеріалів щодо них може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.
Відповідно до ч. 3 ст. 297-1 КПК України якщо у кримінальному провадженні повідомлено про підозру декільком особам, слідчий, прокурор вправі звернутися до слідчого судді із клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування лише стосовно тих підозрюваних, щодо яких наявні передбачені частиною другою цієї статті підстави, а стосовно інших підозрюваних подальше досудове розслідування у цьому самому кримінальному провадженні здійснюватиметься згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом.
Відповідно до ст. 297-2 КПК України з клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування до слідчого судді має право звернутися прокурор або слідчий за погодженням з прокурором.
У клопотанні про здійснення спеціального досудового розслідування з підстав, передбачених цим Кодексом, крім передбачених абзацом другим частини другої статті 297-1 цього Кодексу, зазначаються: 1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв'язку з яким подається клопотання; 2) правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на обставини; 4) відомості про те, що підозрюваний виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або відомості про оголошення підозрюваного в міжнародний розшук; 5) виклад обставин про те, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності; 6) перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання.
Під час вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування слідчий суддя зобов'язаний врахувати наявність достатніх доказів для підозри особи щодо якої подано клопотання у вчиненні кримінального правопорушення.
У провадженні Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Маріуполі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську за процесуального керівництва Донецької обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за №42025050000000134 від 19 вересня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Згідно з ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
15 січня 2026 року відповідно до вимог ст. 276, 277, 278 КПК України стосовно ОСОБА_6 складене письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, однак останній повідомлення про підозру особисто не вручене, внаслідок не встановлення її місцезнаходження на території будь якого населеного пункту, де органи державної влади України здійснюють свої повноваження. Встановлено, що ОСОБА_6 переховується від органів досудового розслідування на тимчасово окупованій території Донецької області України, про що свідчать матеріали справи.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 111, ст. 135 КПК України вжито заходів для вручення повідомлення про підозру у спосіб, передбачений для вручення повідомлень. Так, повідомлення про підозру та повістки про виклик підозрюваної ОСОБА_6 на 19, 20, 21 січня 2026 року о 10 год. 00 хв. опубліковані в газеті «Урядовий кур'єр» №11 (8203) від 15 січня 2026 року, яка є ЗМІ загальнодержавної сфери розповсюдження та 15 січня 2026 року на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення та обґрунтованість оголошеної їй підозри повністю підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами.
У зв'язку зі збройною агресією російської федерації, воєнним станом в Україні, тимчасовою окупацією частини Донецької області та проведенням бойових дій, беручи до уваги те, що існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 перебуває на тимчасово окупованій території України, належним чином повідомлений про дати, місце проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за №42025050000000134 від 19 вересня 2025 року, однак, до органу досудового розслідування за викликом слідчого не з'явилася, її місце перебування невідоме, 21 січня 2026 року постановою слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Маріуполі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, підозрювану ОСОБА_6 оголошено у розшук.
Слідчий суддя, одночасно з положеннями ч. 2 ст. 297-4 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої «обґрунтована підозра» про яку йдеться у ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, означає наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати об'єктивного спостерігача, що конкретна особа можливо вчинила злочин.
Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Murrey v. theUnitedKingdom »). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Fox, CampbellandHartley v. theUnitedKingdom»).
He вирішуючи питання щодо доведеності вини та кваліфікації дій підозрюваної, а виходячи лише з фактичних даних, які містяться в матеріалах, доданих до клопотання, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення.
Слідчий суддя вважає, що посилання захисника на те, що ОСОБА_6 не була викликана для участі в судовому засіданні по розгляду цього клопотання, не ґрунтується на законі, оскільки відповідно до вимог ч. 1 ст. 297-3 КПК України клопотання про здійснення спеціального розслідування розглядається слідчим суддею не пізніше десяти днів з дня надходження до суду за участі особи, яка подала клопотання, та захисника, тобто участь підозрюваного в розгляді клопотання слідчого взагалі не передбачена.
Враховуючи викладене, слідчий суддя доходить висновку про наявність достатніх підстав для задоволення клопотання слідчого про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за №42025050000000134 від 19 вересня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. 297-1 КПК України, ч. 3 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», слідчий суддя,
Клопотання слідчого - задовольнити.
Надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025050000000134 від 19 вересня 2025 року, відносно ОСОБА_6 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в сел. Урзуф Першотравневого району Донецької області, є громадянинкою України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Зобов'язати прокурора у кримінальному провадженні внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про здійснення спеціального досудового розслідування.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1