13 березня 2026 року м. ДніпроСправа № 360/257/26
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши у письмовому провадженні клопотання відповідача про витребування доказів у справі за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі,
До Луганського окружного адміністративного суду 09 лютого 2026 року надійшла позовна заява Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з утриманням в навчальному закладі, в сумі 82 263,56 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Наказом Харківського національного університету внутрішніх справ від 19.07.2019 № 240 о/с ОСОБА_1 прийнято на службу до Національної поліції України та зараховано курсантом ХНУВС з 15.08.2019.
01.09.2019 на виконання наказу МВС від 01.03.2017 № 173 «Про затвердження типових форм контрактів про здобуття освіти в закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських» між відповідачем, ХНУВС та ГУНП в Луганській області укладено контракт № 556 про здобуття освіти у закладі вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських.
Наказом ХНУВС від 12.04.2023 № 181 о/с відповідача відраховано зі складу курсантів у зв'язку із закінченням навчання та направлено для подальшого проходження служби з 13.04.2023.
Наказом ГУНП у м. Києві від 08.12.2025 № 2211 о/с відповідача звільнено зі служби в поліції згідно з Законом України «Про Національну поліцію» п. 7 ч.1 статті 77 (за власним бажанням) з 08.12.2025.
Листом ГУНП у м. Києві від 09.12.2025 № 469994-2025 повідомлено університет про звільнення відповідача.
Згідно з Довідкою-розрахунком витрат, пов'язаних з утриманням курсанта, не оскарженого ОСОБА_1 , відповідач повинна відшкодувати витрати, пов'язані з її утриманням у ХНУВС на загальну суму 82 263,56 грн.
У зв'язку із несплатою відповідачем витрат, пов'язаних з утриманням в навчальному закладі в сумі 82 263,56 грн, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою від 16 лютого 2026 року адміністративний позов залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 23.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Від відповідача 06.03.2026 надійшло клопотання про витребування доказів, відповідно до якого останній просить суд витребувати у Харківського національного університету внутрішніх справ наступні документи:
детальний розрахунок витрат, пов'язаних з утриманням ОСОБА_1 під час навчання у Харківському національному університеті внутрішніх справ;
первинні бухгалтерські документи, що підтверджують фактичне понесення таких витрат, зокрема: бухгалтерські довідки; фінансові розрахунки; документи бухгалтерського обліку;
кошториси витрат на утримання курсантів Харківського національного університету внутрішніх справ за відповідні роки навчання відповідача;
розшифрування кожної складової заявленої до стягнення суми 82 263,56 грн із зазначенням виду витрат та періоду їх нарахування;
документи, що підтверджують включення до розрахунку витрат на: грошове забезпечення; харчування; речове забезпечення; медичне забезпечення; комунальні послуги; інші витрати;
методики та нормативні документи, на підставі яких здійснюється розрахунок витрат на утримання курсантів у Харківському національному університеті внутрішніх справ;
документи, що підтверджують фактичне фінансування відповідних витрат за рахунок державного бюджету.
В обґрунтування заявленого клопотання зазначено, що довідка-розрахунок витрат, пов'язаних з утриманням курсанта не містить детального обґрунтування складових витрат та не підтверджена належними доказами фактичного понесення відповідних витрат. До позовної заяви позивачем додано лише довідку-розрахунок, яка є внутрішнім документом позивача та не підтверджена належними доказами бухгалтерського обліку. За відсутності відповідних документів суд позбавлений можливості перевірити правильність здійсненого позивачем розрахунку, обґрунтованість включення до нього окремих видів витрат та фактичний розмір витрат держави на утримання відповідача під час навчання.
Відповідач фактично проходила службу 970 календарних днів із передбачених контрактом 1095 днів, тобто виконала близько 88,6 % зобов'язання щодо проходження служби після закінчення навчання. Однак позивач у поданому розрахунку не врахував зазначені обставини та визначив суму витрат таким чином, ніби відповідач взагалі не проходила службу після завершення навчання.
Правова позиція щодо необхідності підтвердження витрат належними доказами неодноразово висловлювалася Верховним Судом. Зокрема, у постанові Верховного Суду від 27.01.2021 у справі №520/9705/19 зазначено, що довідка-розрахунок витрат сама по собі не є належним доказом фактичного понесення витрат без підтвердження первинними бухгалтерськими документами. Верховний Суд наголосив, що у спорах щодо відшкодування витрат на навчання суди повинні перевіряти реальність та обґрунтованість заявлених витрат, а позивач зобов'язаний надати суду первинні документи бухгалтерського обліку, які підтверджують фактичне фінансування відповідних витрат.
Розглянувши вищевказане клопотання, оцінивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази у взаємозв'язку та сукупності, суд дійшов таких висновків.
Частиною першою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з абзацами першим, другим частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Частинами першою, другою статті 79 КАС України визначено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу (частина четверта статті 79 КАС України).
Згідно з частиною першою статті 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Частиною другою статті 80 КАС України регламентовано, що у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Відповідно до частини третьої статті 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Відповідно до частин першої, другої статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною першою статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 72 КАС України ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Предметом спору в цій справі є стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з її утриманням у навчальному закладі, в сумі 82 263 (вісімдесят дві тисячі двісті шістдесят три) грн 56 коп.
Відповідач у клопотанні про витребування доказів просить витребувати документи на підставі яких було нараховано вищевказану суму, яка підлягає відшкодуванню.
При цьому, суд зауважує, що питання правомірності визначення суми заборгованості не охоплюється предметом даного позову, оскільки розрахунки фактичних видатків державного бюджету, які підлягають відшкодуванню відповідачем, згідно з яким відповідні зобов'язання визначено, не є предметом позову у справі.
Посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 27.01.2021 у справі №520/9705/19 судом до уваги не беруться, оскільки згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень такої постанови не існує взагалі, а справа №520/9705/19 взагалі має інший предмет, який не пов'язаний з відшкодуванням витрат на навчання.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про витребування доказів.
Керуючись статтями 9, 72, 77, 80, 94, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
В задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів у справі за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя К.Є. Петросян