про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
13 березня 2026 року м. ДніпроСправа № 360/453/26
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., перевіривши матеріали за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду 09.03.2026 надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до якого позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , що виразилась в не оформленні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 4 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 прийняти рішення про надання відстрочки на підставі пункту 4 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію за заявою ОСОБА_1 від 27 березня 2025 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
В обґрунтування пред'явленого позову зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 .
ОСОБА_1 звернувся із заявою від 27.02.2025 на ім'я голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 4 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки син позивача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , загинув під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях.
У відповідь на заяву позивач отримав лист ІНФОРМАЦІЯ_5 від 13.03.2025 за вих. № СД/1705, яким позивача повідомлено, що його заява від 27.02.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період комісією при ІНФОРМАЦІЯ_5 не розглядалась з огляду на порушення правил військового обліку позивачем.
Не погоджуючись із такими діями ІНФОРМАЦІЯ_5 , позивач звернувся до суду.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11.07.2025 у справі № 360/823/25, яке набрало законної сили 12.08.2025, частково задоволено позов ОСОБА_1 , зокрема:
визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 27.02.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на підставі пункту 4 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.02.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на підставі пункту 4 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та прийняти рішення за наслідками її розгляду, в установленому законодавством порядку.
Не будучи обізнаним щодо виконання рішення суду відповідачем, позивач 03.11.2025 скерував виконавчий лист по справі № 360/823/25 до Запорізького відділу Державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса).
Однак незважаючи на всі дії, спрямовані на виконання рішення суду від 11.07.2025 по справі № 360/823/25, позивач до теперішнього часу не отримав інформацію від виконавчої служби та ІНФОРМАЦІЯ_5 про розгляд заяви про відстрочку, у зв'язку із чим ОСОБА_1 вважає, що ІНФОРМАЦІЯ_6 відмовив у наданні відстрочки за заявою позивача.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Перевіривши зміст адміністративного позову та додані до нього документи, суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, з огляду на таке.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).
Відповідно до частини першої статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Положеннями статті 382 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, до яких належать, зокрема, зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення тощо.
Крім того, приписами частини першої статті 383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
У постанові від 22.08.2019 у справі № 522/10140/17 Верховний Суд підкреслив, що зазначені правові норми КАС України (зміст яких фактично не змінився після 15.12.2017), мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Як вбачається з пред'явленого позову, рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 11.07.2025 у справі № 360/823/25, яке набрало законної сили 12.08.2025, частково задоволено позов ОСОБА_1 , зокрема:
визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 27.02.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на підставі пункту 4 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.02.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на підставі пункту 4 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та прийняти рішення за наслідками її розгляду, в установленому законодавством порядку.
Позивачем отримано виконавчий лист по зазначеній справі, який 03.11.2025 надіслано до Запорізького відділу Державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса).
Однак, до теперішнього часу позивачем не отримано інформацію від виконавчої служби та ІНФОРМАЦІЯ_5 про розгляд заяви про відстрочку, у зв'язку із чим ОСОБА_1 , вважаючи протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_6 , звернувся до суду з цим позовом.
Таким чином, за своєю суттю цей спір виник у зв'язку з невиконанням відповідачем рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11.07.2025 по справі № 360/823/25, а саме не розглядом ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяви ОСОБА_1 від 27.02.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на підставі пункту 4 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та не прийняттям рішення за наслідками її розгляду, в установленому законодавством порядку.
Отже, питання щодо бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо не оформлення ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 4 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_6 прийняти рішення про надання відстрочки ОСОБА_1 за заявою від 27.02.2025, охоплюється рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 11.07.2025 по справі № 360/823/25, що набрало законної сили.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
Оскільки є таке, що набрало законної сили рішення суду з того самого спору і між тими самим сторонами, суд дійшов висновку, що наявні підстави для відмови у відкритті провадження в зазначеній адміністративній справі.
Суд зауважує, що відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Тобто, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
З огляду на вищенаведене, суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об'єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. При розгляді позовних вимог позивача стосовно невиконання судового рішення в іншій справі, суд не може зобов'язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконання судового рішення являє собою завершальну стадію судового провадження.
Аналогічна за змістом правова позиція висловлена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 686/23317/13-а та від 06.02.2019 у справі № 816/2016/17, а також Верховного Суду від 30.03.2021 у справі №580/3376/20, від 27.04.2021 у справі №460/418/20, від 28.05.2021 у справі №540/942/20, від 02.12.2021 у справі №808/1156/18.
Зі змісту предмету спору у цій справі вбачається, що він фактично спрямований на виконання іншого судового рішення, а саме рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11.07.2025 у справі № 360/823/25.
Отже, хоча позивач у цій справі обрав спосіб захисту шляхом подання позову про визнання бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_5 протиправною, невчиненої на виконання рішення суду, і зобов'язання вчинити дії з його виконання, проте спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення, що, в силу вже згаданих приписів статте 382, 383 КАС України пов'язує наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Відтак, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не пред'являти новий адміністративний позов.
Таким чином, вимоги про визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які не вчинені на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Відповідно до частини другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 7 Закону України «Про судовий збір» у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
Позивачем при зверненні до суду надано платіжну інструкцію № Н80М-ЗВ48-7В76-5АТХ від 01.03.2026 про сплату судового збору в сумі 1 330,20 грн.
Оскільки суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження по справі, суд роз'яснює позивачу його право на звернення до суду з клопотанням щодо повернення судового збору, сплаченого при зверненні з даним позовом.
Керуючись статтями 122, 160, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяК.Є. Петросян