Провадження № 712/3144/26
Справа № 2/712/2776/26
про залишення позовної заяви без руху
13 березня 2026 року м. Черкаси
Суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Пономар В.О., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа: ОСОБА_2 про зняття арешту з нерухомого майна,
До Соснівського районного суду м. Черкаси 10.03.2026 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа: ОСОБА_2 про зняття арешту з нерухомого майна.
Вивчивши матеріали позовної заяви, суддя дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України, у зв'язку з чим підлягає залишенню без руху.
Так, відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява має містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують указані обставини.
Частиною 5 ст.177 ЦПК України визначено обов'язок позивача надати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Порядок зняття арешту з майна регулюється ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження».
Підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна боржника або його частини зазначені в ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» в усіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
За роз'ясненнями Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, що містяться в постанові від 03.06.2016 № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» питання щодо звільнення майна з під-арешту, накладеного державним виконавцем в межах виконавчого провадження, існує два способи здійснення такого права:
- на рішення та дії державного виконавця стороною виконавчого провадження може бути подана скарга, яка підлягає розгляду в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, крім випадків, коли розгляд таких скарг відбувається за правилами іншого судочинства (наприклад адміністративного);
- особою, яка володіє на підставі закону чи договору майном чи речовим правом на майно, і яка не є стороною виконавчого провадження, подається позов про зняття арешту з майна.
Позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Позови на захист майнових прав малолітніх та неповнолітніх дітей боржника (засудженого) можуть бути пред'явлені їхніми законними представниками, а у випадках, встановлених законом, органами та особами, яким надано право захищати права, свободи чи інтереси інших осіб (ст. 3, 45 ЦПК України).
Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби.
Позивач в своєму позові, зазначає як відповідача у справі - Перший відділ державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (наразі - Перший відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України), тоді, як повинен бути особа в інтересах якої накладено арешт.
Крім того, у позовній заяві позивач зазначає, що арешт на спірне майно було накладено у зв'язку з примусовим погашенням заборгованості перед АТ КБ «ПриватБанк». Разом із тим на підтвердження цієї обставини до позовної заяви не додано належних та допустимих доказів того, що саме АТ КБ «ПриватБанк» було стягувачем у виконавчому провадженні, в межах якого накладено арешт на 1/3 частину квартири.
За таких обставин позовна заява не містить належного викладу обставин щодо визначення кола учасників справи, а також не містить доказів, які б підтверджували, що особою, в інтересах якої накладено арешт, є саме АТ КБ «ПриватБанк», що унеможливлює вирішення питання про належний суб'єктний склад сторін у справі.
Отже, позивачу необхідно уточнити суб'єктний склад учасників справи, а також надати докази на підтвердження того, хто саме є особою, в інтересах якої було накладено арешт на спірне майно, або навести належне обґрунтування неможливості подання таких доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175, 177 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача та надає йому строк на усунення недоліків.
Ураховуючи наведене, керуючись ст. 175, 177, 185, 261 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа: ОСОБА_2 про зняття арешту з нерухомого майна залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення вказаних в мотивувальній частині ухвали недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.
Роз'яснити позивачу, що, у випадку не усунення вказаних недоліків, позовна заява буде визнана неподаною та йому повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В.О. Пономар